Файл: Ветеринарне акушерство, Яблонський, 2006.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 22.02.2019

Просмотров: 14920

Скачиваний: 16

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
background image

Оперативне акушерство

395

1.  Ізолюють  черевну  порожнину  навколо  рогу  матки  стерильними  рушниками. 

Помічник підводить під матку руки, підтримує її знизу, а акушер фіксує в складку стін-
ку рогу матки між рядами карункулів по великій кривизні і надрізає матку починаю-
чи розріз на віддалі 8–10 см від вершини рогу довжиною на 8–10 см. Тупокінцевими 
ножицями збільшують довжину розрізу матки до 30–35 см. Після розходження країв 
рани захоплюють обережно плодові оболонки, розрізають їх і випускають плодові води 
назовні. При головному передлежанні плода витягують його із матки за тазові кінцівки 
в напрямі до спини матері (це попереджує надмірні розриви стінки рогу матки), при 
тазовому передлежанні плід витягують за голову і передні кінцівки у тому ж напрямі, 
обривають пуповину і на зовнішній її кінець накладають гемостатичний пінцет. Пере-
дають плід помічникам, які очищають його ніздрі та ротову порожнину від слизу і при 
потребі роблять штучне дихання до появи самостійних дихальних рухів у плода.

2.  Підшивають  2–4  стібками  стінку  рога 

матки до країв рани так, щоб його можна було 
розрізати на довжину 25–30 см, відступивши 
10–15  см  від  верхівки  рога-плодовмістили-
ща. Розрізають стінку матки, розтягують краї 
рани  матки,  захоплюють  плодові  оболонки  й 
обережно розрізають їх. Випускають плодові 
води і виводять плід так, як вказано вище.

3.  Вивівши  назовні  верхівку  рога-плодо-

вмістилища,  лівою  рукою  при  головному  пе-
редлежанні  плода  фіксують  задню  кінцівку, 
а  при  тазовому –  голівку  плода.  Розрізають 
матку настільки, щоб у неї можна було ввес-
ти  руку.  Дочекавшись,  поки  відійдуть  води, 
вводять у матку праву руку, захоплюють нею 
плід, розширюють розріз матки наскільки по-
трібно і виводять плід, як вказано вище.

Після видалення плода намагаються відді-

лити послід. Якщо він не відділяється, то його 
відділяють з двох боків рани на віддалі не мен-
ше як по 5–10 см від краю рани і залишають в 
матці для самостійного відділення (коли шийка 
матки достатньо відкрита). Якщо ж шийка мат-
ки  закрита,  то  послід  необхідно  видалити  по-
вністю, як би важко він не відділявся. Дана ма-
ніпуляція  сильно  затягує  операцію,  але  після-
операційний період буде легшим ніж тоді, коли 
послід  залишити  в  матці.  Обов’язково  зразу 
видаляють послід, якщо плід був мертвим.

Рис. 130. Кесарів розтин:

А – розріз матки, Б – краї матки, розтягнуті рука-
ми помічника, як устя мішка.

А

Б


background image

396

Розділ 12

Завжди після відділення посліду у матку 

вводять велику дозу – 5 млн ОД пеніциліну 
та стрептоміцину і рану матки зашивають 
двоповерховим кетгутовим швом. Перший 
поверх  накладають  за  Шміденом  щільно, 
щоб герметизувати рану, а другий серозно-
м’язовий –  за  Плахотіним –  Садовським. 
Обробляють поверхню шва антибіотиками 
і  вправляють  матку  у  черевну  порожнину. 
Переміщують  сальник  у  нормальне  поло-
ження  і  зашивають  рану  черевної  стінки 
триповерховим швом.

Перший  поверх  з  кетгуту  накладають 

на  очеревину  та  внутрішню  стінку  сухо-
жильної піхви прямого м’яза живота.

Другий  поверх –  безперервний  кетгу-

товий шов за методом Ревердена чи просто 
безперервний вузлуватий шов накладають на 
зовнішню стінку сухожильної піхви прямого 
м’яза живота і частково на прямий м’яз.

