Файл: Ветеринарне акушерство, Яблонський, 2006.pdf

Фізіологічні особливості статевих органів свійських тварин

55

було сказано, велика рогата худоба належить до поліциклічних тварин і при повно-
цінному догляді, годівлі та утриманні статеві цикли у невагітних самок проявляються 
протягом цілого року, хоча весною вони проявляються значно яскравіше, ніж зимою. 
Після отелення статева циклічність поновлюється звичайно через 18–25 днів.

Тічка у корів характеризується почервонінням та набуханням слизової оболонки 

присінку і піхвової частини шийки матки. Канал шийки матки буває розкритим і че-
рез нього у піхву витікає спочатку склоподібно-прозорий, рідкий, а під кінець тічки 
більш в’язкий, жовтуватий, мутнувато-білястий слиз, що володіє бактеріостатичними 
та бактерицидними властивостями.

Кількість  слизу  залежить  від  фаз  тічки –  спочатку  його  так  мало,  що  помітити 

його можна лише при лежанні тварини (під коренем хвоста чи на підстилці утворю-
ється невеличка слизова калюжа), а в розпал тічки із статевої щілини звисають шнури 
прозорого  слизу.  Змінюється  відповідно  і  бактерицидність слизу,  спочатку  вона  по-
ступово зростає, а під кінець тічки різко знижується.

Слід мати на увазі, що інколи у корів на третьому-четвертому місяці тільності у 

піхві  з’являється  дуже  густий,  клейкий  і  каламутний  слиз,  якого  не  слід  плутати  з 
тічковим слизом.

У  телиць,  молодих  високопродуктивних  корів  інколи  під  кінець  тічки,  на  2–3-й 

день після закінчення охоти виділяється слиз з домішками крові, як наслідок, перепо-
внення кров’ю та розриву судин, розміщених поблизу карункулів.

При  окремих  захворюваннях  зовнішніх  статевих  органів  слиз  може  бути  рідким 

(тече, а не тягнеться шнурком) і не прозорим (з домішками пластівців, гною чи крові).

Триває тічка 2,5–3, а то й 5 днів, залежно від сезону року, годівлі і утримання тва-

рин. При недостатній годівлі тічка буває коротшою і менш вираженою, у пасовищний 
період, навпаки, більш яскравою. Змінюється і склад піхвового слизу. Його рН коли-
вається у межах 7,4–8,4. Вміст сухих речовин збільшується з 1,2 до 2,4 %. Він містить 
великі кількості естрогенів, редукуючих речовин, а також лізоцим, який гальмує роз-
виток мікрофлори.

У мазку тічкового слизу можна виявити велику кількість клітин плоского епітелію 

із слабо вираженим ядром.

Через 24–36 годин (інколи і пізніше) до ознак тічки приєднуються ознаки стате-

вого  збудження.  Корова  стає  неспокійною,  не  лягає,  реве,  вигинає  спину,  підіймає 
хвоста, втікає із стада; її очі блищать, у неї знижується апетит і надій, молоко стає 
подібним до молозива і володіє послаблюючою дією, дещо знижується жива маса тва-
рини. На пасовищі чи під час прогулянки корова плигає на інших корів і робить різкі 
рухи тулубом, що нагадують парувальні рухи самця (парувальний рефлекс), дозволяє 
іншим  тваринам  плигати  на  себе,  але  від  спаровування  з  бугаєм  часто  ухиляється. 
Підвищується температура тіла на 0,8–1,2 °С, прискорюється пульс та дихання.

З настанням у корови охоти у неї з’являється потяг до самця – при наближенні бу-

гая вона простує до нього, приймає позу для статевого акту і допускає садку. Наступає 
охота дещо пізніше початку тічки, але закінчується раніше, ніж вона. Тічковий слиз 
на цей час стає каламутним, густим і липне до хвоста, рук та інструментів.

56

Розділ 2

Дуже  важливою  ознакою  охоти  є  висока  ригідність  або  добрий  тонус  матки –  у 

відповідь на легке погладжування вона скорочується і стає пружною. Матка корів у 
стані охоти завжди набубнявіла.

