Файл: Управління закупівельною логістикою на прикладі дп кондитерська корпорація Рошен.pdf

21
сировини, готових виробів чи напівфабрикатів, виробничих запасів тощо, а також забезпечення поширення інформаційного потоку від пункту виникнення до використання з метою найбільш ефективного пристосування та задоволення потреб клієнта [14, с. 207].
На нашу думку логістичне управління закупівлями сировини та матеріалів варто розглядати як синтез стратегічного й оперативного управління.
У таблиці 1.2. наведено відмінності між логістикою закупівель та логістичним управлінням закупівлями.
Таблиця 1.2.
Порівняння змісту логістики закупівель та логістичного управління
закупівлями
Ознака
Логістика закупівель
Логістичне управління закупівлями
Методологічна основа
Теоретичні основи логістики
Теоретичні основи менеджменту та логістики
Місце в системі наук
Складова логістики
Складова логістичного менеджменту
Рівні управління
Оперативний рівень
Стратегічний та оперативний рівні
Функції
1. Визначення потреби підприємства в матеріальних ресурсах і вирішення питання щодо самостійного виготовлення чи закупівлі
необхідних матеріалів.
2. Аналіз ціни постачання
3. Оптимізація розмірів поставок і термінів закупівель ресурсів і сировини.
4.
Оцінка та вибір постачальників і встановлення договірних відносин.
5. Транспортування та складування закуплених матеріальних ресурсів.
1. Встановлення стратегічних і тактичних цілей логістичного управління закупівлями.
2. Вибір стратегії логістики постачання.
3. Прийняття рішення щодо купівлі чи самостійного виробництва потрібних комплектуючих, сировини тощо.
4. Планування оперативних і стратегічних потреб підприємства в матеріальних ресурсах; розмірів поставок і термінів закупівлі; транспортування і складування закуплених ресурсів.
5. Формування організаційної структури закупівель матеріально-технічних ресурсів.
6. Мотивація працівників, задіяних у процесі закупівель.
7. Контроль розміру поставок і термінів їх закупівель;
транспортування та складування ресурсів постачання
Складено на основі джерела 15, с.207; 8, с. 6
Сам процес закупівлі сировини та матеріалів здійснюється за рахунок пошуку та придбання потрібних ресурсів належної якості за оптимальними цінами. Важливим елементом ефективного функціонування логістичної

22
складової у сфері закупівель є аналіз можливих логістичних витрат. На рівні
загальновиробничих витрат вагомою ланкою є витрати у сфері постачання,
матеріаломісткі галузі характеризуються, у свою чергу, визначенням стратегії
підприємства за рахунок витрат на закупівлю сировини та матеріалів. Варто зазначити, що оптимізація закупівельного логістичного ланцюга піддається впливу як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. До першої групи відносять,
щонайперше, відносини підприємства з кредиторами та постачальниками.
Друга ж пов’язана із розумінням оптимальної діяльності частин ланцюга поставок, необхідністю пошуку різного роду компромісів між його учасниками.
Висвітлення повною мірою суті понять «логістика закупівель» та
«логістичне управління закупівлями матеріалів та ресурсів» допомогло розкрити основні відмінності традиційного підходу до управління закупівлями ресурсів від логістичного.
Перевага логістичного підходу перед традиційним полягає у тому, що перший дозволяє мінімізувати нестачу потрібної сировини за рахунок знаходження оптимальної партії замовлення товару, встановлення конкретних часових рамок його доставки, створення бажаного страхового запасу. Помірний дефіцит спостерігатиметься лише тоді, коли затрати на зберігання запасів необхідних для виробництва ресурсів становитимуть більшу величину порівняно із втратами від простою виробництва, спричинених їх тимчасовою нестачею. Логістичний метод керування закупівлями призведе до зменшення числа чинних складів за рахунок скорочення певної частки запасів, дозволить уникнути випадків, пов’язаних із нестачею необхідних матеріалів на складі,
через формування доцільного страхового запасу [1].

