ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.02.2019
Просмотров: 14927
Скачиваний: 16
380
Розділ 12
Надання допомоги. Якщо голова плода не ввійшла у таз, то не слід квапитися з
виправленням даної позиції, оскільки при поступовому вклиненню плода він може
самостійно зайняти верхню позицію. Якщо цього не сталося, то введеною в родові
шляхи рукою тиснуть на плід. Якщо це не вдається, то накладають на кінцівки пет-
лю, міцно їх зв’язують і за допомогою палиці повертають у відповідний бік. Можна
виправити нижню позицію плода, наклавши на кінцівку, що розміщена ближче до
хребта матері, петлю і сильно потягнути за неї.
Неправильні положення плода
Під неправильними положеннями плода розуміють такі розміщення його в матці,
коли повздовжня вісь плода не співпадає з повздовжньою віссю тіла матері.
Дана патологія зустрічається у всіх видів тварин і є найважчим ускладненням ро-
дів, які часто супроводжуються загибеллю плода або ж серйозними погіршеннями
здоров’я матері.
Неправильне положення буває вертикальним або поперечним.
Поперечне положення з черевним передлежанням. При даному положенні плід
буває розміщений поперек матки, а всі чотири його кінцівки вклинюються в родові
шляхи. Зустрічається це частіше у кобил, рідше у корів.
Діагноз. При внутрішньому дослідженні родових шляхів виявляють всі чотири
кінцівки і черевну стінку плода, направлену до входу в тазову порожнину. Голова
плода при цьому не промацується, оскільки вона знаходиться в глибині матки.
Надання допомоги. Перш за все слід встановити, які кінцівки є грудними, а які –
тазовими і яка частина тулуба (передня чи задня) лежить ближче до входу в тазову
порожнину. Якщо ближче розміщені грудні кінцівки і голова, то перш за все на них
необхідно накласти акушерські петлі і, підтягуючи за них, відштовхнути тазову час-
тину плода у матку, перевести його у повздовжнє положення. Одночасно потрібно
надати плодові верхньої позиції і дістати його.
У овець і кіз виправлення поперечного положення проводять аналогічно – спо-
чатку накладають петлі на
тазові чи грудні кінцівки,
відштовхуючи протилежні
кінцівки в матку, і витягу-
ють за петлі плід.
У свиней при даному
положенні виправити плід
легко при умові, коли рука
акушера входить в родові
шляхи. Відштовхуючи пе-
редню частину плода, виво-
дять його назовні за тазові
Рис. 116. Поперечне положення із спинним (А) та черев-
ним (Б) передлежанням.
А
Б
Оперативне акушерство
381
кінцівки. Якщо рука не входить в родові шляхи, то плід доводиться витягувати гачком
по частинах.
Поперечне положення із спинним передлежанням. При такому положенні плід
лежить розміщений у матці поперек її повздовжньої осі спиною до входу в тазову по-
рожнину. Іноді передні кінцівки і голова лежать в одному розі, а тазові кінцівки – в
другому. Таке положення зустрічається дуже рідко.
Діагноз. При внутрішньому дослідженні рукою знаходять розірвані плодові обо-
лонки, перед входом у тазову порожнину промацують спину чи холку плода. У таких
випадках спочатку буває важко поставити діагноз, а іноді можна просто розгубитися,
оскільки ні кінцівки, ні голова не промацується, а лише кулясте утворення, тому по-
трібне ретельне дослідження.
Надання допомоги. У великих тварин захоплюють плід за спину за допомогою
гострих гачків і намагаються повернути його тазовою ділянкою до входу в тазову по-
рожнину. Після цього вводять тазові кінцівки у родові шляхи і виводять плід.
Якщо передня частина тулуба плода розміщена ближче до входу у тазову порожни-
ну ніж задня, тоді накладають шарнірні гачки на ділянку вийної зв’язки вздовж шиї і
поступово повертають плід, і намагаються вправити його голову та передні кінцівки у
родові шляхи. Але при даній патології успіх приносить переважно тільки фетотомія.
У овець і кіз при широкому тазі вводять руку в матку, захоплюють плід за тазові чи
грудні кінцівки, підіймають самку за ділянку стегон, вводять кінцівки плода в родові
шляхи і видаляють його. Якщо таким методом не вдається досягти успіху при вузько-
му тазі, то витягують плід гачками, особливо коли він мертвий.
