Файл: Управління закупівельною логістикою на прикладі дп кондитерська корпорація Рошен.pdf

41
поточ
Z
— фактичний (поточний) рівень запасу, фіз. од.;
оч.спож.
Z
— очікуване споживання за термін поставки, фіз. од.
Рис. 1.6 Модель з фіксованим інтервалом часу між замовленнями
Порядок розрахунку зазначених параметрів моделі подано в таблиці 1.5.
Оскільки час здійснення замовлення заздалегідь визначений і не змінюється незалежно від обставин, то змінною величиною буде розмір замовлення. Він обчислюється, базуючись на прогнозних даних споживання до моменту прибуття замовлення на склад підприємства.
Розмір замовлення обраховується так, що при умові точної відповідності
поточного (фактичного) рівня споживання очікуваному, постачання збільшує
запас на складах до максимально бажаного рівня. Тобто, різниця між максимально бажаним і поточним запасом є тією величиною, що є необхідною для поповнення запасу до оптимальної межі, а очікуване споживання протягом терміну доставки при цьому забезпечує це замовлення у момент постачання [1].
Система з фіксованим рівнем запасів і періодичністю замовлення більше пристосована до практичної діяльності підприємства, оскільки бувають складні
ситуації, коли розмір замовлення або інтервал часу між замовленнями не можуть бути сталими. Наприклад, при характерних змінах попиту немає
можливості забезпечити ефективне функціонування постачання до споживача без вагомого збільшення обсягу запасів. При виникненні якого збою у системі

42
постачання й споживання загальні моделі управління запасами стають малоефективними та недоцільними.
Таблиця 1.5
Розрахунок параметрів моделі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями
№
Показник
Розрахунок
1
Потреба (фіз. од.)
—
2
Інтервал часу між замовленнями (днів)
опт
q
P
N
I 
3
Термін поставки (днів)
—
4
Можлива затримка доставки (днів)
—
5
Очікуваний рівень денного споживання (фіз. од. /
день)
[1]/ кількість робочих днів
6
Очікуваний рівень споживання протягом терміну доставки (фіз. од.)
[3]*[5]
7
Максимальний рівень споживання протягом терміну поставки (фіз. од.)
([3]+ [4])*[5]
8
Гарантійний рівень запасу (фіз. од.)
[7]-[6]
9
Максимально бажаний рівень запасу (фіз. од.)
—
10
Розмір замовлення (фіз. од.)
оч.спож.
поточ макс
Z
Z
-
Z


Q
Складено на основі джерела 47
У моделі з фіксованим рівнем запасів і періодичністю замовлення основним параметром виступає період часу між замовленнями. Вона орієнтується на роботу в умовах значних споживчих коливань. Для запобігання стрімкого росту рівня запасів, що перебувають на складах підприємства, або навпаки їх дефіциту, замовлення проводяться не тільки у певні конкретно визначені періоди, але й при досягненні запасами деякого граничного рівня.
Отже, дана система базується на елементах і моделі з фіксованим розміром замовлення (коли відстежується граничний (пороговий) рівень запасу), і на моделі з конкретно встановленим інтервалом часу між замовленнями (коли визначається періодичність оформлення замовлень).
Система «мінімум — максимум» застосовується тоді, коли витрати,
пов’язані з обліком запасів і з оформленням замовлень настільки вагомі та значні, що можуть перевищувати затрати, спричинені дефіцитом товарів.
Основним параметром тут також виступає постійний інтервал часу між замовленнями. Відмінність полягає у тому, що замовлення здійснюються не з

43
урахуванням конкретно визначеного інтервалу часу, а в той момент, коли величина запасів на складах досягла свого мінімального значення. Замовлення ж передбачає поповнення цієї величини до максимально бажаного рівня.
Параметром системи, що потребує постійного розрахунку, є розмір замовлення, який за даних умов розраховується таким чином:
Q = Zмакс – Zпр + Zос, де
(1.18)
Zпр — пороговий рівень запасів (фіз. од.)
У таблиці 1.6 описано основні переваги та недоліки основних систем (з фіксованим розміром замовлення та інтервалом часу між ними) порівняно відповідно з перевагами та недоліками описаної.
Таблиця 1.6.

