Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf

161

Зміни в статевій системі. На початку вагітності у яєчнику 

утворюється  одне  чи  декілька  жовтих  тіл.  У  корів  жовте  
тіло необхідне для збереження вагітності до кінця  6‐го місяця, а 
овець  —  до  половини  вагітності.  Тільки  після  цих  термінів  їх 
фетоплацентарна 

система 

виробляє 

достатню 

кількість 

прогестерону. 

У  перші  сто  діб  тільності  яєчники  у  корів  знаходяться  на 

рівні  переднього  краю  таза  і  в  одному  з  них  пальпується  жовте 
тіло. Пізніше, у зв’язку з збільшенням матки, яєчники стають все 
більше важкодостунними. 

Розвиток  фолікулів  не  припиняється,  однак  овуляція,  як 

правило, не відбувається. Матка поступово збільшується в об’ємі 
у  5–20  разів.  Ріст  матки  відбувається  за  рахунок  гіпертрофії 
(збільшення) кожного, зокрема м’язового волокна як у довжину 
(7–15  раз),  так  і  в  товщину  (5–6  раз).  Сполучна  тканина, 
закладена  між  шарами  м’язових  волокон,  розм’якшується,  стає 
еластичною,  через  що  більш  рухомими  стають  м’язові  волокна. 
Перед  родами  в  задній  частині  тулуба  самок  накопичується  до 
50 % всієї крові. 

Судини  матки  під  час  вагітності  стають  довшими  і 

розширюються  у  4–5  раз,  сприяючи  цим  постачанню  до 
плаценти  материнської  крові.  Маткові  артерії  збільшують  свій 
просвіт. Незважаючи  на збільшення м’язових волокон,  розм’як‐
шення  сполучної  тканини  і  припливу  великої  кількості  крові, 
товщина  стінок  матки  поступово  зменшується.  Це  відбувається 
за  рахунок  сильного  збільшення  її  поверхні  через  розтягнення. 
Зв’язки  матки,  яйцепроводів  і  яєчників  розтягуються  тому 
яєчники у жуйних зміщуються у черевну порожнину.  

Ендоментрій  під  час  вагітності,  від  великого  припливу 

крові,  трохи  набухає,  але  складки  його  згладжуються  внаслідок 
збільшення  об’єму  матки.  Миготливий  епітелій  слизової  обо‐
лонки  зазнає  жирового  переродження,  беручи  участь  в 
утворенні маткового молока, яке є поживним середовищем для 
зародка.  У  матковому  молоці  є  білок,  жири,  невелика  кількість 

162

солей,  лейкоцити  та  різні  епітеліальні  клітини,  що  відокреми‐
лися  від  слизової  оболонки  матки,  а  також  ферменти  і  біоло‐
гічно активні речовини. 

На  слизовій  оболонці  матки  у  кобили  і  свині  збільшу‐

ються  заглибини  крипт,  у  які  входять  ворсинки  судинної 
оболонки  плода.  У  корів  на  слизовій  оболонці  розростаються 
карункули,  розміщені  в  кожному  розі  в  чотири  ряди.  На  них 
утворюються  крипти,  куди  також  входять  ворсинки  хоріона 
плода. 

Шийка  матки  збільшується,  а  її  канал  заповнюється 

слизовою  пробкою.  Слизова  оболонка  піхви  бліда,  під  кінець 
вагітності  гіперемійована,  набрякла,  матова  внаслідок  накопи‐
чення густого слизу. 

Маса  матки  корови  без  її  вмісту  наприкінці  вагітності 

збільшується  у  6–9  разів  і  досягає  8–10  кг,  а  разом  з  плодом, 
плодовими оболонками і водами – від 50 до 70 кг. Довжина рога 
з  плодом  може  складати  1,5–2  м.  У  корів  на  п’ятому  місяці 
тільності  із  статевої  щілини  декілька  днів  виділяються  нитки 
тягучого,  прозорого  слизу  внаслідок  часткового  розрідження 
слизової пробки. 

