Файл: konspekt_finansi.doc

5.3. Характеристика ви­дів фі­нан­со­во­го кон­т­рою.

5.4. Суб’є­к­ти фі­нан­со­во­го кон­т­ро­лю.

5.1. Сутність фінансового контролю.

Фі­нан­со­вий кон­т­роль є фор­мою ре­а­лі­за­ції кон­т­ро­ль­ної фун­к­ції фі­нан­сів, яка ви­зна­чає при­зна­чен­ня та зміст фі­нан­со­во­го кон­т­ро­лю. Ра­зом з тим зміст кон­т­ро­лю, йо­го ске­ро­ва­ність змі­ню­ю­ть­ся в за­ле­ж­но­с­ті від рі­в­ня роз­ви­т­ку про­ду­к­ти­в­них сил та ви­ро­б­ни­чих від­но­син у су­с­пі­ль­с­т­ві.

Фі­нан­со­вий кон­т­роль – це су­ку­п­ність дій та опе­ра­цій що­до пе­ре­вір­ки фі­нан­со­вих і по­в’я­за­них з ни­ми пи­тань ді­я­ль­но­с­ті суб’є­к­тів го­с­по­да­рю­ван­ня та упра­в­лін­ня із за­сто­су­ван­ням спе­ци­фі­ч­них форм та ме­то­дів йо­го ор­га­ні­за­ції.

Найважливіші принципи фінансового контролю:

• незалежність;

• гласність;

• превентивність (попереджувальний характер);

• дієвість;

• регулярність;

• об'єктивність;

• всеохоплюючий характер.

5.2 Об’єкт, пре­д­мет і завдання фі­нан­со­во­го кон­т­ро­лю.

Об’єк­том фі­нан­со­во­го кон­т­ро­лю є гро­шо­ві, роз­по­діль­чі про­це­си при фор­му­ван­ні та ви­ко­ри­с­тан­ні фі­нан­со­вих ре­сур­сів, зо­кре­ма у фор­мі фон­дів гро­шо­вих ко­ш­тів на всіх рі­в­нях та лан­ках на­род­но­го го­с­по­дар­с­т­ва.

Без­по­се­ре­д­нім пре­д­ме­том пе­ре­ві­рок ви­сту­па­ють та­кі фі­нан­со­ві вар­ті­с­ні по­ка­з­ни­ки, яки­ми є при­бу­ток, со­бі­вар­тість, до­хід, ПДВ, рен­та­бе­ль­ність, від­ра­ху­ван­ня на рі­з­ні ці­лі та у фон­ди.

Пе­ред фі­нан­со­вим кон­т­ро­лем постають такі за­вдан­ня:

1) спри­ян­ня зба­лан­со­ва­но­с­ті між по­тре­бою в фі­нан­со­вих ре­сур­сах та роз­мі­ра­ми гро­шо­вих до­хо­дів та фон­дів на­род­но­го го­с­по­дар­с­т­ва;

2) за­без­пе­чен­ня своє­ча­с­но­с­ті і по­в­но­ти ви­ко­нан­ня фі­нан­со­вих зо­бо­в’я­зань пе­ред дер­жа­в­ним бю­джетом;

3) ви­яв­лен­ня вну­т­рі­ш­ньо­ви­ро­б­ни­чих ре­зер­вів зро­с­тан­ня фі­нан­со­вих ре­сур­сів, зо­кре­ма із зни­жен­ня со­бі­вар­то­с­ті та під­ви­щен­ня рен­та­бе­ль­но­с­ті;

4) спри­ян­ня ра­ці­о­наль­но­му ви­тра­чан­ню ма­те­рі­аль­них цін­но­с­тей і гро­шо­вих ре­сур­сів на під­при­єм­с­т­вах, в ор­га­ні­за­ці­ях та бю­джет­них уста­но­вах, а та­кож пра­ви­ль­но­му ве­ден­ню бу­х­га­л­тер­сь­ко­го об­лі­ку та зві­т­но­с­ті;

5) за­без­пе­чен­ня до­три­ман­ня чин­но­го за­ко­но­дав­с­т­ва і нор­ма­ти­в­них ак­тів, зо­кре­ма з опо­да­т­ку­ван­ня під­при­ємств, що на­ле­жать до рі­з­них ор­га­ні­за­цій­но-­пра­во­вих форм;

6) спри­ян­ня ви­со­кій ре­зуль­та­ти­в­но­с­ті зо­в­ні­ш­ньо­е­ко­но­мі­ч­ної ді­я­ль­но­с­ті під­при­ємств, зо­кре­ма що­до ва­лю­т­них опе­ра­цій.

