Файл: Ветеринарне акушерство, Яблонський, 2006.pdf

Трансплантація ембріонів

215

рений отвір стерильний катетер Фолея з надувною кулькою, нагнітають в неї повітря і 
приступають до вимивання ембріонів матковим чи матково-трубним методом. В пер-
шому випадку проколюють верхівку рога матки тупою голкою з оливою для введення 
промивної рідини і вводять у просвіт рога порційно 120–140 мл рідини Дюльбекко. 
Збирають  промивну  рідину  через  катетер  Фолея  в  стерильну  посудину.  Аналогічно 
чинять з другим рогом матки.

При матково-трубному промиванні (застосовується на 3–5-й день після осіменін-

ня) тупу голку з еластичним шлангом вводять в ампульну частину яйцепроводу і про-
мивають так же.

Закінчивши  промивання,  опускають  матку  на  своє  місце,  перевіряють  правиль-

ність  розміщення  її  рогів,  зрошують  черевну  порожнину  фізіологічним  розчином, 
впорскують у неї 1 млн ОД пеніциліну та стрептоміцину, розчинених в 20 мл новока-
їну. Накладають кетгутні шви на очеревину, м’язи разом з підшкірною клітковиною, 
припудрюють  поверхню  рани  порошком  трициліну,  накладають  шовковий  шов  на 
шкіру, обробляють її 10 %-ним розчином йоду і обробляють клейовим аерозолем.

Хірургічне видобування ембріонів з рогу матки через лапаротомію в області 

голодної ямки (справа чи зліва). Даний метод значно простіший, менш трудомісткий 
і може проводитися під місцевою анестезією. Премедикація у даному випадку вклю-
чає внутрішньом’язове введення ромпуна, епідуральну ін’єкцію новокаїну, паралюм-
бальну та інфільтраційну анестезію 20 %-ним розчином новокаїну по лінії розрізу.

Фіксують тварину в станку, готують операційне поле і роблять вертикальний розріз 

шкіри, підшкірної клітковини та м’язового шару довжиною 15 см на віддалі 8 см спе-
реду лінії колінного суглоба між зовнішнім горбом клубової кістки і заднім краєм ре-
бра, на 10 см нижче поперечно-реберних відростків поперекових хребців. Підтягують 
гемостатичним пінцетом очеревину, розрізають її ножицями, розширюють розріз паль-
цями і вводять руку в черевну порожнину. Захоплюють великим та вказівним пальцями 
один ріг матки, підтягують його у просвіт розрізу, підраховують кількість жовтих тіл 
та проводять вимивання ембріонів спочатку з одного, а тоді з другого рога матки, як 
описано вище. Завершують операції так же, як при лапаротомії по білій лінії живота.

Кращих результатів досягають при вимиванні ембріонів з рога матки з боку роз-

різу, оскільки до протилежного рога важко добратися.

Після операції залишають тварину під наглядом протягом двох тижнів, після чого 

знімають шви.

Хірургічний метод видобування ембріонів через розріз верхнього склепіння 

піхви  (трансвагінальний  метод).  Фіксують  тварину  в  станку  і  підраховують  (рек-
тально)  кількість  жовтих  тіл  у  кожному  яєчнику,  наводять  туалет  перинеальної  об-
ласті, проводять епідуральну анестезію, забинтовують корінь хвоста, відводять його 
набік і зрошують внутрішню поверхню піхви 2 %-ним розчином діоциду.

Старанно миють і обробляють руки, беруть скальпель, затискають його між скла-

деними конусом пальцями і вводять руку в піхву. Роблять з одного боку шийки матки 
дорзоназальний  розріз  склепіння  піхви  довжиною  2–3 см.  Виймають  з  піхви  скаль-

216

Розділ 7

пель,  вводять  через  розріз 
в  черевну  порожнину  спо-
чатку  два  пальці,  потім  ре-
шту  і  тоді  цілу  руку,  спеці-
ально  підготованою  тупою 
голкою  (діаметром  1–2 мм) 
проколюють біля біфуркації 
іпсілатеральний  ріг  матки 
(що  з’єднаний  з  яєчником, 
в якому виявлені жовті тіла) 
і  вводять  через  утворений 
отвір  кінець  катетера  з  на-
дувною  кулькою  для  вими-
вання  ембріонів.  Нагніта-
ють в кульку 7–10 см

3

 пові-

тря і за допомогою шприца 

вливають в ріг матки теплу (37 °С) промивну рідину і відсмоктують її назад.

Вимивання  ембріонів  з  геніталій  вбитих  тварин  виявляється  ефективним,  якщо 

після забою пройшло не більше 2–2,5 годин.

Нехірургічне добування ембріонів.
Хірургічні методи добування ембріонів складні та трудомісткі; їх можна застосо-

вувати у однієї тварини не більше трьох раз. Тому в практичних умовах звичайно ко-
ристуються нехірургічним методом, що базується на введенні в матку приладу через 
закриту шийку матки. Метод можна застосовувати безпосередньо на фермі, на 7–8-й 
день після осіменіння. Голодна витримка тварин не обов’язкова.

