ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.02.2019
Просмотров: 14879
Скачиваний: 16
Осіменіння тварин
105
Технік по одержанню сперми повинен володіти чіткими навичками. Невміле, не-
вчасне, чи навпаки, запізніле підставлення штучної вагіни до голівки статевого члена
викликає гальмування статевих рефлексів. Особливо шкідливими є больові подраз-
нення статевого члена, на якому, особливо на головці, є багато чутливих нервових
закінчень, надмірне подразнення яких гальмує парувальний рефлекс та еякуляцію.
Знімають штучну вагіну з прутня не зразу, а під час опускання плідника: повер-
тають її обережно спермоприймачем донизу, відкривають краник для виходу повітря,
відокремлюють спермоприймач від вагіни і передають його у лабораторію, а вагі-
ну – у мийну кімнату.
Звичайно сперму від бугая отримують “дуплетною садкою”, тобто двічі підряд,
з перервою 5–15 хвилин. Для цього на кожного бугая необхідно мати по дві вагіни.
Другий еякулят одержують на другу вагіну.
Якщо сперму отримують на механічне чучело, то штучну вагіну розміщують з
боку його, або вставляють її в чучело. Правда, відсутність нейросексуальних подраз-
нень при цьому діє гальмівно на статеву функцію самців, а окремих просто не вда-
ється привчити до садки на чучело. Кращі наслідки дає застосування механічного
мобільного чучела конструкції П. І. Пакенаса.
Порядок підготовки штучної вагіни і техніка одержання сперми від барана в осно-
вному такі ж, як і бугая. Технік по одержанню сперми сідає навпочіпки з правого боку
від зафіксованої в станку тварини і тримає штучну вагіну на рівні її тазу, притримую-
чи пальцем спермоприймач. Як тільки баран зробить садку, спрямовують його стате-
вий член в штучну вагіну. Характерний поштовх, що наступає слідом за цим, свідчить
про еякуляцію.
При одержанні сперми від жеребця звичайно використовують кобил у охоті, хоча
умовні рефлекси можна виробити і на кобил не в охоті або навіть на чучело. Щоб
кобила не вдарила жеребця, їй одягають парувальну шлею. Хвіст кобили від ріпиці і
до половини забинтовують і держать її за вуздечку. Два конюхи виводять жеребця на
поводах “в розтяжку”. Технік в цей час стоїть з підготовленою вагіною з правого боку
кобили на відстані 6–8 кроків від неї. Садку жеребцеві дозволяють робити лише при
добре вираженій ерекції статевого члена. Якщо ерекція не наступає, то жеребця під-
водять спочатку до голови, а тоді до паху кобили і дозволяють обнюхати її. Як тільки
жеребець зробить садку на кобилу, технік підбігає до нього і спрямовує його прутень
у штучну вагіну. Після цього обома руками притискає вагіну до крупа кобили, при-
тримуючи правою рукою спермоприймач. Слід мати на увазі, що внаслідок сильного
збільшення об’єму статевого члена під час ерекції голівки може розірватися камера,
а тому технік при надмірному підвищенні тиску у вагіні повинен відкрутити дещо
гайку на вагіні, випустити частину повітря і води, і знов закрутити її.
Тривалість садки у жеребця 1–2 хвилини. Після закінчення еякуляції знімають ва-
гіну з прутня жеребця лише тоді, коли він опустився. Відокремлюють спермоприймач
і передають в лабораторію, де сперму зразу ж проціджують через марлеву серветку у
теплу градуйовану мензурку.
Жеребці-плідники і кобили, на яких одержують сперму, повинні бути розковані.
106
Розділ 3
Сперму від кнура отримують на чучело, яке може бути дерев’яним або металевим,
з амортизуючим пристосуванням чи без нього. Відкидна стінка чучела дозволяє легко
вкладати і виймати штучну вагіну, яка закріплюється в спеціальному заглибленні так,
що вхідний отвір співпадає з отвором в задній стінці чучела. Для обігрівання штучної
вагіни у гніздо чучела вмонтована електрична лампа. На бокових стінках чучела є
упори для передніх ніг кнура.