Вертикальне положення із спинним передлежанням. При цьому положенні плід
буває розміщеним спиною до входу в тазову порожнину, причому голова та кінцівки
плода бувають повернуті в протилежний бік і не промацуються. Вертикальне поло-
ження із спинним передлежанням зустрічається рідко у кобил, корів, овець та кіз.
Надання допомоги. У великих тварин для виправлення такого положення необхід-
но витягнути до входу в тазову порожнину голівку і передні кінцівки плода. Для цього
намагаються наклас-
ти акушерські петлі
або гострі гачки на
його голівку і передні
кінцівки, або гострі
гачки – під потиличну
зв’язку і втягнути пе-
редню частину плода
у тазову порожнину.
Після такого виправ-
лення голови і пере-
дніх кінцівок плід
легко витягується.
Рис. 117. Вертикальне положення із спинним (А) та черевним
(Б) передлежанням.
А
Б
382
Розділ 12
Якщо не вдається зафіксувати
петлями голову та кінцівки плода,
тоді виконують фетотомію.
У овець і кіз в подібному ви-
падку вводять руку в матку, захо-
плюють за передні кінцівки і на-
правляють їх у родові шляхи. По-
тім вводять в них голівку плода.
При потребі накладають петлю і
витягують плід. Якщо руку ввести
в матку не можливо, тоді користу-
ються гачками. При цьому тазову
частину тіла роділлі припідійма-
ють, що до певної міри полегшує
надання родової допомоги.
Вертикальне
положення
плода з черевним передлежан-
ням. Таке положення нагадує позу
“сидячої собаки”. Голова плода
при цьому скерована до хребта
матері, задня частина тулуба – до
вентральної стінки живота, а че-
ревна стінка – до виходу. Така
патологія частіше буває у кобил,
рідше у корів, овець та кіз.
Діагноз. При внутрішньому дослідженні виявляють, що передні кінцівки і голова
плода знаходяться у тазовій порожнині, а тазові кінцівки розміщені перед входом у
тазову порожнину.
Надання допомоги. Якщо у тазовій порожнині знаходять передні кінцівки і голову,
то на них накладають петлі. Задні кінцівки відштовхують у матку і одночасно тягнуть
за зафіксовані петлями голівку та передні кінцівки плода.
Одночасне вклинення в таз двох плодів. При двійнях під час родів один плід
буває у головному, а другий у тазовому передлежанні. Спочатку народжується плід, з
головним передлежанням, а другий – через 1–2 години після першого. Інколи другий
плід затримується в матці на одну добу. В таких випадках породілля байдуже відно-
ситься до народженого плода. У корови після народження одного з плодів з’являють-
ся сильні перейми та потуги з ознаками колік. У таких випадках необхідно провести
внутрішнє дослідження матки і при виявленні плода надати тварині відповідну родо-
поміч.
Рис. 118. Переведення вертикального положення
плода в нижню позицію шляхом бинтування кін-
цівок та застосування костура Кюна:
А – перший; Б – другий етап.
А
Б
Оперативне акушерство
383
Діагноз. При внутрішньому
дослідженні у корів при одночас-
ному вклинюванні в тазову по-
рожнину двох плодів у родових
шляхах виявляють чотири кінців-
ки, дві передні і дві задні, голо-
ву одного плода і тазову частину
другого. У таких випадках необ-
хідно старанно дослідити плоди,
встановити, які кінцівки належать
одному плоду, які другому, і вирі-
шити, в якій послідовності витя-
гати плоди.
Надання допомоги. Наклада-
ють на голову та кінцівки плодів
петлі різного кольору, попарно
зв’язують петлі тазових і петлі
грудних кінцівок. Спочатку витя-
гують той плід, який розміщений ближче до виходу, а другий плід відштовхують у
матку рукою або акушерською клюкою. Якщо обидва плоди вже вклинилися у тазову
порожнину, то спочатку слід витягувати той плід, який лежить зверху, а нижній від-
штовхнути в матку. Після народження першого плода видобувають другий плід. Пе-
реважно при двійнях обидва плоди бувають невеликі, що полегшує їх народження.
У свиней при вклиненні в таз двох плодів на один із них накладають петлі і ви-
ймають плід, а другий відштовхують у матку.
