ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 17.11.2021
Просмотров: 611
Скачиваний: 1
• Септицемія
Ця інфекційна хвороба бджолиних сімей, збудник якої розмножується в гемолімфі робочих бджіл, маток і трутнів.
Збудник хвороби - псевдомонас апісептикум - рухлива паличковидна бактерія величиною 0,8. . .2 х 0,7...0,8 мкм, нестійка проти фізичних і хімічних факторів. Гине при температурі 70...74 С за 30 хв ; при 100 С -за 3 хв. У трупах бджіл - за місяць, прямі сонячні промені вбивають її за 7 год. На вуликах в літній період бактерія зберігається до 35 діб, в осінньо-зимовий - до 1.50 діб. У стільниках може зберігатись відповідно 40 і 180 діб. Під дією 3-процентного розчину перекису водню збудник гине за 2 год , а пари формаліну вбивають за б... 7 год.
Ознаки і перебіг хвороби
Бактерії септицемії поширені в природі. Хвороба проявляється в окремих сім'ях і протікає у гострій (явній) і хронічній (прихованій) формах. Хворі бджоли спочатку збуджені , потім слабнуть, не можуть літати, пригнічені, малорухливі; у них спостерігаються конвульсії, скорочення черевця, тремтять кінцівки і крила. Через кілька годин після прояву пертих ознак хвороби бджоли гинуть. Гемолімфа бджіл стає білою, грудні м'язи сіруваті, потім коричневі і чорні. Втрачається зв'язок між сегментами і якщо доторкнутись до бджоли, що загинула, вона розпадеться на окремі частини , а кінцівки- на членики. При прихованій формі бджоли гинуть за межами вуликів і хворобу можна не помітити. Сприяють хворобі підвищена вологість, рідкий мед, дощова погода, тумани, зараження бджіл вароатозом.
Діагностику проводять за клінічними ознаками перебігу хвороби і уточнюють у ветеринарній лабораторії.
Профілактика. Пасіки розташовують У сухих місцях. Бджіл утримують у сухих вуликах та зимівниках. Проводять боротьбу з вароатозом. Забезпечують сім'ї якісним кормом.
Заходи боротьби. На пасіку накладається карантин і проводиться ретельне обстеження всіх бджолосімей. Хворі сімї пересаджують у сухі знезаражені вулики, гнізда скорочують, утеплюють, рідкий незапечатаний мед відбирають і дають якісний корм. Хворим сім'ям згодовують цукровий сироп з додаванням на л 100...500 тис. о.д. біоміцину чи тетрацикліну. Сироп дають по 0,5...1 л на сім'ю через 5...7 діб два-три рази.
Вірози
• Мішечкуватий розплід
Інфекційна хвороба дорослих, часто запечатаних личинок, а також молодих лялечок. Хвороба зустрічається рідко і часто спостерігається самовиздоровлення.
Збудник хвороби – Morutor actatulac фільтрований врус кулястої форми.Збудник не стійкий проти фізичних факторів,гине у воді при температурі + 60 С,за 10 хв,в меду при 75 С – за 10 хв. Прямі сонячні промені знищують збудника за 4…7 год. У кімнатній температурізберізається до 30діб, в перзі і молу при температурі близько нуля-два місяці.До дії хімічних речовин вірус стійкий.
Ознаки і перебіг хвороби
Хвороба уражає личинок робочих бджіл,маток і трутнів.Заражаються личиноки 2…3 денного віку.Інкубаційний період триває 5…6 діб. Хвороба помічається в травні…червні після поганої погоди і нестачі в гніздах меду та перги.Може проявитися хворобі і осіння та весною наступного року.
Уражений розплід напуває строкатості.Покриви тіла личинок щільні,а зміст повністю розкладається і перетворюються у зодянисто-зернисту масу. Колір личинок сірувато-бурий, запах відсутній. Загиблі личинки зовні схожі на мішечки із зернистою масою. Кришечки комірок бджоли розгризають, а вони западають і мають один два отвори. Трупи личинок висихають у темно-бурі кірочки, передня і задня частина в них загнуті у вигляді човника. Кірочки не прилипають до стінок комірок і пегко видаляються бджолами.Дорослі бджоли є вірусоносіями і також збудник може зберігатися в їх тілі протягом зими діагностика
-
Строкатість розплоду.
-
Кришечки комірок запалі, з одним або двома отворами, розгризені бджолами.
-
Колір хворих личинок.сірувато-бурий.
-
Шкірка личинки потовщена, а вміст перетворюється у водянисто-зернисту масу. Якщо таку личинку витягнути пінцетом, то маса переливається до низу, нагадуючи мішечок.
-
Запах відсутній.
-
Висохлі кірочки загнуті у вигляді човника і легко видаляються з комірок.
Лабораторна діагностика показує відсутність мікробів при розгляді мазків з трупів личинок і лялечок лід звичайним світловим мікроскопом. Росту колоній на живильних середовищах теж не спостерігається, адже віруси - обов'язкові внутрішньоклітинні паразити.
Профілактика
Утримання сильних бджолиних сімей, забезпечення їх якісними вуглеводними та білковими кормами в достатній кількості. Щорічна заміна старих стільників.
