Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf

171

Три місяці. Яєчник з боку місця‐плодовмістилища опуска‐

ється  до  середини  висоти  тазової  порожнини.  Міхур  у  матці 
збільшується до 20–25 см і добре флуктує. 

Чотири місяці. Яєчники опускаються до дна таза, а матка − 

у черевну порожнину. Міхур у матці набуває розмірів до  40 см; 
інколи промацується плід. Шийка матки розміщується на межі 
тазової  і  черевної  порожнин.  Відчувається  слабка  вібрація 
середньої  маткової  артерії  з  боку  плодовмістилища,  а  широка 
маткова зв’язка з боку рогу плодовмістилища напружена. 

П’ять  місяців.  Матка  знаходиться  у  черевній  порожнині. 

Плідний міхур великий, добре флуктує. Виразно вібрує середня 
маткова артерія з боку плодовмістилища. 

Шість  місяців.  Шийка  матки  опускається  в  черевну 

порожнину,  а  матка  з  плодом  −  до  нижньої  частини  черевної 
стінки,  що  спричиняє  погіршення  її  обстеження.  Починає 
вібрувати  стінка  середньої  маткової  артерії  з  протилежного  до 
плодовмістилища боку. 

Сім–вісім  місяців.  Шийка  матки  опущена  в  черевну 

порожнину; у вісім місяців промацуються передлежачі частини 
плода. Вібрують стінки обох середніх маткових артерій і задньої 
маткової артерії з боку плодовмістилища. 

Дев’ять  місяців.  Шийка  матки  розміщена  у  тазовій 

порожнині;  пальпуються  передлежачі  частини  плода.  Відчутно 
вібрують зазначені маткові артерії. 

Десять–одинадцять  місяців.  Передлежачі  частини  плода 

розміщуються  в  тазовій  порожнині.  Всі  артерії  добре  вібрують. 
Виповнюється молочна залоза. 

Діагностика  вагітності  у  свиней.  Об’єктивним  раннім 

методом  діагностики  вагітності  у  свиноматок  є  сонографічний. 
Діагностику проводять з 24 дня після останнього осіменіння. 

Рефлексологічний  метод  застосовують  на  15–30‐й  дні  після 

осіменіння.  Самця‐пробника  пускають  до  свиноматок  щоденно 
на 1,5–2 години. 

Метод  пальпації  та  ректальне  дослідження  використо‐

вують рідко. 

172

Оглядом  на  пізніх  строках  поросності  можна  виявити 

збільшення  черевної  порожнини,  молочної  залози,  появу 
молозива. 

Діагностика  вагітності  у  овець  і  кіз.  Для  діагностики 

кітності  використовують  рефлексологічний  метод,  сонографію 
та пальпацію. 

Рефлексологічний  метод.  Самця‐пробника  випускають  в 

отару самок з 10‐го по 30‐й день після осіменіння рано і ввечері 
на  2  год.  Відсутність  статевої  охоти  є  ймовірною  ознакою 
вагітності. 

Метод сонографії за допомогою приладів ультразвукової дії 

дозволяє  діагностувати  вагітність  з  25–30  дня  після  осіменіння 
(Г.Г. Харута, О.А. Хіцька). 

Метод пальпації  через черевну стінку ефективний в другій 

половині вагітності. 

Дослідження проводять обома руками, плавно стискуючи 

черевні  стінки.  Зверху  під  хребцями  пальпуються  нирки  у 
вигляді щільних рухомих тіл. Під нирками пальпуються вагітна 
матка  і  плоди.  А.П.  Студенцов  при  масових  дослідженнях 
рекомендує підводити під живіт вівці зігнуту в коліні праву ногу, 
поступово  стискуючи  вентральну  черевну  стінку  вгору  і  вправо. 
Одночасно з цим пальпують матку. 

Метод  огляду.  На  пізніх  строках  вагітності  можна 

спостерігати  асиметричність  контурів  черевної  порожнини 
(відвисання та вип’ячування правого боку черевної стінки). 

Діагностика  вагітності  у  сук  та  кішок.  Вагітність 

діагностують 

пальпацією, 

ультразвуковим 

дослідженням, 

рентгенографію та рідше лабораторними методами. 

Збір  анамнезу  дозволяє  виявити  ймовірні  ознаки 

вагітності:  покращання  апетиту  та  вгодованості  тварини,  більш 
спокійна поведінка, у деяких тварин. 

Найбільш  раннім  методом  діагностики  вагітності  є 

сонографія,  що  дає  можливість  діагностувати  вагітність  з  25  дня 
після осіменіння. 

173

Зміни,  які  відбуваються  у  матці  під  час  вагітності,  у  сук  і 

кішок подібні. 

