ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 31.07.2020

Просмотров: 5319

Скачиваний: 5

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

то­ва­р­но-­гро­шо­вих відносин

1.2 Со­ці­аль­но-­еко­но­мі­ч­на су­т­ність та фун­к­ції фі­нан­сів

1.3 Роль фі­нан­сів у роз­ши­ре­но­му від­т­во­рен­ні та фі­нан­со­вий ме­не­дж­мен­т

1.1. Ви­ни­к­нен­ня фі­нан­сів, їх зв’я­зок з дер­жа­вою та роз­ви­т­ком то­ва­р­но-­гро­шо­вих відносин

1.2 Со­ці­аль­но-­еко­но­мі­ч­на су­т­ність та фун­к­ції фі­нан­сів

1.3 Роль фі­нан­сів у роз­ши­ре­но­му від­т­во­рен­ні та фі­нан­со­вий ме­не­дж­мен­т.

Тема 2. Фінансова система.

I. за послідовністю розподілу ВВП;

4.1. Упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми в Укра­ї­ні.

4.2. Ав­то­ма­ти­зо­ва­ні си­с­те­ми упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми.

4.3. До­свід упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми у кра­ї­нах з роз­ви­ну­тою еко­но­мі­кою.

4.1. Упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми в Укра­ї­ні

4.2. Ав­то­ма­ти­зо­ва­ні си­с­те­ми упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми

4.3. До­свід упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми у кра­ї­нах з роз­ви­ну­тою еко­но­мі­кою

5.4. Суб’є­к­ти фі­нан­со­во­го кон­т­ро­лю.

5.4. Суб’є­к­ти фі­нан­со­во­го кон­т­ро­лю.

6.2. Кла­си­фі­ка­ція фі­нан­сів під­при­ємств.

6.3. Фі­нан­со­ві ре­сур­си під­при­єм­с­т­ва, осо­б­ли­во­с­ті їх фор­му­ван­ня та ви­ко­ри­с­тан­ня в умо­вах рин­ку.

6.4. Роль фі­нан­сів у кру­го­обі­гу ос­но­в­них ви­ро­б­ни­чих фон­дів.

6.6. Роз­по­діл та ви­ко­ри­с­тан­ня при­бу­т­ку.

6.2. Кла­си­фі­ка­ція фі­нан­сів під­при­ємств.

6.3. Фі­нан­со­ві ре­сур­си під­при­єм­с­т­ва, осо­б­ли­во­с­ті їх фор­му­ван­ня та ви­ко­ри­с­тан­ня в умо­вах рин­ку.

Під фінансовими ресурсами слід розуміти акумульовані підприємством грошові кошти з різних джерел, які надходять у господарський обіг і призначені для покриття його потреб.

6.4. Роль фі­нан­сів у кру­го­обі­гу ос­но­в­них ви­ро­б­ни­чих фон­дів.

6.5. Особливості фор­му­ван­ня та ви­ко­ри­с­тан­ня обі­го­вих коштів підприємства.

6.6. Роз­по­діл та ви­ко­ри­с­тан­ня при­бу­т­ку.

то­ва­р­но-­гро­шо­вих відносин

1.2 Со­ці­аль­но-­еко­но­мі­ч­на су­т­ність та фун­к­ції фі­нан­сів

1.3 Роль фі­нан­сів у роз­ши­ре­но­му від­т­во­рен­ні та фі­нан­со­вий ме­не­дж­мен­т

1.1. Ви­ни­к­нен­ня фі­нан­сів, їх зв’я­зок з дер­жа­вою та роз­ви­т­ком то­ва­р­но-­гро­шо­вих відносин

1.2 Со­ці­аль­но-­еко­но­мі­ч­на су­т­ність та фун­к­ції фі­нан­сів

1.3 Роль фі­нан­сів у роз­ши­ре­но­му від­т­во­рен­ні та фі­нан­со­вий ме­не­дж­мен­т.

Тема 2. Фінансова система.

I. за послідовністю розподілу ВВП;

4.1. Упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми в Укра­ї­ні.

4.2. Ав­то­ма­ти­зо­ва­ні си­с­те­ми упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми.

4.3. До­свід упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми у кра­ї­нах з роз­ви­ну­тою еко­но­мі­кою.

4.1. Упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми в Укра­ї­ні

4.2. Ав­то­ма­ти­зо­ва­ні си­с­те­ми упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми

4.3. До­свід упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми у кра­ї­нах з роз­ви­ну­тою еко­но­мі­кою

5.4. Суб’є­к­ти фі­нан­со­во­го кон­т­ро­лю.

