дає змогу тим, хто оволодів ними, науково визначити соціальну дійсність за допомогою існуючого соціологічного інструментарію. Прикладна соціолог ія найближче від інших суспільних наук стоїть до соціальної дійсності.

Єдність і взаємодія теоретичної та прикладної соціології знаходять конкретне втілення:

Ч> v розкритті науково-методичних основ соціологічних досліджень, у системі принципів, законів і категорій концепції соціального пізнання;

*5с> в обгрунтуванні переходу вихідних теоретичних положень до операціоналізації та емпіричного їх відбиття за допомогою ряду показників у дослідженні соціальної структури суспільства, способу життя, культури, громадської думки та ін.;

Ч> у методологічному та методичному забезпеченні соціологічних служб, у прак­тиці соціологічних досліджень на усіх рівнях та етапах, в усіх видах і масштабах.

Поділ соціологічного знання за орієнтацією на фундаментальне та прикладне досить умовний, бо будь-яке з них безпосередньо або опосередковано робить певний внесок у вирішення як наукових, так і практичних завдань. У точному значенні слід говорити лише про переважну орієнтацію того чи іншого соціологічного знання: наукового, фундаментального або практичного, прикладного, що і дає підставу для його віднесення до сфери теоретичної або практичної соціології. Це саме можна сказати і про емпіричні соціологічні дослідження. Вони можуть бути орієнтовані на вирішення:

* наукових проблем (наприклад, на формування спеціальної або галузевої соціо­логічної теорії);

# практичних питань, пов 'язаних з удосконаленням соціальних інститутів (сім'ї, освіти, права тощо).

У структурі соціологічного знання можна виділити окремі рівні. Йдеться про три рівні соціологічного знання:

> загальносоціологічні теорії або загальнотеоретична соціологія;

спеціальні і галузеві соціологічні теорії або теорії середнього рівня (цей термін ввів у науковий обіг американський соціолог Р. Мертон);

> первинне узагальнення даних конкретно - соціологічних досліджень. Загальносоціологічні теорії, спираючись на соціальну філософію, торкають­ся, як правило, глибинних, сутнісних моментів розвитку того чи іншого суспільства (історичного процесу в цілому) і місця в ньому людини. На цьому рівні кожне соціальне явище розглядається з точки зору його місця і ролі в суспільстві, його багатоманітних зв'язків з іншими явищами.

Спеціальні і галузеві соціологічні теорГімгтть набагато вужчий пізнавальний ракурс, аніж загальносоціологічні. Вони торкаються в основному окремих сфер суспільного життя, соціальних груп та інститутів, поєднують у собі теоретичний і емпіричний рівні дослідження. Вони, по суті, займають проміжне становище між фундаментальними соціологічними теоріями та емпіричним узагальненням пер­винної соціологічної інформації. Вони виступають у ролі своєрідної зв'язуючої ланки та долають наявний між ними розрив.

Галузеві соціологічні теорії, або просто галузеві соціології — галузі

---

соціологічного знання, які постають на межі власне між соціологією та ін. науками: економікою, правознавством, політологією, наукознавством. Вони ніби розподіляють свій об'єкт з тією чи іншою наукою про суспільство (як правило, такою, що вже має давню традицію, усталений понятійний апарат і методи), виділяючи в ньому шіасне соціальний вимір, насамперед, соціальні відносини, групові інтереси, інституційні зв'язки тощо. Так, галузевими називають економічну соціологію, соціологію політики, соціологію культури, соціологію медицини та деякі інші соціологічні дисципліни.

Спеціальні соціологічні теорії - галузі соціологічного знання, які вивчають, насамперед, окремі соціальні спільноти у їх конкретному стані (соціологія малих груп, соціологічне вивчення соціальної структури, соціологія окремих професійних груп, соціологія міста, соціологія села, соціологія молоді, етиосоціологія та ін.), соціальні інститути {соціологія сім X соціологія освіти тощо), соціальні процеси (соціологія конфлікту, соціологія вивчення мобільності міграційних процесів, масової комунікації, масових соціальних рухів, злочин­ності, самогубств). До спеціальних соціальних теорій відносять також соціоло­гію особистості, а також ті теоретичні побудови, які пояснюють закономірності міжособистісного спілкування: теорію соціальних ролей, теорію референтних груп, соціальних статусів.

Виділення спеціальних і галузевих соціологічних теорій (теорій середнього рівня) створює для соціології цілий ряд безперечних зручностей і переваг, основними з яких є:

Ф можливість створення міцної і зручної теоретичної основи для дослідження конкретних сфер людської діяльності і окремих складових соціальних груп без використання громіздкого і абстрактного понятійного апарату фуноаментаїьних соціологічних теорій;

0 забезпечення тісної взаємодії з реальніш життям людей, яке завжди знаходиться в полі зору теорій середнього рівня;

0 демонстрування переконливих висновків соціологічних досліджень пересічним громадянам.