У кобил вагітна матка, збільшуючись в об’ємі, опускається 

по  нижній  стінці  черевної  порожнини  і  доходить  у  кінці 
вагітності  майже  до  діафрагми.  Вся  матка  звичайно  зміщується 
трохи  вліво  і  трохи  випинає  ліву  черевну  стінку.  Це  зміщення 
зумовлюється тиском товстого відділу кишечника. Маса вагітної 
матки у кобили близько 4 кг, а у невагітному стані близько 1,0 кг. 
У  кобил  під  час  вагітності  збільшуються  яєчники  внаслідок 
розвитку великих фолікулів та утворення додаткових жовтих тіл. 

У  корів,  овець  і  кіз  вагітна  матка  опускається  в  черевну 

порожнину  і  в  кінці  вагітності  розміщується  на  нижній  стінці 
живота,  доходячи  до  грудної  кістки,  і  звичайно  випинає  праву 
здухвинну ділянку. У тих випадках, коли є плід і в лівому розі, то 
він розміщується під рубцем. У міру росту плода шийка матки і 
передній  край  маткових  зв’язок  теж  просуваються  далі  вперед. 

163

Якщо  двійня,  то  плоди  містяться  в  обох  рогах,  але  бувають 
випадки,  коли  обидва  плоди  лежать  в  одному  розі.  У  кінці 
вагітності  товщина  стінок  матки  доходить  у  дрібних  жуйних  до  
1 мм. 

У  свиней  матка  в  останні  тижні  поросності  заповнює 

майже  всю  нижню  ділянку  живота,  доходячи  до  діафрагми. 
Вагітна  матка,  впираючись  у  діафрагму,  перегинається  під 
деяким  кутом.  Ті  місця  матки,  де  лежать  плоди,  мають 
петлеподібний вигин. Через це роги матки нагадують кишечник. 
Товщина  стінки  матки  в  кінці  вагітності  зменшується  до  2  мм. 
Маса  вагітної  матки  у  свині  близько  5  кг,  у  невагітному  стані  – 
250  г.  Черевні  стінки  свиноматки  внаслідок  збільшення  плодів 
розтягуються, об’єм живота збільшується, і він починає звисати 
донизу, симетрично випинаючись в боки. 

У  сук  і  кішок  під  час  вагітності  матка,  що  містить  багато 

плодів,  має  форму  широкої  трубки.  Якщо  на  початку  розвитку 
вагітності  у  матці  є  ампулоподібні  розширення,  то  в  кінці 
вагітності  вони  зливаються.  За  великої  кількості  плодів  роги 
утворюють  петлю,  яка  доходить  до  діафрагми  й  печінки.  Іноді 
буває, що навіть плоди лежать тільки в одному розі. Невагітний 
ріг трохи збільшується в об’ємі, і його порожнина містить густу і 
в’язку  слизову  масу.  Якщо  у  матці  є  тільки  один  плід  то  він  у 
даному розі розміщується звичайно в кінці. 

У  кролиць,  свиней,  кіз,  собак  і  кішок  плацента  ніколи  не 

секретує  прогестерон  у  достатній  для  збереження  вагітності 
кількості  і  жовте  тіло  залишається  його  основним  джерелом. 
Тому воно необхідне протягом всього періоду вагітності. 

3.5. ТРИВАЛІСТЬ ВАГІТНОСТІ 

 
Тривалість вагітності  – це період часу, який проходить з 

моменту  запліднення  яйцеклітини  до  настання  родів.  Строки 
плодоносіння  склалися  у  процесі  еволюції  під  впливом  умов 
навколишнього  середовища  і  характеру  добування  корму.  У 

164

практиці  початком  вагітності  тварин  вважають  день  плідного 
осіменіння. 