5.4. Суб’є­к­ти фі­нан­со­во­го кон­т­ро­лю.

6.2. Кла­си­фі­ка­ція фі­нан­сів під­при­ємств.

6.3. Фі­нан­со­ві ре­сур­си під­при­єм­с­т­ва, осо­б­ли­во­с­ті їх фор­му­ван­ня та ви­ко­ри­с­тан­ня в умо­вах рин­ку.

6.4. Роль фі­нан­сів у кру­го­обі­гу ос­но­в­них ви­ро­б­ни­чих фон­дів.

6.6. Роз­по­діл та ви­ко­ри­с­тан­ня при­бу­т­ку.

6.2. Кла­си­фі­ка­ція фі­нан­сів під­при­ємств.

6.3. Фі­нан­со­ві ре­сур­си під­при­єм­с­т­ва, осо­б­ли­во­с­ті їх фор­му­ван­ня та ви­ко­ри­с­тан­ня в умо­вах рин­ку.

Під фінансовими ресурсами слід розуміти акумульовані підприємством грошові кошти з різних джерел, які надходять у господарський обіг і призначені для покриття його потреб.

6.4. Роль фі­нан­сів у кру­го­обі­гу ос­но­в­них ви­ро­б­ни­чих фон­дів.

6.5. Особливості фор­му­ван­ня та ви­ко­ри­с­тан­ня обі­го­вих коштів підприємства.

6.6. Роз­по­діл та ви­ко­ри­с­тан­ня при­бу­т­ку.

Американська модель, яка заснована на максимальному рівні самозабезпечення юридичних осіб, характеризується незначним рівнем бюджетної централізації = 25 – 30 %. Фінансове втручання в економіку зведене до мінімуму. У соціальній сфері забезпечуються тільки ті верстви населення, які не в змозі обійтися без державної допомоги.

Модель створює максимальну фінансову стимуляцію: з одного боку, вона дає можливість заробляти, з іншого – вимагає цього. Це досить жорстка і жорстока модель, але вона водночас і високоефективна, оскільки заснована, по суті справи, на примусовій фінансовій стимуляції.

Західноєвропейська модель характеризується поміркованим рівнем централізації ВВП у бюджеті = 35 – 45 %. За рахунок більш високого рівня централізації ВВП більш розгалуженою є і державна соціальна сфера, перш за все в галузі освіти. Суть моделі зводиться до паралельного функціонування державних і комерційних установ у соціальній сфері.

Скандинавська модель передбачає досить високий рівень бюджетної централізації ВВП – 50 –60 %. Відповідно вона характеризується розгалуженою державною соціальною сферою як в галузі освіти, так і охорони здоров’я. Вона створює клімат упевненості й соціальної врівноваженості. Однак така модель можлива тільки за умов високого рівня культури і свідомості народу, відповідного ставлення до праці й поваги до державного сектора.

Тема 4. Управління фінансами.

4.1. Упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми в Укра­ї­ні.

4.2. Ав­то­ма­ти­зо­ва­ні си­с­те­ми упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми.

4.3. До­свід упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми у кра­ї­нах з роз­ви­ну­тою еко­но­мі­кою.

Управління фінансами - це процес управління формуванням і використанням фондів фінансових ресурсів на рівні держави, підприємницьких структур, інших господарських об'єднань і громадян, якщо вони здійснюють фінансові операції, за допомогою специфічних прийомів і методів.

В управлінні фінансами виділяють об'єкти і суб'єкти управління. Об'єктом виступають централізовані і де­централізовані фонди фінансових ресурсів, що створюються і використовуються в усіх ланках фінансової системи.

Суб'єкти управління - держава (в особі законодавчих і виконавчих, в тому числі фінансових органів), фінансові служби підприємств, організацій, установ, міністерств і відомств.

4.1. Упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми в Укра­ї­ні

В Укра­ї­ні упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми здійснюють такі суб'єкти, як: Президент України, Вер­хо­в­на Ра­да Укра­ї­ни, Мі­ні­с­тер­с­т­во фі­нан­сів Укра­ї­ни (обласні та міські фінансові управління, районні та міські фінансові відділи), Мі­ні­с­тер­с­т­во еко­но­мі­ки Укра­ї­ни, Дер­жа­в­на по­да­т­ко­ва слу­ж­ба, Дер­жа­в­на ми­т­на слу­ж­ба Укра­ї­ни, Контрольно-ревізійна служба, Дер­жа­в­не Ка­з­на­чей­с­т­во Укра­ї­ни, На­ці­о­наль­ний банк Укра­ї­ни (додаток5).