При цьому користуються металевими гнучкими, пластмасовими, латексними, гу-

мовими  двоканальними  чи  триканальними  катетерами.  Особливе  значення  тут  має 
техніка “м’якого” проходження інструментом шийки матки.

Робота виконується групою з трьох чоловік: оператор і два помічники. Заводять ко-

рову в манеж, фіксують її в станку, звільняють пряму кишку від калових мас, визначають 
стан статевих органів та кількість жовтих тіл у кожному яєчнику. Правда, яєчники важко 
пальпуються і точно встановити кількість жовтих тіл, без відповідного досвіду, не легко.

Наводять туалет перинеальної області і роблять епідуральну анестезію, вводячи 

5 мл 2 %-го розчину новокаїну, ксилокаїну чи медокаїну або 8–10 мл 2 %-го розчину 
прокаїну. Для зняття напруження кишки можна ввести внутрішньом’язово 0,5–0,7 мл 
ромпуна чи 0,7–1,0 мл комбелену.

Беруть чистий стерильний катетер, вставляють у його простір металевій стилет і 

вводять його в піхву в напрямку шийки матки. Ліву руку вводять у пряму кишку, про-
мацують нею катетер, скеровують його кінець в устя шийки матки, захоплюють її ру-
кою і натягують обережно на катетер. Після цього просовують катетер на всю глибину 
в іпсілатеральний ріг матки, виймаючи обережно стилет. Помічник нагнітає в кульку 

Рис. 45. Схема нехірургічного вимивання ембріонів.

Трансплантація ембріонів

217

10–15 см

3

 повітря і, з’єднавши зовнішній кінець катетера з наповненим промивною 

рідиною  50-мілілітровим  шприцом,  вводить  його  вмістиме  у  порожнину  рога  мат-
ки і відсмоктує назад. Оператор при цьому легко масажує ріг матки і дещо підіймає 
його верхівку. Зливши обережно промивну рідину по стінці в стерильний циліндр чи 
мензурку і, накривши її стерильною фольгою, помічник знову набирає свіжу порцію 
розчину в шприц і промиває ним ріг матки і т. д.

На один ріг матки витрачають до 500 мл рідини. При цьому слід уникати зворот-

ного введення відсмоктаної рідини та попадання в неї крові. Введена кількість ріди-
ни  повинна  відповідати  кількості  відсмоктаної.  Якщо  промивна  рідина  втрачається 
і проходить мимо кульки, то збільшують в ній тиск повітря, проте при надмірному 
тиску повітря можуть виникати розриви слизової оболонки.

Закінчивши промивання одного рога матки, випускають з кульки повітря і вводять 

в ріг суміш антибіотиків, розчинених у 20 мл 0,5 %-го розчину новокаїну. Після цього 
беруть інший стерильний катетер, вводять його в такій же послідовності в другий ріг 
матки і промивають його.

Збирають промивну рідину в стерильний мірний циліндр чи ділильну лійку і на-

кривають фольгою.

Є повідомлення (В. та Л. Мадісон), що від однієї корови вимили 37 ембріонів, з 

яких 26 виявилися придатними для пересаджування та заморожування.

У  телиць  внаслідок  щільного  закривання  шийки  матки  після  охоти  нехірургічне 

вимивання  ембріонів  буває  важким,  особливо,  коли  для  вимивання  ембріонів  засто-
совують товстий французький катетер з телескопічним зондом та системою проточ-
них шлангів. В подібних випадках перед введенням катетера попередньо розширюють 
цервікальний канал за допомогою металевого чи скляного дилятатора. Промивна ріди-
на при цьому самопливом поступає у матку і повертається у збірну посудину. Під час 
промивання матки будь-яким методом потрібно постійно контролювати положення ка-
тетера, який скороченнями міометрію поступово переміщається з рога в тіло матки.

У  наведеній  таблиці  зроблено  порівняння  хірургічного  і  нехірургічного  методів 

вимивання ембріонів (за А. Брендом).

До головних невдач, що трапляються при вимиванні ембріонів, можна віднести:
 іноді не вдається пройти катетером цервікальний канал. У подібних випадках 

застосовують сакральну анестезію, теплі зрошення шийки матки, ін’єкції аналогів 
ПГ-F

2α

, ханегіфу та ін.;

 важко виймається стилет з введеного катетера – необхідно підібрати до нього 

інший стилет;

 при застосуванні малих катетерів у телиць іноді його наконечник закупорю-

ється слизом, що перешкоджає витіканню промивної рідини;

 при надмірному чи швидкому наповнені кульки повітрям можуть спостеріга-

тися проколи чи розриви ендометрію, внаслідок чого промивна рідина проникає під 
нього і не витікає;

218

Розділ 7

 при інтенсивному промиванні рогів матки, стисканні їх руками може також 

пошкоджуватися слизова оболонка матки і в промивній рідині з’являється кров.

Таблиця 13

Порівняльна оцінка методів вимивання ембріонів

Хірургічні методиНехірургічні методи

Переваги

Донор нерухомий.
Забезпечення стерильності.

