Файл: Ветеринарне акушерство, Яблонський, 2006.pdf

420

Розділ 13

У корів гострий перебіг хвороби спостерігається рідше і тільки в тих випадках, коли 

септичний флегмонозний процес з піхви і матки швидко поширюється по сполучній 
тканині та підшкірній клітковині тазових кінцівок. Частіше ж перебіг,  післяродового 
сепсису набуває підгострого характеру. В таких випадках можливе одужання, але іноді 
буває  перехід  у  хронічну  форму  з  ураженням  паренхіматозних  органів,  яке  супрово-
джується загальним схудненням тварини. У дрібних тварин перебіг хвороби звичайно 
буває гострим, і смерть може настати через кілька днів після початку захворювання.

Діагноз.  Ознаки  запалення  органів  статевої  системи,  явища  перитоніту,  висока 

температура, прискорений пульс, втрата апетиту і загальна слабість дають підстави 
для розпізнавання післяродової септицемії.

Лікування  полягає  у  підвищенні  загальної  резистентності  організму  застосуван-

ням патогенетичної та загальнотонізуючої терапії, що також сприяє зменшенню ін-
токсикації. Внутрішньовенно вводять 200–250 мл 0,5 %-го розчину новокаїну на фіз-
розчині, 200 мл 40 %-го розчину глюкози, 120 мл 10 %-го розчину кальцію хлориду, 
40–50 мл уротропіну, 10 мл (50 ОД) окситоцину.

Для видалення з матки запального ексудату порожнину матки промивають сифон-

ним способом, розчином Люголя, виготовленим на слизовому відварі льону або рису. 
Промивають  матку  декілька  разів  підряд,  роблячи  масаж  через  пряму  кишку,  щоб 
максимально  вивести  розчин  з  її  порожнини.  У  чисту  порожнину  матки  вливають 
150–200 мл комбінованої емульсії антибіотиків та сульфамідних препаратів.

При наявності виразок у піхві їх обробляють за правилами хірургії. Абсцеси про-

колюють або розрізають.

При  слабості  серцевої  діяльності  призначають  камфору  (кобилам),  коровам  та 

дрібним тваринам – кофеїн або препарати наперстянки. Для загальної санації організ-
му вводять внутрішньовенно сульфаніламіди (згідно фармокопеї) або інші бактеріо-
статичні препарати.

Для активізації ретикуло-ендотеліальної системи та для підвищення опірності ор-

ганізму застосовують (за Кадиковим) внутрішньовенне введення розчину за рецептом: 
камфори – 4,0–5,0, спирту-ректифікату – 300,0–350,0, глюкози – 60,0, розчину хлори-
ду  натрію  0,8 % –  650–700,0.  Два  рази  на  день  внутрішньовенно  по  250,0–400,0 мл 
для кобили і по 400,0–500,0 мл коровам. Можна застосувати внутрішньовенні вливан-
ня ізотонічного розчину хлориду натрію та аутогемотерапію.

Воду хворим тваринам дають у необмеженій кількості. Корм повинен бути пожив-

ним і легко перетравлюваним.

При післяродовій септицемії практикують введення сульфамідних препаратів та 

антибіотиків в ударних дозах.

Стрептоцид білий розчинний уводять у 5–10-процентному водному розчині вну-

трішньовенно в дозі: кобилі – 150–200 мл, корові – 100–150 мл, вівці, козі, свині – 20–
25 мл, суці – 10–15 мл. Введення цього розчину повторюють через кожні 4–6 годин. У 
перші два дні бажано обмежити водопій.

Післяродові ускладнення

421

Сульфідин  або  сульфазол  вводять  внутрішньовенно  великим  тваринам  в  1-про-

центному  розчині  в  перший  день  три  рази:  1-ша  ін’єкція  450–500 мл,  2-ша –  300–
350 мл і 3-тя – 200 мл з інтервалом 4–6 годин, наступні 2–3 дні по 2 ін’єкції на день: 
1-ша –  400 мл  і  2-га –  300 мл  з  інтервалом  між  ними  9–12 годин  (Я. Г. Губаревич, 
П. Д. Євдокімов).

