ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.02.2019
Просмотров: 14937
Скачиваний: 16
360
Розділ 11
середнім пальцями, а великим пальцем збоку розділити залозисту тканину карункула
на дві половини і, натискаючи на його основу, видалити її. Після екстирпації залозис-
тої тканини карункула з котиледоном пальцем відчувається щільна сполучнотканинна
пластина основи карункула (Г. М. Калиновський).
У всіх випадках оперативне відділення фетальної частини плаценти від материн-
ської необхідно завершувати депонуванням в порожнину матки в порошках: трицилі-
ну, суміші сумісних антибіотиків і сульфаніламідів, антибіотиків; у свічках: фуразолі-
дон, ендоспорин; у емульсії синтоміцин.
Вводити лікарські засоби у розчинах недоцільно, бо вода, як розчинник, сприяє
руйнуванню глікозамінників (муцину) слизу стінки матки та оголенню ендометрію,
що знижує її захисну здатність до дії мікроорганізмів (І. С. Нагорний, 1960).
Ускладнення. Тривале затримання посліду у всіх роділь, особливо у сук, кішок і
кіз, супроводжується гнильно-гнійним розпадом плаценти і розвитком гострого гній-
ного плацентиту і ендометриту. Ознаками розвитку запального процесу є поява не-
приємного запаху в приміщенні, де утримують тварин, виділення із статевої щілини
у корів бурого або водянистого, як м’ясні помиї, а у сук і кішок з зеленим відтінком
ексудату.
Питання для самоконтролю
1. Які причини патологічних родів?
2. Яку допомогу слід надати роділлі при слабкості родової діяльності?
3. Яку допомогу слід надати роділлі при бурхливих переймах та потугах?
4. Яку допомогу слід надати роділлі при звуженні каналу шийки матки?
5. Яку допомогу слід надати роділлі при кровотечі під час родів?
6. Які симптоми є ознакою перекручування матки у корови?
7. Яку допомогу надають роділлі при перекручуванні матки?
8. Які симптоми є ознакою затримання посліду у корови?
9. Які прийоми застосовують при консервативному лікуванні корови із затриман-
ням посліду?
10. Яка методика оперативного відділення посліду?
361
12.
ОПЕРАТИВНЕ
АКУШЕРСТВО
12.1. Специфіка оперативного акушерства
Розділ оперативного акушерства включає комплекс хірургічних прийомів, направ-
лених на допомогу роділлі та плоду під час родів.
Кожна оперативна акушерська допомога є невідкладною і вимагає від лікаря не-
гайного та відповідного методичного виконання. Адже всяке затягування, нерішу-
чість акушера часто призводить до загибелі плода, а інколи й роділлі. Основна мета
акушерської допомоги: зберегти життя обом – матері і плоду, але дуже часто акушер
змушений робити вибір між ними і на першому місці завжди є життя роділлі.
Як правило, всі акушерські операції виконують напомацки, тільки під контролем
відчуття руки, тому акушер повинен володіти широкими знаннями з топографічної
анатомії, бути впевненим у правильності поставленого діагнозу і чітко собі спланува-
ти методику виконання операції.
Крім того, часте виконання акушерської операції є небезпечним для здоров’я са-
мого акушера. Родову допомогу доводиться надавати у будь-яку пору доби, бо від-
кладання операції може призвести до смерті плода. Акушерські операції доводиться
виконувати не лише у родильних приміщеннях, де є всі необхідні умови для надійної
фіксації тварини, дотримання правил асептики і антисептики, але й в інших умовах: у
стійлі тварини, на пасовищі, на селянському подвір’ї і т. п., де необхідні умови майже
повністю відсутні. В окремих випадках операцію проводять тоді, коли в матці вже
розпочався гнильний розпад тканин плода та плодових оболонок.
Все це вимагає від ветеринарного лікаря старанної підготовки до кожної акушер-
ської операції після встановлення причини патології родів; безпомилково повинно
бути точно визначено положення, позиція, передлежання та членорозміщення плода і
проведена оцінка стану роділлі.