Охота – найкращий час для осіменіння тварин, проте інколи ознаки охоти можуть 

виникати і у тільної корови. Тому, щоб не допустити помилки при осіменінні і не ви-
кликати аборту, слід старанно перевіряти стан статевих органів тварин.

Тривалість охоти у корів 13–17 годин (в середньому 16 годин), у телиць 10 годин, 

у старих корів та літом вона буває довшою, ніж у молодих корів і телиць та зимою. 
У м’ясних корів, підсисних, особливо у стійловий період, вона буває коротшою, до 
7–10 годин.

Овуляція  у  корів  наступає  через  10–15 годин  після  закінчення  охоти  (або  через 

28 годин від початку охоти). Найчастіше вона буває у вечірньо-нічну пору доби.

При ректальній діагностиці стану дозрівання фолікула на початку охоти він буває 

щільноеластичним, тоді флуктує, збільшується в об’ємі, досягаючи перед овуляцією 
2–2,5 см в діаметрі. Після овуляції на місці фолікула виявляється невелике заглиблен-
ня, яке через 6–8 годин після овуляції важко виявити.

Окремі  автори  вказують  на  можливість  діагностики  овуляції  за  картиною  мазка 

піхвового  слизу,  фарбованого  за  Папаніколау  або  Шара.  Коли  у  яєчнику  є  граафів 
фолікул,  то  у  мазках  з’являються  клітини  з  пікнотичними  ядрами,  що  фарбуються 
кислими  фарбами.  У  стадію  розвитку  жовтого  тіла  у  мазках  з’являються  клітини  з 
чіткими ядрами, що забарвлюються кислими фарбами.

У більшості випадків, при забезпечені тварин повноцінною годівлею, відповідним 

доглядом і утриманням ознаки статевого циклу проявляються у них синхронно, тоді 
як при недотриманні цих вимог синхронність прояву цих ознак може порушуватися, 
знижуючи у таких випадках ефективність штучного осіменіння тварин.

З прориванням дозрілого фолікула та утворенням на його місці жовтого тіла на-

ступає стадія гальмування тривалістю 1–3 доби; ознаки статевого циклу гальмують-
ся –  спочатку  припиняється  статеве  збудження  та  охота,  а  тоді  й  тічка.  Корова  не-
гативно реагує на бугая. Промацуючи через пряму кишку яєчник, можна виявити у 
ньому на місці фолікула, що овулював, жовте тіло на стадії формування.

Після утворення жовтого тіла (це займає 3–5 днів) його гормон прогестерон галь-

мує дозрівання антральних фолікулів та появу ознак стадії гальмування статевого ци-
клу;  тварина  негативно  реагує  на  самця,  слизова  оболонка  присінку  та  піхви  буває 
блідо-рожевою,  слизу  у  піхві  немає,  шийка  матки  виступає  у  порожнину  піхви  на 
2–4 см у вигляді притупленого конуса. При ректальному дослідженні статевих орга-
нів  один  яєчник  виявляється  дещо  збільшеним  з  дрібногорбкуватою  поверхнею,  на 
його вільному краї чи одному з кінців промацується рельєфно виражене жовте тіло 
тістуватої консистенції. Крім того, тут може промацуватися невеликий, мов горошина 
чи біб, флуктуючий фолікул. Через 6–10 днів ендокринна функція жовтого тіла різко 
знижується і воно починає розсмоктуватися.

Фізіологічні особливості статевих органів свійських тварин

57

Стадія зрівноваження триває 6–14 діб. Загальний стан тварини звичайний, реакція 

на самця – байдужа. В одному з яєчників є чітко контуроване жовте тіло, поряд з яким 
може бути флуктуючий фолікул.

Статевий  цикл  вівці.  Вівця  належить  до  поліциклічних  тварин  з  чітко  вираже-

ним  статевим  сезоном,  що  припадає,  залежно  від  зони,  на  серпень –  грудень.  При 
повноцінній годівлі, відповідному догляді та утриманні після окоту статеві цикли по-
новлюються вже у перший місяць, проте вигодовування молодняку, підвищення тем-
ператури довкілля та збільшення тривалості світлового дня гальмують у них статеву 
функцію. Перший статевий цикл звичайно буває анестрально-алібідним.