44
Висновки до розділу 1
У деяких літературних джерелах закупівельна логістика зустрічається під назвою заготівельна, або логістика постачання. Єдиного трактування даного терміну немає, науковці по-різному визначають суть поняття. Ознайомившись із різними підходами до тлумачення визначення, вважаю, що закупівельну логістику варто розглядати як процес, пов'язаний з інтегрованим управлінням потоковими процесами (матеріальним, фінансовим, інформаційним) від постачальника до підприємства з метою задоволення потреб у матеріальних ресурсах останнього та забезпеченні економічної ефективності суб’єктів відносин протягом усього ланцюга створення вартості.
Заготівельна логістика виконує ряд покладених на неї завдань, функцій,
досягає відповідних цілей, які визначають її суть. Головне завдання логістики постачання — забезпечити організацію закупівлі й доставку сировини,
матеріалів, комплектуючих тощо від постачальника до підприємства-замовника з мінімальними витратами грошових ресурсів і часу, належної якості за вигідною ціною, визначивши перед цим необхідну кількість та асортимент замовленого товару, обравши надійного партнера з його доставки.
Закупівельна логістика користується рядом методів, які допомагають їй будувати стратегію підприємства, досягати його відповідних цілей, якомога ефективніше функціонувати на ринку.
Дотримання встановлених принципів логістики постачання дозволяє
усунути негативні наслідки у вигляді сповільнення товарооборотності,
збільшення витрат, погіршення фінансового стану підприємства в цілому.
Не варто нехтувати питанням вибору постачальника, адже співпраця з надійним та добросовісним партнером чинить вагомий вплив не лише на організацію закупівлі, а й допомагає уникнути додаткових витрат, зменшити собівартість товару, що самостійно виготовляється підприємством, збільшити його прибуток в цілому, сприяти укріпленню конкурентних позицій на ринку.

45
Обґрунтований підхід до управління цим питанням забезпечить економію часу,
грошових і людських ресурсів.
Одна з найважливіших задач, яку вирішує логістика закупівель —
побудова моделі оптимального розміру замовлення. Кожне підприємство самостійно визначає оптимальне поєднання витрат і вигід від обраного рівня товарних запасів і розраховує, який розмір запасів за кожною товарною групою чи номенклатурою є достатнім.
Питання управлінням запасами підприємства напряму пов’язано з проблемою логістичного управління у сфері закупівель, адже вирішення першого сприяє пошуку тієї системи управління логістичною діяльністю, яка буде найбільш ефективною для окремо взятого підприємства.
Закупівельна логістика набуває широкого розповсюдження серед високорозвинутих країн з ринковою економікою. Вона є одним із дієвих важелів впливу на кінцеві результати діяльності підприємств, виробничих зокрема, адже забезпечує вдале поєднання та оптимізацію трьох основних потоків —
матеріального, фінансового й інформаційного, а також витрат на управління ними.
Тому варто віднайти та фактори, які чинять позитивний вплив на результативну діяльність постачань, а також мати змогу ефективно керувати ними.

46
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЗАКУПІВЕЛЬНОЮ
ЛОГІСТИКОЮ ПІДПРИЄМСТВА ДП «КОНДИТЕРСЬКА КОРПОРАЦІЯ
«РОШЕН»
2.1. Аналіз ринку кондитерських виробів України
Ринок кондитерських товарів є чи не найбільш розвиненою галуззю харчової промисловості не лише України, а й багатьох інших країн.
Забезпеченість підприємств власними джерелами сировини, значний попит на солодощі сприяють подальшому розвитку цього бізнесу, який щороку набирає
нових обертів. Однак, мінливість зовнішніх умов як економічної, так і
політичної сфери, можуть спричиняти певні труднощі для українських виробників [23].
Кондитерські вироби являють собою харчові продукти високої
калорійності та засвоюваності, яким притаманний значний вміст цукру,
фруктози, лактози; вживаються для отримання задоволення від приємного смаку, запаху, привабливого зовнішнього вигляду тощо [24].
На сьогоднішній день вітчизняні виробники кондитерських виробів здійснюють свою діяльність в умовах жорсткої конкуренції та стабільної
олігополії з постійними гравцями, де вихід на ринок та просування нового гравця витісняється чи не на початку здійснення його діяльності. Так, на кондитерському ринку України представлені такі найбільші виробники —
ДП «Кондитерська корпорація «Рошен», «Конті», ПрАТ «АВК», корпорація
«Бісквіт-Шоколад», Житомирська кондитерська фабрика «Житомирські
ласощі», компанія «Nеstle», ПАТ «Монделіс Україна» (до 2014 року «Крафт фукс Україна) та інші.
Беззаперечним лідером кондитерського ринку є ДП «КК «Рошен»,
продукція якого представлена далеко за межами України. Є одним із