Підготовка до надання акушерської оперативної допомоги. Перш за все акушер
повинен пам’ятати, що руки акушера і його помічників є основним джерелом мікро-
бної контамінації внутрішнього середовища родових шляхів роділлі, але з іншого
боку інфікований плід може заразити інфекційною хворобою лікаря та його поміч-
362
Розділ 12
ників, оскільки незахищені руки тривалий час знаходяться в родових шляхах роділлі,
де вони можуть мацеруватися, що знижує захисну функцію епідермісу. Тому вибір
способу обробки рук акушера та його помічників має важливе значення. З точки зору
захисту геніталій роділлі від занесення інфекції акушер може використовувати на-
лежний спосіб знезаражування рук, що застосовується у хірургії; він також повинен
пам’ятати про небезпеку особистого зараження при наданні акушерської допомоги.
Отже, у таких випадках слід користуватися при наданні родової допомоги спе-
ціальними акушерсько-гінекологічними або хірургічними гумовими рукавичками та
захисним чохлом, що закриває руки до плечового суглобу. Але, практично під час
родів дуже часто руки акушера залишаються незахищеними, тому після їх миття та
знезаражування шкіри акушер змушений старанно припекти місця подряпин чи ран
5 %-им спиртовим розчином йоду і заклеїти їх колодієм. Після цього, руки старанно
змащують ланоліном чи іншим жиром. Перевага ланоліну над іншими жирами по-
лягає в тому, що температура його топлення вища температури тіла тварини. По мірі
стирання жирового захисного шару з рук, при потребі руки знову знезаражують і
змазують жиром.
Всі акушерські та хірургічні інструменти, які використовують при наданні родо-
вої допомоги, старанно знезаражують методом кип’ятіння.
Особливі вимоги ставляться до спецодягу акушера. Сюди входять: безрукавки,
халати, клейончасті нарукавники, фартух, гумові чоботи.
Після закінчення операції необхідно старанно помити руки декілька разів з милом
у теплій воді, знезаразити їх одним із методів, подряпини обробити 5 %-им спирто-
вим розчином йоду.
При наданні допомоги тварині необхідно враховувати, що вона може нанести
травму акушеру, тому кобилам накладають парувальну шлею, свиноматок фіксують
мотузкою, яку накладають петлею за ікла верхньої щелепи, сукам фіксують щелепи
петлею, кішку загортають у рушник так, щоб тазова частина тіла та кінцівки були
вільними.
12.2. Підготовка до надання оперативної акушерської допомоги
Для надання акушерської допомоги добре мати спеціальну кімнату чи частину
приміщення в родильному відділенні з операційним столом, але, на практиці пере-
важно доводиться пристосовуватись до тих умов, які є, і надавати допомогу безпо-
середньо у стійлі.
Із стійла потрібно старанно видалити стару підстилку і занести в станок багато
чистої соломи. Звичайно родову допомогу надають при стоячому положенні тварини.
Якщо це неможливо, то застосовують повал, готують тюки сіна, щоб при потребі при-
підняти тазову частину тіла тварини. Кобил, якщо вони лежать, краще спутати.
Акушерську допомогу дрібним тваринам зручніше надавати тоді, коли вони ле-
жать на животі з підігнутими кінцівками. При цьому розслаблюються м’язи кінцівок і
Оперативне акушерство
363
крупа, що збільшує об’єм тазу за рахунок зміщення крижової кістки. Це може значно
облегшити виведення плода, особливо при неправильному його членорозміщенні.
При необхідності повернути роділлю на спину, чи з одного боку на інший, зв’язу-
ють передні кінцівки із задніми і до них прив’язують мотузку, за яку тягнуть і повер-
тають тварину.
Підготовку тварини до родів (корови чи іншої тварини) починають відразу після
появи у неї ознак родів. Очищають її тазову частину тіла від бруду, а потім ділянку
крупа, промежину, корінь хвоста старанно миють теплою водою з милом і проти-
рають дезінфікуючим розчином. Хвіст у кобил забинтовують широким бинтом і від-
водять на бік.