23
Будучи початковою ланкою логістичного ланцюга, логістика постачання є
тим процесом, що забезпечує рух матеріалів, сировини, інших ресурсів з ринку закупівлі до складу підприємства. Для продуктивної діяльності у сфері
постачання потрібно визначити конкретний асортимент товару, що замовлятиметься, скласти план його купівлі, визначитися із методом закупівлі
сировини та матеріалів та встановити певні принципи, яким варто слідувати для забезпечення безперебійної роботи відділу логістики закупівель.
Серед основних принципів логістики закупівель варто виділити наступні:

орієнтація на споживчий попит. Нехтування цим принципом несе негативні наслідки у вигляді сповільнення товарооборотності, збільшення витрат, погіршення фінансового стану підприємства в цілому;

плановий обсяг і асортимент купленого товару повинен відповідати фактичним показникам споживання з урахуванням потреби в запасах;

процес оптової закупівлі повинен створити вдалі необхідні умови для регулювання товаропостачання роздрібної торгівельної мережі;

орієнтація на постійне оновлення асортименту.
Вибір методу купівлі сировини, обладнання, комплектуючи тощо не менш важливим аспектом в організації постачання, адже обґрунтований підхід до його реалізації зможе мінімізувати витрати підприємства, що є вагомою складовою успішної діяльності останнього.
Виділяюсь такі основні методи закупівель:

оптові закупівлі або купівля єдиною партією;

регулярні закупівлі партіями;

щоденні (щомісячні) закупівлі за котирувальними відомостями;

закупівлі при необхідності;

купівля з невідкладною віддачею;

комбінований метод [13, с.36].
Варто розглянути кожен із запропонованих способів і виділити основні
переваги та недоліки кожного з них.

24 1. Метод оптового придбання. Даний варіант передбачає закупку матеріалів, сировини тощо однією великою партією. Зазвичай ним користуються у випадку непередбаченої потреби в товарі, який не вимагає
тривалого зберігання. Як правило, він купується в найближчі терміни реалізації
продукції.
Переваги:

простота оформлення документації;

гарантія постачання всієї партії замовлення;

знижені транспортні витрати;

надання вищих торгових знижок від постачальника.
Недоліки:

існує потреба у великих складських площах;

сповільнюється оборотність капіталу.
2. Регулярні закупівлі партіями. Такий спосіб використовується тоді, коли зручно замовити потрібну кількість товару, що поставлятиметься періодично дрібними партіями протягом визначеного терміну згідно з графіком потреби виробництва.
Переваги:

прискорюється оборотність капіталу, що пов’язано з кількаразовою оплатою за доставлений товар;

немає потреби у великих складах, площа економиться;

знижені витрати на документування постачання, адже оформляється лише замовлення всієї поставки.
Недоліки:

значні транспортні витрати;

існує можливість замовити більшу, аніж потрібно, кількість товару;

оплата усієї кількості продукції, визначеної в замовленні.

25 3. Щоденні (щомісячні) закупівлі за котирувальними відомостями. Цей варіант буде доцільним за умов купівлі дешевих і швидко вживаних товарів.
Котирувальні відомості містять таку інформацію: повний перелік замовленої
продукції, кількість наявного на складі товару, а також необхідна кількість товару.
Перевагами методу є:

прискорення оборотності капіталу за рахунок постійного обігу грошових коштів;

зниження витрат та зберігання та складування;

спостерігається своєчасність доставок.
Основним недоліком методу виступають значні транспортні витрати.
4. Доставка за мірою необхідності. Даний метод подібний до регулярних поставок, але існують певні особливості, такі як:

невизначеність у кількості товару, що замовляється (приблизний розрахунок);

зв'язок постачальників із замовниками перед кожною доставкою;

оплата лише за доставлений товар;

після закінчення контракту між замовником і постачальником перший не зобов’язаний приймати товар, який ще можу бути доставлений.
Переваги методу:

прискорений оборот капіталу;

оформлення документів потребує мінімального залучення ресурсів;

відсутність зобов’язань щодо купівлі певної кількості продукції;

більш гнучка реакція на зміни ринку.
Недоліки методу:

існує невизначеність у витратах;

значні транспортні витрати;

відсутність знижок;

26

зростання кількості трансакцій.
5. Купівля з невідкладною віддачею. Метод використовується у разі
купівлі товарів, які нечасто використовуються на виробництві, коли неможливо отримати їх за необхідності. Замовлення відбувається, коли товар потрібен.
Недолік такого способу полягає у:

