Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf

336

катетер.  За  місцевого  звуження  соскового  відділу  цистерни 
(найчастіше  буває  біля  основи  дійки)  виявляють  обмежені 
потовщення  у  вигляді  горошини,  лісового  горіха  тощо,  молоко 
легко  видоюється  з  цистерни,  але  наповнюється  вона  дуже 
повільно. Якщо запальний процес у цистерні виникає в сухостій‐
ний період, то після отелення може виявитися заросла цистерна. 

Зарощення  циркулярної  складки  характеризується  збіль‐

шенням ураженої частки вим’я, за рахунок накопичення молока 
та 

відсутністю 

секрету 

у 

сосковому 

відділі 

цистерни. 

Перегородка,  що  виникла  від  зрощення  країв  складки,  легко 
виявляється катетеризацією. 

Під  час  лікування  корів  зі  звуженим  дійковим  каналом 

необхідно  розслабити  тонус  сфінктера  дійки  чи  розтягнути 
рубець.  За  незначного  звуження  каналу  після  доїння  молока 
проводять легкий масаж і втирання в області верхівки соска йод‐
вазогену.  Для  розширення  каналу  в  нього  вводять  на  20– 
30  хвилин  молочний  катетер,  поліхлорвінільну  трубку  або 
полістиролову  канюлю,  змащені  стерильним  вазеліном  (з 
дотриманням  правил  асептики  і  антисептики).  За  необхідності 
катетеризацію повторюють через 3–5 діб. Використовують також 
спеціальні  розширювачі  або  палички  ламінарії  (морські 
водорості), які попередньо обробляють 96° спиртом (рис. 55). 

Рис. 55. Розширювачі соскового каналу

337

Добрі  наслідки  дає  насильне  розширення  дійкового 

каналу бужами А.А.Осетрова (рис. 56). 

Рис. 56.  Бужі А.А. Осетрова

 
Для  цього  в  сосковий  канал  на  2–3  хвилини  вводять 

змазані  вазеліном,  стерильні,  металеві,  скляні  чи  пластмасові 
бужі,  починаючи  з  найменшого.  Останній  буж  залишають  у 
каналі на 20–30 хвилин, після чого його виймають і доять корову. 
Залишати  буж  на  довше  не  рекомендується,  оскільки  це  може 
викликати  параліч  сфінктера  чи  некроз  слизової  оболонки 
дійки.  За  потреби  бужі  можна  застосовувати  повторно  через  
4–5 діб. 

Якщо  звуження  соскового  каналу  викликане  рубцевими 

стягуваннями,  то  іноді  застосовують  криваве  його  розширення. 
Для  цього  дійку  обмивають  і  обсушують,  в  цистерну  вводять  
10  мл  10  %  розчину  новокаїну  і  верхівку  дійки  фіксують  паль‐
цями  лівої  руки,  правою  рукою  вводять  у  дійковий  канал  на  
1–1,5  см  тупоголовий  двосічний  ланцет  (сосковий  ніж),  вийма‐
ють його і вводять вдруге під кутом 90° до попереднього розрізу. 

Замість  ланцета  можна  застосовувати  ковпачкоподібний 

ніж  (катетер  Гуга).  Для  цього  висікають  тканини  каналу 
катетером так, щоб струмінь молока був у два рази більшим, як з 
нормальної  дійки.  За  відсутності  або  зарощуванні  каналу  соска 
тригранним  ножем,  голкою  чи  троакаром  роблять  прокол 

338

верхівки соска у місці майбутнього каналу. Потім катетером Гуга 
зрізають нерівні краї стінки. 

Рис. 57. Соскові ножі 

 
Після  операції  у  дійку  вставляють  постійний  катетер  із 

поліетиленової  трубочки  або  шовкову  турунду,  рясно  змащені 
синтоміциновою  емульсією  або  маззю  Вишневського  з  дода‐
ванням  цитрату  натрію.  Їх  виймають  після  повного  загоєння 

339

каналу. Корову доять через кожних 2–3 години впродовж 3–7 діб, 
а  тоді  переходять  на  звичайний  режим  доїння.  Перед  доїнням 
сосок  на  2–3  хвилини  поміщають  в  теплу  воду  і  знімають 
шкірочку. 

Якщо лікування не дало бажаного результату, дану частку 

запускають. 

Для  відновлення  прохідності  соскового  відділу  цистерни 

використовують  оперативний  спосіб,  який  полягає  у  видалені 
сполучнотканинних  утворень  за  допомогою  ковпачкоподібного 
ножа.  Перед  операцією  роблять  циркулярну  блокаду  біля 
основи  соска.  Потім  вводять  у  дійковий  канал  закритий 
ковпачковий  ніж,  просувають  його  вище  місця  зрощення, 
розкривають, опускають рухому частину нижче місця зрощення 
і,  дещо  стискаючи  дійку  пальцями,  підводять  ріжучу  його 
частину до трубки. Повертаючи ніж декілька разів вправо і вліво, 
вирізають  розрослу  тканину  і  відновлюють  просвіт  дійкового 
каналу (рис. 58). 

Рис. 58. Видалення сполучнотканинних 

утворень ковпачкоподібним ножем

Після  операції  протягом  5–6  діб  цистерну  заповнюють 

мастисаном  А  або  іншим  протимаститним  препаратом  з 

340

додаванням  2–5  %  новокаїну.  Під  час  загального  звуження 
цистерни  лікування  малоефективне,  тому  краще  запустити  цю 
частку вим’я. 

Оперативне лікування корів із зарощенням наддійкової цир‐

кулярної  складки  більш  проблематичне.  Його  можна  проводити, 
використовуючи універсальний убертом М.Г. Миролюбова. 

9.5. ЛАКТОРЕЯ 

 
 
 
 
Виникає  внаслідок  атрофії,  слабкості  чи  паралічу 

сфінктера  дійки  після  травм,  запалень,  рубцевих  перероджень 
чи  новоутворень  у  сосковому  каналі.  Мимовільне  виділення 
молока  (краплями  чи  цівками)  спостерігають  незадовго  або  під 
час підготовки вим’я до доїння. 

Для  попередження  втрат  молока  верхівку  соска  після 

кожного  доїння  10–15  хвилин  масажують  пучками  пальців, 
заклеюють марлею, змоченою в колодії чи фуропласті, змазують 
сфінктер  дійки  1–2  %  йодною  маззю  або  занурюють  сосок  на 
одну‐дві секунди у колодій. Крім того, можна одягати на нижню 
третину  соска  гумове  кільце,  але  так,  щоб  воно  попереджало 
витікання  молока  і  не  викликало  порушення  кровообігу  та 
некрозу. 

Для  зменшення  просвіту  соскового  каналу  прошивають 

під  шкірою  дійки  навколо  нього  шовкову  лігатуру  (шовний 
матеріал  попередньо  зволожують  5  %  розчином  йоду,  а  у 
дійковий  канал  вставляють  молочний  катетер).  За  9–10  діб 
лігатуру  знімають.  З  цією  ж  метою  застосовують  введення  у 
кількох точках навколо соскового каналу по 0,1 мл дондрену. Це 
сприяє виникненню асептичного запалення і утворенню рубця. 

Лакторея  (

нетримання  молока

) – мимовільне  витікання 

молока з вим’я.