Сульфідин, крім внутрішньовенного введення, застосовують усередину: великим 

тваринам –  5,0–10,0,  дрібній  рогатій  худобі –  1,0–2,0,  свині –  0,5–1,5,  суці  0,2–1,0, 
кішці – 0,1–0,2. Сульфазол і сульфатіазол застосовують всередину в тих самих дозах, 
що й сульфідин.

Післяродова піємія.
Післяродова піємія – важке загальне захворювання організму, що виникає внаслі-

док ускладнення місцевого запального процесу септицемії і характеризується тром-
бозом  кровоносних  судин  та  гнійним  розм’якшенням  тромбів  з  розвитком  метаста-
тичних абсцесів у різних органах і тканинах.

Симптоми. Клінічні явища післяродової піємії звичайно настають раптово, бува-

ють різноманітними і залежать від місця локалізації метастазів. У більшості випадків 
уражаються суглоби кінцівок, причому більш схильні до метастатичного запалення 
скакальні суглоби. Під час огляду спостерігається припухлість суглобів, а на дотик 
вони теплі й болючі. Під час руху тварина кульгає.

Виражена болючість у тварин проявляється, коли вони лягають і встають. Слідом 

за  ураженням  суглобів  появляються  припухання  і  болючість  сухожильних  піхв,  по-
верхневого і глибокого сухожилка згиначів задніх кінцівок.

Якщо метастази утворюються в легенях, то істотною ознакою буде поява коротко-

го, слабого і частого кашлю. Дихання частішає. При аускультації легень відчувається 
загострене везикулярне дихання, що супроводжується хрипами. Видихуване повітря 
має неприємний, ніби солодкуватий запах. При перкусії легень виявляють притуплен-
ня тільки в тих випадках, коли є великі легеневі метастази.

В  інших  паренхіматозних  органах  метастази  бувають  рідше.  Утворення  метаста-

зів супроводжується загальним підвищенням температури тіла на 1–1,5 °С порівняно з 
нормою. Апетит зменшується або навіть зовсім зникає, молоковиділення припиняється, 
пульс частішає, послаблюється і досягає у великих тварин 90 і більше ударів на хвилину. 
У тварини спостерігається велика схильність лежати, через що появляються пролежні.

Діагноз  ґрунтується  на  симптоматиці  загального  клінічного  дослідження,  наяв-

ності гнійного запалення статевих органів та метастазів у післяродовий період.

Прогноз сумнівний, а в корів обережний, бо хоч і рідко, можлива їх загибель.
Лікування в основному таке саме, як і при післяродовій септицемії.
Післяродова еклампсія.
Це гостре нервове захворювання, під час якого тварина б’ється, корчиться і може 

стати  непритомною.  Захворювання  спостерігається  найчастіше  у  сук  і  має  назву 
еклампсії годуючих сук. У інших видів тварин буває рідко. Післяродова еклампсія ви-
никає після родів і порівняно рідше під час родів. У овець, кіз і сук бувають випадки 
захворювання і в кінці вагітності (атипова форма).

422

Розділ 13

Причини хвороби конкретно не підтверджені. Є підстави припускати, що ними є 

надмірне больове подразнення центрів кори головного мозку у першородячих тварин 
під час родів і повторення його під час ссання.

Симптоми.  У  корів  хвороба  спостерігається  відразу  після  родів  і  починається 

млявістю  з  наступним  збудженням  тварини.  Потім  з’являються  тетанічні  судороги 
м’язів, особливо розгиначів голови і шиї. Жувальні м’язи судорожно скорочуються, 
при цьому тварина скрегоче зубами. Чутливість у тварини втрачена. Під час лежання 
спостерігаються судоми м’язів кінцівок, що виникають періодично. Слід відзначити, 
що судоми дуже посилюються від зовнішнього подразнення. Припадки тривають від 
кількох хвилин до півгодини, причому вони повторюються через кілька годин, а іноді 
навіть через кілька днів.