зростанні обсягу витрат, пов’язаних із детальним оформленням документації при кожному замовленні;

дрібних розмірах замовлень;

великій кількості постачальників.
Варто зазначити, що процес купівлі матеріальних ресурсів може відбуватися централізовано або децентралізовано.
У таблиці 1.3 наведено основні відмінності централізованого та децентралізованого постачання вантажу.
Таблиця 1.3.
Відмінності централізованого та децентралізованого постачання
Централізована доставка
Децентралізована доставка
У процесі доставки товару беруть участь вантажовідправник,
перевізник
і
вантажоодержувач.
Процес доставки здійснюється за участі
вантажовідправника та вантажоодержувача.
Перший суб’єкт бере на себе відповідальність відіслати та завантажити товар, другий — його перевести, третій — розвантажити та прийняти.
Транспортуванням займається саме виробниче підприємство, але при цьому завантаження на власний транспорт,
розвантаження і приймання бере на себе друга сторона. Для цього створюється штат вантажників, експедиторів, а також готуються транспортні засоби.
Застосовуються кільцеві маршрути.
Застосовуються маятникові (лінійні)
маршрути.
Складено автором на основі джерела 16
Перевагою централізованого способу перед децентралізованим є
раціональне використання автотранспорту, не виникає простоїв, пробігів без вантажу, вантажопідйомність використовується якомога ефективніше,
спрощується документообіг, скорочується кількість вантажів, задіяних у вантажно-розвантажувальних роботах, а також експедиційних працівників,
зайнятих постачанням.

27
Сам процес закупівель представляє собою сукупність взаємоузгоджених управлінських рішень і торгівельних дій, що передбачає визначення споживчого попиту, координацію з постачальниками з приводу замовлень і доставки,
підписання контрактів та включає в себе три послідовні етапи:
1)
підготовчий, який передбачає вибудовування логістичної стратегії й тактики, дослідження ринку;
2)
безпосередні закупівельні операції, у рамках яких відбуваються укладення договорів, виконання передбачених умов перед постачальниками,
відвантаження та одержання товару, оплата;
3)
кінцевий, який полягає в здійсненні контролю за виконанням постачальниками своїх зобов’язань, проведенням обліку за станом закупівельно-реалізаційної діяльності в цілому [17].
Важливим елементом в успішній діяльності закупівельної логістики є
вирішення таких питань як «завдання MOB» (make-or-buy problem) і проблема вибору постачальника.
Проблема «зробити або купити» вимагає обґрунтованої відповіді на питання щодо самостійного виготовлення підприємством комплектуючих виробів, деталей тощо чи купівлі їх із зовнішнього джерела.
Незалежно від ситуації та умов зовнішнього середовища, у межах самих підприємств існують фактори, які впливають на діяльність компанії таким чином, що вона змушена відмовитися від самостійного виробництва товарів чи послуг. У такому разі приймається рішення на користь постачання сировини та комплектуючих із зовнішнього середовища за певних умов.
Схематично вирішення «питання MOB» зображено на рис. 1.2.
Тенденція закупівель замість власного виробництва, поліпшення якості,
зниження рівня запасів, інтеграція систем постачальників і покупців в єдину логістичну систему зумовили потребу підвищити ефективність роботи з постачальниками. На теперішній час гостро стоїть проблема вибору постачальника та висування більш високих вимог.

28
Раніше постачальник виконував роль продавця, який надавав необхідним матеріал та ресурси, не піклуючись про проблеми ефективного виробництва і
якості товару, що виготовлявся з поставленої ним сировини. Сучасні умови диктують інші правила гри, де підприємство-виробник і постачальник стають партнерами по бізнесу в рамках моделей В2В або В2С. працюючи спільно, вони можуть досягти зниження витрат і покращення якості товарів чи послуг. Саме такі міркування, а не боротьба за більшу частину прибутків, виходять наразі на перший план.
Рис. 1.2. Вирішення проблеми «make-or-buy problem»
Вибір постачальника є однією із найбільш важливих задач не лише закупівельної логістики, а й для усього логістичного комплексу, впливає на створення конкурентоспроможності продукції та ефективність ланцюга вартості. Співпраця з «правильним» і надійним постачальником чинить вплив на чи не на будь-який процес, починаючи від доставки товару на склади підприємства-замовника, закінчуючи ціноутворенням кінцевої продукції. Так,
стає можливим мінімізувати витрати підприємства на утворення й утримання запасів на складах, оптимізувавши їх розміри; зменшити кінцеву вартість товару, скоротивши їх собівартість; збільшити прибуток підприємства в цілому.

