Файл: Ветеринарне акушерство, Яблонський, 2006.pdf

Патологія родів

355

і гемостаз в мікроциркуляторному судинному руслі материнської частини плаценти, 
а  висока  концентрація  вільного  гепарину  в  крові  в  період  родів  гальмує  гемостаз  і 
тромбування судин у материнських плацентах, тобто підтримує циркуляцію крові в 
них на такому ж рівні, як і при вагітності; швидкий і ефективний фізіологічний ге-
мостаз є необхідною умовою нормального перебігу родів (Є. П. Федорова і М. Ф. Ка-
лишнікова, 1976).

Не можна забувати і морфологічних механізмів регуляції кровообігу в материн-

ській частині плаценти. Починаючи з 3,5-місячного терміну тільності в основах мате-
ринських плацент утворюються артеріовенозні анастомози (рис. 94), а на 6-му місяці 
у венулах і венозних синусах починається закладка клапанів, що мають різну форму 
виступаючих в їх просвіт складок інтими. На 9-му місяці тільності стулки клапанів 
находять одну на одну і можуть повністю перекрити канал судин. У венулах, локалі-
зованих безпосередньо під основами плаценти, функціонують клапани, що належать 
до так званих “інтимальних подушок”. У венулах другої половини тільності, що ви-
ходить із материнських плацент, утворюються гладком’язові сфінктерні кільця.

Вени материнських плацент належать до групи безм’язових вен, їх стінки зрос-

лі зі стромою залозистої частини, вони пасивні у відношенні впливу на циркуляцію 
крові (В. Н. Ванков, 1974). Отже, гемостаз у венозних судинах материнських плацент 
визначають  концентрацією  вільного  гепарину  і  функціонування  їх  морфологічних 
структур, здатних перекривати течію крові.

При нормальному перебігу отелення перераховані морфофункціональні зміни в ор-

ганізмі  і  в  материнських  частинах  плацент  сприяють  відділенню  і  вигнанню  посліду 
з  матки  зразу  або  в  перші 
години після народження те-
ляти.  Відділенню  плодових 
оболонок сприяє скорочення 
гладеньких  м’язових  клітин 
основ  материнських  пла-
цент,  внаслідок  чого  зало-
зиста  тканина  дугоподібно 
завертається  в  бік  слизової 
оболонки матки, крипти роз-
ширяються і ворсинки хорі-
ону вільно виходять із них.

Таким  чином,  у  патоге-

незі  затримання  фетальної 
частини  плаценти  головне 
значення має стан гемоста-
зу в судинах мікроциркуля-
торного  кровоносного  рус-
ла  материнських  плацент 

Рис. 94. Зміни кровообігу в материнській плаценті в кін-
ці тільності:

А – артеріовенозний анастомоз; Б – клапан вени на 9-му місяці тільності; В – 
клапан вени – інтимальна подушка; Г – гладком’язове сфінктерне кільце вени.

А

Б

В

Г

356

Розділ 11

і  скоротлива  функція  основ  материнських 
плацент.  Роз’єднанню  котиледонів  і  ка-
рункулів,  вивільненню  ворсинок  із  крипт 
сприяє  рідина,  що  міститься  в  порожнині 
матки під час родів, оскільки вона має про-
теолітичні властивості.

Скорочення  стінки  матки  в  процесі 

роз’єднання  ворсин  котиледонів  і  крипт 
карункулів має другорядне значення. Осно-
вна скоротлива функція матки – вигнання із 
порожнини  матки  вже  відділеного  посліду 
(фетальної частини плацент і навколоплід-
них оболонок).

Симптоми.  Розрізняють  повне,  непо-

вне і часткове затримання посліду (рис. 95). 
Повне  частіше  буває  у  корів  і  кобил.  При 
повному –  у  корів,  у  всіх  плацент  котиле-
дони  з’єднані  з  карункулами,  а  із  статевої 
щілини звисають пуповина з навколоплід-
ними оболонками або їх взагалі не видно.

У кобил рідко буває затримання феталь-

ної  частини  плаценти,  але  якщо  буває,  то 
завжди повне. Із статевої щілини теж зви-
сають навколоплідні оболонки і пуповина.

У  багатоплідних  роділь  переважно  затримуються  фетальні  плаценти  окремих 

плодів.

При частковому затриманні, що буває найбільше у корів, із статевої щілини зви-

сають навколоплідні оболонки аж до скакових суглобів і нижче, а з’єднані між собою 
котиледони і карункули залишаються тільки в окремих місцях.