Розподіл функцій в управлінні фінансами між .органами державної влади і управління:

Верховна Рада України, як вищий орган законодавчої влади, ухвалює закони, у тому числі з фінансових питань, основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період, затверджує Державний бюджет України та вносить зміни до нього; здійснює контроль за виконанням Державного бюджету України; приймає рішення щодо звіту про його виконання; визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики.

Президент України, як глава держави, створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби; підписує закони, ухвалені Верховною Радою України; має право вето щодо цих законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України.

Кабінет Міністрів України, як вищий орган у системі органів виконавчої влади, забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці і зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; організовує розроблення проекту закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, надає Верховній Раді України звіт про його виконання; приймає рішення про використання коштів Резервного фонду Кабінету Міністрів України.

Органи місцевого самоврядування самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети; самостійно розпоряджаються коштами місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання; використовують вільні бюджетні кошти, додатково отримані в процесі виконання місцевих бюджетів; мають право випускати місцеві позики, лотереї та цінні папери, а також отримувати кредити в банківських установах; можуть виступати гарантами під надання кредитів підприємствам і установам, що належать до комунальної власності; мають право розміщувати належні їм кошти в банках інших суб'єктів права власності, отримувати відсотки від доходів і зараховувати їх до доходної частини відповідного місцевого бюджету.

Центральне місце в управлінні фінансами в системі органів виконавчої влади займає Міністерство фінансів. Саме на нього покладені завдання загального керівництва всією фінансовою системою. Міністерство фінансів України має розгалужену регіональну структуру, яка включає: Міністерство фінансів Республіки Крим, обласні та міські (м. Києва і Севастополя) фінансові управління, районні та міські (міст республіканського та обласного підпорядкування) фінансові відділи.

До складу Міністерства фінансів України входять два обособлені підрозділи: Державна контрольно-ревізійна служба і Державне казначейство.


Державна контрольно-ревізійна служба спеціалізується на здійсненні фінансового контролю.

Державне казначейство створене з метою ефективного управління коштами Державного бюджету України, підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних обсягів фінансових ресурсів у Державному бюджеті.

Основне завдання Державної податкової адміністрації України полягає у реалізації податкової політики держави. Державна податкова адміністрація України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені регіональні державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва і Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об'єднані державні податкові інспекції, а також спеціалізовані державні податкові інспекції. Вищою ланкою ДПА є Головна державна податкова адміністрація. Вона розробляє проекти податкового законодавства і організовує податкову роботу та діяльність податкових органів у країні. Безпосередню податкову роботу ведуть податкові інспекції в районах і містах (без районного поділу). Вони здійснюють облік усіх платників, що перебувають на даній території і контролюють їх розрахунки з бюджетом.

Рахункова палата Верховної Ради України є постійно діючим вищим органом державного фінансового контролю. основними завданнями якого є організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням дохідної та видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів державних цільових фондів за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням; контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргів України; визначення ефективності та доцільності використання державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів.

Рахункова палата виступає в ролі експертного органу Верховної Ради України, даючи відповідні заключення і рекомендації з питань фінансової діяльності органів управління.

Національний банк України є основною фінансовою інституцією у сфері грошового ринку. Основне завдання Національного банку - регулювання грошового обігу й організація ефективного функціонування кредитної системи.

Міжбанківська валютна біржа проводить торги з купівлі - продажу іноземних валют. Ціни, які формуються на цій біржі, характеризують ринковий курс валют, тобто той, який складається під впливом попиту і пропозиції, як на національну, так і на іноземні валюти.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку організовує функціонування ринку цінних паперів. Вона проводить реєстрацію випуску цінних паперів та регулює їх кругообіг; забезпечує формування інфраструктури ринку, видає ліцензії фінансовим посередникам, які здійснюють операції з цінними паперами.


Фондова біржа проводить операції цінними паперами. Основне її призначення - організація функціонування вторинного ринку.

Пенсійний фонд створений з метою акумуляції та раціонального розміщення коштів, призначених для пенсійного забезпечення. Він виконує функції нарахування пенсій і проведення їх виплат. Пенсійний фонд, як орган управління, має відповідні повноваження з контролю за повнотою і своєчасністю сплати внесків підприємств до фонду.

Інші фонди соціального страхування виконують аналогічні функції відносно відповідного цільового фонду.