Передопераційне акушерське дослідження. Перед наданням акушерської допо-
моги необхідно зібрати анамнез і з’ясувати: як проходили попередні роди, як перебі-
гала дана вагітність, її тривалість, коли з’явилися і як проявлялися передвісники ро-
дів, коли і як розпочалися роди, в якому стані була молочна залоза чи не було якихось
відхилень у поведінці тварини до родів.
Після збирання анамнезу необхідно провести дослідження тварини: оцінити за-
гальний стан, визначити температуру, пульс, дихання, стан зовнішніх органів, харак-
тер розкриття шийки матки, стан слизової оболонки піхви, встановити чи немає травм
родових шляхів. Сухість родових шляхів та набряки слизової оболонки свідчать про
тривалу і грубу маніпуляцію в них. Особливо часто це буває, коли родова допомога
надавалась некваліфіковано.
Зібрані дані дозволяють встановити причину важких родів і обрати метод надання
акушерської допомоги. Вирішальним фактором при виборі методу родової допомоги
є дослідження стану родових шляхів і встановлення положення, позиції, членорозмі-
щення та передлежання плода, його стану.
Для цього старанно змазану жиром руку акушер обережно вводить у родові шля-
хи, пальпуючи частини тіла плода, що знаходяться у тазовій порожнині. Рука при
дослідженні повинна знаходитися між плодом та плодовими оболонками (плодові
оболонки оберігають слизову оболонку матки під час родів від травмування). Дуже
важливим є встановлення взаємовідношень плода до родових шляхів, а також живий
плід чи мертвий. Для цього намагаються вловити реакцію плода при натисканні на
очні яблука, наявність рефлексу ссання (при введенні пальців у рот плода), пульсацію
артерій голови та серцевий поштовх.
Після дослідження складають план надання акушерської допомоги і приступають
до його реалізації.
12.3. Акушерські інструменти
При наданні родової допомоги найкраще не застосовувати ніяких інструментів, а
надати допомогу тільки руками. Чим менше застосовують складних інструментів, тим
більше шансів на сприятливий перебіг післяродового періоду у матері і плода. Проте час-
то неможливо обійтися без інструментів, які використовують в акушерській практиці.
364
Розділ 12
Всі інструменти, які застосовують у ветеринарній акушерській практиці, залежно,
від їх призначення поділяють на три групи:
допоміжні інструменти;
інструменти для відштовхування і витягування плода;
інструменти для фетотомії.
До допоміжних інструментів відносять петлепровідники запропоновані Цвіком,
Афанасьєвим, Ліндгорстом (рис. 99).
Петлепровідник Цвіка має довжину 25 см. Його застосовують для обведення петлі
навколо шиї, кінцівки або тулуба плода.
Петлепровідник Афанасьєва є найзручнішим, оскільки ним зручно користуватися
для надання допомоги при патологічних родах.
Петлепровідник Ліндгорста має вигляд овального кільця довжиною 14 см, шири-
ною – 4 см.
Інструменти для відштов-
хування плода. До таких інстру-
ментів відносяться акушерські
костурі Гюнтера, Кюна, Беккера
і Кайзера. Користуватися аку-
шерським костурем слід дуже
обережно. При введенні його в
матку під контролем руки костур
притискають до місця впирання в
плід, попереджуючи цим травму-
вання матки у випадку ковзання
костура. Натискаючи на зовніш-
ній кінець костура, плід поступо-
во відштовхують у матку.
Костур Гюнтера має вигляд
металевого стержня довжиною
біля 1 м, товщиною 1–1,5 см. Пе-
редній кінець його має форму пів-
круглої вилки, а на задньому кін-
ці розміщена ручка. Введений у
матку костур впирають у грудину,
плече або сідничну вирізку плода
і відштовхують його в матку.
Костур Кюна – нагадує попе-
редній, лише на кінцях півкруглої
вилки тут є по одному отвору, че-
рез які при потребі можна прово-
дити мотузку, що фіксує його до
Рис. 99. Інструменти:
А – акушерські петлі-обротьки; Б – петлепровідники: 1 – Цві-
ка; 2 – Афанасьєва; 3 – Ліндгорста; В – костури: 1 – Гюнтера;
2 – Кюна; 3 – Беккера; 4 – Кайзера.
А
1
2
3
Б
1
2
3
4
В