Файл: Ветеринарне акушерство, Яблонський, 2006.pdf

390

Розділ 12

два  гачки  і  перерізають  та-
ким чином ребра у попере-
чному  напрямі.  За  рахунок 
цього  зменшується  діаметр 
грудної  порожнини.  Потім 
підтягують  плід  ближче  до 
входу  у  родові  шляхи,  при 
потребі  видаляють  органи 
грудної  порожнини  і  це  ще 
більше зменшує об’єм груд-
ного відділу плода.

При  неможливості  ви-

тягнути плід, перерізають у нього хребет і витягують грудну частину плода.

Зменшення об’єму тазового пояса при головному передлежанні плода. Дана 

операція  можлива  тільки  після  попереднього  видалення  грудної  клітки.  Після  цьо-
го відштовхують тазову частину плода у матку, повертають тазові кінцівки у родові 
шляхи і приступають до роз’єднання тазу по лінії тазово-лобкового зрощення. Для 
цього  спочатку  розрізають  шкіру  в  ділянці  сідничної  вирізки,  а  потім  долотом  чи 
ножем  роз’єднують  symphisis  pelvis  і  обережно  витягують  плід  за  тазові  кінцівки, 
контролюючи рукою місце роз’єднання кісток, щоб не допустити травмування родо-
вих шляхів матері.

Зменшення об’єму тазового пояса при тазовому передлежанні плода.
Ампутація тазової кінцівки плода. Дану операцію виконують при неможливості 

витягнути плід цілим. Ампутацію правильно розміщеної тазової кінцівки виконують 
відкритим або закритим методом.

Закритий  метод.  За  допомогою  акушерської  петлі  максимально  витягують  кін-

цівку з родових шляхів, роблять повздовжній розріз шкіри довжиною 10–15 см і від-
препаровують  шпателем  її  від  путового  до 
тазостегнового  суглоба.  Потім  роз’єднують 
м’язи навколо тазостегнового суглоба і витя-
гують тазову кінцівку після перерізання круг-
лої внутрішньосуглобової зв’язки.

Відкритий  метод.  Перерізають  акушер-

ським  ножем  шкіру  і  м’язи  між  крижовою 
та  стегновою  кісткою  до  тазостегнового  су-
глоба.  Потім  за  допомогою  петлепровідника 
проводять у розріз дротяну пилку і відрізають 
кінцівку через тазостегновий суглоб разом із 
шкірою. Після цього витягують плід.

Ампутація кінцівки у скаковому сугло-

бі. Дану операцію застосовують тоді, коли кін-

Рис.  125.  Ампутація  правильно  розміщеної  тазової  кін-
цівки плода фетотомом Тігезена.

Рис. 126. Ампутація тазової кінцівки 
плода, зігнутої у скаковому суглобі.

Оперативне акушерство

391

цівка  сильно  защемлена  у  родових 
шляхах. Спочатку петлепровідником 
накладають  акушерську  петлю  на 
кінцівку вище від скакового суглоба 
намагаються ближче підтягнути її до 
виходу. Потім під згин скакового су-
глоба підводять дротяну пилку і від-
пилюють кінцівку.

Краще  використовувати  ланцю-

говий фетотом.

Ампутація кінцівки у тазостег-

новому  суглобі.  Дану  операцію  ви-
конують тоді, коли плід защемлений 
у  родових  шляхах.  Для  операції  ви-
користовують  ланцюговий  фетотом. 
За  допомогою  петлепровідника  обводять  ланцюговий  ніж  навколо  тазостегнового 
суглоба і перерізають спочатку м’які тканини, а потім кістки. При витягуванні плода 
за другу кінцівку необхідно слідкувати, щоб гострими краями перепиленої кістки не 
травмувати родові шляхи матері.

Видалення нутрощів плода. Дану операцію виконують з метою зменшення об’є-

му плода при загальній його водянці чи емфіземі.

При головному передлежанні спочатку видаляють одну кінцівку плода разом із ло-

паткою, розрізають декілька ребер і рукою, введеною у грудну порожнину, виривають 
серце і легені. По мірі підтягування плода стає доступною і черевна порожнина; після її 
розтину рукою виривають органи че-
ревної  порожнини.  Це  зменшує  діа-
метр плода і дає можливість витягну-
ти його силою трьох – чотирьох осіб.

Розрізання  плода  навпіл.  Дану 

операцію  здійснюють  при  верти-
кальному чи поперечному положенні 
плода, коли переведення його у нор-
мальне  положення  є  неможливим. 
Для  цього  за  допомогою  петлепро-
відника  намагаються  обвести  дро-
тяну  або  ланцюгову  пилку  навколо 
тулуба  плода.  Якщо  це  не  вдається, 
то за допомогою гачків намагаються 
підтягнути  поперекову  частину  пло-
да до входу у тазову порожнину. Тоді 
ножем розрізають шкіру і м’язи в ді-

Рис. 127. Ампутація кінцівки у тазостегновому 
суглобі.