5.3. Характеристика ви­дів фі­нан­со­во­го кон­т­рою

ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ

Залежно від суб’єктів контролю й характеру контрольної діяльності

• попередній;

• поточний;

• наступний

- державний (загальнодержавний і муніципальний);

- відомчий;

- внутрішньогосподарський;

- громадський;

- аудиторський (незалежний).

Рис. 5.1. Класифікація і види фінансового контролю

Дер­жа­в­ний фі­нан­со­вий кон­т­роль ре­а­лі­зу­є­ть­ся че­рез за­галь­нодер­жа­в­ні та муніципальні ви­ди кон­т­ро­лю.

Основна особливість загальнодержавного контролю полягає в тому, що він є позавідомчим, проводиться стосовно будь-якого суб'єкта незалежно від його відомчої належності і підпорядкування. Цей контроль здійснюється державними органами законодавчої і виконавчої влади і спеціальними державними органами контролю. Муніципальний контроль - це контроль органів місцевого самоврядування, який здійснюють органи представницької та виконавчої влади місцевих Рад через відповідні комісії і місцеві фінансові органи.

Об'єктом муніципального фінансового контролю є місцеві бюджети, цільові фонди, господарсько-фінансова діяльність підприємств і організацій комунальної власності.

Ві­дом­чий фі­нан­со­вий кон­т­роль про­во­дять кон­т­ро­ль­но-­ре­ві­зій­ні від­ді­ли мі­ні­с­терств, кон­це­р­нів, упра­в­лін­ня мі­с­це­вих дер­жа­в­них ад­мі­ні­с­т­ра­цій та ін­ші. Йо­го об’єк­том є ви­ро­б­ни­ча та фі­нан­со­ва ді­я­ль­ність під­ві­дом­чих під­при­ємств, уста­нов.

Вну­т­рі­ш­ньо­го­с­по­дар­сь­кий фі­нан­со­вий кон­т­роль здій­с­ню­є­ть­ся еко­но­мі­ч­ни­ми слу­ж­ба­ми під­при­ємств, ор­га­ні­за­цій та уста­нов (бу­х­га­л­те­рії, фі­нан­со­ві від­ді­ли та ін­ші). Об’єк­том тут ви­сту­пає ви­ро­б­ни­ча і фі­нан­со­ва ді­я­ль­ність са­мо­го під­при­єм­с­т­ва, а та­кож йо­го стру­к­ту­р­них під­ро­з­ді­лів (це­хів, ді­ль­ниць, від­ді­лів).

Гро­мад­сь­кий фі­нан­со­вий кон­т­роль ви­ко­ну­ють гру­пи, окре­мі фі­зи­ч­ні осо­би (спе­ці­а­лі­с­ти) на за­са­дах до­б­ро­ві­ль­но­с­ті та бе­зо­пла­т­но­с­ті. Об’єкт кон­т­ро­лю за­ле­жить від кон­к­ре­т­но­го за­вдан­ня, що поста­в­ле­не пе­ред кон­т­ро­ле­ра­ми.

Не­за­ле­ж­ний фі­нан­со­вий кон­т­роль здій­с­ню­ють спе­ці­а­лі­зо­ва­ні ау­ди­тор­сь­кі фі­р­ми та слу­ж­би. Обов'язковий аудит передбачений законодавством для певного переліку підприємств і організацій, зокрема: банків, інвестиційних фондів, інвестиційних компаній, інших небанківських фінансових установ, які здійснюють залучення коштів громадян або залучення чи торгівлю цінними паперами (крім операцій з випуску (емісії) власних корпоративних прав), бірж, страхових компаній, кредитних спілок, недержавних пенсійних фондів.

Аудиторські перевірки можуть також проводитись з ініціативи керівництва або власників підприємства, його засновників, акціонерів.

По­пе­ре­дній фі­нан­со­вий кон­т­роль здій­с­ню­є­ть­ся на ста­дії скла­дан­ня, роз­г­ля­ду та за­твер­джен­ня фі­нан­со­вих пла­нів під­при­ємств, ко­ш­то­ри­сів уста­нов та ор­га­ніза­цій, про­е­к­тів бю­джетів, те­к­с­тів угод, уста­нов­чих до­ку­мен­тів то­що.

