ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.02.2019
Просмотров: 14950
Скачиваний: 16
280
Розділ 8
Таблиця 19
Визначення термінів сукрільності за комплексом
морфофункціональних змін у ембріонів і плодів
Показники сонографічного зображення
Терміни вагітності, дні
Довжина ембріонів, см:
0,81–0,99
1,01–1,15
1,18–1,77
1,78–2,86
2,88–6,53
Візуалізація:
рухів
пупкового канатика, кінцівок, тулуба, голови
скелета
шлунка, серцебиття
зменшення площі навколоплідних рідин
10–11
12–15
16–19
20–22
23–30
14–30
17–30
19–30
20–30
27–30
8.8. Лабораторні методи діагностики вагітності
Деякі труднощі клінічного визначення вагітності наштовхнули дослідників на
пошуки лабораторних методів. Нині існують мікроскопічні, біохімічні і гормональні
методи діагностики вагітності.
Треба зразу відзначити, що хоч лабораторних методів визначення вагітності за-
пропоновано багато, більшість з них не набули широкого застосування в практичній
діяльності тому, що вони вимагають відповідного устаткування та специфічного ре-
активного забезпечення.
З цих міркувань ми зупинимося лише на окремих з них, які можна іноді викорис-
тати в практичній діяльності.
Метод піхвових мазків. Цей метод можна застосовувати тільки для визначення
жеребності кобил. Перед тим як брати слиз з піхви, треба обмити теплою водою з
милом зовнішні органи кобили. Потім, увівши дзеркало-розширювач у піхву, взяти
довгою гострою ложечкою з затупленими краями або стерильним ватним тампоном
слиз з глибини верхнього склепіння піхви.
Слід мати на увазі, що слизова оболонка піхви кобил з 3-тижневої жеребності вкри-
вається густим, дуже в’язким і мутним слизом, який утруднює введення і виведення
піхвового дзеркала. З цього терміну вагітності слизова оболонка піхви стає анеміч-
ною, сухою і без блиску. Отвір шийки матки буває щільно закритим слизом, що утво-
рює своєрідний корок, через що піхвова частина шийки матки має тьмяний вигляд.
На 4–5-й тижні вагітності піхвова частина шийки матки відхиляється звичайно
вправо або вліво.
Фізіологія вагітності
281
Взявши слиз, роблять ним мазок на предметному склі. Можна робити мазок, ко-
ристуючись накривним скельцем. Мазок висушують, фіксують метиловим спиртом
протягом 5 хв., забарвлюють за Гімзою (3 краплини фарби на 1 мл дистильованої
води) протягом 25–30-ти хв. і старанно просушують.
Досліджуючи під мікроскопом мазок слизу від жеребної кобили, виявляють клі-
тини миготливого епітелію, слизові кульки і рідко – лейкоцити. У нежеребних кобил
у піхвовому слизі спостерігають нейтрофільні лейкоцити, клітини плоского епітелію
і поодинокі клітини миготливого епітелію.
Гормональний метод базується на виявленні в крові тварин естрогенних гормонів
і прогестерону та їх співвідношення. Так, жовте тіло, що утворилося в яєчнику на міс-
ці фолікула, що овулював, перетворюється на тимчасову залозу внутрішньої секреції,
виробляючи прогестерон. З 5–7-го дня після його утворення концентрація прогесте-
рону різко зростає і досягає піку на 12–17-й день. І якщо вагітність не наступила, то
за 1–3 дні до чергової тічки концентрація прогестерону в крові різко падає, з 4,9 нг/мл
і більше до 1,7 нг/мл, чого не спостерігають у вагітних тварин.
Фірма “Біорепродукція” (РФ) випускає спеціальний набір для кольорової реакції,
за допомогою якого можна безпосередньо на фермі за 2–3 хв. визначити рівень прогес-
терону в молоці і таким чином діагностувати вагітність чи неплідність у тварини.
Питання для самоконтролю
1. Яку вагітність називають первинною, повторною і додатковою?
2. Які особливості розвику ембріона, плода і плодових оболонок у свійських тварин?
3. Охарактеризуйте плаценту (плодову і материнську), її роль під час вагітності.
Типи плацент.
4. Які особливості кровообігу у плода?
5. Згадайте особливості живлення зародка і плода в окремі фази розвитку; значення
плацентарногого бар’єра.
6. Яка тривалість вагітності у окремих видів тварин?
7. Які існують методи діагностики вагітності і на чому вони базуються?
8. Яка техніка ректального дослідження корів і кобил?