Водночас ці теорії породили досіггь вузьку спецішизацію соціологів-спеціалістів

^— Увага! ^ч.

Названі рівні соціологічного знання знаходяться у тісній взаємодії. За допомогою вищих рівнів соціологічного знання визначають концептуальні межі і логіку побудови зв'язків між ключовими поняттями більш нижчого рівня, а за допомогою більш нижчих рівнів соціологічного знання складають базу для теоретичних узагальнень вищих

в окремих галузях соціології, які збирають емпіричні дані, узагальнюють їх, обфунтовують теоретичні висновки і будують моделі лише в межах цих галузей соціологічного знання.

Третій рівень соціологічного знання представлений конкретними соціо­логічними дослідженнями, які проводяться з метою одержання об'єктивних данігх стосовно різних сторін соціальної дійсності. Ці дані можуть бути осмислені

02 Зос

---

на рівні спеціальних, галузевих і загальносоціологічних теорій і використані у розв'язанні актуальних проблем розвитку суспільства.

У соціології існують різні рівні аналізу соціальних явищ-ігроцесів. Аналізом нарівні великих спільнот, соціальних систем та соціальних структур займається макросоціологія. Пізнавальна орієнтація мікросоціології - цс вивчення так званих "мікрооб'єктів": міжособистісних взаємодій і стосунків комунікаттівнітх зв'язків у малих групах поведінки особи індітіда, окремих приватних соціальних явищ і процесів.

1.5. Основні функції соціології

Нзноманітність зв'язків соціології із життям суспільства, її суспільне призначення визначаються насампередтими функціями, які вона виконує Функції (від лат. гипксіо - виконання, призначення) соціологічної науки ззовні такі самі, як і в інших сус­пільних науках, але їх змісту кожної науки свій.

Теоретична функція полягаєу поповнеіші та збагаченні соціологічного знання, в розробці концеїщій, теорій, ключових понять і категорій цієї науки на основі дос­лідження соціальної дійсності. Збагачення наукового соціологічного знання відбу­вається як на основі вдосконалення теоретичної соціології, так і на базі розвитку спеціальних і галузевих соціологічних теорій, а також зв'язаних з ними досліджень емпіричної соціології.

Описуючи, систематизуючи, нагромаджуючи дослідницький матеріал у вигляді ашлітичних записок різних наукових звітів, статей, книг соціологія здійснює описову функцію.

Здобу ваючи і ііакопичуючи знання про закони і закономірності фуїжціоігування і розвитку історично визначених соїцальних систем про різні сфери суспільного жигтя, всі його складові частини соціологія тим самим реалізує пЬнавальну функцію.

Інформаційна функція - це збирання, кошіеіпрація соціологічної інформаціі, одер­жаної у результаті проведення досліджень. У великих сощологічних центрах вона нагромаджується в так звашгх банках соціологічної інформації. її використовують оріани управління, засоби масової інформації.

Прогностична функція полягаєу соціальному прогнозуванні. Соціологічні дос­лідження заверпгуються обгрунтуванням коротко- або довгострокового прогнозів дос-л і джу вано го об' екта.

Критична функція соціології тісно взаємозв'язана з її прогностичною і гуманістичною фуіпеціями. На підставі аналізу і розвитку соціальштх систем соціологія не тільки виробляє практичні рекомендації щодо їх вдосконалення. Вона також конструює й можливі технології їх прогреса, формує соціальні ідеали, розробляє про іудами соціальїюго розвитку, підпорядковуючи все це реалізації інтересів людини.

---

Ііиховна функція соціології реалізується втому, що знання, які здобуваються цією наукоюбезпосередньо використовуються системою виховання і впливу па свідомість і поведінку людей з метою формування їх певних соціальних якостей. Цю фу іпсідю соціологія виконує також тому, що забезпечує передачу новому поколінню соївального досвіду попередніх покоііінь.

У визначенні методів вивчення соціальної реальності збору, обробки і аналізу первинної соціологічної інформації соціологія реалізує свою інструментальну функцію.

Світоглядна функція виявляється в тому, що озброюючи людей соціологічним знанням, вона тим самим формує їх погляди на соціальш процеси, дає їм теоретичну основу для практичних дій, оцінки явищ соціальної реальності.

Дуже часто соціологи збирають дані, які потім використовують ті, хто приймає рішення. Це означає, що ці дані вони збирають, виконуючи певне політичне замовлення, базуючись на тій або іншій ідеології. Крім тою, віддзеркалюючи закони функціонування і розвитку соціальних сиситем, соціологія дає їх теоретичне об'рунтування з позицій певних соціальних і політичних сил, тією чи іншою мірою відображаючи їх погляди. Отже, соціологія викопує ідеологічну функцію.