4.2. Ав­то­ма­ти­зо­ва­ні си­с­те­ми упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми

Ча­с­ти­ною за­галь­но­го упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми є ав­то­ма­ти­зо­ва­ні си­с­те­ми упра­в­лін­ня (АСУ), що ба­зу­ю­ть­ся на ви­ко­ри­с­тан­ні еко­но­мі­ко-­ма­те­ма­ти­ч­них ме­то­дів та комп’ютерної тех­ні­ки. АСУ ста­ють не­від’єм­ним еле­мен­том стру­к­ту­ри фі­нан­со­вих орга­нів, ін­ших стру­к­тур упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми, спри­я­ють кра­що­му, більш ефективному фун­к­ці­о­нуван­ню фі­нан­сів. Оскіль­ки си­с­те­ма фі­нан­со­вих ор­га­нів перероб­ляє ве­ли­кий по­тік ін­фор­ма­ції, що змі­ню­є­ть­ся від ко­ман­д­ної до ін­фор­ма­цій­но-ана­лі­ти­ч­ної, то­му зро­с­тан­ня упра­в­лін­сь­ких про­це­сів, не ди­в­ля­чись на зро­с­тан­ня чисель­но­с­ті упра­в­лі­н­ців, при­зво­дить до то­го, що во­ни не всти­га­ють своє­ча­с­но розробля­ти і вті­лю­ва­ти в жит­тя упра­в­лін­сь­кі рі­шен­ня, ко­ри­с­ту­ю­чись ста­ри­ми методами і технічними за­со­ба­ми.

Ком­пе­тен­т­не упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми пра­ців­ни­ка­ми фі­нан­со­вих ор­га­нів по­вин­но спирати­ся на їх­нє ін­фор­ма­цій­не об­слу­го­ву­ван­ня на ба­зі за­сто­су­ван­ня автоматизованих си­с­тем фі­нан­со­вих роз­ра­хун­ків (АСФР) та упра­в­лін­ня фінансами (АСУФ).

4.3. До­свід упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми у кра­ї­нах з роз­ви­ну­тою еко­но­мі­кою

Упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми в еко­но­мі­ч­но роз­ви­ну­тих дер­жа­вах, як пра­ви­ло, здій­с­ню­є­ть­ся де­кіль­ко­ма дер­жа­в­ни­ми ор­га­на­ми.

У США – це Мі­ні­с­тер­с­т­во Фі­нан­сів, яке роз­ро­б­ляє фі­нан­со­ву і по­да­т­ко­ву по­лі­ти­ку, здій­с­нює емі­сію гро­шо­вих зна­ків та ка­р­бу­ван­ня мо­нет, за­йма­є­ть­ся пи­тан­ня­ми вну­т­рі­ш­ніх по­зик та упра­в­лін­ням дер­жа­в­ним бор­гом, здій­с­нює кон­т­роль за ви­ко­нан­ням фі­нан­со­вих за­ко­нів, за зби­ран­ням вну­т­рі­ш­ніх до­хо­дів, кон­т­роль за гро­шо­вим обі­гом; Ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­но-­бю­дже­т­не упра­в­лін­ня при пре­зи­ден­то­ві, яке скла­дає ви­да­т­ко­ву ча­с­ти­ну фе­де­раль­но­го бю­джету та роз­ро­б­ляє фі­нан­со­ві про­гра­ми; ор­га­ні­зо­вує опе­ра­ти­в­ний кон­т­роль за упра­в­лін­ням бю­джету і є про­ві­д­ним ор­га­ном ви­ко­нав­чої вла­ди. Упра­в­лін­ня ви­ко­нан­ням бю­джету роз­по­ді­ле­но в США між Мі­ні­с­тер­с­т­вом Фі­нан­сів (яке про­во­дить зби­ран­ня та­ких вну­т­рі­ш­ніх до­хо­дів як пла­те­жі з ін­ди­ві­ду­аль­но­го при­бу­т­ко­во­го по­да­т­ку, со­ці­аль­но­го стра­ху­ван­ня, по­да­т­ків з кор­по­ра­цій, май­на та по­да­рун­ків і не­пря­мих по­да­т­ків); Ми­т­ною слу­ж­бою та Бю­ро з ал­ко­го­ль­них на­по­їв, тю­тю­но­вих ви­ро­бів та во­г­не­паль­ної зброї (які за­йня­ті зби­ран­ням від­по­ві­д­но ми­т­них до­хо­дів та до­хо­дів від об­кла­дан­ня пе­ре­ра­хо­ва­них то­ва­рів).