Середня тривалість статевого циклу у овець – 14–18, частіше – 16–17 діб. Ознаки 

статевого циклу бувають краще вираженими у овець культурних порід, помісей та 
добре вгодованих і, навпаки, коротшими – у примітивних порід та погано вгодова-
них тварин.

Тічка триває 1–2 доби, проте ознаки її слабо виражені і проявляються гіперемією, 

набряками та зволоженням вульви, у піхві скупчується невелика кількість слизу, яка 
у  окремих  тварин  виділяється  назовні.  Оскільки  зовнішні  ознаки  тічки  у  овець  ви-
ражені слабо, тому при виборі часу осіменіння практично враховують охоту, яку ви-
являють за допомогою баранів-пробників.

Статеве збудження у овець (тривалістю 38–42 год.) виявляють за їх поведінкою – 

неспокій, бекання, часті відмови від корму; вони стукають ногами і ходять групами 
за баранами.

Тривалість охоти коливається від 20 до 60 (в середньому 30) годин, залежно від 

віку і породи овець, сезону року й умов утримання та догляду. При розвитку декіль-
кох фолікулів охота буває довшою, ніж при 1–2 фолікулах. Виявляють овець у охоті за 
допомогою баранів-пробників. Вівця в охоті не втікає від пробника і стоїть спокійно 
при спробі покрити її.

Овуляція у овець наступає в самому кінці охоти (через 24–32 год. від її початку). 

Якщо у яєчнику одночасно дозріло декілька фолікулів, то час їх розриву дещо роз-
тягується,  наприклад  у  романівських  овець,  до  36–52 годин  від  початку  охоти.  При 
дворазовому осіменінні таких овець можна отримати додаткову кількість приплоду.

Найбільшу активність яєчників у овець спостерігають у першій половині статево-

го сезону. Осіменіння овець у цей час забезпечує максимальний відсоток двійнят та 
трійнят. У кінці статевого сезону різко зростає частка ановуляторних статевих циклів, 
що знижує результативність осіменіння.

У кіз статевий цикл проявляється так же, як і у овець, при добрій годівлі та утри-

манні  статевого  сезону  в  них  не  буває.  Ознаки  загального  збудження  у  кіз  вираже-
ні сильніше, ніж у овець. Кози у цей час бувають неспокійними, махають хвостом, 
мукають, кричать, особливо під час охоти, при ізоляції кози від цапа. Статеві губи у 
кіз набухають, із статевої щілини виділяється слиз. Охота триває від 27 до 44 годин, 
овуляція починається через 28–32 години і закінчується через 36–40 годин від почат-

58

Розділ 2

ку охоти. Середня тривалість циклу в молодих кіз складає 17–18 днів, хоча бувають і 
вкорочені (неповноцінні) цикли з тривалістю навіть 5–7 днів. Тобто, механізм їх регу-
ляції у кіз не такий стабільний, як у інших тварин.

У свиней ознаки тічки, загального збудження і охоти можуть виникати одна за од-

ною протягом 24 години, або ж не співпадають у часі і проявляються з інтервалом від 
24 до 177 годин, особливо літом; загальна тривалість циклу у них 20–21 день. При до-
брій годівлі, належному утриманні, дозованому контакті з кнуром статева циклічність 
поновлюється вже протягом першого місяця після опоросу. Якщо ж цього немає, то 
вона поновлюється лише після відлучення поросят.

Під час тічки у свиней відмічають набряки вульви, слабке почервоніння слизової 

оболонки присінку, яке переходить з часом у застійну гіперемію, м’язи присінку роз-
слаблені,  із  статевої  щілини  може  виділятися  каламутний,  в’язкий  слиз.  Тривалість 
тічки 3–7 днів, а інколи й більше.

Приблизно через добу від початку тічки виникає статеве збудження і тоді охота. 

Свиноматка  в  стані  статевого  збудження,  яке  може  тривати  3–4 дні,  проявляє  зане-
покоєння,  скавулить,  крутиться  по  станку,  відмовляється  від  корму,  обнюхує  пере-
городки, стіни, намагається вискочити із станка, плигає на інших свиноматок, але не 
дозволяє їм стрибати на себе.