Третій  поверх –  накладають  хірургіч-

ний  вузлуватий  шов  із  товстого  шовку  на 
шкіру, підшкірну клітковину та поверхневу 
фасцію.  Кожний  поверх  шва  старанно  об-
робляють антисептиками.

Післяопераційне  лікування  корів.  Про-

тягом  перших  трьох  діб  вводять  внутріш-
ньовенно корові по 200 мл глюконату каль-

цію з додаванням до нього 60 мл етилового спирту та проводять антибіотикотерапію, 
застосовуючи антибіотики широкого спектра дії у вищих терапевтичних дозах. Якщо 
при операції послід не відокремили, то у післяопераційний період у 30 % корів ви-
никає затримання посліду. Для його виділення застосовують парасакральну блокаду 
і через 4–6 годин після цього вводять 50–60 ОД окситоцину. При відсутності ефекту 
послід видаляють оперативним методом.

Якщо кесарів розтин провели у перші 12–24 години від початку родів, то відсоток 

видужання досить високий, в межах 91–92 %. При збільшенні терміну оперативного 
втручання ефективність операції знижується.

Кесарів розтин у овець і кіз. Показання та протипоказання до операції такі ж, як і 

у корів. Операцію проводять під місцевою провідниково-інфільтраційною анестезією 
на тваринах, зафіксованих у лежачому положенні.

Застосовують  лівосторонній  чи  правосторонній  косовертикальний  оперативний 

доступ,  відповідно  з  напрямком  волокон  внутрішнього  косого  м’яза  живота  довжи-

Рис. 131. Кесарів розтин:

А – пошарова інфільтраційна анестезія тканин по лінії 
розрізу; Б – добування плода з глибини рога матки у 
свині; В – накладання швів за Шміденом (1) та Ламбе-
ром чи Плахотіним (2).

А

Б

В

1

2


background image

Оперативне акушерство

397

ною 10–20 см під клубово-реберною ніжкою цього м’яза. Для зменшення кровотечі 
бажано  розшаровувати  м’язи  тупим  шляхом.  При  правосторонньому  доступі  легше 
проводиться евентрація матки, але можливе випадання петель кишок, що затрудняє 
виконання операції.

При лівосторонньому доступі випадіння кишок не буває, але матку дещо важче 

підвести у рану черевної стінки. Підводять в рану вагітний ріг матки, проводять дві 
товсті лігатури на великій її кривизні на віддалі 5–6 см одна від одної, за які фіксують 
матку і між ними розрізають ножицями стінку матки на довжину до 15 см. Розрізають 
плодові оболонки у поздовжньому напрямі, випускають назовні плодові води, якщо 
вони не відійшли раніше, вводять руку в порожнину матки, витягують плоди і пере-
дають їх помічникам. Виділяють послід, очищають краї рани матки від згустків кро-
ві, вводять в порожнину матки антибіотики і рану матки зашивають двохповерховим 
швом: перший – Кушнірський чи шов Шмідена і другий – серозно-м’язовий шов за 
Плахотіним – Садовським.

З’єднують очеревину і м’язову стінку безперервними швами, а на шкіру та фас-

цію накладають перервний хірургічний вузлуватий шов із шовку. На рану накладають 
асептичний валик чи клеєву пов’язку. Протягом перших 4–5 днів після операції про-
водять протисептичне лікування з використанням антибіотиків.

Кесарів  розтин  у  свиней.  Крім  вказаних  вище  показань  щодо  кесаревого  розтину 

дана операція у свиноматок також застосовується для отримання поросят – гнотобіонтів.

Свиноматку фіксують у лівосторонньому боковому положенні. Операційне поле 

готують на всій поверхні правої бокової черевної стінки як і в інших тварин.