У Ве­ли­ко­б­ри­та­нії ор­га­ном дер­жа­в­но­го упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми ви­сту­пає Ка­з­на­чей­с­т­во, яке ке­рує роз­роб­кою, скла­дан­ням та ви­ко­нан­ням дер­жа­в­но­го бю­джету, ви­зна­чен­ням по­да­т­ко­вої по­лі­ти­ки, фі­нан­со­во-­еко­но­мі­ч­ним про­гно­зу­ван­ням, між­на­ро­д­ни­ми фі­нан­со­ви­ми від­но­си­на­ми, здій­с­нює кон­т­роль за ви­тра­та­ми ко­ш­тів дер­жа­в­ни­ми під­при­єм­с­т­ва­ми. Ви­ко­нан­ня бю­джету в ча­с­ти­ні зби­ран­ня ми­та і ак­ци­зів ор­га­ні­зо­вує Упра­в­лін­ня ми­т­них збо­рів та ак­ци­зів.

У Ні­ме­ч­чи­ні ор­га­ном дер­жа­в­но­го упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми є Мі­ні­с­тер­с­т­во Фі­нан­сів, яке роз­ро­б­ляє ос­но­ви фі­нан­со­вої, по­да­т­ко­вої, ва­лю­т­ної та кре­ди­т­ної по­лі­ти­ки. Во­но скла­дає про­ект бю­джету та се­ре­д­ньо­ст­ро­ко­во­го фі­нан­со­во­го пла­ну, здій­с­нює ка­со­ве об­слу­го­ву­ван­ня бю­джету, кон­т­роль за ви­ко­нан­ням бю­джету та роз­роб­ку за­сад роз­по­ді­лу фі­нан­со­вих ре­сур­сів між лан­ка­ми бю­джет­ної си­с­те­ми. В упра­в­лін­ні фі­нан­са­ми при­йма­ють участь: Фе­де­раль­не Ві­дом­с­т­во Фі­нан­сів та Фе­де­раль­не упра­в­лін­ня дер­жа­в­ним бор­гом, які під­по­ряд­ко­ва­ні фе­де­раль­но­му Мі­ні­с­тер­с­т­ву Фі­нан­сів. Фе­де­раль­не Ві­дом­с­т­во Фі­нан­сів за­йма­є­ть­ся по­да­т­ко­вою пе­ре­вір­кою під­при­ємств, опо­да­т­ку­ван­ням іно­зе­м­них ка­пі­та­лов­к­ла­день, про­б­ле­ма­ми усу­нен­ня по­двій­но­го опо­да­т­ку­ван­ня. Фе­де­раль­не упра­в­лін­ня дер­жа­в­ним бор­гом – опе­ра­ції по ви­пу­с­ку та по­га­шен­ню по­зик та фі­нан­су­ван­ням дер­жа­в­но­го де­фі­ци­ту.

У Фра­н­ції упра­в­лін­ня фі­нан­са­ми здій­с­нює Мі­ні­с­тер­с­т­во Еко­но­мі­ки, фі­нан­сів та бю­джету. До йо­го фун­к­цій на­ле­жить роз­роб­ка дер­жа­в­но­го бю­джету і кон­т­роль за йо­го ви­ко­нан­ням, ка­со­ве об­слу­го­ву­ван­ня бю­джету, зби­ран­ня по­да­т­ків, ми­та та ін­ших над­хо­джень, кон­т­роль за фі­нан­со­ви­ми опе­ра­ці­я­ми, здій­с­нен­ня зв’яз­ку дер­жа­ви з під­при­єм­с­т­ва­ми як ак­ці­о­не­ра, кре­ди­то­ра або га­ран­та, гро­мад­сь­кий об­лік та кон­т­роль (роз­по­ді­ле­ні між від­по­ві­д­ни­ми упра­в­лін­ня­ми).

В Іта­лії упра­в­лін­ням фі­нан­сів за­йня­ті чо­ти­ри дер­жа­в­ні ор­га­ни:

* Дер­жа­в­ни­ми ви­да­т­ка­ми та фі­нан­со­вим кон­т­ро­лем – Ка­з­на­чей­с­т­во;

* До­хо­да­ми – Мі­ні­с­тер­с­т­во Фі­нан­сів;

* Скла­дан­ням дер­жа­в­но­го бю­джету та ко­ор­ди­ну­ван­ням фі­нан­со­вих ре­сур­сів – Мі­ні­с­тер­с­т­во бю­джету і пла­ну­ван­ня;

* Мі­с­це­ви­ми фі­нан­са­ми – Мі­ні­с­тер­с­т­во Вну­т­рі­ш­ніх Справ.

Тема 5. Фінансовий контроль.

5.1. Сутність фінансового контролю.

5.2. Об’єкт, пре­д­мет і завдання фі­нан­со­во­го кон­т­ро­лю.