9. Які методи застосовують для діагностики вагітності у свиней?
10. Які методи діагностики вагітності у овець і кіз?
11. Які показники різних строків вагітності виявляють у корів при сонографічному
дослідженні?
12. На чому базуються гормональні методи діагностики вагітності?
282
9.
ПАТОЛОГІЯ
ВАГІТНОСТІ
Під хворобами вагітних тварин розуміють такі патологічні зміни, які наступають
в їх організмі в зв’язку з вагітністю та ускладнюють її.
Ні на одній стадії життя тварин не відчувається такого тісного взаємозв’язку орга-
нізму з навколишнім середовищем, як під час вагітності. В материнському організмі
в цей час відбуваються складні зміни, які різко позначаються на роботі всіх систем та
органів, активізується обмін речовин, посилюються процеси асиміляції і дисиміляції,
зростає активність залоз внутрішньої секреції. В той же час внутрішньоутробний пе-
ріод є періодом найінтенсивнішого росту та розмноження клітин. На цій стадії визна-
чається його життєвість, наступна продуктивність та плодючість.
Вагітні самки відчувають підвищену потребу в поліпшених умовах довкілля; яки-
ми вони будуть, таким буде здоров’я матері і плода, його наступна продуктивність,
плодючість і тривалість життя. Сприятливі умови догляду та утримання є також най-
кращим профілактичним заходом проти більшості післяродових захворювань. Якщо
ж навколишні умови не відповідають цим підвищеним вимогам, то фізіологічний пе-
ребіг вагітності може перейти в патологічний. Виникненню патологічного стану у
вагітних тварин сприяють захворювання нирок, печінки, серцево-судинної системи,
а також різноманітні ендокринні розлади та порушення обміну речовин. Залежно від
характеру цих розладів вагітність може або ускладнюватись, або ж перериватися. Ці
ускладнення вагітності можуть проявлятися як чітко вираженими клінічними озна-
ками, так і різними видами прихованих від простого спостереження захворювань, так
званих токсикозів.
Під токсикозами розуміють ускладнення вагітності розладами функції нервової
системи, порушенням обміну речовин із загальною інтоксикацією організму та важ-
ким загальним станом.
Причини токсикозів з’ясовані недостатньо. Їх пояснюють надходженням в ор-
ганізм матері отруйних речовин з навколоплодових вод чи оболонок (токсична тео-
рія), накопиченням в крові матері продуктів проміжного обміну (теорія порушення
обміну), анафілактичними явищами, що розвиваються в наслідок надходження з ор-
ганізму плода в організм матері стороннього білка (алергічна теорія), порушеннями
Патологія вагітності
283
вітамінного обміну, та ендокринними розладами, порушеннями нормальних реакцій
організму на подразнення інтерорецепторів матки.
В основі патогенезу токсикозів вагітності лежать порушення відношення між діяль-
ністю центральної нервової системи та внутрішніх органів; порушення адаптації ор-
ганізму до вагітності; порушення бар’єрної функції плаценти, порушенння ліпідного
обміну (зокрема перекисного окислення ліпідів), зміни кровообігу та мікроциркуляції
крові (порушення зсідання крові та розвиток синдрому дисемінованого внутрішнього
зсідання крові); ослаблення реакцій імунного розпізнавання матір’ю антигенів плода з
розвитком реакції відторгнення; розвиток ознак гіпертензії, набряку та протеїнурії.
Залежно від виду токсикозу тварин – ранній чи пізній – у першому випадку пере-
важають ознаки розладів травлення, а в другому – судинні розлади. Відповідно до
цього токсикози, особливо на ранніх стадіях, не мають чітко виражених ознак і прояв-
ляються нефропатією чи гепатопатією, проте з часом вони можуть супроводжуватися
блювотою у щінних сук, набряками вагітних, токсичною комою, остеодистрофією,
залежуванням вагітних, передчасними переймами та потугами, перериванням вагіт-
ності, слабкістю родової діяльності, затриманням посліду, субінволюцією матки, піс-
ляродовою еклампсією.
Так, в окремих випадках, внаслідок функціональної недостатності нирок при над-
мірному згодовуванні концентратів вагітним самкам, це підвищення навантаження
може викликати зміни функції епітелію канальців нирок; він стає прохідним для білка
і з’являється у сечі. В таких випадках говорять про нефропатію.
Якщо ж в наслідок бідної вуглеводної годівлі в організмі вагітної самки наступає
збідніння печінки глікогеном і зниження її резистентності – у тварини можуть спо-
стерігатися явища розладів функції печінки, які супроводжуються часто жовтухою.