Каркас металевого чучела зварюють з труб, обтягують його металевою сіткою
так, щоб вийшов овал, накривають зверху мішковиною і поролоном та обшивають
щільним матеріалом. У задній стінці чучела залишають отвір для штучної вагіни.
Запропоноване С. І. Сердюком чучело ССХ–2 (“станок для садки хряков”) має
дерев’яний корпус, обтягнений просоченою епоксидною смолою тканиною, що до-
зволяє мити та дезінфікувати його. Крім того, штучна вагіна фіксується в ньому так,
що може вільно обертатися навколо своєї поздовжньої осі і отже дещо нагадує умови,
які виникають під час природного коїтусу.
Закріплюють чучело на дерев’яному помості, оббитому гумовим килимом з ребрис-
тою поверхнею і ставлять його у кабіні так, щоб воно впиралося передньою частиною
в стінку, що виключає спроби кнура зробити садку з передньої частини чучела.
Для одержання сперми від кнура його спершу потрібно привчити до садки на чу-
чело. З цією метою чучело накривають шкурою свині, задню частину його можна
змастити виділеннями з піхви свиноматки в стані охоти або спермою. Можна навіть
дозволити плідникові покрити в манежі декілька свиноматок, а тоді ставлять з одного
боку чучела свиноматку в охоті, а з другого підводять кнура. Роблячи спробу покрити
свиноматку, кнур попадає на чучело.
На окремих свинокомплексах користуються дерев’яним чучелом для одночасного
отримання сперми від двох кнурів. Статеве партнерство забезпечує взаємну стиму-
ляцію статевої активності та позитивно впливає на рівень спермопродукції. Добрі
наслідки також дає використання комбінова-
ного чучела, що складається з клітки, висотою
80 см для свиноматки в охоті і суміщених з
нею двох посадкових подушок. Приступаючи
до привчення кнура до садки на чучело, впус-
кають у клітку одну – дві свиноматки у стані
охоти і заганяють у манеж кнура. Контактую-
чи через клітку з свиноматками, він збуджу-
ється, що стимулює у нього садку на чучело.
До і після кожного одержання сперми чу-
чело миють теплою водою з милом і витира-
ють насухо рушником. Задню частину чучела
протирають тампоном, змоченим в розчині
фурациліну (1 : 5000).
Рис. 25. Одержання сперми від кнура.
Осіменіння тварин
107
Вставляючи підготовлену вагіну в гніздо чучела, приєднують до патрубка вагіни
конструкції О. В. Квасницького трубку від водяного манометра і нагнітають повітря
(тиск повітря у вагіні не повинен перевищувати 40–50 см водяного стовпа).
Після одержання сперми штучну вагіну виймають з чучела, від’єднують спермо-
приймач, накривають його стерильною серветкою і передають в лабораторію, де зра-
зу ж проціджують через стерильну марлю.
Після одержання сперми штучну вагіну миють содовим розчином, ополіскують
гарячою водою і висушують.
При одержанні сперми від кролика штучну вагіну підставляють рукою, проведе-
ною в області промежини під круп самки чи чучела.
Для отримання сперми від птахів спочатку потрібно привчити самця до садки на
самку, зафіксовану руками. Перед одержанням сперми від півня необхідно звільнити
його клоаку від лишків калових мас і протерти її зовнішній отвір стерильною марле-
вою серветкою. Після цього технік фіксує курку лівою рукою на високому столі, а в
правій тримає штучну вагіну, а помічник підсаджує півня і як тільки у нього виникає
парувальний рефлекс, технік підставляє штучну вагіну до його клоаки. Статевого чле-
на у півня немає, тому еякуляція завершується дуже швидко одним поштовхом.