Утробний  розвиток  запрограмований  у  геномі  клітин  і 

його  тривалість  у  різних  тварин  зумовлена  їх  спадковістю. 
Тривалість  вагітності  також  залежить  від  утримання,  догляду, 
годівлі, породи, віку та інших факторів. Перша вагітність триває 
довше як наступна. Самці виношуються на 1–2 доби довше, ніж 
самки. У скороспілих порід, за великих плодів, двійнях і трійнях, 
у  одноплідних  тварин,  тривалість  вагітності  скорочується.  У 
деякій  мірі  вона  корелює  з  масою  тіла  дорослих  особин.  У 
дрібних  тварин  тривалість  вагітності  менша,  ніж  у  великих.  За 
нормальної  годівлі  самки  народжують  приплід  дещо  раніше, 
ніж виснажені. 

Таблиця 13  

Тривалість вагітності у тварин 

Тривалість 

вагітності, діб 

Тривалість 

вагітності, діб 

Вид  

тварини 

середня коливання

Вид 

тварини 

середня коливання

Корова 

285 

240–311  Соболиха 

265 

250–295 

Вівця, коза 

150 

146–160  Ведмедиця 

200 

Свиня 

114 

110–140  Тигриця 

154 

Кобила 

340 

307–412  Вовчиця 

62 

Ослиця 

380 

360–390  Кит 

456 

Верблюдиця 

365 

335–395  Куниця 

255 

Буйволиця 

307 

300–315  Зайчиха 

51 

50–52 

Слониха 

660 

Норка 

52 

36–78 

Кролиця 

30 

28–33 

Ондатра 

25 

23–27 

Кішка 

58 

55–60 

Нутрія 

132 

128–137 

Сука 

62 

58–66 

Білка 

35 

Північний олень 

225 

195–243  Дельфін 

300 

Морська свинка 

60 

59–62 

Лосина 

225 

Біла миша 
Білий пацюк 

22 

20–25 

Лисиця 
Песець 

52 

49‐57 

165

3.6. ПЛОДЮЧІСТЬ ТВАРИН 

Кількість  плодів  залежить  від  виду,  породи,  індивідуаль‐

них  особливостей  самки  і  самця,  утримання  та  годівлі  тварин. 
Коли  у  одноплідних  тварин  є  два  плоди,  таке  явище  називають 
двійнею.  Якщо  ж  самка  має  плодів  більше  ніж  звичайно,  таке 
явище має назву багатоплідності. 

Багатоплідність  самок  часто  передається  спадково,  тому 

відбір і  підбір  тварин має  важливе  значення  під час  розведення 
корів,  овець,  кіз,  свиней,  кролів  тощо.  Визначне  значення  має 
стан  геніталій  на  час  запліднення  та  ембріогенезу.  Кількість 
плодів залежить також від: кількості яйцеклітин, що виділилися 
під  час  овуляції,  якості  сперми  та  запліднювальної  здатності 
сперміїв.  У  деяких  стадах  багатоплідність  нащадків  вдалося 
підвищити шляхом вдалого підбору плідників. 

У кобил зазвичай буває один плід і дуже рідко – два (один 

випадок на 200 – 500 родів). Двійні у кобил частіше виводяться з 
матки  ще  до  завершення  вагітності.  Дуже  рідко  двійні,  майже 
дійшовши  зрілого  стану,  народжуються  життєздатними.  За 
нормального  догляду  і  доброго  утримання  можна  домогтися 
нормального розвитку таких лошат. 

У  корів  зазвичай  народжується  один  плід,  рідше,  два  

(один  –  два  випадки  на  100  –  200  родів).  Іноді  у  корови  виявля‐
ється  від  3  до  7  плодів,  які  часто  не  досягають  зрілості  та 
виводяться з порожнини матки недоношеними. 

Вівця  переважно  має  один  плід,  але  часто  буває  два.  У 

романівської  породи  овець  двійні  є  звичним  явищем,  а  як 
виняток у них буває один плід. 

Кози, як правило, народжують двох козенят, рідше одне. У 

деяких порід плодючість складає 190–210 козенят на 100 окотів (у 
ангорських кіз від кожних 100 маток за один окот одержують від 

Плодючість

  – здатність  тварин  регулярно  приносити 

приплід у кількості, властивій кожному виду і породі.