Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf

371

На  початку  лікування  необхідно  очистити  уражені  дійки 

від  забруднення  шляхом  протирання  їх  тампонами  з  антисеп‐
тиком  (1:10000  розчин  калію  марганцевокислого,  1–2  %  розчин 
стрептоциду  або  соди),  витерти  насухо  марлевою  серветкою  і 
змастити  однією  з  антимікробних  мазей  (синтоміциновою, 
стрептоцидною,  цинковою,  пеніциліновою,  ригефеновою,  про‐
полісу, ромашки тощо) чи будь‐яким з кремів‐емульсій (ДЕ, ДК, 
ДЕК,  “Доктор”  тощо).  Рідше  застосовують  коров’яче  масло, 
сметану,  лінімент  Вишневського,  борний  вазелін  або  занурення 
на  3–5  секунд  у  борно‐гліцеринову  рідину  (борна  кислота  –  
3 грами, гліцерин – 9 грам, вода – 50 грам). За значної болючості 
соски  обробляють  борно‐новокаїновою  маззю  (борна  кислота  –  
4  грами,  новокаїн  –  2  грами,  вазелін  –  100  грам)  або,  за  15– 
20  хвилин  до  доїння,  втирають  5  %  новокаїнову  мазь  та  доять 
тварин вручну. 

Профілактика  полягає  в  утриманні  вим’я  у  чистоті,  соски 

після  кожного  доїння  насухо  витирають  серветкою  або 
рушником і змазують вазеліном чи пом’якшуючими мазями, не 
допускають частого зволоження, особливо у вітряну погоду. 

9.14. НОРИЦЯ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ 

 
Нориця  –  патологічний  канал,  що  з’єднує  цистерну  з 

поверхнею  тіла.  Виникає  на  ґрунті  проникаючих  ран,  абсцесів, 
некрозу  тканин  після  травмування  стінки  цистерни.  Вона 
частіше виникає у кіз і корів. 

На  поверхні  ураженої  частки  (дійки)  з’являються  отвори 

величиною  з  макове  зернятко,  крізь  які  виділяється  молоко. 
Навколо отвору нориці розростається рубцева тканина. 

У  сухостійних  корів  після  знеболення  вим’я  проводять 

скарифікацію каналу нориці і припікають 10 % розчином ляпісу 
або накладають 1–2 вузлуваті шви із кетгуту. У лактуючих корів, 
після знеболення вим’я, роблять пластичну операцію (рис. 61). 

372

Рис. 61. Схема пластичної операції за А.П. Студєнцовим: 

а – резекція нориція у вигляді квадрата чи трикутника; 

б – накладання швів на епітеліальну оболонку, продовження 

розрізів та відпрепаровування шкіри; в – накладання швів на шкіру

 
Для  цього  проводять  резекцію  нориці  з  навколишньою 

рубцевою  тканиною  у  вигляді  трикутника  або  квадрата.  Основу 
трикутника  розміщують  у  напрямку  верхівки  соска  (в  даному 
випадку  відбувається  краще  живлення  травмованої  ділянки). 
Слизову  оболонку  зшивають  герметично  тонким  кетгутом. 
Потім  краї  рани  подовжують  розрізом  приблизно  у  два  рази, 
відпрепаровують шкіру, натягують на поверхню рани (поперед‐
ньо  рану  припудрюють  антимікробною  присипкою)  і  накла‐
дають шви. Зверху рану накривають колодійною пов’язкою. 

Після  операції  необхідно  забезпечити  постійний  відтік 

молока  з  цистерни,  для  чого  у  дійковий  канал,  на  весь  період 
загоєння,  вводять  вкорочений  молочний  катетер  і  закріплюють 
його  2–3  нитками  або  ж  вставляють  поліхлорвінілову  трубку 
(рис. 62 і 63). 

373

Рис. 62. Укорочений молочний 

катетер, закріплений 

лігатурою і лейкопластирем 

Рис. 63. Поліхлорвінілові трубки: 

а – з підшиванням;  

б – без підшивання 

9.15. ФОРМИ І АНОМАЛІЇ ВИМ’Я, СОСКА ТА  

ДІЙКОВОГО КАНАЛУ 

 
Найбільш  придатне  до  машинного  доїння  ванноподібне 

(видовжене – його довжина більша за ширину на 15 і більше %) 
та  чашоподібне  (його  довжина  більша  за  ширину  тільки  на  
5–15%, частки розвинені рівномірно, соски великі, циліндричної 
форми,  широко  розставлені)  вим’я,  що  щільно  прилягає  до 
черева.  Передній  край  молочної  залози  корів  повинен  плавно 
переходити  в  черевну  стінку,  не  утворюючи  перехватів.  Не 
бажана  чітко  виражена  роздільна  борозна  та  кругла  форма 
вим’я  (відрізняється  меншою  основою,  але  добре  розвинене  у 
глибину  та  має  іноді  зближені  соски),  оскільки  під  час  доїння 
стакани 

будуть 

наповзати 

на 

частки 

і 

ускладнювати 

молоковіддачу. 