Рис. 128. Розрізання плода навпіл:

А –  за  допомогою  фетотому  Пфлянца;  Б –  за  допомогою  фе-
тотому Тігезена.

А

Б

392

Розділ 12

лянці голодної ямки плода і видаляють органи черевної порожнини. Це зменшує об’єм 
плода і дозволяє обвести дротяну пилку навколо тулуба. Перерізають поперекові хреб-
ці та м’які тканини, захоплюють гачками задню частину тулуба, підтягують її до входу 
в тазову порожнину і витягують. Якщо це не вдається, то закривають шкірою гострі 
краї розпилених кісток, відштовхують одну частину плода в матку і витягують іншу.

12.7. Перінеотомія

Перінеотомія –  операція  за  допомогою  якої  розрізається  стінка  піхви,  що  дає 

можливість маніпулювання в її глибині і збільшити її прохідність. Оперативне втру-
чання при цьому виконується під контролем зору.

Показанням до розрізу промежини є вузькість вульви і піхви, рубці, що стягують 

стінки піхви, новоутвори на слизовій оболонці вульви, піхви та шийці матки.

Своєчасним розрізанням промежини створюється можливість швидко закінчити 

роди,  попередити  розриви  вульви  під  час  “прорізування”  плоду.  Після  видобування 
плода накладають шви і з’єднують промежину. Оперативне втручання виконують під 
місцевою інфільтраційною анестезією.

Техніка операції. Вводять у піхву тупокінцеву гілку ножиць і декількома ріжучими 

рухами розрізають стінку піхви у верхньому її куті та всі тканини промежини по лінії 
шва – серединної частини тіла. Після виконання розрізу необхідної довжини широко 
розкривається порожнина піхви. При цьому майже не буває кровотечі. Оперативний 
прийом виконується в залежності від ситуації – видалення плода, видалення пухли-
ни чи інше. Рану промежини зашивають двома рядами хірургічних вузлуватих швів. 
Нижній ряд накладають на слизову оболонку піхви та м’язи. Як шовний матеріал кра-
ще використовувати кетгут. Другий поверх хірургічного вузлуватого шва накладають 
на шкіру та підшкірну клітковину, використовуючи шовк.

Вузли  першого  поверху  шва  розміщують  у  просвіті  піхви  та  вульви,  для  цього 

укол і вихід голки проводять у слизову оболонку піхви.

Зовнішню поверхню рани закривають колодієвою пов’язкою або лейкопластиром. 

Рана загоюється за первинним натягом і шви знімають на 7–8-й день. Спочатку з боку 
слизової оболонки, а потім і з шкіри. Для цього обережно розкривають вульву пальця-
ми і дещо натягуючи шов за вузлик під контролем зору видаляють шви.

Розширення шийки матки (incisio cervicis). Показанням до виконання даної опе-

рації є стягування шийки матки рубцями, хронічні міоцервіцити, при яких відбуваєть-
ся переродження м’язів шийки матки і защемлення їх рубцевою тканиною. Суть даної 
операції полягає у поздовжньому розрізі слизової оболонки шийки матки і кільцевої 
мускулатури шийки матки.

Операція  ускладнюється  тим,  що  канал  шийки  матки  утворює  велику  кількість 

згинів  та  складок,  тому  перед  розрізом  шарів  тканин  шийки  матки  необхідно  мак-
симально  розширити  шийку  рукою.  Після  цього  вводять  у  канал  шийки  матки  го-
строкінцевий скальпель або акушерський ніж і роблять 2–3 надрізи на верхній стінці 

Оперативне акушерство

393

шийки. Глибина розрізів не повинна перевищувати 1 см, оскільки це може викликати 
велику кровотечу. Якщо це можливо, то розрізи доцільніше виконувати під контролем 
зору, а для цього шийку матки поступово витягують назовні. Виконавши розрізи, роз-
ширяють пальцями до необхідної величини шийку матки, змазують її однією з дезін-
фікуючих мазей і витягують плід, після чого доцільно накласти на кожний розріз по 
2–3 стібки хірургічних вузлуватих швів.

12.8. Кесарів розтин 

(sectio caesarea)

Кесарів розтин – операція з видалення плода через розріз черевної стінки (лапа-

ротомію) і матки (гістеротомію).

Термін Sectio caesarea ввійшов у медицину ще з давніх часів. Цей метод допомоги 

при народженні дитини вперше узаконив римський цезар Нума Помпілій (713–673 рр. 
до н.е.), дозволивши витягувати плід через розріз живота у випадку смерті матері під 
час родів, а назву “кесарів розтин” операція отримала тому, що за її допомогою на-
родився Юлій Цезар.

Показання та протипоказання до операції. Показаннями до кесаревого розтину є 

вузькість таза, недостатнє розкриття шийки матки, великий та виродковий плід, скру-
чування матки, ненормальні положення, позиції, членорозміщення та передлежання 
плода, що не піддаються виправленню, розриви матки.