Безпосереднє маніпулювання з маткою.
Точна оцінка стану яєчників.
Потрібна невелика кількість промивної 
рідини.

Донор відносно нерухомий.
Можливість пересаджування в умовах 
ферми.
Не потрібне голодне витримування.
Менші затрати часу.
Немає хірургічного ризику.

Недоліки

Утворення спайок.

Ризиковане застосування загального 
наркозу.
Складності застосування методу у 
лактуючих тварин.
Необхідне складне хірургічне 
обладнання.
Потрібне голодне витримування тварин.

Необхідна висока техніка маніпулювання 
з рогами матки.
Потрібно біля 500 мл промивної рідини 
на один ріг.
Важко забезпечити стерильність.

Іноді неможливо пройти цервікальний 
канал.

Вирішуючи питання про кратність використання донорів, виходять з того, що їх 

реакція на гормональні препарати не завжди буває однаковою. Лише, у незначної час-
тини  тварин  рівень  овуляції  утримується  на  одному  рівні,  у  других  він  поступово 
знижується, у третіх – має форму ввігнутої кривої, четверті – постійно реагують міні-
мальним числом овуляцій і п’яті – взагалі не реагують. Все це слід враховувати.

Окремі автори (Н. П. Кирилова з співавторами) повідомляють, що із збільшенням 

числа овуляції знижується заплідненість яйцеклітин і зменшується кількість нормаль-
них ембріонів. У однієї вибракованої голштинської корови з надоєм за п’яту лактацію 
8 713 кг молока автори за 6 вимивань з інтервалом 60 днів отримали 84 ембріони, з 
яких лише 33 були придатними для пересаджування та заморожування.

Крісті з співробітниками у досліді на 14 донорах за 10 циклів суперовуляції отри-

мали в середньому по 10,2 ембріони за одне вимивання, які розміщувались в порядку 
проведення дослідів таким чином: 14,25; 10,9; 11,5; 10,5; 11,4; 11,6; 10,0; 0; 7,0; 6,5; 
8,2. Тобто поза всякою закономірністю.

Трансплантація ембріонів

219

7.7. Технологія роботи з ембріонами

Зібрану в скляний циліндр під час вимивання ембріонів промивну рідину накри-

вають алюмінієвою фольгою, передають у стерильний бокс, де ставлять на півгоди-
ни в термостат для відстоювання. Для уникнення забруднення промивної рідини та 
ембріонів у багатьох зарубіжних центрах всі маніпуляції з ембріонами проводять під 
ламінарною течією відфільтрованого повітря у спеціальних шафах, де низхідні течії 
стерильного повітря перешкоджають проникненню мікрофлори.

Після відстоювання промивної рідни відсмоктують за допомогою сифону її верх-

ній шар, а залишених на дні 50–100 мл розливають обережно по 20–30 мл у чашки 
Петрі, дно яких для зручності розкреслено на квадрати, розміром 1 × 1 см, і досліджу-
ють під стереоскопічним мікроскопом (МБС-9) чи бінокулярною лупою при 15–25-
кратному збільшенні.

Досліджуючи уважно промивну рідину під мікроскопом, намагаються перш за все 

“виловити” в ній усі ембріони та незапліднені яйцеклітини і перенести їх у маленьку 
чашку Петрі для детальної оцінки і дальшої роботи з ними.

Оцінюючи стан кожного ембріона, звертають увагу на: відповідність стадії роз-

витку  ембріона  його  віку;  форму  прозо-
рої  оболонки  та  її  цілість;  рівномірність 
дроблення бластомерів; стан цитоплазми; 
прозорість перивітелінового простору.

Біологічно повноцінні ембріони мають 

чітку  кулясту  форму,  прозору  гомогенну 
цитоплазму,  непошкоджену  прозору  обо-
лонку,  однакового  розміру  бластомери  з 
щільним міжклітинним комплексом. Емб-
ріони, що містять різних розмірів бласто-
мери з нечіткими клітинними мембранами 
та  іншими  ознаками  дегенерації,  вважа-
ються неповноцінними.

Рис.  46.  Ранні  стадії  розвитку  ембріона  ве-
ликої рогатої худоби:

1) незапліднена  яйцеклітина  та  спермій  (ПО –  прозора 
оболонка, Ж – жовткова оболонка, 1ПТ – перше напрямне 
тільце, С – спермій); 2) зигота, 1-й день розвитку (ПВП – 
перивітеліновий  простір);  3) 2-й  день,  ембріон  на  стадії 
2-х бластомерів (Б); 4) 2–3-й день, 4-клітинна стадія роз-
витку ембріона; 5) 3–4-й день, 8-клітинна стадія; 6) 5–6-й 
день, морула; 7) 6–7-й день, рання бластоциста (ПБ – по-
рожнина бластоцисти); 8) 7–8-й день, експандована блас-
тоциста  (Е –  ембріобласт,  Тр –  трофобласт);  9)  8–9-й 
день, бластоциста на стадії вилуплення; 10) 9–11-й день, 
вилуплена бластоциста; 11) 12-й день, пізня бластоциста;
12) 14-й день, видовжений бластодермічний міхурець.