Людина завжди покладалася на полювання та збирання певних культур для виживання. Всі суспільства користувалися цією технологією декілька тисяч років тому, але ще й сьогодні залишилися ізольовані суспільства (наприклад, деякі племена у Центральноавстралійській пустелі), які активно практикують саме цей спосіб життя. Таке суспільство складається з маленьких груп (ймовірно тому, що навколишнє середовище не може підтримувати великі скупчення людей, які покладаються лише на збирання їжі або полювання). Ці первинні трупи рідко перевищують кількість40 членів. Контактів між групами майже немає. Група є однією сім'єю. Сім'я є фактично єдиним інститутом цього суспільства. Вона виконує багато функцій, які пізніше беруть на себе інші інститути: виробництва, навчання, захисту групи. Політичних інститутів немає: статуси в таких суспільствах в основному рівні, хоча іноді індивід з великим авторитетом береться виконувати функціюуправління суспільними справами, більшість рішень приймається общиною. Ці суспільства постійно рухаються, оскільки вони завжди повинні збирати і полювати на нових територіях. А тому власність їх обтяжує. Вони беруть із собою у мандрівки обмежену кількість речей. Немає статусу власника, немає власності. Знайшовши якусь їжу, людина завжди ділиться нею зі своїми родичами. Військові конфлікти є рідкісним явищем у таких суспільствах, ймовірно через те, що вони не мають за що боротися.

---

серед яких обов'язково є найстарша і найважливіша. Ця віра обумовлена земним досвідом політично-ієрархізованого суспільства абсолютної монархії. З'являються і поступово еволюціонують економічні інститути, зокрема, торгівля. Гроші використовуються як еквівалент обміну. Аграрні суспільства фактично постійно перебувають у стані війни, а це вимагає ефективної воєнної організації. Вперше з'являються регулярні армії. Потреба в транспортуванні та комунікаціях у цих великих суспільствах веде до розвитку мережі доріг та судноплавства Таким чином, первинно ізольовані суспільства, які розвиваються на базі аграрного виробництва, мають більш складну соціальну структуру та культуру, ніж попередні. Кількість статусів у суспільстві збільшується, зростає кількість населення, виникають міста, формуються нові інститути, політична та економічна нерівність дедалі більше стають невід'ємною рисою соціальної структури. Культура стає більш диверсифікованою. Характерною рисою аграрного суспільства є інерційність, несприйняття новацій. Поведінка індивіда жорстко контролюється, регламентується звичаями, нормами та соціальними інститутами. Всі соціальні утворення освячені традицією, вважаються незмінними. Крамольною є сама думка про можливі перетворення, зміни.

» ФОтже, традиційне аграрне суспільство - це суспільство з малорухомими Т соціальними структурами, з таким способом соціокультурної регуляції, * який базується на традиції.

Індустріалізм як спосіб виробництва з'явився в Англії приблизно 250 років тому і відтоді поширився на всі країни світу, абсорбуючи та руйнуючи всі інші типи суспільств.

Індустріалізм грунтується на використанні наукових знань у виробничих технологіях. Він стимулює використання нових джерел енергії, дозволяє машинам використовувати ту роботу, яку до того було покладено на людей і тварин. Це високо ефективна стратегія ви­живання, яка дає змогу невеликій частині населення годувати більшість. Оскільки винахо­ди та відкриття грунтуються одне на одному, рівень впровадження технологічних новацій у процес виробництва швидко зростає. Нові технології: парова машина, двигун внутріш­нього згоряння, атомна енергія - стимулюгь зміни в економіці та інших інститутах.

На відміну від інших суспільств, індустріальне суспільство знаходиться у стані швид­ких соціальних змін. Як правило, індустріальні суспільства є достатньо великими. Вони високоурбанізовані, в усіх розвинутих індустріальних суспільствах населення живе або в містах, або навколо них, де зосереджено більшість робочих місць. Суспільний розподіл стає набагато складнішим, комплексним, створюються спеціалізовані типи робіт. Більшість статусів є набутими, а не приписними: індивід може народитися в сім'ї багатія чи бідняка, активно діючи, він може досягти високого статусу чи, навпаки - скотишся вниз по соціальній драбині. Сім'я втрачає багато своїх звичних функцій. Вона перестає бути лан­кою виробництва і більше не несе відповідальності за освіту молоді. Родинні зв'язки стають слабшими Індивід живе, у своїй нуклеарній сім'ї, окремо від родичів. Послаблюється вплив релігії як соціального інституту. Життєвий досвід індивіда стає більш різноманітнішим, а тому люди починають притримуватись різноманітних, іноді конкуру­ючих цінностей та вірувань. Тому традиційна релігія втрачає своє значення як унікальне джерело морального авторитету. Самостійним важливим інститутом стає освіта. Індустріальне суспільство потребує масової грамотності, освіта стає швидше обов'язковим елементом функціонування суспільства, ніж показником елітарності тої чи іншої соціальної