Якщо руки в матку ввести не можливо, то використовують щипці Вітта.
Виродливості як причина патологічних родів
Порушення нормального розвитку плода може проявитися зміною цілого його ор-
ганізму (виродливість), або змінами окремої частини плода (аномалії).
Виродження та аномалії виникають на основі порушень нормальної генетичної
структури яйцеклітини, спермія чи зиготи, розладу у них обміну речовин. Інколи такі
зміни проявляються на пізніх стадіях внутрішньоутробного розвитку як реакція плода
на несприятливі умови в матці, зовнішні подразники з боку інших органів чи факторів
довкілля. Головна причина народження виродків є близькоспоріднене розведення.
При виявленні тієї чи іншої виродливості у плода акушер повинен обрати такий
план надання родової допомоги, який на його думку буде найдоцільнішим у даному
випадку і дозволить зберегти життя матері.
Водянка плода (hydrops universalis, s. anasarca). Про водянку плода говорять у
тих випадках, коли плодові оболонки і всі тканини плода виявляються просоченими
серозною рідиною. Таке явище виникає внаслідок порушення крово- та лімфообігу
Рис. 119. Одночасне вклинення в таз двох плодів.
384
Розділ 12
в організмі плода і супроводжується збільшенням об’єму плода настільки, що він не
проходить через тазову порожнину матері.
Дана патологія частіше зустрічається у телят, рідше у інших видів тварин. Часто
вагітність в таких випадках переривається самостійно на 7–8-му місяці.
Діагноз. При загальній водянці плода роди затягуються. При внутрішньому до-
слідженні роділлі встановлюють, що родові шляхи заповненні безформеними тістува-
тої консистенції органами плода. Іноді поряд з тістуватими ділянками промацуються
флуктуючі зони як наслідок накопичення в них жовтуватої рідини.
Надання допомоги. При обмежених набряках і незначній деформації плода його
можна витягнути, але із значною силою, що може завдати шкоди матері. Слід мати на
увазі, що плоди з водянкою є нежиттєздатні і часто гинуть при родах, тому при ви-
явленні даної патології необхідно відразу приступати до фетотомії. Інколи достатньо
провести декілька глибоких розрізів шкіри та м’язів і після витікання рідини об’єм
плода зменшується і його вдається витягнути.
Водянка грудної і черевної порожнини (hydrothorax et asсites). Водянка грудної
і черевної порожнини буває як при загальній водянці плода, так і самостійно. При
цьому у грудній і черевній порожнині накопичується до 30 літрів рідини, що значно
збільшує об’єм плода і унеможливлює його народження.
Діагностика. При головному передлежанні плода діагностика даної патології над-
то складна і її виявляють звичайно в процесі фетотомії.
При тазовому передлежанні у бугайців можна промацати надто великого розміру
калитку.
Надання допомоги зводиться до розрізу черевної та грудної стінки при чому ви-
тікає значна кількість рідини; плід після цього значно зменшується в об’ємі і його
легко витягнути.
Водянка голови плода (hydrocephalus). При даній патології у черепно-мозковій
порожнині голови плода накопичується значна кількість (у телят до 7 літрів) водянис-
тої рідини. Транссудат, що поступово накопичується, і викликає атрофію головного
мозку та значне збільшення об’єму голови. Внаслідок зростання внутрішньочереп-
ного тиску кістки черепа потоншуються, що виявляють при пальпації. Розтягнення
тканин голови надає їй виродкового вигляду.
Діагноз. Діагноз на водянку голови при головному передлежанні плода встановлю-
ють при виявленні в родових шляхах м’якого кулястого мозкового черепа, що флуктує
при пальпації. При тазовому передлежанні дану аномалію встановлюють лише після
витягування плода або при його фетотомії.
Надання допомоги. При виявленні даної аномалії зразу ж приступають до проколу
тканин голови троакаром чи ножем. Після витікання рідини намагаються витягти плід
силою. Якщо це не вдається то приступають до фетотомії.
Заяча губа та інші аномалії виродження плода. Ціла група аномалій розвитку
голови (заяча губа, циклопія, перерозвиток лицьового відділу черепа) переважно не
порушують родового процесу, їх виявляють звичайно після народження плода. Як
правило, такі плоди є нежиттєздатними.