Заходи боротьби.
На неблагополучну пасіку накладається карантин. Матку міняють, гніздо скорочують і утеплюють. При значному ураженні бджіл переганяють на стільники від здорових сімей. Слабкі сім'ї об'єднують. Можна згодовувати хворим сім'ям цукровий сироп з додаванням біоміцину або левоміцетину (50 мл на 1 л сиропу) 3...4 рази через 5...7 діб (100...200 мл на вуличку бджіл). Застосовують також обприскування стільників з бджолами водним розчином (і:1000) марганцевокислого калію. Використовують також антисиро-ватку з крові коней та кроликів (З мл на 1 л сиропу) - тричі по 150...700 мл на вуличку бджіл з інтервалом 5 діб.
Дезінфекція така ж, як і при гнильцях.
• Вірусний параліч (чорна хвороба)
Не захворювання, яка призводить до масової загибелі дорослих бджіл. Виділяють хронічний і гостоий параліч.
Збудник - фільтрований вірус. Віріони розміром 20х 20...60 нм, або діаметром 30 нм. Зберігається збудник хронічного паралічу при температурі +15 С. У трупах бджіл більше місяця, при нагріванні до 60 С інактивується за годину, при 75 С – за 10 хв.Сонячні промені: вбивають вірус за годину. У 0,2 процентнім розчині формаліну при 35 С гине вірус лише через три доби, при дії інших хімічних речовин також проявляє підвищену стійкість.
Ознаки і перебіг хвороби
Гострий і хронічний параліч зустрічається часто. Гинуть бджоли від, хронічного паралічу У будь-яку пору року але гостра форма спостерігається, як правило, влітку після зміни холодної і дощової погоди на жарку.
У межах сім'ї хвороба поширюється при харчових контактах . При хронічному паралічі ознаки хвороби проявляються на 4…10 день. Хворі бджоли збуджені. Вони стрімко злітаються, шумлять крутяться, потім стають пригнічені, не реагують на зовнішні подразники, збираються на передню стінку, прильотну дошку , землю, слабо махають крилами і мало літають, в них порушується координація рухів. Потім бджоли втрачають волосяний покрив і стають чорні , блискучі. На 12...20 день після зараження вони гинуть. При гострому паралічі уражуються частіше молоді бджоли вони втрачають здатність літати,повзають біля льотка чи перед вуликом, крила розташовуються асиметрично, іноді збільшуються через це. На дні вулика та на землі біля вулика багато мертвих бджіл. Бджолині сім'ї слабнуть і погано розвиваються. Сприяють виникненню хвороби дуже жарка погода, перегрівання гнізд, нестача перги.
Діагноз Визначають хворобу за клінічними ознаками і обов'язково проводять лабораторні дослідження.
Профілактика Запобігають перегріванню гнізд, утримують сильні сім'ї, забезпечують сім'ї достатньою кількістю пилку та перги, а при відсутності - дають замінники білкового корму.
Заходи боротьби При виявленні хвороби на пасіку накладають карантин. Запобігають поширенню хвороби на пасіці. Загиблих і повзаючих бджіл збирають і знищують. Весною проводять обробку сімей водним розчином бактеріальної ендонуклеоди. Для цього віл води розчиняють один флакон препарату і додають 1 г хлористого магнію. Бджіл обприскують '"Росинкою чи іншим розбрискувачем при температурі +14 °С і вище 5...8 разів через 10 діб. На одну сім'ю витрачають 40...50 мл розчину.
Карантин знімають через рік після ліквідації захворювання.
• Риккетсіоз (Філаментовіроз)
Це інфекційна хвороба, яка супроводжується зараженням і загибеллю робочих бджіл і маток.
Збудник хвороби - нитковидний вірус. Форма віріона сферична чи паличковидна, розмір 70...150x330...470 нм. Риккетсії швидко гинуть при кип'ятінні, але зберігаються при температурі -20 °С, -70 °С.
Ознаки і перебіг хвороби
Хвороба проявляється в кінці весни і влітку. Молоді бджоли повільно рухаються по стільниках, крила тремтять, черевце збільшене. Якщо проколоти міжсегментну перетинку на черевці, витікає гемолімфа білуватого кольору.
Ослаблені бджоли гинуть, їх трупи розміщені на дні вулика і на землі біля льотка.
Інфекція у деяких сім'ях може зберігатись до двох років. Хворі, сім'ї, слабо розвиваються. При виявленні вищезазначених ознак потрібно відібрати 5... 20 живих хворих бджіл і стільники розміром 10x1.5 см та надіслати їх у ветлабораторію для дослідження мікроскопічним, бактеріологічним і серологічним методами.
Профілактика
Ча пасіках утримують сильні сім'ї в сухих вуликах, на скорочених і. добре утеплених гніздах забезпечують бджіл якісними кормами. Нвосчасчо. вибраковують та перетоплюють на віск старі стільники.
Спеціальні заходи боротьби проти філаментовірозу на розроблені, необхідно лише поліпшити умови годівлі та уточнення бджіл.