Статева  охота  у  свиноматок  проявляється  зростанням  статевого  збудження,  але 

головною ознакою її є поява рефлексу “нерухомості”, особливо у присутності кнура. 
Шийка матки під час охоти періодично розкривається і закривається.

Якщо випустити свиноматку в охоті з станка, то вона прагне віднайти кнура, під-

ходить до його станка, піднімається передніми кінцівками на перегородку, обнюху-
ється  з  ним.  Коли  пустити  до  свиноматки  кнура,  то  вона  стоїть  нерухомо,  її  важко 
відігнати  від  нього,  вона  дозволяє  зробити  на  себе  садку.  Свиноматка  також  стоїть 
спокійно, якщо їй покласти на спину руку або навіть сісти на неї.

Тривалість охоти 2–2,5 доби.
Овуляція у свиней наступає через 25–40 годин з часу появи рефлексу нерухомос-

ті; у окремих випадках вона може розтягуватись до восьми діб. У яєчниках молодих 
свиноматок  дозріває  біля  18 фолікулів,  у  старших  20–30  і  навіть  більше.  Кількість 
фолікулів,  що  дозрівають,  визначає  потенціальну  плодючість  свині,  хоча  фактична 
плодючість буває на 30–40 % нижчою.

Якщо під час овуляції розривається мала кількість фолікулів, то охота у свинома-

ток перебігає тихо.

Середня  тривалість  статевого  циклу  у  кобил  20–21 день,  з  коливаннями  від  10 

до 37 діб. Весною та восени статеві цикли бувають більш ритмічними, а їх ознаки 
краще вираженими. Після вижереблення статева циклічність поновляється на 7–12-ту 
добу, хоча у кобил вона визначається меншою ритмічністю, ніж у інших тварин. Ін-
коли спостерігається досить великий інтервал між вижеребленням і наступним за-
плідненням.

Фізіологічні особливості статевих органів свійських тварин

59

Таблиця 4

Видові особливості статевого циклу у домашніх тварин

Вид

тварини

Час поновлення 

статевої цикліч-

ності після родів

Тривалість

Час

овуляції

статевого 

циклу

тічкиохоти

Корова

На 21–28-му добу

18–22 доби

2–5 діб

3–36 год.; роз-

починається 

дещо пізніше 

тічки, закінчу-

ється раніше

Через 

10–15 год. 

після закін-

чення охоти

Вівця, 
коза

На 15–30-ту добу

14–19 діб

1–2 доби

Збігається із 

тічкою

Під кінець 

першої 

доби охоти

Свиня

На 2–5-ту добу піс-

ля відлучення по-

росят; при доброму 

стані та належній 

годівлі – на 19–20-ту 

добу після опоросу

19–21 доба

1–6 (2–3) 

доби

У середньому 

48 год.

На 2-гу 

добу охоти

Кобила

На 7–12-ту добу

20–22 доби 4–20 діб

2–12 діб

На 3-тю 

добу охоти

Сука

Весною чи восени 
наступного сезону

3–5 міс.

8–14 діб

На 9–13-ту 

добу від почат-

ку тічки, іноді 

на 1–3-тю добу

У кінці

тічки

Кішка

3–6 міс.

9–10 діб

–

Кролиця

На 1–2-гу добу

8–9 діб

3–5 діб

–

Через 10–

24 год. піс-

ля коїтусу

Тічка у кобил характеризується гіперемією слизових оболонок присінку та піхви, 

вони бувають рожевуватими чи яскраво рожевими, вкритими слизом; статева щілина 
набрякає,  з  неї  виділяється  тічковий  слиз –  спочатку  в’язкий,  напівпрозорий,  а  тоді 
прозоріший, розріджений, у кінці тічки – каламутний. Канал шийки матки розкрива-
ється на 2,5–3,3 см, знижується ригідність матки.

Тривалість тічки в середньому 5 днів, з коливаннями від 4-х до 20-ти діб.
Під час тічки у кобил змінюється й склад молока, тому у підсисних лошат можуть 

спостерігатися проноси.

Загальне збудження у кобил характеризується неспокійним її станом, зниженням 

апетиту, тварина стає злосливою, лоскотливою, не підпорядковується конюхам, під-
вищено реагує на оклик, шум та інші подразники.