Метод  пальпації  використовується  з  20‐го  дня  після  осіме‐

ніння. Великих сук досліджують на підлозі, дрібних і кішок – на 
столі.  Руки  кладуть  на  черевні  стінки  в  ділянці  попереку  і 
пучками  пальців  обережно  зближують  черевні  стінки.  У 
невагітних  сук  знаходять  роги  матки  у  вигляді  круглих  тяжів 
пружної консистенції. У вагітних сук та кішок знаходять ампули 
в рогах матки або плоди. 

Рентгенографія дозволяє діагностувати вагітність з  42–52‐го 

дня,  коли  відбувається  мінералізація  кістяка  та  він  стає 
рентгеноконтрастним. 

Лабораторні  методи  базуються  на  визначені  в  крові 

релаксину та С‐реактивного протеїну. 

Діагностика  вагітності  у  кролиць.  Для  діагностики 

сукрільності  використовують  рефлексологічний  метод,  соно‐
графію та пальпацію. 

Самця‐пробника  використовують  з  5–6‐го  дня  після 

осіменіння.  Відсутність  статевої  охоти  є  ймовірною  ознакою 
вагітності. 

Ультразвукову  діагностику  вагітності  за  візуалізацією  ем‐

бріональної рідини проводять з 8‐ї доби, а ембріонів – з 11‐ї доби 
після осіменіння (Харута Г.Г., Хіцька О.А.). 

Метод  пальпації  плодів  через  черевну  стінку  проводять  з 

14 дня після осіменіння (у другій половині вагітності). 

3.9. ВПЛИВ УМОВ УТРИМАННЯ ТА ГОДІВЛІ  

НА ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ 

Важливою  умовою  забезпечення  нормального  перебігу 

вагітності  у  самок  тварин  та  отримання  від  них  життєздатних 
плодів є повноцінна і нормована годівля, забезпечення кормами, 
що містять білки, вітаміни (особливо А і Е), вуглеводи, макро‐ та 
мікроелемент.  Адже  відомо,  що  основне  значення  в  розвитку 

174

плодів  має  годівля.  Особливо  це  стосується  другої  половини 
вагітності, коли інтенсивно починають розвиватися плоди. 

Нестача  поживних  речовин  та  годівля  самок  за  незбалан‐

сованими раціонами може призводити до порушення імпланта‐
ції  ембріону,  затримки  його  розвитку  та  ранньої  ембріональної 
смертності. 

Згодовування  самкам  неякісних  кормів  (запліснявілих, 

уражених  грибками,  отруйних)  може  призводити  до  виник‐
нення  аборту,  мертвородів,  гіпотрофіків  та  народження 
виродків.  Як  нестача,  так  і  надлишок  поживних  речовин  у 
раціоні  самок  буде  мати  негативний  вплив  на  фізіологічний 
перебіг вагітності. 

Не  менш  важливим  є  утримання  самок  –  періодичне  їх 

чищення, купання та надання активного моціону. 

Упродовж  всієї  вагітності  самки  повинні  знаходитися  в 

сухому,  теплому  та  світлому  приміщенні  з  достатнім  доступом 
свіжого повітря та підстилки. 

V

Контрольні питання

1. Назвіть стадії запліднення. 
2. Будова та функції плаценти. 
3. Як класифікують вагітність за перебігом? 
4.  Які  зміни  відбуваються  у  організмі  самки  під  час 

вагітності? 

5. Яка тривалість вагітності у окремих видів тварин? 
6. Дайте  визначення  поняттю  “плодючість  тварин”,  від 

чого вона залежить. 

7. Методи діагностики вагітності у корів. 
8. Методи діагностики вагітності у кобил. 
9. Методи діагностики вагітності у овець, кіз, свиноматок. 
10. Методи діагностики вагітності у сук, кішок. 

175

Розділ 4 

ПАТОЛОГІЯ ВАГІТНОСТІ 

 
Причинами хвороб вагітних самок є: 
1. Порушення годівлі і напування: 
• кількісна  і  якісна  недостатність  раціонів  годівлі  вагітних 

самок  (згодовування  кормів  багатих  фітоестрогенами  і  естро‐
генпродукуючими грибами); 

• недоліки в організації напування. 
2.  Дія  несприятливих  чинників  навколишнього  середо‐

вища:  

3

 відсутність  належної  вентиляції  (гіпоксія),  моціону 

(гіподинамія); 

3

 тісні,  вогкі,  погано  освітлені  і  техногенно  загазовані 

приміщення; 

3

 переохолодження  (гіпотермія),  перегрівання  (гіпертер‐

мія); 

3

 лікарські  препарати,  токсини,  продукти  хімічного 

виробництва; 

3

 збудники  вірусних  і  бактеріальних  інфекцій  (плацен‐

тити, аборти). 

Хвороби вагітних тварин

 – це такі патологічні зміни, які 

настають в їх організмі за вагітності та ускладнюють її перебіг.