У більшості хворих загальний стан не змінюється. При акті сечовиділення вони 

неспокійні,  напружуються,  піднімають  хвіст,  переступають  кінцівками,  із  статевої 
щілини разом з сечею виділяються залишки навколоплідних рідин.

Діагноз. Звисання навколоплідних оболонок із статевої щілини та відсутність ви-

діленого посліду у стійлі тварин – основні підстави для постановки діагнозу.

При повному затриманні посліду діагноз підтверджують вагінальним досліджен-

ням. Введеною в родові шляхи рукою визначають наявність посліду, його ступінь за-
тримання. При відсутності контролю за перебігом послідової стадії родів, виділений 
послід можуть з’їсти самі роділлі або собаки, якщо вони є на фермі. Про повне від-
ділення  фетальної  частини  плаценти  від  материнської  у  корів  можна  стверджувати 
тільки  після  ретельного  дослідження  виділених  із  матки  навколоплідних  оболонок 
і, перш за все, котиледонів. Їх розкладають і розправляють на щиті або столі і огля-

Рис. 95. Схема затримання посліду у ко-
рови (за І. П. Заянчковським):

1 – повне затримання; 2 – неповне; 3 і 4 – часткове.

1

3

4

2

Патологія родів

357

дають кожний котиледон: при само-
вільному виділенні вони мають круг-
ло-овальну форму, не розірвані, тем-
но-вишневого кольору, ворсинчасті.

У кобил цілість виділеної феталь-

ної частини плаценти визначають за 
розгалуженням  кровоносних  судин: 
при  повному  відділенні  вони  нага-
дують замкнуту сітку на розтягнутій 
судинній оболонці.

У  сук  і  кішок  оглядають  кожну 

виділену плаценту зразу ж після на-
родження  цуценят  і  котенят –  вона 
має  форму  мішечка,  на  якому  чітко 
виділяється поясок фетальної частини плаценти, по краю якого добре помітні маргі-
нальні гематоми (рис. 96).

Лікування.  Застосовують  консервативне  і  оперативне  лікування.  Консервативне 

лікування корів починають не пізніше 6 годин від народження теляти. З цією метою 
коровам  випоюють  10–15 л  5 %-го  теплого  розчину  кухонної  солі  або  цукру  (0,5  кг 
на 10 л води); внутрішньовенно вводять 200–250 мл 40 %-го розчину глюкози з 20 мл 
5 %-го  розчину  аскорбінової  кислоти,  внутрішньом’язово –  розчин  синестролу,  під-
шкірно – розчин прозерину тощо.

У порожнину матки в проміжок між слизовою оболонкою і навколоплідними обо-

лонками вводять пробіотик ендоспорин: одну або дві ампули по 500 млрд мікробних 
клітин в 20 мл фізіологічного розчину натрію хлориду або в 0,5 % розчину новокаїну, 
одну – дві свічки ендоспорину, що містять по 500 млрд мікробних тіл.

Бунце (1956) рекомендує вводити в порожнину матки “ензим-препарати”, до скла-

ду  яких  входять  протеолітичні  ферменти  пепсин  і  трипсин.  Проведеними  нами  до-
слідженнями установлено, що ферменти, так само як і ваготіл, екзутер, розчин калію 
перманганату та етакридину лактату руйнують муцини слизової оболонки і їх не мож-
на застосовувати у порожнину матки.

Підшкірно ін’єктують розчини: ерготилу 0,05 % – 6–8 мл, ергометрину 0,02 % – 

5–6 мл, 0,1 % карбахоліну – 2–3 мл, 2 % бревіколіну – 10 мл.

Необхідно не забувати, що навіть при існуванні високоефективних засобів і ме-

тодів лікування корів при затриманні посліду, найраціональнішою є профілактика за-
хворювання.  Її  основою  повинні  бути  організаційно-господарські  і  зооветеринарні 
заходи: запуск корів на 55–60 днів; регулярний моціон особливо в період сухостою; 
годівля нетелей і корів в запуску кормами високої якості; виключення із раціону кис-
лих і недоброякісних кормів; переведення корів за 10–15 днів до отелення в родильне 
відділення; підтримання високого санітарного стану в родильному відділенні, в бок-
сах для родів; підготовка корів і нетелей до родів (миття зовнішніх статевих органів 

Рис. 96. Маргінальні гематоми плаценти суки.