Не  придатні  для  машинного  доїння  корови  з  аплазією 

(відсутність 

однієї 

або 

кількох 

часток), 

гіпоплазією 

(недорозвинення  однієї  або  кількох  часток),  козячим  (має 
недорозвинені  передні  частки  і  відвислі  задні  з  товстими 

374

конусоподібними  сосками),  відвислим  (за  рахунок  розтягнення 
чи  розриву  підвішуючих  зв’язок  дно  вим’я  розміщене  нижче 
скакальних суглобів) вим’ям. 

Має  значення  також  величина,  форма,  напрямок  та 

розміщення  дійок.  Найбільш  бажаними  є  дійки  циліндричної 
чи  конічної  форми,  середньої  довжини  (6–8  см)  і  товщини 
(діаметр  2–3  см).  Серед  аномалій  сосків  розрізняють:  політелія 
(багатососковість,  додаткові  дійки),  довгі,  короткі,  товсті,  тонкі, 
конусо‐, пляшко‐, груше‐, лійко‐ чи олівцеподібні (тонкі й довгі), 
роздвоєні, зближені (близько розміщені) та широко розставлені 
соски.  Додаткові  соски  можуть  розміщуватися  попереду,  між 
(інтеркалярно) і позаду (анальні) нормальних. 

Аномалії верхівки соска є результатом травмування їх під 

час  доїння  (жорстка  доїльна  гума,  підвищений  вакуум, 
перетримування  доїльних  стаканів  тощо).  До  аномалій  форм 
верхівки 

дійки 

відносять: 

тарілко‐, 

лійко‐, 

кишене‐ 

і 

кратероподібну  та  загострену.  Такі  зміни  ведуть  до  ускладнень: 
деформациї і звуження соскового каналу, звуження і зарощення 
молочної цистерни і маститу. 

До  аномалій  дійкового  каналу  відносять:  неправильно 

розміщений, довгий, короткий та відсутній. 

9.16. ДОГЛЯД ЗА ВИМ’ЯМ 

 
Заходи  щодо  догляду  за  вим’ям  у  корів  передбачає 

дотримання правил гігієни під час утримання та доїння тварин. 

Додержання  гігієнічних  норм  під  час  утримання  корів 

передбачає  догляд  за  ними  (забезпечення  повноцінної  годівлі 
доброякісними  кормами,  регулярне  чищення  тварин,  своєчасне 
прибирання  гною  та  влаштування  щоденного  активного 
моціону,  забезпечення  їх  чистою  сухою  підстилкою  тощо), 
запобігання  протягам,  високій  вологості  у  приміщеннях, 
травмуванню  вим’я  й  скупченню  тварин,  проведення  своєчас‐

375

ного  ремонту  стійл  та  ізоляцію  хворих  тварин  і  дезінфекцію  їх 
стійл. 

Дотримання  правил  гігієни  під  час  доїння.  Корів  потрібно 

доїти завжди в один і той самий час, на час доїння підв’язувати 
хвіст  до  задньої  кінцівки  або  фіксувати  спеціальним  зажимом, 
обов’язково  перед  доїнням  проводити  легкий  масаж  (30– 
40 секунд) вим’я. 

Перед доїнням оператор машинного доїння зстригає нігті, 

одягає  одноразові  рукавички  і  обробляє  руки  дезінфікуючим 
розчином. Під час доїння соски повинні бути чистими і сухими 
(під   час  підготовки   до   доїння    використовують    мінімальну 
кількість води або санітарних засобів, дійки ретельно витирають 
рушником  або  паперовою  серветкою  одноразового  вико‐
ристання). Додатково соски перед доїнням можна занурювати у 
спеціальний 

дезенфікуючий 

розчин 

(щоб 

залишки 

не 

потрапили у молоко, йому дають висохнути). Обов’язково перед 
надіванням  доїльних  стаканів  здоюють  перші  цівки  секрету 
молочної  залози  в  окрему  кружку  для  виключення  клінічної 
стадії  маститу.  Суворо  дотримуються  правил  експлуатації 
доїльних  машин  (апарат  повинен  бути  чистим  та  без  пошкод‐
жень,  одягати  доїльні  стакани  потрібно  не  більше  1  хвилини,  а 
перед зніманням необхідно вимкнути вакуум колектора, під час 
доїння  стежити  за  поведінкою  корів  та  роботою  доїльних 
апаратів,  запобігати  наповзанню,  спаданню  та  забрудненню 
стаканів  доїльних  апаратів,  запізнілому  зняттю  їх  з  вим’я, 
несправності  вакуумної  системи  тощо).  Частота  пульсації 
повинна  складати  45–60  за  хвилину,  а  тривалість  доїння  –  не 
більше  6–7  хвилин.  Вакуум  в  колекторі  доїльного  апарату  за 
максимальної молоковіддачі повинен бути 275–300 мм рт.ст. або 
37–41 кПа. Не рекомендується проводити додоювання корів, так 
як даний захід практично не впливає на кількість і якість молока, 
а  сприяє  травмуванню  тканин  молочної  залози  та  розвитку 
маститу.