Такий токсикоз називається гепатопатією.
Іноді токсикоз проявляється у формі еклампсії – нападів повторюваних судом три-
валістю 3–5 хв. з ознаками переляку, розладами координації рухів – тварина падає,
погляд у неї байдужий, голова закидається, щелепи стиснуті, дихання з хрипами. При
важкому стані можливі крововиливи в головний мозок, параліч, жовтуха.
В окремих тварин в наслідок підвищення чутливості організму та його нервової
системи до продуктів, що виділяються плодом і плацентою, можуть розвинутися яви-
ща функціональних розладів кори головного мозку, так звана еклампсія у вигляді рап-
тово виникаючих приступів судом (корчів).
Явища токсикозу діагностуються у тварин поки що важко і тому в більшості ви-
падків залишаються не поміченими, проте розуміння їх суті дозволяє краще організу-
вати догляд за вагітними тваринами.
9.1. Кровотеча з матки
(metrorrhagia)
Маткова кровотеча спостерігається у всіх свійських тварин, найчастіше – у корів
і кобил, у другій половині вагітності при пошкодженні судин хоріону, слизової обо-
284
Розділ 9
лонки матки або ж одночасно і кровоносної системи плода і матері; вона може бути
артеріальною, венозною чи капілярною.
Причинами кровотечі можуть бути травми в ділянці живота, струси тіла при па-
дінні, патогенні впливи інфекції чи інвазії, розлади функції ендокринної системи (по-
ява тічки під час вагітності), ендометрит і т. п.
Симптоми. Незначні кровотечі тривалий час можуть залишатися прихованими і
на місці крововиливу наступає часткове відшарування дитячої плаценти і кров зсі-
дається. При значних кровотечах частина крові може витікати через шийку в піхву і
виділятися постійно або періодично із статевих шляхів. Крім того, значні кровотечі
супроводжуються неспокійною поведінкою тварини, вона переступає задніми кінців-
ками, оглядається на живіт, натужується. В неї можуть спостерігатися ознаки загаль-
ної анемії – блідість слизових оболонок, загальна слабкість, тремтіння м’язів.
Діагноз. Для постановки діагнозу слід переконатися, що кров виділяється з матки,
а не з піхви. Для цього проводять вагінальне дослідження з піхвовим дзеркалом і на-
магаються простежити за виділенням крові. При піхвовій кровотечі кров звичайно в
ній не затримується, а виділяється назовні, тоді як при кровотечі з матки в піхві ви-
являються згустки крові.
Прогноз. Якщо кров вилилась у порожнину матки в невеликій кількості, то це яви-
ще може не порушити нормального перебігу вагітності. Частіше ж спостерігається
аборт, бо кров, скупчуючись у порожнині матки, відокремлює судинну оболонку від
слизової оболонки матки. Не виключена можливість і такого великого крововиливу у
порожнину матки, в результаті якого тварина може загинути, тому прогноз – сумнів-
ний і залежить від ступеня кровотечі. У коней та свиней скупчення крові між дитячою
та материнською плацентами може привести до розшарування їх, тоді як у тварин з
котиледонною плацентою навіть значні крововиливи можуть не порушити плацен-
тарного зв’язку. Згустки крові з часом частково розсмоктуються, а частково перетво-
рюються в матковий пісок (обвапновуються).
Лікування зводиться перш за все до припинення кровотечі. З цією метою тварині
створюють цілковитий спокій; ставлять її так, щоб задня частина тулуба була вище
від передньої; кладуть холодні компреси (мішечки зі снігом чи льодом) на поперек;
роблять відволікаючі втирання подразнюючих мазей в ділянці грудей чи передніх
кінцівок. Добрі наслідки дає внутрішньовенне введення кальцію хлориду (корові
150 мл 10 %-го розчину), підшкірне введення адреналіну (1:1000 великим тваринам
5–10 мл, дрібним жуйним і свиням – 0,5–0,8 мл).
При появі ознак гострої анемії застосовують переливання крові, або внутрішньо-
венне введення ізотонічного розчину (великим тваринам 200–500 мл).
Якщо сильна кровотеча загрожує життю тварини, то можна зробити штучний
аборт – розкрити шийку матки і витягнути плід з наступним введенням в порожнину
матки в’яжучих розчинів (наприклад 3 %-й розчин галуну та кусочків льоду) або ж
підшкірними ін’єкціями пітуїтрину (6–8 мл).