358

Розділ 11

і кореня хвоста дезінфекційним розчином, дезінфекція стійла, боксу); правильне ве-
дення родів: дотримання тиші, відсутність сторонніх людей у приміщенні; спостере-
ження за перебігом родів без передчасного втручання для їх прискорення; утримання 
від  передчасного  розривання  навколоплідних  оболонок;  надання  допомоги  роділлі 
тільки при необхідності, пам’ятаючи, що перша стадія родів триває від 1 до 12 годин, 
а друга – до 4-х годин; створення можливостей для обов’язкового облизування коро-
вою теляти зразу ж після його народження; збирання і випоювання корові не пізніше 
2-х годин після народження теляти 3–5 л навколоплідних рідин або 10–15 мл теплої 
підсоленої води, чи 5 % розчину цукру; перше доїння корів не пізніше 2-х годин після 
народження теляти; виключення можливостей прийому роділлею холодної води.

З цією ж метою коровам за 2–5 тижнів до отелення щоденно згодовують впродовж 

10–12 днів по 5 таблеток кайоду або ж підшкірно ін’єкують по 20 мл свіжого молози-
ва, взятого від інших здорових тварин.

Ефективним способом профілактики затримання посліду у корів є згодовування 

їм за 80–55 днів до отелення суміші, до складу якої входять такі компоненти: 1 млн 
І.О. вітаміну А, 100.000 І.О. вітаміну D і 600 мг вітаміну С. Не менш ефективним є 
згодовування коровам за 12–15 днів і 5–3 дні до отелення тільки вітамінів А і D в за-
значених дозах (А. Х. Ібрагімова, 1993).

В. А. Кльонов  (1984)  з  метою  профілактики  затримання  посліду  рекомендує  за-

стосовувати,  виготовлений  із  навколоплідних  рідин  корів  препарат, –  амністрон  по 
2 мл внутрішньом’язово 2 рази з інтервалом 10 годин.

Оперативне відділення фетальної частини плаценти від материнської виконують 

рукою  у  корів  через  24 години  після  народження  теляти,  у  кобил –  через  15–20 хв. 

після народження лошати.

У  корів  застосовують  2  способи 

ручного  відділення  фетальної  части-
ни плаценти: класичний і за В. П. По-
ліщуком.

За класичним методом затискають 

ніжку  карункула  між  двома  пальця-
ми (вказівним і середнім), а великим 
пальцем  злущують  котиледон  із  ка-
рункула (з його залозистої частини).

В. П. Поліщук  (1983)  запропону-

вав  відділяти  фетальну  частину  пла-
центи  від  материнської  зразу  ж  піс-
ля  народження  теляти:  захоплювати 
пальцями не за складку слизової обо-
лонки  матки  (карункула),  а  за  хоріон 
біля основи котиледону і тиснучи на 
нього, знімати котиледон з карункула.

Рис.  97.  Крижово-хвостова  анестезія  між  пер-
шим та другим хвостовими хребцями.

Патологія родів

359

Рекомендація підвішувати до частини посліду, що звисає із статевої щілини, різ-

ної маси тягар, прив’язувати його до кореня хвоста – малоефективна і може бути при-
чиною випадіння матки.

Кобилам  при  затриманні  посліду  довше  30 хв.  вливають  внутрішньовенно  200–

250 мл 40 %-го розчину глюкози, підшкірно – 25–50 ОД окситоцину. Якщо послід не 
відділився після консервативного лікування, його відділяють оперативно.

Затриману фетальну частину плаценти зручніше видаляти не пучкою, витягуючи 

ворсинки  (А. П. Студєнцов),  а  ввести  випрямлені  пальці  між  фетальною  і  материн-
ською  частинами  плаценти  та  поступово  розшаровувати  їх,  натягуючи  за  навколо-
плідні оболонки.

Свиноматкам при затриманні посліду роблять масаж матки через черевну стінку 

або вводять 1 мл 2 %-го розчину синестролу і через 1 годину – 30 ОД окситоцину.

При затриманні посліду у кіз лікування повинно бути негайним і ефективним: їм 

вводять 5–10 ОД окситоцину, роблять масаж матки через черевну стінку, вливають у 
вену 50–100 мл 20 %-го розчину глюкози з 5–10 мл окситоцину.

Сукам і кішкам для прискорення відділення посліду роблять масаж матки через 

черевну стінку, вводять 5–7 ОД окситоцину.

При  плацентиті,  коли  ворсинки  хоріону  зростаються  з  криптами  карункула,  до-

цільно проводити екстирпацію залозистої частини материнської плаценти з котиле-
доном  від  їх  основи.  Для  цього  необхідно  основу  карункула  взяти  між  вказівним  і 

Рис. 98. Оперативне відділення посліду.

Пальці руки біля основи котиледона

Обхватування ніжки карункула

краєм котиледона

Стискання складки плодових оболонок біля

основи котиледона та відділення його

Відділений котиледон