ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.02.2019
Просмотров: 14941
Скачиваний: 16
350
Розділ 11
Допомога. Зрошування шийки матки теплим фізіологічним розчином натрію хло-
риду, сухе тепло на крижі, механічне розширення каналу шийки матки пальцями,
епідуральна сакральна анестезія, введення розчину атропіну безпосередньо в стінку
шийки матки. Коли плід вклинився в канал шийки, то, підтягуючи його під час пе-
рейм і потуг, поступово витягують.
Якщо консервативним шляхом не можна усунути причини звуження каналу ший-
ки матки, то застосовують оперативне лікування.
Спазми шийки матки. Виникає за умов непогодженого скорочення м’язів окре-
мих відділів родового шляху: м’язи матки скорочуються, виштовхуючи плід в родо-
вий шлях, але шийка матки не розширюється, а, навпаки, звужується.
При виявленні такого стану не можна форсувати перебіг родового акту. Роділлі
треба дати заспокоїтись, надати можливість вільно рухатись.
Допомога. Сухе тепло на крижі, епідуральна сакральна анестезія, зрошення матки
теплим фізіологічним стерильним розчином натрію хлориду. У сук і кішок – введення
розчинів но-шпи, баралгіну.
Кровотеча під час родів. Може виникати у всіх свійських тварин у першу і другу
стадію родів. Зустрічається рідко.
Основними причинами кровотечі можуть бути розрив судин хоріона, передчасне
відділення фетальної частини плаценти, травми судин родового шляху. Г. М. Кали-
новський спостерігав кровотечу у другу стадію отелення внаслідок розриву пупкових
вен. Кров витікала струйкою протягом всього часу виведення плода. З народженням
теляти кровотеча припинилась самостійно.
У сук кровотеча виникає теж у другу стадію родів, якщо фетальна частина пла-
центи відділилася, а виведення плода затримується за будь яких причин.
У більшості випадків кровотеча не є загрозливою для життя роділлі і плода, якщо
своєчасно завершити його народження.
Перекручування матки (torsio uteri). Під перекручуванням матки розуміють по-
вертання її навколо своєї поздовжої осі (рис. 91). Така зміна положення спостеріга-
ється найчастіше у корів, рідше у інших свійських тварин. У свиней і сук перекручу-
вання обмежується тільки одним рогом або навіть однією ампулою, в якій міститься
плід. Перекручування матки утворюється звичайно до настання родів або в період
розкриття каналу шийки матки під час родів; значно рідше – раніше цього строку.
Причини. Певна схильність до цього захворювання створюється анатомічною бу-
довою статевих органів.
Матка з плодом у тварин розміщена у черевній порожнині у вигляді звислого міш-
ка, не фіксованого щільно в своєму положенні, бо подовжені зв’язки мало сприяють
збереженню матки в певному положенні. Крім того, передня частина матки далеко
заходить за передній край широких маткових зв’язок, а тому більша частина її зовсім
позбавлена будь-якої фіксації.
Безпосереднім фактором, що сприяє перекручуванню матки, можуть бути різкі
рухи вагітних по нерівній місцевості, раптове падіння, обертання або перехід через
Патологія родів
351
рови. Такі випадки бувають, коли тва-
рина падає на похилих місцях (з гори, зі
схилів), особливо, якщо при цьому вона
кілька разів перевернулася, коли кобила
качається по землі. Перекручування мат-
ки можуть викликати також різкі рухи
плода і надмірні потуги.
Найчастіше перекручування матки
спостерігається у корів при утриманні
їх у тісному приміщенні. За таких умов
корова, встаючи або лягаючи і підніма-
ючи при цьому частину тулуба, і зги-
наючи передні кінцівки в карпальних
суглобах, затримується в цьому поло-
женні довше, ніж звичайно. Очевидно,
таке дуже похиле положення тіла спри-
яє тому, що нутрощі черевної порожнини відсовуються до діафрагми. В цей час матка
має можливість вільно хитатися і перекручуватися навколо поздовжньої осі.
Зовнішні механічні дії на стінки живота тварини (поштовхи, тиск) в кінці вагіт-
ності теж можуть спричинятися до перекручування матки. Такі ж обставини виника-
ють при спусканні вагітної тварини з крутої гори. Тісне розміщення в приміщеннях
овець і кіз, спускання їх по схилу крутої гори, особливо, коли вони виношують по
одному плоду, сприяє появі скручування матки і у цих тварин.
У сук перекручування матки нерідко настає внаслідок стрибків через перепони
або коли їх тренують у другій половині вагітності.
Симптоми. При перекручуванні матки задовго до настання родів спостерігаються
явища неспокою і розладу травлення. У корів, кіз, овець і свиней це виявляється в тому,
що вони часто встають і лягають на підстилку, б’ють кінцівками по животу, не реми-
ґають; у них буває мало помітна тимпанія, часто виділяється кал. Ці симптоми неспо-
кою періодично змінюються спокійним станом тварини внаслідок притуплення болю.