---

групи. На ранніх стадіях індусгріалізму є глибока прірва в прибутках багатих та бідних. Але загальна тенденція індустріальних суспільств полягає в поступовому зниженні напру­ження соціальної нерівності. Спадкові монархії поступаються місцем більш демократич­ним політичним інститутам.

	Доіндустріальне суспільство	Індустріальне суспільство
1. Період виникнення	- б тис. рр. тому	— 250 рр. тому
2. Ключова сфера економіки	сільське господарство	промисловість
3. Провідну роль у суспільстві займають	церква й армія	промислово-фінансові корпорації
4.Соціальна структура	відносно проста: декілька статусів і ролей, декілька (окрім сім V розвинутих інститутів	складна: розмаїття статусів і соціальних ролей, багато розвинутих інститутів, таких як освіта, наука і т.п.
5. Статуси	в основному приписні	зберігається частина приписних, але зростає кількість і роль набутих
б. Соціальні групи	переважно первинні (персоналізовані, з тісними зв язкаші)	переважно вторинні (неперсоналізовані, анонімні)
7. Розмір територі­альних спільнот	невеликі територіальиі спільноти (села)	великі територіальні спільноти (міста, урбаністичні агломерації)
8. Розподіл праці	відносно невелика кількість критеріїв розподілу праці, в основному тих, що базуються на статетвих або вікових параметрах	більш досконала система розподілу праці, що грунтується на численних параметрах
9. Цінності	традиційно орієнтовані, релігійні гомогенна: більшість людей	зорієнтовані на майбутнє, світські
10. Культура	поділяють спільні норми та цінності, обмежене коло субкультур	гетерогенна: численні субкультури дотримуються різноманітних норм та цінностей
11. Технологія	примітивна: грунтується в основному на м язовій силі людей і тварин	розвинута: грунтується в основному на енергії машин та механізмів
12. Соніачьні зміни	повільні	швидкі
13. Система управління	примітивна - спадкова влада, правління старійшин	складна - функціонують інститути управління, спеціальні органи управління

Хоча готовність до збройного конфлікту сягає якісно нового рівня, реальні воєнні конфлік­ти виникають, як правило, рідше. Соціологи з'ясували, що доіндустріальні європейські суспільства впродовж декількох століть знаходилися в стані воєнного конфлікту в середньому

---

кожні два роки. Натомість більшість індустріальних суспільств сучасної Європи втягувалися у _воєнні конфлікт тільки два рази за сто років. Війна може виявитися руйнівною для розвинутих індустріальних суспільств. У ядерному військовому конфлікті людство може просто не вижити.

В індустріальному суспільстві збільшується кількість вторинних груп -корпорації, політичні партії, державна бюрократія і т.д. Більшість процесів відбуваються в головному у вторинних групах, а не в первинних. Відповідно, значна частина соціальних взаємодій є анонімною і неперсоніфікованою.

Різноманітні життєві стилі та цінності створюють більш гетерогенну культуру, ніж в доіндустріальних суспільствах. Загальні ж риси індустріальних суспільств подібні. Частково через вплив глобальних масових комунікацій, частково тому, що індустріалізація ставить одні й ті ж вимоги перед соціальною структурою та культурою у будь-якій країні.

Індустріальне суспільство швидко стає домінуючим на планеті. Його тріумф пов'язаний із безпрецедентною ефективністю експлуатації навколишнього середовища, і з перенаселенням, нестачею джерел енергії та інших обмежених ресурсів, проблемами з руйнування традиційних цінностей, масовою анонімністю . Виникають проблеми з адаптацією суспільства до швидких змін у існуючій соціальній структурі.