Знання, які вишукує соціологія, є не тільки підвалиною для подальшого розвитку теоретичних поглядів. Воші орієнтовані на розв'язання практичних проблем, які постають як перед суспільством в цілому, так і перед різними соціальїшми групами. І Т,і знання безпосередньо вишріюпміуються для перетворенім соціальних інститутів, управління соціальними процесами тОїцо. В цьому знаходять реалізацію практична, регулятивна, ор, чтішнїїно-технаїогічна.уііротінсьш функції соціа'югії.

Зазначимо, що всі функції, які виконує соціологія, "працюють". взаємодоповнюй»ш одна одну.

1.6. Зв'язок соціології і іншими суспільними науками

Соціолога одержала широке визнання у всьому світі і міцно зайняла місце серед інших наук. Зростає і роль української соціології у вирішенні нагальних проблем реформування посткомуністичного суспільства, всієї системи соціальних відно­син, розбудови нової соціальної реальності в Україні.

Особливе місце соціології в системі суспільних і іуманітарних наук обумов­люється низкою чинників:

• вона є перш за все наукою про громадянське суспільство, його явища та процеси;

• включає загальну соціологічну теорію (або теорію суспільства), яка виступає як теорія і методологія всіх інших суспільних і гуманітарних наук;

• всі суспільні і гуманітарні науки, які вивчають різні сторони життєдіяльності суспільства і людини, завжди включають соціальний аспект, тобто ті закони і законо­мірності, які досліджуються в тій чи іншій сфері суспільного життя, реалізуються у діяльності людській;

---

♦ техніка і методика вивчення людини та її діяльності, методи соціального виміру, які розробляються соціологією, використовуються всіма іншими суспільними і гуманітарни­ми науками;

* склаїась певна система досліджень, що проводяться на стику соціології та інших наук, які одержали назву соціаіьнихдосііджень (соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-психологічні, соціально-демографічні та ін.).

Як наука про суспільство, соціологія водночас структурно включає як загальїгу теорію соціальної багатоманітності явищ і процесів суспільного життя, що є об'єктами дослідження суспільних і гуманітарних наук, так і соціальні теорії різних специфічних об'єктів, а саме соціальні теорії праці (соціологія праці), освіти (соціологія освіти), релігії (соціологія релігії) тощо. Те, що соціологія займає загальне, а не приватне місце серед суспільних і гуманітарних наук, ще не означає її перетворення у філософську науку.

Зауважимо, що у своїй теоретичній частині соціологія переплітається з філо­софією. Мова, зокрема, йде про такий розділ філософії, як соціальна філософія, яка має чимале соціологічне забаріиення. Водночас теоретігчна соціологія має елементи соціальної філософії. Деякі спеціалісти цілком слушно вважають соц-і&тьну філософію вищим теоретичним рівнем соціологічного знання. Соцішіьна філософія конструює загальні принципи соціального буття, закони його функціо­нування і розвитку, які станоачять логічну основу соціології. Крім того, через соц­іальну філософію в соціологію переходять і загальні принципи буття (онтологія) і загальні принципи пізнання (гносеологія, логіка, методологія). Отже, кордони між філософією і соціологією є нечіткими. Філософія через соціальну філософію глибоко проникає в соціологію і стає, по суті, частиною її теоретичної системи. Водночас соціологія, здійснюючи конкретний аналіз суспільного життя у всій його багатоманітності, сприяє збагаченню понятійного апарату і предметного змісту соціальної філософії, а також конкретизації її положень і висновків на основі роз­ширення і поглиблення їх зв'язку з реальним життям, практикою.

Значення соціології для інших наук полягає в тому, що вона дає науково об-гру нтовану теорію про суспільство та його структуру, забезпечу є розуміння законів і закономірностей взаємодії його різних сфер.

Соціологія має безпосередній вихід на ряд суспільних і гуманітарних наук. На-
самперед спостерігається її тісний зв'язок із соціальною психологією. Соціолога,
які розробляють проблеми соціальної поведінки індивідів та спільностей, чимало
запозичають знань з досліджень у галузі психоаналізу і деяких розділів психіатрії.
Соціальні психолога поряд з психологічними методами спостереження, лаборатор-
ного і природного експерименту, тестуваїшя широко застосовують соціологічні ме-
тоди - анкетні опитування та інтерв'ю, коптент-аналіз, соціальний експеримент.
Спільними проблемами дослідження для соціології і соціальної психології є
потреби та інтереси, соціальні установки і ціннісні орієнтації, думки та настрої
людей тощо. Однак для кожної з них характерним є специфічний підхід до вив-
чення цих явищ. Наприклад, при вивченні громадської думки соціолога цікаатять
20 ТЕМА 1.

---

Смотрите также файлы

• РГР ВСТВ стац.doc

• MS_Word_2008.doc

• Навчальна практика з маркетингу.doc

• 1.doc

• istoriya_Ukrayini_shpori_2.doc