29
Деякі менеджери нехтують значенням правильного вибору партнера для ефективного функціонування всієї компанії. Власний успіх підприємства- покупця у забезпеченні кінцевого споживача власною якісною продукцією чи послугами значною мірою залежить від того, на скільки чітко постачальники виконують свої функції. Деякі дослідження показують, що в більшості компаній світу принаймні 50 % проблем, пов’язаних із якістю, виникають через товари чи послуги, якими їх забезпечували постачальники. Тому вибір «правильного»
постачальника є основою успішного функціонування та створення стійкої бази постачання будь-якого підприємства.
Окрім кількісних критеріїв вибору оптимального постачальника, таких як вартість придбання товарів чи послуг, терміни виконання поточних і термінових замовлень, наявність резервних потужностей, його фінансове становище та кредитоспроможність, існує велика група якісних показників, які відіграють важливу роль у процедурі вибору, проте важко піддаються визначенню. До таких показників відносяться імідж постачальника, відсутність негативних відгуків про його діяльність від партнерів по бізнесу або в засобах масової
інформації, доброзичливість персоналу, можливість іти на контакт і
довготривалі партнерські відносини. Не останню роль при виборі
постачальника відіграє його географічне розташування. Важливість цього критерію визначається перш за все транспортними витратами на доставку матеріальних ресурсів. Партнерство із близько розташованими постачальниками забезпечить, як правило, доставку необхідної сировини,
комплектуючих тощо із баз проміжного зберігання, покращить умови запровадження технології Just-In-Time, короткі виробничі цикли, велику надійність поставок, ліпші умови кооперації. Однак, варто врахувати і той факт,
що віддалені постачальники можуть забезпечити поставку матеріальних ресурсів вищої якості, з нижчими цінами, із кращим сервісом.
Як зазначалось вище, визначення пріоритетів при виборі постачальника залежить від великої кількості факторів, перш за все від маркетингової та

30
логістичної стратегії фірми-виробника. Укрупнено їх можна звести до трьох основних позицій: ціни, якості, сервісу (надійності) поставок.
Фактор ціни та витрат, пов’язаних з управліннями закупками, є для більшості фірм найважливішим, оскільки напряму визначає прибуток. Тому постачальників вибирають перш за все за ціновим критерієм. Зазвичай менеджер із закупівель користується чотирма базовими процедурами визначення цін на матеріальні ресурси потенційних постачальників: цінами товарних бірж, прас-листами, ціновими котируваннями та прямими переговорами з постачальниками [19, с.183-185].
Оптимальний вибір постачальника є важливим рішенням у процесі
мінімізації витрат. Адже співпраця з надійними партнерами, які задовольняють вимоги підприємства (особливо у сфері фінансових витрат), приносить останньому вигоди у формі зменшення собівартості виготовленої продукції,
найкращому задоволенні потреб споживачів, а відтак і збільшенні доходу [1].
1.3. Методичні підходи до ефективного управління закупівельною
логістикою
Логістичний підхід до управління підприємством, виробничим зокрема,
широко розповсюджується на теренах високорозвинених країн з ринковою економікою та є одним із найсуттєвіших важелів впливу на розвиток та зростання ефективності діяльності підприємств, адже забезпечує оптимізацію матеріального, фінансового й інформаційного потоків, а також витрат на управління ними.
Ринкові відносини сьогодення ставлять усіх суб’єктів підприємницької
діяльності в умови жорсткої конкурентної боротьби не лише за збільшення своєї частини на ринку, а й за можливість продавати клієнтам свій товар чи надавати послуги. Така ситуація вимагає від них ґрунтовного й виваженого