У овець і кіз еклампсія спостерігається відразу після родів або під час родів і дуже 

рідко  в  останні  дні  вагітності.  Хвороба  починається  раптово,  з’являються  тетанічні 
судоми м’язів, особливо розгиначів голови і шиї. Від судомного скорочення жувальних 
м’язів чути скрегіт зубів; слина звичайно збивається в піну. Чутливість у тварини під 
час судом втрачена. Під час лежання спостерігаються періодичні судоми м’язів кінці-
вок. Іноді судомно трясеться все тіло. Дихання прискорене і періодами ніби припиня-
ється на кілька секунд. Слід відзначити, що судоми дуже посилюються від зовнішнього 
подразнення (окрик, дотик та ін.). Припадки тривають від 10 до 30 хв. і повторюються 
через кілька годин, а іноді навіть через 2–3 дні. Були випадки еклампсії, при якій після 
першого припадку, що триває 15–25 хв., починався коматозний стан на 10–15 хв., після 
чого тварина цілком поправлялася. Частіше ж хвороба триває від 2-х до 4-х діб.

У свиней хвороба спостерігається також після родів і починається з появи дея-

кого пригнічення; незабаром появляється невпевнене переступання з ноги на ногу. 
Надалі симптоми переходять у нервові припадки, що тривають від 5 до 10 хвилин. 
Під час приступу у тварини очі бувають відкриті, спостерігаються тонічні судоми 
м’язів  шиї  і  голови,  скреготання  зубами,  виділення  з  рота  слини  у  вигляді  піни; 
дихання  прискорюється,  а  періодично  воно  на  кілька  секунд  ніби  припиняється. 
Проміжки  між  приступами  короткі  (2–4 години).  Температура  тіла  підвищується, 
порівняно з нормою, на 1–1,5 °С.

У сук еклампсія виникає звичайно через 2–4 дні після родів, але бувають випадки за-

хворювання і дещо пізніше. Захворювання починається збудженням тварини. При цьо-
му сука бігає туди й сюди і проявляє боязнь. Через 15–30 хв. з’являється слабість тазової 
частини тіла, незабаром настає парез, тварина раптово падає, при цьому вона витягує 
кінцівки. Зігнути кінцівки в суглобах можна тільки після застосування деякого зусилля. 
Проте після залишення кінцівок у зігнутому стані вони відразу знову витягуються.

Надалі  у  суки  спостерігаються  судоми  у  формі  конвульсій  або  дрижання  м’язів 

тіла; рот буває відкритий, з нього виділяється піниста слина, очі розширені, корнеаль-
ний рефлекс притуплений, пульс слабкий.

Хвороба триває: у корів від 2-х до 15-ти днів і довше; у кіз і овець-переважно від 

2-х до 4-х днів; у свиней – від 5-ти до 10-ти днів; у сук ця хвороба проходить у гострій 
формі і судоми тривають від 2-х до 4-х діб з невеликими проміжками.

Післяродові ускладнення

423

Прогноз. У корів, овець, кіз прогноз сумнівний, бо лікування іноді не дає ефекту. У 

свиней і сук прогноз сумнівний, якщо не застосовувати лікування, а при своєчасному 
і правильному лікуванні прогноз сприятливий.

Лікування. Хворій тварині надають повний спокій, затемнюють приміщення, осо-

бливо сукам і свиноматкам, забирають від них приплід, дають пити вволю.

Для  заспокоєння  застосовують  препарати  брому,  а  внутрішньом’язово  вводять 

25 %-й водний розчин сульфату магнію.

Післяродова сапремія як ускладнення субінволюції матки, виникає внаслідок ін-

токсикації організму продуктами, що утворюються в матці при розкладанні ексудату 
та плодових оболонок, і перебігає без помітної запальної реакції у статевих органах.

