Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.02.2019
Просмотров: 9275
Скачиваний: 20
151
• бластоциста пізня (Бл 2) має витончену блискучу
оболонку, діаметр її в 1,5 разу більший, ніж у попередніх стадій;
помітна
диференціація
еластомерів
на
ембріобласт
та
трофобласт.
Стадійність розвитку ембріона великої рогатої худоби
наведено в табл. 12.
Таблиця 12
Стадії розвитку ембріона великої рогатої худоби
Час від запліднення
(діб)
Кількість
бластомерів
Стадія розвитку
ембріона
1
2
Мо 1
2
4
Мо 1
3
8
Мо 1
4
16
Мо 1
5
32
Мо 2
6
64
Мо 2
7
128
Бл 1
8
256
Бл 1
9
312
Бл 2
10
624
Бл 2
11
1248
Бл 2
Зародок корів, овець, кіз і свиней потрапляє в матку через
2–4‐и доби, а кобил, сук, кішок – через 5–10 діб після
запліднення. Через деякий час (у корів 10 діб) він звільняється
від блискучої оболонки – відбувається “вилуплювання”
ембріона. Клітини трофобласта виділяють трипсиноподібний
фермент, що має протеолітичну дію, під впливом якого епітелій
ендометрію лізується і перетворюється в молокоподібну масу. У
ссавців різних видів протеолітичні властивості трофобласта
виражені по‐різному. Так, у приматів вони настільки сильні, що
зародок може проникати в товщу слизової оболонки, епітелій
якої у відповідь на подразнення розмножується і покриває
152
ембріон зверху – імплантація. Через менш виражену протеолі‐
тичну активність трипсиноподібного фермента трофобласта у
домашніх тварин їх зародки не проникають у товщу слизової
оболонки, тому викликають менш виражену реакцію ендомет‐
рію, яка проявляється в формі часткового відторгнення епітелію,
гіперемії та секреції маткових залоз – нідація зародка.
Слизова матки виробляє антифермент, нейтралізуючий
трипсиноподібний фермент трофобласта. Для імплантації
зародка необхідне їх певне співвідношення.
Імплантація супроводжується плацентацією – утворенням
плаценти і плідних оболонок. З цього моменту починається
плідний період внутрішньоутробного розвитку організму
тварини, який триває до родів. Термін завершення плацентації
та утворення плідного яйця залежить від виду тварин.
Наприклад, у корів це відбувається на 60‐й день після
запліднення, у кобил – на 45‐й.
Плідне яйце – це плід з плідними оболонками та
рідинами, що містяться в них.
Водна оболонка (від грец. amnion − чаша) розвивається з
внутрішнього листка трофобласта, є внутрішньою оболонкою,
містить амніотичну рідину, безпосередньо оточує плід. У ділянці
пупкового кільця переходить у шкіру плода.
Амніон виконує ряд важливих функцій.
1. Буферна. Пом’якшення та запобігання механічному
впливу на плід з боку внутрішніх органів матері та ззовні – через
черевну стінку, послаблює подразнення матки плодом.
2. Розподіл тиску. Забезпечення нормального пропорцій‐
ного росту плода та його розвитку, підтримує рівномірний
матковий тиск, захищає плаценту та пупковий канатик від
стискання.
3. Живлення. Плід періодично заковтує амніотичну
рідину, яка містить поживні речовини.
153
4. Гормональна. Амніотична рідина містить простаглан‐
дини, пітуїтринподібні та інші речовини, які стимулюють
скорочення матки в період родів.
5. Гідравлічного клина. Сприяє розкриттю шийки матки,
зволожує родові шляхи.
Сечова оболонка (allantoides, від грец. allas − ковбаса і
ëidos − вигляд, подібний) утворюється з первинної кишки
(сечового міхура) зародка шляхом випинання її стінки через
пупковий отвір.
Функції сечової оболонки:
а) депо первинної сечі;
б) слугує опорою для ростучих до ворсинок хоріона
кровоносних судин;
в) у період родів – подібні амніону;
г) у лошат, поросят – буферна.
Хоріон (chorion, ii, n; від грец. chorion − оболонка, послід) –
судинна оболонка плода, що ззовні покриває плідне яйце і
утворює ворсинки, які вростають у крипти слизової оболонки
матки, утворюючи дитячу частину плаценти, забезпечує зв’язок
організму плода з організмом матері. Походить із зовнішнього
листка трофобласта.
