ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.02.2019
Просмотров: 15295
Скачиваний: 17
Патологія вагітності
285
9.2. Набряки вагітних тварин
(oedema gravidarum)
Під набряком вагітних тварин розуміють скупчення транссудату в шкірі та під-
шкірній клітковині тазових кінцівок та нижньої черевної стінки з явищами венозного
застою. Від фізіологічного набряку – одного з передвісників родів – він відрізняється
часом та причиною виникнення.
Причини. Схильність до набряків розвивається у тварин у зв’язку із збільшенням
об’єму циркулюючої крові при зростанні проникності судин, зрушеннях водного та
мінерального обмінів, що призводить до підвищеного вмісту рідини в тканинах. Це
особливо відчувається у тварин з хворобами серця, печінки, нирок. Сприяють виник-
ненню захворювання згодовування великої кількості соковитих кормів, мінеральне
голодування та відсутність моціону.
Симптоми. В ділянці вим’я, зовнішніх статевих органів, нижньої стінки живо-
та, підгрудка, кінцівок, молочної залози з’являються безболісні, холодні, обмежені чи
розлиті набряки. При сильних набряках шкіри нижньої стінки живота молочна залоза
опускається до рівня скакальних суглобів. Іноді набряк може поширитись на статеві
губи, промежину, а спереду – на підгрудок. При натисканні пальцем набряклої ткани-
ни на ній залишається заглибина.
Прогноз звичайно сприятливий. При поліпшенні умов утримання тварин набряки
зникають або ж дальший розвиток їх припиняється; набряк також зникає після родів.
Проте при ранніх набряках, особливо у тварин з хворобами серця, нирок прогноз
повинен бути обережний. Перетискання транссудатом судин обумовлює порушення
циркуляції крові і зниження резистентності тканин. Незначні травми в таких випад-
ках, банальна мікрофлора, сприяють переходу набряку в запальний процес, можуть
розвиватися некрози значних ділянок шкіри.
Лікування – симптоматичне. Виключають з раціону соковиті корми, обмежують
водопій. Призначають регулярний помірний моціон та масаж набряклих ділянок тіла
з втиранням камфорної олії.
Профілактика захворювання складається з таких заходів:
–
раціональна годівля вагітних тварин;
–
активний моціон (активізує крово- і лімфообіг);
–
чистка та обмивання шкірних покривів, що і служить одночасно масажем.
9.3. Залежування перед родами
(paraplegia gravidarum)
Цією назвою визначають такий стан вагітної тварини, коли вона не може стояти
на ногах, хоч при цьому загальний стан її не порушується і немає видимих клінічних
ознак хвороби, що можуть бути причиною такого залежування.
Залежування перед родами можна спостерігати у старих корів, але частіше воно
буває у молодих. Рідше це захворювання проявляється у кіз, овець і свиней і дуже
рідко у кобил.
286
Розділ 9
Причини. Залежуванню перед родами сприяє загальна слабкість тварини, зумов-
лена недостатньою годівлею та неправильним утриманням.
Неповноцінність годівлі може бути як кількісною, так і якісною. Вагітні тварини
особливо чутливі до недостачі кальцію, бо більша частина його, надходячи в організм
матері, йде на побудову кістяка плодів. Коли в кормі мало солей кальцію, у тварини
розвивається остеомаляція, яка буває основною причиною залежування перед рода-
ми. Так, кози, яких годують кухонними відходами, дуже часто хворіють на залежуван-
ня перед родами, бо цей корм бідний на солі кальцію.
Неправильне утримання вагітної тварини, яке сприяє виникненню цієї хвороби,
полягає у відсутності моціону, в утриманні її у вузькому станку з дуже похилою
підлогою.
Крім того, можна спостерігати залежування перед родами внаслідок надмірного
обтяження задньої частини тіла вагітної тварини (черевна водянка, двійні, водянка
плодових оболонок).
Симптоми. На початку захворювання тварини дуже довго лежать, їм надто важко
вставати. Під час стояння у них спостерігається хитання таза і часте переставляння
задніх кінцівок. Щодо апетиту, дихання, загальної температури, ремиґання і т. д. хво-
ра тварина нічим не відрізняється від здорових, але, якщо підняти її на ноги, то вона
не завжди може стояти.
Якщо захворювання виникло на ґрунті остеомаляції, то тварина під час лежання
тримає кінцівки зігнутими в суглобах. Коли хвору козу, наприклад, поставити і під-
тримувати, то кінцівки її залишаються зігнутими у карпальних суглобах. Випростати
кінцівки тварина не може. Коли спробувати обережно їх випростати або злегка натис-
кати пальцями в ділянці карпальних суглобів, то у тварини виникає сильний біль, що
вона проявляє меканням.
При затяжному перебігу хвороби тварина дуже марніє, розвивається атрофія м’язів.