Симптоми. Тварина в’яла, у неї немає апетиту, спостерігаються запори чи проноси, 

молокоутворення  знижується  або  припиняється,  розвивається  серозний  мастит.  Мо-
жуть виникати також серозні запалення та набряки суглобів, сухожильних піхв. Матка 
виявляється атонічною, дряблою, в ній скупчується ексудат з неприємним запахом.

Прогноз благоприємний.
Лікування.  Застосовують  маткові  та  сечогінні  засоби,  санацію  матки  дезінфіку-

ючими препаратами. В гострих випадках вдаються до кровопускань із послідуючим 
внутрішньовенним введенням фізіологічного розчину та глюкози.

Питання для самоконтролю

1.  Які причини післяродових ускладнень у тварин?
2.  Які клінічні ознаки субінволюції матки?
3.  Згадайте причини і основні ознаки залежування тварин після родів.
4.  Які знаєте форми післяродового парезу і яке лікування застосовують при кожній 

з них?

5.  Чим відрізняється вивертання від випадіння матки і яке лікування при цьому за-

стосовують?

6.  У яких випадках вдаються до ампутації матки?
7.  Які причини поїдання посліду і приплоду?
8.  Які знаєте форми післяродової інфекції та інтоксикації?
9.  Яке лікування у корів застосовують при післяродовому вульво-вагініті?
10.  Які післяродові хвороби матки зустрічаються у корів?
11.  Охарактеризуйте післяродову септицемію.
12.  Якими симптомами супроводжується післяродова піємія у сук?
13.  Які причини післяродової еклампсії і як вона проявляється у корів?
14.  Які причини післяродової сапремії і як вона проявляється у корів?

424

14. 

НЕОНАТАЛЬНА
ПАТОЛОГІЯ

Новонародженим вважається плід з моменту його народження до відпадіння кук-

си пуповини.

Народжений плід попадає у навколишнє середовище, яке для нього є несприятли-

вим і повинен пристосуватися до життя у нових умовах. Даний процес може усклад-
нюватися порушенням функції окремих органів та систем і це залежить від ступеня 
некомфортності умов, що може бути причиною розвитку патологічного стану.

Комплекс захворювань новонароджених тварин розвивається також внаслідок не-

раціональної годівлі телят, невідповідних умов утримання і годівлі матерів. Появі за-
хворювання приплоду можуть сприяти ненормальні роди, недотримання відповідних 
ветеринарно-санітарних правил у родильному відділенні і профілакторії, порушенні 
зоогігієнічних умов утримання та годівлі новонароджених тварин, а також цілий ряд 
збудників інфекційних хвороб, які вивчаються в епізоотології.

Із незаразних захворювань новонароджених на перше місце слід поставити пуп-

ковий сепсис, омфаліт, гіпотрофію, асфіксію, кровотечу із пупкового канатика, затри-
мання меконію.

14.1. Анатомічні і фізіологічні особливості новонароджених тварин

Стан організму матері має вирішальний вплив на ріст та розвиток плода і новонаро-

дженого приплоду. Це пов’язано з тим, що плід в період свого розвитку отримує всі по-
живні речовини із організму матері. Встановлено, що від тварин, які в період вагітності 
отримували  біологічно  неповноцінний  раціон  і  не  користувалися  моціоном,  приплід 
народжується слабим, мало життєздатним і часто хворіє різними захворюваннями.

Особливо великий вплив на ріст і розвиток плода має біологічно повноцінна го-

дівля, правильне утримання вагітних в останню третину вагітності, оскільки у даний 
період плід інтенсивно росте.

Розвиток  плода  у  період  вагітності  проходить  нерівномірно.  Так  жива  маса  3-х

місячного  плода  корови  становить  120–150 г,  6-місячного –  4,5–5 кг,  7-місячного – 
10–12 кг, 8-місячного і 9-місячного – 30–40 кг.