Апетиту немає, температура тіла нормальна, дихання і пульс прискорені. Через 2–3 дні
самопочуття кращає, якщо не настає ускладнення у вигляді септицемії, яке виявляєть-
ся в різкому підвищенні температури тіла та прогресуючому розладі травлення.
У сук і кішок ознаки цього захворювання виявляються в пригніченому стані, здут-
ті стінки живота в тому місці, де є зміщення рога.
Якщо перекручування матки сталося в кінці вагітності, то це захворювання легше
розпізнається завдяки потугам і настанню всіх ознак початку родів, але не показуєть-
ся плодовий міхур із статевої щілини. Під час огляду вульви виявляють, що статеві
губи не набряклі, а навіть викривлені, трохи зморщені і втягнуті у піхву.
У сук і кішок при пальпації тієї стінки живота, де є здуття, спостерігається бо-
лючість.
Рис. 91. Схема перекручування матки.
352
Розділ 11
Діагноз. Перекручування матки найточніше можна визначити вагінальним дослі-
дженням. При цьому виявляють, що піхва буває звужена подібно до лійки і в глибині
зібрана у складки, що мають напрям до шийки матки. Така складчастість стінок піх-
ви ясно свідчить про перекручування матки. При незначному перекручуванні (90°)
можна легко пальпувати шийку матки і ввести в її канал всю руку. Коли матка дуже
перекручена (180°), ввести в канал шийки матки можна один палець, а іноді навіть і
цього зробити не можна (360°).
При дослідженні піхви звертають увагу на напрям складок слизової оболонки піх-
ви. Якщо складки мають напрям зліва, ззаду і зверху – направо, вперед і вниз, то тут
правостороннє перекручування матки; якщо ж ці складки мають зворотний напрям,
тобто справа, ззаду і зверху – наліво, вперед і вниз, то відбулося лівостороннє пере-
кручування матки.
При дослідженні через пряму кишку виявляють матку із спірально зігнутою по-
верхнею. Крім того, можна промацати широкі маткові зв’язки, з яких одна натягнута,
а друга розслаблена залежно від того, в який бік сталося перекручування матки, що
треба точно визначити.
Перебіг хвороби. Якщо перекручування матки не усувається, то плід незабаром
гине внаслідок порушення живлення, а у тварини через кілька днів починається пери-
тоніт та запалення матки.
Коли матка перекручена на повний оберт (360°), то може статися розрив широ-
кої маткової зв’язки. Якщо при цьому канал шийки матки трохи відкритий, то через
нього в порожнину матки проникають мікроорганізми, і тоді відбувається мацерація
плода, або гнильний розклад його.
Прогноз. У корів, овець і кіз при незначному перекручуванні матки – сприятливий.
Якщо матка перекручена на 180° або на повний оберт і стан тварини важкий – про-
гноз обережний. У свиней, сук і кішок при важкому стані прогноз несприятливий, бо
завжди настає ускладнення у вигляді септицемії. Коли ж у нетяжких випадках вда-
ються до лапаротомії і кесаревого розтину, щоб розкрутити матку, то прогноз у таких
випадках обережний.
Лікування. Найкращим способом розкручування матки є обертання лежачої тва-
рини. Для цього виводять тварину на просторе місце, де підстилають багато соломи
на площі кількох метрів. При цьому найбільший шар соломи має лежати на одному
боці майданчику. Тварину перед цим видоюють. Після цього її кладуть на солому так,
щоб задня частина її тулуба була вище від передньої. Цим досягають переміщення
черевних органів ближче до діафрагми. Якщо попереднім дослідженням через піхву
і пряму кишку встановлено, що матка перекручена вліво, то тварину кладуть на пра-
вий бік, коли ж матка перекручена вправо, відповідно до цього кладуть на лівий бік.
Кінцівки корові спутують, причому передні і задні пари фіксують окремо і обертають
корову на спину. Тоді різко повертають тварину в той бік, у який скручена матка. Це
інколи треба повторити 2–3 рази. Під час швидкого повертання корови важка матка з
плодом за законом інерції дещо відстає від обертання тіла матері у попереднє поло-
Патологія родів
353
ження. У тих випадках, коли під час по-
вертання тварини можна дістати рукою
шийку матки, намагаються її фіксувати,
що сприяє швидшому усуненню пере-
кручування матки.
Якщо напрям перекручування матки
точно не встановлено, то напрями по-
вертання тварини визначають методом
перевірки рукою через піхву. При по-
вертанні тварини у правильному напря-
мі рука відчуває розширення родових
шляхів, у протилежному випадку – зву-
ження їх. Якщо під час першого повер-
тання тварини на другий бік матка не
розкрутилася, то тварину дуже повільно ставлять у вихідне положення і повторюють
повертання.