По­то­ч­ний фі­нан­со­вий кон­т­роль про­во­ди­ть­ся в про­це­сі ви­ко­нан­ня фі­нан­со­вих пла­нів, в хо­ді здій­с­нен­ня фі­нан­со­во-­го­с­по­дар­сь­ких опе­ра­цій, ко­ли пе­ре­ві­ря­є­ть­ся до­три­ман­ня норм і нор­ма­ти­вів ви­тра­чан­ня то­ва­р­но-­ма­те­рі­аль­них цін­но­с­тей та гро­шо­вих ко­ш­тів, від­по­ві­д­ність на­дан­ня ко­ш­тів ви­ко­нан­ню пла­нів ви­да­т­ків, ви­ко­ри­с­тан­ню ви­да­них ра­ні­ше ре­сур­сів.

На­сту­п­ний фі­нан­со­вий кон­т­роль здій­с­ню­є­ть­ся пі­с­ля за­вер­шен­ня зві­т­но­го пе­рі­о­ду та фі­нан­со­во­го ро­ку в ці­ло­му.

Пе­ре­вір­ка про­во­ди­ть­ся з окре­мих пи­тань фі­нан­со­во-­го­с­по­дар­сь­кої ді­я­ль­но­с­ті на ос­но­ві зві­т­них, ба­лан­со­вих і роз­хі­д­них до­ку­мен­тів. Ви­яв­ля­ю­ть­ся по­ру­шен­ня фі­нан­со­вої ди­с­ци­п­лі­ни, пла­ну­ю­ть­ся за­хо­ди що­до усу­нен­ня їх не­га­ти­в­них на­слід­ків.

Об­сте­жен­ня охо­п­лює окре­мі сто­ро­ни ді­я­ль­но­с­ті під­при­ємств, ор­га­ні­за­цій, уста­нов, але на від­мі­ну від пе­ре­ві­рок — з більш ши­ро­ко­го ко­ла по­ка­з­ни­ків і ви­зна­чає фі­нан­со­ве ста­но­ви­ще го­с­по­дар­сь­ких ор­га­нів, пер­с­пе­к­ти­ву їх роз­ви­т­ку, не­об­хід­ність ре­ор­га­ні­за­ції або пе­ре­орі­є­н­та­ції ви­ро­б­ни­ц­т­ва. Характерним для обстеження є зіставлення фактичного стану справ з нормативним. Про­во­дя­ть­ся опи­ту­ван­ня, ан­ке­ту­ван­ня.

Ана­ліз як ме­тод фі­нан­со­во­го кон­т­ро­лю по­ви­нен бу­ти си­с­те­м­ним і по­фа­к­то­р­ним. Він про­во­ди­ть­ся за пе­рі­о­ди­ч­ною або рі­ч­ною зві­т­ні­с­тю. Ви­яв­ля­є­ть­ся рі­вень ви­ко­нан­ня пла­ну, до­три­ман­ня норм ви­трат, фі­нан­со­вої ди­с­ци­п­лі­ни то­що.

Ревізія - це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття недостач, витрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.

Ревізії бувають:

• комплексні, що охоплюють усі сторони діяльності підприємства:

• часткові (охоплюють лише її окремі сторони);

• тематичні (одночасно проводяться в однотипних установах з певного переліку питань);

• планові і позапланові;

- суцільні й вибіркові (залежно від повноти залучення документів).

5.4. Суб’є­к­ти фі­нан­со­во­го кон­т­ро­лю.

Суб’є­к­та­ми фі­нан­со­во­го кон­т­ро­лю є окре­мі ор­га­ни та ор­га­ні­за­ції, які упо­в­но­ва­же­ні що­до кон­т­ро­ль­них фун­к­цій.

За­галь­нодер­жа­в­ний фі­нан­со­вий кон­т­роль здій­с­ню­ють за­ко­но­дав­чі ор­га­ни вла­ди, ви­ко­нав­чі ор­га­ни упра­в­лін­ня, фі­нан­со­ві, по­да­т­ко­ві та кре­ди­т­ні уста­но­ви, стра­хо­ві ор­га­ні­за­ції, дер­жа­в­ні ко­мі­те­ти, мі­ні­с­тер­с­т­ва та ві­дом­с­т­ва, від­ді­ли мі­с­це­вих дер­жа­в­них ад­мі­ні­с­т­ра­цій, ре­ві­зій­ні ко­мі­сії у ко­о­пе­ра­ти­в­них та гро­мад­сь­ких об’єд­нан­нях.