Можна отримати сперму від півня і без підставної курки. Для цього ставлять півня
на стіл і, притримуючи лівою рукою в ділянці грудей, долонею правої руки масажу-
ють 3–4 рази протягом декількох секунд всю його спину від останніх шийних хребців
аж до кореня хвоста. Після того, як півень почне реагувати на масаж підійманням
хвоста, зафіксувавши лівою рукою його кінцівки, беруть його під пахву і натискають
легко правою рукою в каудальній частині тіла півня, що викликає випинання клоаки.
Помічник в цей час підставляє до клоаки спермоприймач і пальцями іншої руки на-
тискує на неї з обох боків, при потребі легко масажує. Це викликає ерекцію копуля-
ційного органа на вентральній стінці клоаки і еякуляцію.
Можна також отримувати сперму від півня, сидячи на стільці, зафіксувавши
його ноги між колін. При цьому способі правою рукою масажують нижню частину
тіла півня, а лівою – поперекову частину. Коли півень починає реагувати на масаж
підійманням хвоста і випинанням клоаки, отримають від нього сперму так, як вка-
зано вище.
У селезня статевий член добре розвинений (10–12 см довжиною) і парувальний
рефлекс та еякуляція тривають до 2–5-ти хвилин. Щоб полегшити введення статевого
члена в штучну вагіну качку фіксують в розпластаному стані на краю стола.
К. Братанов запропонував досить простий метод отримання сперми від півня, се-
лезня та гусака: самку витримують попередньо 36–48 годин на голодній дієті, про-
мивають за допомогою гумової груші її клоаку фізрозчином, висушують, очищають
ватним тампоном і дозволяють коїтус з самцем. Тоді надають птиці вертикальне поло-
ження клоакою донизу і видобувають стерильною ложечкою вмістиме клоаки: пере-
носять його на годинникове скло, оцінюють і використовують для осіменіння.
108
Розділ 3
Для добування сперми від вбитих птахів-самців роблять розтин їх черевної по-
рожнини і видавлюють сперму з ампулоподібних розширень їх сперміопроводів.
Щоб отримати сперму від індика, фіксують індичку в овальному заглибленні стан-
ка-столика конструкції М. М. Асланяна і накривають її дротяною сіткою. Допускають
до індички індика і після появи у нього статевого збудження роблять легкий обереж-
ний масаж його живота в ділянці клоаки і під час виділення сперми (через 20–40 сек.)
збирають її в теплий спермоприймач.
Можна отримувати сперму від півня також методом електроеякуляції, а від гусака
за допомогою електричного спермозбирача.
3.4. Фізіологічні основи використання племінних плідників
Відбір племінних плідників для племпідприємств та пунктів штучного осі-
меніння. Племпідприємства та пункти комплектують чистопородними та високо-
класними плідниками планових порід. Поряд з цим племпідприємства можуть вико-
ристовувати плідників інших порід для підвищення молочної продуктивності чи для
промислового схрещування на товарних фермах.
Тварини повинні походити з безпечних по заразних захворюваннях господарств,
бути клінічно здоровими, добре розвиненими, типовими для породи, мати міцну кон-
ституцію без екстер’єрних вад. Особливу увагу звертають на розвиток у них сім’яни-
ків, їх симетрію (асиметрія сім’яників є ознакою односторонньої гіпоплазії), стате-
ву активність з оцінкою прояву статевих рефлексів під час пробного статевого акту,
якість виділюваної ними сперми та заплідненість самок.
За продуктивністю предків, в першу чергу матерів, бугаї-плідники повинні бути
кращі закріплених за ними корів.
Барани-плідники повинні відповідати вимогам класу еліта і прийнятому в зоні на-
прямку вівчарства. Бажано, щоб вони належали до 4–5-ти неспоріднених між собою
ліній, хоча, при потребі, можуть використовуватись і нелінійні барани з високими
продуктивними якостями.