т Різкий стрибок в ракурсі соціокультурної еволюції - саме в такий спосіб І можливо охарактеризувати перехід від доіндустріальних (традиційних)

* до сучасних (модерних) індустріальних суспільств. Це яскраво демонструє вищенаведена таблиця.

У 70 - х роках XX ст, на думку спеціалістів (Д.Белл, З.Бжезинський та ін), на зміну індустріальному суспільству приходить постіндустріальне, правда, не у всіх країнах, а лише в найрозвинутіших. У постіндустріальному суспільстві переважає не промисловість, а інформатика, іікрормащйно-комп'ютерні технології та сфера обслуговування. Безлюдні роботизовані заводські цехи, гігантські супермаркети, космічні станції - ознаки постіндустріальноіо суспільства, яке ще часто називають інформаційним. Глобальні якісні зміни відбуваються у всьому соціокультурному комплексі.

Для постіндустріального (інформаційного або технотронного) суспільства характерно: ♦ висунення на перший план (після сільського господарства і промисловості) теоретичної сфери економічної діяльності - сфери послуг; ♦ індивідуалізація виробництва і споживання, визначення провідної ролі науки, знань, отримання і розповсюдження інформації, а також університетів, науковців, менеджерів; ♦комп'ютеризація і відкритість суспільства, безперервна освіта і різке зростання творчого начала в пращ, професіоналізму, відповідальності. Різницю стартових умов соціального просування визначають вже не расові, статеві або вікові відмінності, а освіта, досвід, майстерність, талант людини.

---

^ Увага! ^^ч^

Термін "інформаційне суспільство'" запровадив японський вчений І.Мауда. Таке суспільство характеризується передусім розвитком виробництва інформаційних, нематеріальних цінностей Рушійною силою його розвитку є використання обчислювальної ^^^^^ техніки, розумовий капітал, безперервна освіта, знання.

Існують й інші підходи до типологізації суспільств. Зокрема в середині XIX ст. К.Маркс запропонував власну типологію суспільств. Він твердив, що суспільства, які різняться мовою, культурою, звичаями, політичним устроєм, способом і рівнем жііття людей, але об'єднані двома вирішальними ознаками - способом виробництва і формою власності, становлять одну суспільно-економічну формацію. Відстала Ефіопія і США - сусіди по формації, оскільки руніуються на капіталістичному типі виробництва. За К. Марксом, людство послідовно пройшло чотири формації : *первіснообщинну, *рабовласницьку, Ь феодальну, капіталістичну, а п'ятою може бути ♦ комуністична.

У 60-х роках XX ст. У. Ростоу виділив такі типи суспільства: * традиційне (аграрне), * перехідне, * промислове, * зріле (індустріальне), * масового споживання. До речі, погляди УРостоу - одне із джерел теорії індустріального суспільства.

Залежно від своїх уподобань, мети і завдань дослідження соціологи використовують всі наявні типології суспільства.

3.2. Розвиток суспільств

Сучасне суспільство надзвичайно динамічне. Зміни пронизують всі підсистеми і сфери суспільства, всі його рівні, вони є передумовою соціального розвитку. Хоча жодне суспільство не може обійтися без змін, навіть таке, яке свідомо намагається це зробити, тим не менше окремі суспільства чинять більший опір змінам, ніж інші.

За останні 200 років США перетворилися з переважно аграрного суспільства на високо урбанізоване й індустріальне. За той же проміжок часу суспільство пігмеїв бамбуті у Цен­тральній Африці майже не змінилося. Чому? Чому в найбільш важких для житгя частинах планети ми зустрічаємо руїни великих цивілізацій? Що спричинило їх розквіт, а потім ко­лапс? Чому в Індії цивілізація зародилася раніше, ніж у Європі? Чому індусі ріалізм виникає раніше в Європі, а не в Індії? Чи всі суспільства прямують до подібних соціальних форм та спільної долі - постіндустріального способу життя, чи вони будуть різними за формами у майбутньому, так як і в минулому?

---

Смотрите также файлы

• РГР ВСТВ стац.doc

• MS_Word_2008.doc

• Навчальна практика з маркетингу.doc

• 1.doc

• istoriya_Ukrayini_shpori_2.doc