Файл: 5Rozrakhunki.docx

Групи тварин	Середньорічне поголів’я	Норма на 1 голову за добу, л	Загальна потреба на добу, л
Корови	160	100	16000
Нетелі	27	60	1620
Молодняк	81	30	2430
Теляти	183	20	3660
Всього	451	Х	23710

Аналізуючи дану таблицю бачимо, що для ферми потрібно 23710 л води на добу при чому 16000 л з них витрачається коровам, 1620 – нетелям, 2430 – молодняку та 3660 л телятам.

Таблиця 20

Розрахунок виходу гною і сечі

Групи тварин	Середньорічне поголів’я	Добове виділення сечі на 1 голову, л	Добове виділення гною на 1 голову, кг	Загальний вихід сечі на добу, л	Загальний вихід гною, кг
Корови	160	20	35	3200	5600
Нетелі	27	7	20	189	540
Молодняк	81	4	5	324	405
Телята	183	2	15	366	2730
Всього	451	Х	Х	4079	9275

З даної таблиці видно, що по нашій фермі загальний вихід сечі на добу становить - 4079 л, а вихід гною – 9275 кг на добу.

Площа гноєсховища .

Таблиця 21

Розрахунок потреби у підстилці

Групи тварин	Середньорічне поголів’я	Норма на 1 голову за добу, кг	Загальна потреба на добу, кг
Корови	160	4	640
Нетелі	27	4	108
Молодняк	81	3	243
Телята	183	3	549
Всього	451	Х	1540

З даної таблиці видно що для нашої ферми потрібно 1540 кг підстилки на добу з яких 640 кг використовується на підстилку коровам, 108 – нетелям, 243 – молодняку та 549 кг телятам.

2.8 Первинна обробка молока

Первинна обробка включає: очищення його від механічних домішок; охолодження; зберігання при низьких температурах; транспортування на переробні підприємства.

Первинну обробку молока в господарствах здійснюють в спеціальних приміщеннях – молочних.

Обладнання молочної розраховують виходячи з максимальної кількості молока, яке підлягатиме обробці.

Валовий надій 160×3300= 528 т;

Для того,щоб знайти щоденну кількість молока необхідно валовий надій поділити на 365 днів.

Знаючи щоденну кількість молока та кількість молока за одне доїння (можна підібрати для молочної відповідну холодильну установку.

Неохолоджене молоко швидко втрачає свої бактерицидні властивості і через 2 — 3 год починає скисати, тому відразу після доїння його охолоджують. З цією метою на фермерських молочарнях фляги занурюють у басейн з проточною водою з розрахунку 3 — 5 л на охолодження 1 кг молока. Крім того, використовують лід. Так, на 100 кг молока необхідно 10 — 12 кг, або на 1 т молока — 1,2 м³ льоду.

Значно швидше і до нижчої температури можна охолодити молоко за допомогою охолодників, ванн і танків. Охолодники працюють за принципом теплообміну між молоком та холодоагентом. Вони бувають зрошувальні й пластинчасті. Молоко в таких охолодниках стікає зверху, а вода надходить знизу вверх. Більш сучасними є пластинчасті охолодники, які можна використовувати за всіх способів доїння корів, але частіше їх умонтовують у лінію з центральним молокопроводом.

Для охолодження молока на фермі застосуємо холодильну установку МХУ-8С у комплексі з танком-охолодником ТО-2 місткістю 2 т.

Незалежно від способу доїння для охолодження молока застосовують ванни й танки, у міжстінковий простір яких надходить холодоагент (фреон) або холодоносій (льодова вода, розсіл).

Кращим способом транспортування є використання автомобільних молочних цистерн, наприклад АЦ-18, автомобіль ГАЗ-51А з місткістю 1800 л.

2.9 Економічне обґрунтування проектної технології

Економіка господарства визначається його розміром, рівнем інтенсивності та об’єктом виробництва, товарністю, попитом та цінами, що склалися на продукцію, затратами на придбання основних та оборотних засобів, сплати податків, виплат і відрахувань, технології та забезпеченості трудовими ресурсами.

Таблиця 22

Економічна ефективність проектної технології

Показники	Одиниці виміру	Значення
Валове виробництво молока	ц	5280
Товарність молока	%	85
Реалізовано молока	ц	4497
Собівартість 1 ц молока	грн.	147
Собівартість всього молока	тис.грн	776160
Виручка від реалізації	тис.грн	661059
Чистий прибуток	тис.грн	-
Рентабельність	%	85%

На фермі (160 корів) всі трудомісткі процеси механізовані, доїння корів – двократне, тривалість робочого дня по обслуговуванню корів – 7 годин.

Річний фонд робочого часу (7 год. х 365) складає 2555 люд.-год., кількість працівників по обслуговуванню тварин – 20.

Загальні затрати праці (людино-годин) визначають за формулою:

Зп = n х 2555 : B

Де n – загальна кількість працівників на фермі протягом року;

B – валовий вихід продукції;

2555 – кількість робочих годин на 1 працівника в рік.

У нашому господарстві Зп = 20 х 2555 : 5280 = 9,7 люд.-год.

Розрахунок витрат кормів на виробництво 1ц молока проводять за формулою:

Вк = К : В

Де К – загальна кількість кормових одиниць, витрачених на годівлю корів за рік;

В – валовий приріст.

У нашому господарстві за рік на 1 корову витрачається 52,3 ц, з розрахунку на 160 корів буде витрачено 7232 ц корм. од., а валовий приріст складає 5280 ц.

Звідси Вк = (7232 ц корм. од. : 5280 ц) = 1,4 ц корм. од.

Отже, на виробництво 1 ц молока на фермі буде витрачено 1,4 ц корм. од. і 9,7 люд.-год.

Висновки

Провівши розрахунки по виробництву молока на даній фермі із закінченим оборотом стада можна зробити такі висновки:

В цілому по фермі з врахуванням рекомендованої структури стада

середньорічне поголів'я тварин складе 451 гол., в т.ч. 160 корів, 27 нетелей, 41 телиця 6-12 місяців, 59 телиць старше року, 38 бичків до року та 45 бичків старше року;