Треба відзначити, що у деяких випадках доводиться декілька разів перевертати
тварину, щоб нарешті досягти бажаного результату.
При незначних перекручуваннях можна вдатися до розкручування матки рукою у
поставленої на крутий схил корови з одночасним зміщенням матки руками (чи плечем)
через черевну стінку двома помічниками, розташованими справа і зліва біля корови.
В окремих випадках добрих результатів можна домогтись за допомогою метода
Шефера. Поваливши корову зі спутаними попарно кінцівками на бік, у який відбу-
лося скручування, кладуть на її черево між останнім ребром та маклаком дошку і,
натискаючи нею на матку, повільно повертають корову через спину (рис. 92).
Іноді описаними вище методами все ж не вдається розкрутити матку. Тоді до-
водиться розкручувати матку через розріз черевної стінки. Операція розкручування
матки полегшується, якщо трохи підняти стінки живота дошкою, підведеною під жи-
віт. Після розкручування матки на черевну стінку накладають шви. Цей метод дає
добрий ефект у жуйних тварин, а у багатоплідних тварин він є єдино можливим для
досягнення успіху. Якщо після розкручування матки шийка відкривається, то треба
приступити до витягування плода. В тих випадках, коли шийка матки зовсім закрита,
слід дочекатися настання нормальних родів.
У кобили дуже рідко вдається розкрутити матку через розтин черевної стінки, бо
звичайно настає ускладнення – запалення очеревини, в результаті якого тварина гине.
Затримання посліду (фетальної частини плаценти – Retentio placentae s. retentio
secundarum) є патологією третьої, послідової стадії родів, яка має широке розповсю-
дження у корів, рідше – у кобил, сук, кішок та дрібної рогатої худоби. За нормального
перебігу родів у всіх свійських самиць фетальна частина плаценти повинна відділи-
тись від материнської одночасно з народженням плода. Практично так завершуються
роди у багатоплідних тварин (сук, кішок, свиней). У кобил фізіологічним періодом
Рис. 92. Розкручування матки за методом
Шефера.
354
Розділ 11
відділення фетальної частини
плаценти, тобто закінчення родів,
вважається 35 хв., у корів – 6 го-
дин, овець і кіз – 5 годин, у сви-
ней, кішок, сук – до 3-х годин.
Найдовша тривалість послідової
стадії родів у корів обумовлена
особливістю морфології плацен-
ти (А. П. Студєнцов).
За даними клінічних спосте-
режень І. П. Заянчковського та
Г. М. Калиновського у 50 % корів
послідова стадія родів закінчува-
лася протягом 2-х годин, 10 % –
до 5 годин і у 7,6 % вона тривала до 12 годин.
Етіологія. Розрізняють безпосередні причини захворювання і фактори, що спри-
яють його виникненню.
До загальних факторів, що сприяють виникненню затримання фетальної частини
плаценти, належать неповноцінна і недостатня годівля, прив’язне утримання вагіт-
них тварин, особливо корів у запуску, водянка навколоплідних оболонок, перерозви-
нуті плоди, двійні у одно народжуваних самиць, виснаження або ожиріння тварин.
А. П. Студєнцов, як безпосередні причини затримання фетальної частини плаценти
виділяє:
а) недостатню напруженість послідових перейм і інволюції матки (атонія матки);
б) зростання (злипки) плодової і фетальної частин плацент внаслідок запальних
процесів в ендометрії або в хоріоні плода.
Згідно даних багатьох авторів (І. П. Заянчковський 1957; В. С. Шипілов, 1977;
Н. Glоk, 1969 та ін.), основними причинами затримання посліду є атонія матки зни-
ження протеолітичних процесів у плаценті в останні тижні вагітності та під час родів,
порушення капілярного кровообігу у ворсинках хоріону і гідролітичного стану тка-
нини плаценти на ґрунті неповноцінної годівлі, надмірної експлуатації та незадовіль-
ного утриманням протягом вагітності. Дискусійною є теорія щодо ролі алергічних,
токсичних, нервових, гормональних, генетичних і генеалогічних факторів у етіології
цього захворювання.
Патогенез. Виходячи з етології та симптоматики хвороби, можна зробити висно-
вок про істотну роль у її виникненні розладів мікроциркуляції крові у материнській
частині плаценти. Це підтверджується даними вмісту вільного гепарину в крові як
основного фактора антикоагуляційної системи.
Встановлено (Г. М. Калинов сь кий), що гепаринове число крові корів при затри-
манні посліду буває значно вищим, ніж при нормальному отеленні. Низька концентра-
ція вільного гепарину в крові при нормальному отеленні забезпечує згортання крові
Рис. 93. Корова із затриманням посліду материн-
ської частини плаценти.