Знеболення у свиноматок необхідно виконувати досить старанно, оскільки вони 

чутливі до стресу, тому доцільно поєднувати місцеву та загальну анестезію з вико-
ристанням  нейролептиків  азаперону  (1 мл  на  50  кг  маси  тварини),  або  гексеналу  з 
розрахунку 1 г сухої речовини на 50 кг маси тварини та провідникову інфільтраційну 
анестезію бокової черевної стінки.

Оперативний доступ виконують у правій здухвинній ділянці косо-вертикальним 

розрізом довжиною до 20 см за напрямом волокон внутрішнього косого м’яза живо-
та,  або  вентролатеральним  розрізом  по  лінії  між  колінною  складкою  та  молочною 
залозою.

Пошарово розрізають товщу черевної стінки, а потім під контролем пальців роз-

різають очеревину, відсувають кишечник, захоплюють рукою матку і виводять один 
ріг  в  рану  черевної  стінки.  Ізолюють  черевну  порожнину  стерильними  серветками 
і  розрізають  стінку  матки  у  поздовжньому  напрямі  недалеко  від  біфуркації  з  таким 
розрахунком, щоб через один розріз можна було видаляти плоди з обох рогів матки. 
Якщо це неможливо, то перший розріз зашивають, а у другому розі виконують нову 
гістеротомію,  вправивши  перед  цим  звільнений  від  плодів  ріг  матки  у  черевну  по-
рожнину. Глибоко введеною у ріг матки рукою видаляють всі плоди та плодові обо-
лонки. Через рану вводять в матку антибіотики і зашивають рану стінки рога матки 
двоповерховим швом.


background image

398

Розділ 12

Рану черевної стінки зашивають триповерховим швом як у корів: неперервні шви 

на очеревину і внутрішню фасцію, на м’язи та жовту черевну фасцію та хірургічний 
вузлуватий  шов  на  шкіру  та  підшкірну  клітковину  з  поверхневою  фасцією.  Шви  з 
шкіри знімають на 8–9-й день. Видужання свиноматок при дотриманні правил асеп-
тики та антисептики і старанної профілактики у післяопераційний період становить 
в межах 90–92 %.

Кесарів розтин у кобил. Згідно П. П. Герцена (1981), показаннями до операції у 

кобил є такі ж, як у інших видів тварин, але схильність кобил до перитоніту, складність 
їх фіксації, знеболення, особливості догляду та лікування у післяопераційний період 
стримують  до  певної  міри  застосування  даних  операцій  у  конематок;  П. П. Герцен 
(1984)  вважає,  що  зручніше  виконувати  операцію  кесаревого  розтину  у  кобил  при 
лежачому правосторонньому їх положенні.

Знеболення.  Застосовують  поєднаний  наркоз –  спочатку  гексеналовий,  пізніше, 

після  фіксації  тварини,  базисний  спирт-хлоралгідратний  наркоз  і  інфільтраційну 
анестезію 0,5–1 %-им розчином новокаїну по лінії розрізу.

Як  оперативний  доступ  застосовують  вентролатеральний  розріз  довжиною  30–

40 см,  починаючи  його  від  переднього  краю  молочної  залози  і  далі  посередині  між 
колінною складкою і молочною веною, паралельно до білої лінії живота, пошарово 
розрізаючи черевну стінку (подібно як у корів), але роз’єднати прямий м’яз живота 
тупим  шляхом  не  вдається,  оскільки  у  коней  він  має  міцні  сполучнотканинні  пере-
тинки, які необхідно розрізати ножицями.

При роз’єднані внутрішньої стінки сухожильної піхви прямого м’яза живота ви-

ступає товстий шар ретроперитонеального жиру, подібний до брижі. Його слід злег-
ка  розрізати  скальпелем,  а  потім  тампоном  відшарувати  від  очеревини.  Очеревину 
розрізають  під  контролем  пальців.  Підтягують  вагітний  ріг  матки  до  рани  черевної 
стінки,  ізолюють  черевну  порожнину  стерильним  рушником  і  по  великій  кривизні 
розрізають стінку рога матки і виводять плід назовні.

