Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf

166

200  до  240  козенят).  Нерідко  бувають  випадки  багатоплідності 
(3–5 плодів) і новонароджені є життєздатними. 

Зазвичай свиня народжує 6–12 поросят, часто – від 12 до 18 

(іноді  до  26)  новонароджених.  Бувають  випадки,  коли  у  свиней 
народжується  менше  6  і  навіть  один  плід.  Зменшення 
плодючості  свиноматок  часто  спостерігається  за  осіменіння  їх 
під час підсосу. 

Суки  і  кішки  визначаються  різною  плодючістю.  У  сук 

частіше від 6 до 10 плодів, а у кішок – 4–7. Іноді суки народжують 
від  17  до  20  цуценят.  У  сук  карликових  порід  кількість  плодів 
буває значно менша, ніж у великих порід. 

Кролиця  народжує  від  6  до  9  кроленят,  іноді  їх  буває  від  

10 до 13 і дуже рідко  – від 14 до 19. У деяких випадках кількість 
плодів буває меншою – 6 (навіть один). 

3.7. МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ВАГІТНОСТІ 

 
Розроблені  клінічні  та  лабораторні  методи  діагностики 

вагітності. 

Клінічні  методи  діагностики  вагітності  (збір  анамнезу, 

рефлексологічне  дослідження,  зовнішнє  дослідження  (огляд, 
пальпація),  внутрішнє  дослідження  (вагінальне,  ректальне)  та 
ультразвукове дослідження (сонографія). 

Анамнез дозволяє виявити ймовірні ознаки вагітності. 
1.  Відсутність  статевої  циклічності  протягом  30  і  більше 

днів після останнього осіменіння. 

2. Покращення апетиту та вгодованості тварини. 
3. Підвищені стомлюваність та пітливість. 
4. Іноді спостерігається спотворення апетиту. 
5. Підвищення частоти дихання і пульсу. 
6. Більш спокійна поведінка тварини.  
7. Збільшення частоти акту дефекації та сечовиділення. 
8. Зниження продуктивності, зміна смаку молока. 
9. Набряки кінцівок і нижньої черевної стінки. 

167

Цінними  даними  у  ході  збору  анамнезу  є  записи  в 

журналі осіменінь. 

Рефлексологічне  дослідження  проводять  з  використанням 

самця‐пробника. Базується цей метод на оцінці реакції самки на 
самця.  

Оглядом  можна  встановити  зміну  контурів  живота, 

збільшення молочної залози та рухи плода. 

Пальпація черевної стінки у другій половині вагітності дає 

можливість виявити плід. 

Вагінальним  дослідженням  можна  виявити  сухість  та 

блідість  слизової  оболонки  геніталій,  наявність  слизової пробки 
в  каналі  шийки  матки,  пропальпувати  передлежачі  частини 
плода.  

Трансректальний метод дозволяє діагностувати вагітність 

та її терміни. Використовується на крупних тваринах.  

Метод  сонографії  (sonos  –  звук,  graphio  –  відображую) 

дозволяє  об’єктивно  (за  візуалізацією  ембріональних  рідин, 
ембріонів та плодів) діагностувати вагітність та її терміни. 

Лабораторні  методи  включають  дослідження  молока, 

сечі,  крові,  слизу  з  піхви  та  шийки  матки  і  базуються  на 
виявленні  у  вагітних  тварин  змін  вмісту  гормонів,  фізико‐
хімічного  складу  секрету  геніталій.  Для  діагностики  вагітності 
розроблені  методи:  кип’ятіння  цервікального  слизу,  питомої 
ваги  цервікального  слизу,  крапельний,  коагуляційна  проба, 
гормональні, 

кристалізація 

слизу 

з 

шийки 

матки 

за 

електричним потенціалом біологічно‐активних точок та ін. 

Частота дослідження і вибір методу діагностики вагітності 

залежить від виду тварин та технологічних особливостей ведення 
тваринництва (табл. 14). 

168

Таблиця 14  

Терміни визначення вагітності 

Методи діагностики після осіменіння 

Тварини 

пробника

соно‐

графія 

трансректа‐

льний 

паль‐

пації 

огляд 

Корова 

10–30 дн. 31–37 дн.

75–105 дн.  7–8 міс.

6–7 міс. 

Кобила 

8–30 дн.  11–23 дн.

45 дн. 

– 

– 

Свиня 

15–30 дн.

24 дн. 

30 дн. 

– 

Остання 

четвертина 

вагітності

Вівця, 
коза 

10–30 дн. 25–30 дн.

– 

60 дн. 

– 

3.8. ДІАГНОСТИКА ВАГІТНОСТІ У РІЗНИХ  

ВИДІВ ТВАРИН 

Діагностика  вагітності  у  корів  і  телиць.  Основними 

методами  діагностики  вагітності  є:  рефлексологічний  –  за 
допомогою бугаїв‐пробників, сонографії та трансректальний. 

Рефлексологічний метод. Бугаїв‐пробників (одного на 150– 

200 корів) щоденно вранці та ввечері випускають на 1,5–2,0 год в 
загони, де знаходяться корови. Імовірність діагностики вагітності 
складає 95 %. 

Метод  сонографії  за  допомогою  приладів  ультразвукової 

дії  дозволяє  діагностувати  вагітність  з  31–37‐го  днів  після 
осіменіння (Г.Г. Харута, В.Д. Недвига). Частота сумнівних діагно‐
зів складає 2,5 %. Візуалізація ембріону дозволяє у 100 % ставити 
позитивний діагноз на тільність. 