Нерідко залежування перед родами ускладнюється випаданням піхви. При тривалому за-
лежуванні звичайно вагітність може закінчуватися патологічними родами, бо внаслідок
загальної слабості потуги бувають дуже слабкими, і плід затримується у родових шляхах.
У свиней з настанням родів можуть спостерігатися явища еклампсії.
Діагноз
ставлять
на
основі поданих вище ознак.
Прогноз. Чим менше
часу залишилося до настан-
ня родів, тим він сприятли-
віший для одужання твари-
ни. При залежуванні за два
тижні і менше до настання
родів тварина, звичайно,
починає
вставати
через
кілька днів після родів. У
Рис. 69. Підіймання корови за методом Іонка.
Патологія вагітності
287
випадках більшого строку до настання родів тварина може загинути від ускладнень
(розладу травлення, пролежнів та ін.).
Лікування. Насамперед тварині треба давати легко перетравлювані корми, багаті
на білки, мінеральні речовини й вітаміни (овес, добре сіно, траву, моркву, пророщене
зерно пшениці). Кухонну сіль треба давати менше, 50–70 г (краще покласти в годів-
ницю грудку солі – “лизунець”).
Якщо тварина під час хвороби пробує вставати, треба допомагати їй у цьому.
Щоб підняти корову, треба обв’язати мотузку навколо тулуба, як показано на ри-
сунку 69. При цьому мотузка спереду повинна проходити під виступом грудної
кістки, а ззаду – під горбами сідничних кісток. Коли корову таким чином обв’яза-
но, з кожного боку від неї стають 3–4 чоловіки і по команді піднімають тварину.
Часто тварина, простоявши деякий час, знову лягає, а іноді взагалі стояти не може.
Тому треба звернути увагу на її догляд й утримання. Щоб запобігти пролежням,
треба дати багато м’якої підстилки. Крім того, треба перевертати тварину з боку на
бік не менш 2-х разів на день. Добре впливає на шкірний кровообіг розтирання по-
перекової і крижової ділянок, а також усіх чотирьох кінцівок. Перед розтиранням
слід змочити шкіру камфорним спиртом.
При запорах треба дати глауберової солі (корові – 250,0–300,0; козі – 20,0–30,0; свині –
10,0–15,0 два рази на день). Коли ж консистенція калу дуже тверда, то роблять клізми.
У тих випадках, коли залежування перед родами є наслідком остеомаляції, спричи-
неної мінеральним (кальцієвим) голоданням, вводять корові внутрішньовенно такий
розчин: хлориду кальцію кристалічного – 30,0; хлориду магнію кристалічного – 8,0;
дистильованої води – 300,0. Перед введенням у вену розчин треба профільтрувати і
простерилізувати кип’ятінням і вводити його повільно, протягом 3-х – 10-ти хвилин.
При загрозливому стані або при залежуванні тварини задовго до настання родів
треба викликати штучні роди, після чого ознаки хвороби зникають.
9.4. Передчасні перейми та потуги
(dolores ad partum immatures)
Передчасними переймами і потугами називають такі, які з’являються завчасно до
родів. Найчастіше вони виникають у кобил в останній третині вагітності при закритій
шийці матки і відсутності інших ознак наближення родів чи аборту.
Причини. Найчастішими причинами є охолодження тіла і надмірне фізичне на-
пруження тварин. Крім того, передчасні перейми і потуги можуть зумовити посилені
рухи плода від подразнення його та ударах по черевній стінці матері. Звичайно, і інші
моменти, які ведуть до спорадичного аборту, можуть викликати передчасні потуги.
Якщо подразник продовжує сильно діяти, то до скорочень матки приєднуються ско-
рочення черевного преса.
Симптоми. Тварина на початку проявляє помітне занепокоєння, яке виявляється
у жуйних тварин у тому, що вони стогнуть і мукають. У кобил до появи виразних по-
туг можна спостерігати ознаки колік. Надалі у всіх тварин вигинається спина і дуже
288
Розділ 9
скорочуються черевні м’язи. Якщо ці явища затягуються, то у тварин прискорюється
дихання, частішає пульс, вони потіють.
Діагноз. Ставлячи діагноз, треба відрізняти передчасні перейми і потуги від нор-
мальних родів. При передчасних потугах вим’я порожнє і дрябле, не видно западання
крижово-тазових зв’язок, статеві губи мало набряклі. Точніше ж це розпізнати можна
вагінальним дослідженням. Для цього треба старанно вимити руки, продезінфікувати
і змазати вазеліном. Потім обережно ввести руку в піхву, де можна знайти шийку мат-
ки, щільно закриту клейким слизом.
Прогноз. Завжди обережний. Потуги можуть незабаром припинитися. Іноді вони
через деякий час знову з’являються і припиняються. Нерідко можна спостерігати їх
посилення, а це може призвести до таких ускладнень, як аборт, випадання піхви, се-
чового міхура або прямої кишки. У кобил, корів, кіз і овець бувають випадки раптової
смерті внаслідок розриву матки.