Відділяють повністю або частково послід і рану рога матки зашивають двоповер-

ховим швом: спочатку шов Шмідена, а потім серозно-м’язовий шов Плахотіна – Са-
довського.

Перед вправленням матки у черевну порожнину поверхню швів присипають три-

циліном або септонексом чи спермосаном.

Рану черевної стінки зашивають (як у корів) триповерховим швом: перший – куш-

нірський шов із кетгуту – на очеревину, поперечну фасцію і внутрішню стінку сухожил-
кової піхви; другим швом з’єднують окремими стібками із кетгуту прямий м’яз живота 
і зовнішню стінку сухожильної піхви прямого м’язу живота; третій шар – хірургічний 
вузлуватий  шов  із  шовку  накладають  на  шкіру,  підшкірну  клітковину  та  поверхневу 
фасцію, захоплюючи все разом. Зверху на рану накладають антисептичний валик.

Кесарів розтин у сук і кішок. Фіксують тварину у спинному положенні з припід-

нятим тазом. Операційне поле готують за загально прийнятим способом з ізоляцією 
від  навколишніх  тканин  за  допомогою  стерильної  серветки.  Знеболення  виконують 


background image

Оперативне акушерство

399

методом інфільтраційної анес-
тезії  із  застосуванням  транк-
вілізаторів  кетамінової  групи. 
Оперативний  доступ  здійсню-
ють  по  білій  лінії  живота  до-
вжиною 15–20 см в обхід пуп-
ка.  Довжина  розрізу  залежить 
від  величини  тварини.  Оче-
ревину  розрізають  обережно, 
щоб  не  розрізати  кишечник. 
Спочатку  виконують  невели-
кий  розріз  довжиною  3–5 см, 
потім  вставляють  тупокінцеві 
ножиці і розширюють рану на 
необхідну довжину. Витягують ріг через розріз, повертають його великою кривизною 
догори і проводять поздовжній розріз стінки рога матки, починаючи від тіла матки і 
ведуть в краніальному напрямі на довжину, яка б забезпечила вільний прохід плода 
назовні.  Плоди  витягують  разом  із  плодовими  оболонками  в  порядку  їх  розміщен-
ня.  Плоди  з  іншого  рогу  матки  пересувають  до  рани  руками,  дещо  натискаючи  на 
стінку матки. Тоді швидко розрізають плодові оболонки, витягують плід, обтирають 
йому голову, звільняють ротову і носову порожнини від слизу і обривають пуповину. 
Тампонами вибирають з матки рідину і вводять в її порожнину по 300–500 тисяч ОД 
пеніциліну і стрептоміцину.

Краї рани матки з’єднують двоповерховим кишковим швом (кушнірським і Пла-

хотіна – Садовського). Обробляють поверхню шва антисептиком і вправляють матку 
в черевну порожнину.

На  рану  черевної  стінки  накладають  два  поверхи  швів.  Першим  поверхом  (не-

перервним кушнірським швом із кетгуту) зашивають очеревину і апоневрози м’язів. 
На  шкіру  та  підшкірну  клітковину  з  поверхневою  фасцією  накладають  хірургічний 
вузлуватий шов.

Раціонально виконувати косо-вертикальний розріз на боковій черевній стінці до-

вжиною  15–25 см  ведучи  його  по  ходу  волокон  внутрішнього  косого  м’яза  живота 
з  таким  розрахунком,  щоб  нижній  край  розрізу  був  на  рівні  лінії  колінної  складки. 
Дальший хід операції такий же, як і по білій лінії. Перевага даного способу відчува-
ється тоді, коли плоди живі. Вони при такому доступі менше травмують рану черев-
ної стінки під час ссання.

Ампутація вагітної матки (Hysteroectomia).
Операція полягає у видаленні матки разом з її вмістимим. Операцію виконують у 

сук і кішок, рідше у інших видів тварин.

Показанням для операції є гнійно-гнильні процеси в матці чи плодах, скручування 

матки, коли значно змінилися тканини, пухлини матки та інше.

Рис. 132. Кесарів розтин у суки: фрагмент операції.