Плацента (placenta від грец. plakus − плачинда, перепічка) −
комплекс тканинних утворень, що розвивається на судинній
оболонці плода і слизовій оболонці матки та забезпечує
внутрішньоутробний розвиток плода.
Функції плаценти.
1. Забезпечення зв’язку організму плода з організмом
матері;
2. Живлення. У плаценті відбуваються складні біохімічні
процеси розщеплення і синтезу білків, жирів та інших речовин.
У кров плода вони потрапляють шляхом біологічного осмосу та
дифузії.
154
3. Газообміну. Через плаценту кров плода збагачується
киснем і відбувається перехід вуглекислого та інших газів у кров
матері.
4. Бар’єрна. Вибірковість проникності для різних речовин
та деяких збудників захворювань і їх токсинів.
5. Гормональна. Плацента ендокринний орган матері та
плода, що виробляє гормони (гонадотропіни, простагландини,
естрогени та прогестерон) і активізує ензими.
6. Виділення. Плацента звільняє тканини плода від
продуктів обміну речовин.
За анатомічною будовою розрізняють такі типи плацент:
• дифузно‐ворсинчаста або розсіяна – ворсини на хоріоні
розташовані рівномірно по всій його поверхні (у кобил, свиней,
верблюдиць);
• котиледонна або множинна – ворсини на хоріоні згру‐
повані в окремих ділянках його поверхні – плідних плацентах‐
котиледонах (у жуйних). Материнські частини плаценти
представленні карункулами численними заглибленнями –
криптами;
• пояскоподібна або зональна – ворсини на хоріоні
згруповані у вигляді пояска‐зони (у самок м’ясоїдних);
• дископодібна – ворсини розташовані на одному полюсі
хоріона у вигляді диска (у самок приматів та гризунів).
За типом зв’язку розрізняють такі типи плацент:
3
епітеліо‐хоріальна – ворсини хоріона контактують з
епітелієм крипт (у кобил, свиней, верблюдиць);
3
десмо‐хоріальна – ворсини хоріона контактують з
сполучною тканиною крипт (у самок жуйних);
3
ендотеліо‐хоріальна – ворсини хоріона контактують з
стінками капілярів крипт (у самок м’ясоїдних);
3
гемохоріальна – ворсини хоріона омиваються кров’ю
матері в лакунах (порожнинах крипт) (у самок приматів та
гризунів);
155
3
ахоріальна (безворсинчаста) – характеризується відсут‐
ністю ворсин. Безпосереднього контакту між материнською та
дитячою плацентою немає, їх контакт здійснюється через
ембріотроф (у кенгуру, китів).
3.4. ЗМІНИ В ОРГАНІЗМІ ВАГІТНОЇ САМКИ
З початком вагітності в організмі самок відбуваються
складні фізіологічні процеси, які стосуються змін у системах і
органах материнського організму. Вони мають пристосувально‐
адаптаційний характер та спрямовані на створення оптималь‐
них умов для росту і розвитку плода.
Зміни гормонального балансу самки відбуваються під
впливом специфічних для періоду вагітності органів: жовтого
тіла і плаценти. У першій половині вагітності важливу роль
відіграє гормон жовтого тіла (прогестерон), а у другій – гормони
плаценти (плацентарний лактоген, хоріогонічний гонадотропін,
прогестерон, естрогени, пролактин та кортизон).
Жовте тіло, виділяючи гормон прогестерон, гальмує
дозрівання нових фолікулів і сприяє імплантації зиготи та
заглибленню ворсинок судинної оболонки в крипти слизової
оболонки матки. Цим створюються умови для розвитку зародка.
Після завершення формування плаценти, розвиток плода надалі
залежить від неї, а функція жовтого тіла послаблюється.
Плацентарний лактоген проявляє вплив на розвиток
молочної залози, стероїдогенез у яєчнику та плаценті, а також
на розвиток плода.
Під час вагітності щитоподібна залоза збільшується в
розмірі і підвищується синтез трийодтироніну та тироксину.
Морфологічні зміни спостерігаються під час вагітності і в інших
залозах внутрішньої секреції (надниркових і підшлунковій). Такі
зміни супроводжуються збільшенням секреції глюко‐ та
мінералкортикоїдів.