За­ко­но­дав­чі ор­га­ни кра­ї­ни здій­с­ню­ють кон­т­роль при роз­г­ля­ді та за­твер­джен­ні дер­жа­в­но­го про­гно­зу еко­но­мі­ч­но­го та со­ці­аль­но­го роз­ви­т­ку на­род­но­го го­с­по­дар­с­т­ва, дер­жа­в­но­го бю­джету за лан­ка­ми бю­джет­ної си­с­те­ми і зві­тів що­до йо­го ви­ко­нан­ня.

Фі­нан­со­ві ор­га­ни мі­ні­с­тер­с­т­ва фі­нан­сів кон­т­ро­лю­ють про­це­си мо­бі­лі­за­ції та ви­ко­ри­с­тан­ня ко­ш­тів дер­жа­в­них ор­га­нів, то­му цей вид фі­нан­со­во­го кон­т­ро­лю на­зи­ва­є­ть­ся бю­джет­ним.

Кон­т­ро­ль­но-­ре­ві­зій­не упра­в­лін­ня та фі­нан­со­ві ор­га­ни про­во­дять усі ви­ди ре­ві­зії ви­ро­б­ни­чо-­фі­нан­со­вої ді­я­ль­но­с­ті під­при­ємств, ор­га­ні­за­цій та уста­нов, що на­ле­жать до бю­джет­ної сфе­ри.

Кре­ди­т­ні уста­но­ви здій­с­ню­ють фі­нан­со­вий кон­т­роль при ви­да­чі, пе­ре­ві­р­ці за­без­пе­чен­ня та по­ве­р­нен­ня по­зик.

Дер­жа­в­ні ко­мі­сії, дер­жа­в­ні ко­мі­те­ти, мі­ні­с­тер­с­т­ва та ві­дом­с­т­ва про­во­дять фі­нан­со­вий кон­т­роль спе­ці­аль­ним ре­ві­зій­ним апа­ра­том.

Вну­т­рі­ш­ньо­го­с­по­дар­сь­кий фі­нан­со­вий кон­т­роль здій­с­ню­є­ть­ся стру­к­ту­р­ни­ми під­ро­з­ді­ла­ми під­при­ємств, ор­га­ні­за­цій. Як пра­ви­ло, на під­при­єм­с­т­вах, в ор­га­ні­за­ці­ях фі­нан­со­вий кон­т­роль ви­ко­ну­є­ть­ся го­ло­в­ни­ми бу­х­га­л­те­ра­ми, пра­ців­ни­ка­ми фі­нан­со­вих від­ді­лів.

По­да­т­ко­ва ад­мі­ні­с­т­ра­ція – це ор­ган опе­ра­ти­в­но­го фі­нан­со­во­го кон­т­ро­лю.

Важливість контрольних функцій Державної податкової служби в країні на чолі з Державною податковою адміністрацією України (ДПАУ) зумовлюється тим, що вона є єдиною структурою в системі виконавчої влади, що здійснює фіскальний контроль за сплатою податків. При цьому податкові органи мають право здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем та інших носіїв інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів. Із контрольною функцією податкової служби пов'язані реєстрація та облік.

Головним завданням Фонду державного майна України в частині здійснення державного фінансового контролю є нагляд за додержанням прав держави як власника частки акцій в акціонерних товариствах, видача ліцензій посередникам щодо організації підготовки до приватизації та продажу об'єктів приватизації.

Дотримання учасниками фондового ринку обов'язкових нормативів достатності власних коштів, інших показників і вимог, що обмежують ризики по операціях з цінними паперами та дотриманням емітентами і операторами умов їх продажу (розміщення) на ринку здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Дер­жа­в­не ка­з­на­чей­с­т­во здій­с­нює фі­нан­су­ван­ня бю­джет­них уста­нов і кон­т­роль за ви­ко­ри­с­тан­ням цих ко­ш­тів. Ве­ден­ня дер­жа­в­но­го ка­з­на­чей­с­т­ва обу­мо­в­ле­но ре­а­лі­за­ці­єю прин­ци­пів ві­до­кре­м­лен­ня дер­жа­в­них ко­ш­тів від ко­ш­тів з ін­ших дже­рел фі­нан­су­ван­ня.

Ау­ди­тор­сь­кі фі­р­ми – це не­за­ле­ж­ні ор­га­ні­за­ції, що по­вин­ні спри­я­ти під­ви­щен­ню яко­с­ті кон­т­ро­лю, йо­го об’єк­ти­в­но­с­ті.