47
найбільших світових виробників даної галузі, посідаючи 24-те місце у рейтингу Global Top-100 Candy Companies. Продукція представлена в 35
країнах світу — Україні, США, Канаді, Європі, Ізраїлі, Грузії, Китаї,
Японії, Кореї, Казахстані, Вірменії та інших [25].
У боротьбі за лідерство українського ринку солодощів компанія «Конті»
отримала срібло. Увійшовши до рейтингу ТОП-100 кондитерських компаній світу, у 2015 році посіла 38-е місце. Щорічний обсяг експортованої продукції
підприємства складає близько 30 %. Візитівкою компанії є шоколадно-вафельна цукерка «Шоколадні історії Джек» [26].
Закриває трійку лідерів компанія «АВК», яка займає перші позиції у категорії шоколадних цукерок. На зовнішньому ринку продукція підприємства у понад 20 країнах, а саме Німеччині, Великобританії, Ізраїлі, країнах
Прибалтики тощо. У світовому рейтингу 2016 року посіла 59-е місце. До складу компанії «АВК» входять Донецька, Луганська та Дніпропетровська фабрики,
однак, через військові дії на сході країни роботу перших двох довелось зупинити [27].
Залежно від сировини та технології виробництва товари кондитерської
промисловості поділяють на три макрогрупи: какаовмісні (шоколадні), цукристі
та мучні (борошняні) вироби. Структуру ринку кондитерських виробів України наведено на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Структура ринку кондитерських виробів України за 2013-2017 роки
Джерело: складено автором за даними Держкомстату

48
Як видно з даних рис. 2.1 найбільший обсяг у загальній структурі
виробництва та споживання займають борошняні вироби (понад 40 %), що пояснюється більш дешевою рецептурою, а відтак і кінцевими цінами порівняно із цукристими та какаовмісними солодощами.
Українські виробники кондитерських виробів постійно поповнюють рейтинг ТОП-100 кондитерських компаній світу, де критерієм відбору слугує
річна виручка від реалізації. Втрата ринків збуту в Криму та на непідконтрольній Україні території (зоні проведення АТО), вихід із російського ринку сприяли тому, що виробники втратили свої позиції у світовому рейтингу.
Експортно-імпортна діяльність чинить вагомий вплив на ефективне функціонування підприємства. Українська ж кондитерська галузь напряму залежить від експорту, сприйняття власної продукції за межами своїх кордонів.
Тому різного роду обмеження залишають украй негативний відбиток на розвитку промисловості, сприяють пошуку нових ринків збуту.
Зовнішньоекономічні зв’язки між Євросоюзом та Україною носять тісний характер, тому, щоб виділятись серед розмаїття європейських солодощів та складати їм конкуренцію, українські підприємства повинні слідувати
європейським стандартам, розширяти асортимент власного товару. Понад 90 %
імпорту України у даній галузі також забезпечують країни ЄС.
Споживання солодощів українськими жителями напряму залежить від рівня їх доходів. Тому стає очевидним той факт, що країни з високим добробутом та матеріальним становищем своїх громадян споживають такі
товари у значно більшій кількості. Найвищі показники отримала Швеція,
Фінляндія, Данія, Швейцарія, Норвегія, Великобританія, Нідерланди, Італія,
Бельгія тощо [28].
Станом на 2017 рік 50 % кондитерських виробів у натуральному вираженні забезпечили лідери солодкого сегменту — корпорація «Рошен» із загальною часткою у 24,70 %, компанія «Конті» із часткою 12,90 % та «АВК» із часткою 11,90 %. Інші гравці значно відстають від вищевказаних. Так, «Бісквіт-
Шоколад» і «Житомирські ласощі» займають 4,90 % та 3,90 % усієї галузі