Трансректальний  метод  визначення  вагітності  застосо‐

вують з 75–105 дня після осіменіння. 

Основні ознаки тільності у різні терміни. 
Два  місяці.  Матка  атонічна,  знаходиться  на  межі  тазової  і 

черевної  порожнин.  Ріг‐плодовмістилище,  вдвічі  більший  від 

169

вільного,  флуктує.  Інколи  збільшення  і  флуктуація  спостеріга‐
ються лише у верхівці рогу‐плодовмістилища. 

Три  місяці.  Матка  знаходиться  у  черевній  порожнині  та 

частково  розміщується  у  тазовій,  стає  кулеподібною,  близько  
15–20 см у діаметрі, міжрогова борозна згладжується. У цей час 
необхідно  диференціювати  вагітну  матку  від  наповненого 
сечового міхура. З цією метою рукою захоплюють шийку матки 
і переміщують пальці до тіла і рогів. Якщо кулеподібне утворен‐
ня є вагітною маткою, то відчуття зв’язку шийки, тіла і рогів буде 
неперервним,  а  у  неплідної  матки  швидко  знаходяться  роги  і 
сечовий міхур як окремі морфологічні утворення. 

Чотири  місяці.  Матку  не  можна  обвести  рукою  спереду. 

Вона  нагадує  собою  тонкостінний  міхур,  який  повністю 
знаходиться у черевній порожнині, а її шийка − на межі тазової і 
черевної  порожнин.  При  вібрації  пальцями  відчувається  
флуктуація  і  плід.  На  верхівках  і  до  середини  рогів  (за  великою 
кривизною) матки відчуваються плаценти, величиною з лісовий 
горіх  або  біб.  Вібрує  стінка  середньої  маткової  артерії  з  боку 
рогу‐плодовмістилища. 

П’ять  місяців.  Матка  опущена  в  черевну  порожнину. 

Плаценти  розміщені  по  всій  її  поверхні.  Біля  шийки  матки 
плаценти  мають  розміри  голубиного  яйця,  а  біля  верхівок  –  у 
1,5–2  рази  більші.  Пальпується  плід.  Починає  слабко  вібрувати 
середня маткова артерія з боку вільного рогу‐плодовмістилища. 

Шість  місяців.  Матка  опущена  до  черевної  стінки  і 

практично  стає  недоступною  для  пальпації.  З  тазової  у  черевну 
порожнину звисають шийка матки і піхва, які промацуються як 
горбистий  тяж.  Сильно  вібрує  середня  маткова  артерія  з  боку 
рогу‐плодовмістилища і слабко − з протилежного. 

Сім  місяців.  Ознаки  як  і  у  шість  місяців.  Сильно  вібрують 

середні  маткові  артерії  з  обох  боків  та  інколи  відчувається 
вібрація задньої маткової артерії з боку рогу‐плодовмістилища. 

Вісім  місяців.  Шийка  матки  розміщена  на  межі  черевної  і 

тазової  порожнин  або  на  вході  у  останню.  Пальпуються 
передлежачі  частини  плода,  плацентоми  величиною  з  куряче 

170

яйце різних розмірів. Добре відчувається вібрація обох середніх і 
задньої маткової артерії з боку вагітного рогу. 

Дев’ять місяців. Передлежачі частини плода знаходяться у 

тазовій  порожнині.  З’являються  ознаки  передвісників  родів, 
починає  виповнюватися  молочна  залоза,  а  її  секрет  стає  білого 
кольору (за консистенцією нагадує молозиво або молоко). 

Методом  пальпації  вагітність  визначається  з  правого  боку 

після  опускання  плода  і  прилягання  його  до  бокової  частини 
черевної  стінки,  що  частіше  буває  з  7‐го  місяця  вагітності.  Для 
проведення дослідження дослідник стає з правого боку, ліву руку 
кладе  на  маклок,  а  долоню  правої  руки  прикладає  до  правої 
черевної стінки по лінії колінного суглоба. Кількома аритмічними 
поштовхами дослідник відтісняє черевну стінку всередину і вгору, 
але  не  віднімає  руку  від  поверхні  черевної  стінки.  При  цьому 
відчуваються  поштовхи  плода.  Пальпацію  проводять  декілька 
разів, зміщуючи руку вгору, вниз, вперед, назад. 

Огляд проводять при достатньому освітленні з відстані 3 –5 

м  з  боків  і  позаду  тварини.  Звертають  увагу  на  зміну  контурів 
живота,  набряки  черевної  стінки,  кінцівок,  молочної  залози  та 
коливання черевної стінки при рухах плода. 

Діагностика  вагітності  у  кобил.  Об’єктивним  раннім 

методом діагностики вагітності у кобил є сонографічний, який дає 
можливість діагностувати вагітність з  11‐го дня після осіменіння 
(Д.В. Подвалюк). 

Ректальну  діагностику  жеребності  краще  застосовувати  з 

45‐того  дня  після  осіменіння.  Матка  нежеребної  кобили 
рівномірно плоска, а яєчники знаходяться на рівні маклаків. 

Півтора  місяці  жеребності.  Яєчники  збільшені  за  рахунок 

жовтих тіл і фолікулів. Один яєчник дещо опущений вниз. Роги 
матки пружно‐еластичні, збільшені. На межі тіла матки і одного 
з  рогів  виявляється  флуктуюче  збільшення,  розмірами  з  куряче 
яйце. 

Два  місяці.  Яєчник  з  боку  плодовмістилища  дещо  опуще‐

ний  вниз.  У  місці  плодовмістилища  пальпується  флуктуючий 
міхур, розмірами 10×15 см.