Тема 6. Фінанси підприємств.

1. Сутність фінансів підприємств, їх функції та основи організації.

6.2. Кла­си­фі­ка­ція фі­нан­сів під­при­ємств.

6.3. Фі­нан­со­ві ре­сур­си під­при­єм­с­т­ва, осо­б­ли­во­с­ті їх фор­му­ван­ня та ви­ко­ри­с­тан­ня в умо­вах рин­ку.

6.4. Роль фі­нан­сів у кру­го­обі­гу ос­но­в­них ви­ро­б­ни­чих фон­дів.

5. Особливості фор­му­ван­ня та ви­ко­ри­с­тан­ня обі­го­вих коштів підприємства.

6.6. Роз­по­діл та ви­ко­ри­с­тан­ня при­бу­т­ку.

6.7. Особливості фінансів підприємств різних форм власності та видів діяльності.

6.8. Фінанси громадських організацій і доброчинних фондів

6.1. Сутність фінансів підприємств, їх функції та основи організації.

Фі­нан­си під­при­ємств скла­да­ють ос­но­ву фі­нан­со­вої си­с­те­ми. За уча­с­тю фі­нан­сів під­при­ємств ство­рю­є­ть­ся ВВП і від­бу­ва­є­ть­ся йо­го роз­по­діл все­ре­ди­ні під­при­ємств.

Фі­нан­си під­при­ємств яв­ля­ють со­бою су­ку­п­ність еко­но­мі­ч­них гро­шо­вих від­но­син, по­в’я­за­них із фор­му­ван­ням і ви­ко­ри­с­тан­ням фон­дів гро­шо­вих ко­ш­тів та на­громаджень під­при­ємств, а та­кож з кон­т­ро­лем за фор­му­ван­ням, роз­по­ді­лом та ви­ко­ри­с­тан­ням цих фон­дів та на­гро­ма­джень.

Роз­по­діль­чі гро­шо­ві від­но­си­ни, що скла­да­ють зміст фі­нан­сів під­при­ємств, мо­ж­на об’єд­на­ти у від­но­с­но од­но­рі­д­ні гру­пи:

1) між засновниками підприємства у процесі формування статутного капіталу, що є першоджерелом створення виробничих фондів, придбання нематеріальних активів;

2) між суб'єктами господарювання під час розрахунків з постачальниками і покупцями, надання комерційних кредитів, здійснення інвестиційної діяльності, організації спільних виробництв, розрахунків за штрафами, оренді і лізингу. Від ефективної організації цих відносин значною мірою залежить кінцевий фінансовий результат комерційної діяльності;

3. між підприємством і його підрозділами (філіями, відділеннями, цехами) з приводу фінансування витрат, розподілу і використання прибутку, оборотних коштів. Ця група відносин впливає на організацію і ритмічність виробництва;

4. між підприємством і його працівниками - у процесі розподілу і використання доходів, випуску і розміщення акцій та облігацій підприємства, виплати процентів за облігаціями і дивідендів за акціями, утримання штрафів і компенсацій за спричинений матеріальний збиток. Від організації цих відносин залежить ефективність використання трудових ресурсів;

5. між підприємством та інституціями фінансового ринку: розміщення власних цінних паперів та інвестування тимчасово вільних коштів. Від того, наскільки ефективною є організація цих відносин, залежать можливості залучення додаткових джерел фінансування підприємницької діяльності;

6. між підприємством і галузевими та корпоративними органами (всередині фінансово-промислових груп, холдингів, корпорацій, спілок, асоціацій, концернів, галузевих міністерств і відомств), куди входить підприємство. Фінансові відносини виникають під час формування, розподілу і використання централізованих цільових фондів і резервів, фінансування цільових галузевих програм, проведенні маркетингових досліджень, науково-дослідних робіт, проведення виставок, надання фінансової допомоги на поворотній основі для
   здійснення інвестиційних проектів і поповнення оборотних коштів. Ця група фінансових відносин пов'язана, як правило, із внутрішньогалузевим (внутрішньокорпоративним) перерозподілом грошових коштів і спрямована на підтримання і розвиток підприємств;

7. між підприємством і фінансовою системою держави – під час сплати податків й інших платежів до бюджету, формування державних цільових фондів, надання підприємствам податкових пільг, застосування штрафних санкцій, фінансуванні з бюджету, надходженні коштів із цільових державних фондів;