Лікування повинно спрямовуватися на зняття потуг та збереження вагітності. Для
цього тварину треба насамперед заспокоїти – їй роблять легку проводку або ж перево-
дять в ізольоване темне приміщення і ставлять так, щоб задня частина тіла була вища
від передньої. На поперек та крижі накладають зігрівальний компрес (нагрітий пісок
в мішку, гарячі грілки, припарки з сінної потерті). Коровам можна задавати через рот
алкоголь (в наркотичних дозах), а кобилам хлоралгідрат (15–20 мл розведений в 0,5 л
води). Добрі наслідки дає епідуральна низька сакральна анестезія та підшкірне вве-
дення атропіну в лікувальних дозах. Якщо ж вагітність вже перервалася, то слід чим
швидше видалити мертвий плід.
9.5. Грижа матки (кила –
hernia uteri)
Під грижею матки розуміють розрив черевних м’язів або попадання матки у не-
вагітному стані в пахвинний канал (сука й кішка), внаслідок чого матка у вагітному
стані, випинаючи черевну стінку, розміщається безпосередньо під шкірою в очере-
винному мішку.
Грижа матки спостерігається
найчастіше у корів і кобил, рідше у
інших видів тварин.
Причини. До утворення грижі
головним чином спричиняються
травматичні ушкодження (удар,
падіння, стрибок). Сприятливим
фактором є надмірне розтягнення
черевних стінок, спричинене вели-
ким розміром плода, двійнями, во-
дянкою плодових оболонок. У сук
і кішок випадки пахвинної грижі
звичайно бувають природженими.
Рис. 70. Грижа матки у корови.
Патологія вагітності
289
Симптоми. Спочатку на будь-якій ділянці живота виникає невелике припухання
м’якої консистенції, яке збільшується в міру росту плода і досягає великого розміру.
Нерідко спостерігається відносне зміщення вим’я наперед, що буває тільки при
розриві прямого черевного м’яза біля лобкового зрощення. У цих випадках нижня че-
ревна стінка може доходити або навіть доходить майже до землі (у дрібних жуйних),
що частіше буває при випадінні матки через розрив очеревини.
У сук і кішок невагітна матка, що розміщена у пахвинному каналі, не турбує твари-
ну, а в період вагітності вона збільшується і спричиняє незначний біль під час руху.
Діагноз. Не зв’язаний з великими труднощами, бо під час пальпації грижового
мішка можна промацати окремі частини плода. Іноді можна навіть спостерігати
рух плода.
У сук при пахвинній грижі виявляють припухання в ділянці пахвини розміром з
гусяче яйце і більше. При натисканні воно може зникати (широке пахвинне кільце
і вправлювана грижа), але іноді воно при цьому й не зникає, що буває при вузьких
пахвинних кільцях. Коли ж під час промацування такого припухання у суки виникає
сильний біль, то це свідчить про наявність защемленої грижі.
Прогноз. Обережний, хоч кила матки на загальному стані тварини відбивається
мало. Іноді відбувається защемлення плода в грижовому кільці, від чого плід гине.
При настанні родів потуги бувають дуже слабкі, а тому треба надавати тварині
акушерську допомогу. Після народження плода тварин не доцільно надалі використо-
вувати для відтворення.
У сук, при наявності пахвинної грижі, що містить одну ампулу з плодом (без за-
щемлення останнього), прогноз сприятливий. При защемленні матки в пахвинному
кільці і при родах, що вже почались, прогноз обережний.
Лікування. Щоб запобігти дальшому збільшенню грижового мішка, слід накласти
бандаж; корм для тварин має бути поживним, по можливості не дуже об’ємистим і
задаватися невеликими порціями. При родах здебільшого треба, щоб тварина лежала
на спині. Цим досягають правильного напряму плода для виходу з матки. Щоб під-
силити потуги, роблять натискаючі рухи рукою на вміст грижі.
У сук при пахвинній грижі вдаються до операції. Для цього в ділянці грижового
мішка вистригають шерсть і обробляють шкіру. Тварину кладуть на спину. Операцій-
не поле дезінфікують спиртовим розчином йоду (дворазове змазування з проміжком
у 10 хв.). Далі роблять місцеву анестезію, для чого у дезінфіковану шкіру грижового
мішка вводять 0,5–1 %-ий розчин новокаїну, до якого перед введенням додають 2–5
краплин адреналіну (1 : 1000). Розріз шкіри 6–8 см завдовжки роблять уздовж гри-
жового мішка. Роз’єднавши пухку сполучну тканину, натикаються на ампулу матки.
Потім пальцем відшукують пахвинний канал і розширяють його. Для цього вводять
палець у канал і по пальцю, ґудзикуватим скальпелем, роблять розріз тільки в пе-
редньо-бічному куті. Після цього вправляють ампулу матки в черевну порожнину.
Накладають кисетний шов на пахвинний отвір з кетгуту, на шкіру – з шовку і рану
закривають антисептичною пов’язкою.