Кнури-плідники повинні бути чистопородними, планових порід, класу еліта та
еліта-рекорд, а жеребці-плідники – типові для породи і відповідати вимогам не нижче
першого класу. Всіх плідників племпідприємств щорічно бонітують і оцінюють за
якістю нащадків.
Бугаїв починають використовувати з 12-місячного віку. Частота використання
плідників залежить від їх віку, фізіологічного стану, умов утримання, рівня та якості
виділюваної сперми. Оптимальний режим експлуатації плідників повинен забезпечу-
вати баланс між добовою продукцією сперміїв, їх резервом у хвостовій частині при-
датків сім’яників та виділенням їх у складі еякуляту (табл. 6). У молодих бугайців до
18-тимісячного віку беруть один еякулят на 5 днів або по два еякуляти через кожних
7–10 днів, а у дорослих бугаїв отримують сперму один раз на 4–5 днів, дуплетом.
Осіменіння тварин
109
Таблиця 6
Добова продукція сперміїв, запаси сперміїв у придатку
та кількість сперміїв, виділюваних у еякуляті (за М. І. Полянцевим)
Вид тварин
Добова продукція
сперміїв, млрд
Запаси сперміїв у при-
датках сім’яників, млрд
Кількість сперміїв
у еякуляті, млрд
Бугай
2,5–4,8
60–92
7
Кнур
14–17
170–200
45
Баран
5–7
200–300
4,5
Жеребець
5–7
150–200
9
Виходячи із кількості спермодоз, що можуть бути отримані з одного еякуляту, мож-
на вирахувати норми закріплення тварин за одним плідником. Так, при середньому на-
вантаженні на бугая протягом року можна заготовити від нього 15 000–30 000 спермо-
доз, від кнура, відповідно, 600–800 спермодоз, барана – 1 000–1 500 спермодоз, що до-
статньо для осіменіння 5 000–10 000 корів, 200–250 свиноматок і 650–850 вівцематок.
Сперму від бугаїв та баранів отримують так званою дуплетною садкою з інтер-
валом 3–7 хвилин. Проміжки між взяттям сперми від різних плідників повинні не
перевищувати 15 хвилин.
Після заповнення міжстінного простору вагіни гарячою водою (60–70 ºС) її помі-
щають в спеціальну шафу-термостат. На час одержання сперми температура у вагіні
повинна бути в межах 40–42 ºС, тиск 40–60 мм рт. ст.
Внутрішню поверхню вагіни змащують стерильним білим чи жовтим вазеліном,
але, оскільки від нього гумова камера швидко руйнується, то краще користуватися
одним із крохмально-гліцеринових розчинів В. О. Пасічника або ж трагакантною, си-
ліконовою змазкою чи гліцериновим середовищем для розрідження сперми.
Для захисту сперміїв від температурного шоку у міжстінний простір спермо-
приймача у штучній вагіні для бугая та барана заливають теплу воду з температурою
30–35 ºС.
З метою кращого закріплення умовних рефлексів і збереження високої активності
плідника одержують сперму завжди в один і той же час (не раніше 2 год. після годівлі
та водопою). У манежі необхідно підтримувати тишу; присутність сторонніх осіб не-
допустима.
Перед одержанням сперми від бугая роблять йому 15–20-хвилинну проводку. До
місця взяття сперми його підводять лише тоді, коли там уже стоїть зафіксована тварина
і повністю підготована штучна вагіна. Після одержання сперми бугаям дають у стійлі
смачний корм. У окремих зарубіжних центрах для підвищення статевої активності
бугая і якості еякуляту одержання сперми проводять в присутності корови в охоті.
Отримують сперму від бугая суворо за графіком, щоб плідники, від яких у цей
день не беруть сперми, не збуджувалися, їх випускають на прогулянку. При групових
прогулянках плідників не дозволяють стрибків їх один на одного.