Протипоказаннями  щодо  даної  операції  є  травматичний  перикардит,  перитоніт, 

важкий клінічний стан тварини. Оперують тільки тих тварин, у яких нормальна або 
незначно підвищена температура тіла, відсутні відхилення в роботі серцево-судинної 
системи. При важкому передопераційному стані тварини операція недоцільна.

Чим  раніше  приступають  до  операції,  тим  більше  шансів  на  її  благоприємний 

успіх  для  матері  та  плода.  Встановлено,  що  найчутливішими  до  післяопераційних 
ускладнень є кобила, коза, вівця і корова. У свиней, котів і собак у більшості випадків 
кесарів розтин закінчується благоприємно, хоча прогноз, безумовно, у значній мірі за-
лежить від оперативної техніки, вміння хірурга, умов, у яких виконується операція.

Кесарів розтин у корови. Операція виконується як при стоячому, так і при ле-

жачому положенні тварини. Відповідно до цього застосовується належна фіксація та 
найпридатніший метод знеболення. При виконанні операції на лежачій корові, її фік-
сують на операційному столі у правому боковому положенні. Грудні і тазові кінцівки 
фіксують окремо на розтяжку. Голову тварини фіксують до стола, підклавши під неї 
спеціальну подушку.

Підготовка операційного поля. Незалежно від вибраного місця оперативного до-

ступу вистригають шерсть на великій площі, а потім виголюють бритвою по місцю 
розрізу на ширину 5–8 см на всю довжину. Знезаражують операційне поле спочатку 
йодованим 70° спиртом, а потім двічі обробляють 5 %-им спиртовим розчином йоду. 
Накривають стерильним простирадлом з необхідним розрізом у центрі і підшивають 

394

Розділ 12

його  до  шкіри  декількома  стібками 
хірургічного  вузлуватого  шва.  Зне-
зараження  рук  виконують  одним  із 
способів,  що  застосовуються  в  опе-
ративній хірургії.

Знеболення.  Найраціональнішим 

способом знеболення, особливо у ве-
ликих продуктивних тварин, є поєд-
наний метод анестезії – наркоз з міс-
цевою провідниковою анестезією. У 
корів  найпридатнішим  є  поверхне-
вий  алкогольний  наркоз  і  паралюм-
бальна провідникова анестезія за ме-
тодом  Б. А. Башкірова,  чи  паравер-
тебральна  анестезія  черевної  стінки 
за методом І. І. Магди. Крім того по 

місцю розрізу виконують пошарову інфільтраційну анестезію 0,5–1 %-им розчином 
новокаїну чи лідокаїну.

Оперативні доступи. При виконанні операції на стоячій тварині найчастіше за-

стосовують  лівосторонній  високий  косо-вертикальний  або  середній  вертикальний 
розрізи  у  клубовій  ділянці  черевної  стінки  паралельно  до  напряму  волокон  клубо-
во-реберної  ніжки  внутрішнього  косого  м’яза  живота;  довжина  розрізу  35–40  см. 
Спочатку розрізають шкіру, поверхневу фасцію з підшкірним м’язом, жовту черевну 
фасцію,  зовнішній  і  внутрішній  косі  м’язи  черевної  стінки  і,  нарешті,  поперечний 
м’яз живота, який надрізають в одному місці разом з очеревиною, а потім ножицями 
збільшують розріз до необхідної довжини (30–35 см).

Якщо операцію виконують на лежачій тварині, то найкращим оперативним досту-

пом є вентролатеральний, який проводять на середині віддалі між молочною веною і 
колінною складкою; довжина розрізу 35–40 см. Спочатку розрізають шкіру з підшкір-
ною  клітковиною,  поверхневу  фасцію,  а  потім  надрізають  скальпелем  поверхневу 
пластинку сухожильної піхви прямого м’яза живота, вставляють у розріз тупокінцеві 
ножиці і вздовж, в один момент, розрізають стінку сухожильної піхви паралельно до 
напряму волокон прямого м’яза живота на довжину, яка дорівнює розрізу шкіри та по-
верхневих шарів. Прямий м’яз живота роз’єднують тупим способом по ходу волокон. 
Потім розрізають внутрішню стінку сухожильної піхви прямого м’яза живота, перед-
черевну жирову тканину і очеревину.

Після лапаротомії відтісняють краніально рубець та сальник, звільняють ріг мат-

ки від нього і приступають до евентрації матки. Акушер вводить обидві руки під вер-
шину рогу матки і частково виводить його в рану черевної стінки. Залежно від умов 
проведення операції та досвіду акушера подальший хід операції продовжують одним 
із трьох варіантів:

Рис. 129. Кесарів розтин у корови. Оперативні 
доступи до матки:

а – високі (1 – вертикальний, 2 – косий); б – середні (1 – верти-
кальний, 2 – косий); в – нижні – (3 – вентральний, 4 – параме-
діанний, 5 – медіанний).

1

2

а

2

1

б

в

3

4

5