Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf

146

Поверхню  виробів  із  пластмаси  і  гуми  можна  також 

стерилізувати опроміненням лампи БУВ‐30 протягом 20 хвилин, 
на  відстані  30  см  від  джерела  УФП.  Треба  мати  на  увазі,  що 
ультрафіолетові  промені  не  забезпечують  повної  стерилізації 
внутрішньої поверхні порожнинних предметів. 

Ветеринарно‐санітарні  вимоги  до  середовищ  і  препара‐

тів. Середовища, гормональні та інші препарати, які застосову‐
ються  при  вимиванні,  оцінці,  культивуванні,  кріоконсервації, 
пересадці  ембріонів  повинні  перевірятись  на  стерильність, 
нешкідливість  і  біологічну  активність.  Нестерильні  середовища, 
а  також  препарати,  в  яких  закінчився  термін  використання, 
бракують. 

V

Контрольні питання

1. Яке значення штучного осіменіння самок сільськогоспо‐

дарських тварин? 

2.  Як  організовується  робота  племінних  центрів,  племпід‐

приємств і пунктів (лабораторій) зі штучного осіменіння? 

3. Назвіть завдання об’єктів штучного осіменіння. 
4.  Які  Ви  знаєте  режими  статевого  використання  плід‐

ників? 

5.  Методи  отримання,  оцінка  якості,  розрідження  та 

зберігання сперми плідників. 

6. Яку  будову  має  штучна  вагіна  для отримання  сперми у 

самців сільськогосподарських тварин? 

7.  Фізіологія  і  біохімія  сперми  самців  сільськогосподар‐

ських тварин. 

8. Назвіть методи оцінки якості сперми. 
9. Методи вибору оптимального часу для введення сперми 

самкам сільськогосподарських тварин. 

10.  Підготовка  сперми  до  введення  та  способи  введення 

сперми самкам. 

11. Особливості організації природного осіменіння самок. 

147

12.  Як  відбувається  переміщення,  депонування  і  селекція 

сперміїв у статевих органів самок? 

13. Назвіть методи підвищення заплідненості. 
14.  Які  документи  обліку  і  звітності  ведуться  на  пунктах 

(лабораторіях) штучного осіменіння? 

15. Які права і обов’язки техніків штучного осіменіння? 
16. Значення трансплантації ембріонів. 
17. Назвіть основні етапи трансплантації ембріонів. 
18. Вкажіть правила відбору донорів і реципієнтів. 
19. Як проводиться синхронізація статевої охоти у донорів 

і реципієнтів? 

20. Способи провокування суперовуляції у донорів. 
21. Як проводять осіменіння донорів? 
22. Способи вимивання ембріонів. 
23. Методика пошуку ембріонів. 
24. Оцінка якості ембріонів. 
25. Способи зберігання ембріонів. 
26. Розморожування ембріонів і підготовка їх до пересадки 

або підсадки донору. 

27. Як проводиться пересадка або підсадка ембріонів? 
28.  Як  виконується  трансплантація  ембріонів  у  великої 

рогатої худоби? 

29. Загальні ветеринарно‐санітарні правила трансплантації 

ембріонів. 

30.  Які  основні  ветеринарно‐санітарні  правила  роботи  в 

лабораторії  та  боксі,  де  працюють  з  ембріонами,  а  також  у 
приміщеннях для кріоконсервації та зберігання ембріонів. 

148

Розділ 3 

ЗАПЛІДНЕННЯ, ФІЗІОЛОГІЯ І 
ДІАГНОСТИКА ВАГІТНОСТІ 

3.1. ПОНЯТТЯ ПРО ВАГІТНІСТЬ 

 
 
 
 
 
У практиці початком вагітності вважають день останнього 

осіменіння. 

Вагітність  може  бути  одноплідною  та  багатоплідною  за 

розвитку  в  матці  відповідно  одного  або  кількох  плодів; 
первинною,  якщо  це  відбувається  вперше,  та  повторною,  якщо 
це повторюється. 

За  перебігом  розрізняють  вагітність  фізіологічну,  патоло‐

гічну, додаткову, несправжню та суперфекундацію. 

Фізіологічна  вагітність  характеризується  нормальним 

станом організмів плода (‐ів) та матері. 

За  патологічної  вагітності  відбуваються  порушення 

фізіологічних процесів у організмі матері чи плода (‐ів). 

Додаткова  вагітність  (суперфетація)  спостерігається, 

коли вагітні самки приходять в охоту і відбувається їх додаткове 
запліднення.  У  результаті  чого  в  матці  розвиваються  плоди 

Вагітність (graviditas)

 – стан  самки  впродовж  плодо-

носіння.  Вона  триває  з  моменту  запліднення  до  народження 
зрілого плода або аборту.  

149

різного  віку.  Як  патологія  реєструється  в  кобил,  корів,  свиней, 
овець, кролиць. Нормою вважається для норок, соболів, куниць, 
які  незважаючи  на  запліднення  приходять  повторно  в  охоту 
впродовж статевого сезону кілька разів. 

У  деяких  видів  тварин  є  латентний  період  вагітності  – 

діапауза.  Коли  за  певних  умов,  плоди  можуть  уповільнювати 
або  призупиняти  розвиток.  Наприклад,  діапауза  в  куниць  та 
соболиць може тривати до 7 місяців. 

Несправжня 

вагітність 

характеризується 

змінами 

характерними  для  вагітності  за  відсутності  плода  в  матці. 
Найчастіше реєструють у самок родини собачих.   

“Множинне 

запліднення” 

або 

суперфекундація 

(superfecundatio)  –  запліднення  кількох  яйцеклітин  спермою 
різних самців впродовж однієї стадії збудження статевого циклу. 
Часто реєструють у багатоплідних тварин (собаки, свині, кішки). 

3.2. СТАДІЇ ЗАПЛІДНЕННЯ ТА ВАГІТНОСТІ 

 
 
 
 
 
 
Запліднення відбувається в верхній третині яйцепроводу і 

проходить  в  чотири  стадії.  Перша  стадія  полягає  в  звільненні 
прозорої оболонки від клітин вінця, утвореного фолікулярними 
клітинами.  Основну  роль  в  цьому  процесі  відіграє  фермент  з 
акросом  сперміїв  –  гіалуронідаза,  який  має  здатність  розщеп‐
лювати  гіалуронову  кислоту  та  муцин  між  фолікулярними 
клітинами. 

Для  початку  другої  стадії  запліднення  не  обов’язкове 

повне  звільнення  яйцеклітини  від  клітин  фолікулярного  вінця. 
Достатньо,  щоб  спермії  дійшли  до  прозорої  оболонки  і 

Запліднення  або  сингамія

  (від  грец. syngamo  – поєднані 

шлюбом)  біологічний  процес  злиття  гамет  з  асиміляцією-
дисиміляцією  їх  ядер  та  утворенням  зиготи,  що  має  подвійну 
спадковість і здатна розвиватися в новий організм. 

150

пройшли  в  навколожовтковий  простір.  У  цей  період  закін‐
чується  дозрівання  яйцеклітини  (відділення  другого  направ‐
ляючого тільця). 

На третій стадії запліднення один спермій проникає через 

жовткову  оболонку  яйцеклітини  в  її  цитоплазму.  При  цьому, 
проникає  не  весь  спермій,  а  лише  його  головка  з  шийкою,  а 
оболонка  стає  непроникною  для  інших  сперміїв  зональна 
реакція.  У  цитоплазмі  яйцеклітини  головка  спермія  швидко 
збільшується,  за  рахунок  асиміляції  речовин  цитоплазми,  та 
перетворюється на чоловічий пронуклеус.  

На четвертій стадії пронуклеуси зближуються, вступають у 

тісний  контакт,  розпочинається  процес  взаємної  асиміляції‐
диссиміляції про нуклеусів у результаті чого утворюється якісно 
нова  клітина  (зигота)  з  диплоїдним  набором  хромосом, 
характерним даному виду тварин. 

У  старіючих  яйцеклітинах  через  порушення  зональної 

реакції  в  протоплазму  проникають  два  та  більше  сперміїв.  Це 
явище називається поліспермією. 

3.4. РОЗВИТОК ЗИГОТИ, ЕМБРІОНА, ПЛОДА І  

ПЛОДОВИХ ОБОЛОНОК 

 
Розвиток  зиготи  починається  з  ряду  мітотичних  поділів 

без  зміни  загальної  величини  зародка.  Орієнтовно  через  24  год 
після  запліднення  утворюються  два  дочірніх  бластомери  та 
починається ембріональний період розвитку організму. В цьому 
періоді розрізняють наступні стадії: 

• морула рання (Мо 1) – характеризується чітким контуру‐

ванням бластомерів; 

• морула  пізня  (Мо  2)  –  контури  бластомерів  більш 

згладжені через збільшення їх кількості та зменшення розмірів; 

• бластоциста  рання  (Бл  1)  характеризується  утворенням 

бластопорожнини;