Протягом робочого дня ЧІПС функціонує як центр комутації платіжних повідомлень і бухгалтерського обліку операцій між учасниками системи. Кожний учасник починає робочий день із нульового балансу. Тому учасники надають один одному кредит, щоб розплатитися між собою. Проте кожний учасник ЧІПС об- межує свою схильність кредитному ризику з боку будь-якого ін- шого учасника встановленням ліміту на чисту суму кредиту, який він готовий надати іншому учаснику в процесі відправлення й одержання платежів (двосторонній кредитний ліміт). Учасник може встановити цей ліміт на нульовій оцінці й у будь-який час змінити його розмір.

Протягом дня ЧІПС безупинно підраховує за платіжними по- відомленнями, які відправляються й одержуються, чисту позицію кожного учасника стосовно кожного іншого учасника. Платіжні повідомлення можуть передбачати зарахування засобів у той са- мий день або в один із наступних днів. Повідомлення першого роду опрацьовуються негайно по надходженню від відправника, якщо тільки вони не спричинюють за собою перевищення від- правником свого кредитного ліміту або межі чистої дебіторської позиції. Після передачі платіжного повідомлення одержувачеві воно не може бути відкликано установою-відправником.

Основна проблема розрахункових електронних систем — ве- ликий обсяг денних овердрафтів, що виникають при перевищенні резервного рахунка, при затримці надходжень від клієнтів і т. п. Загальна величина денних овердрафтів у системі ФРС і CHIPS досягає 80 млрд дол. Обсяги трансакцій, проведених CHIPS і l'edwire, розглянуті в табл. 3.2.

Таблиця 3.2

вимоги ПО ОПЛАТІ, ЩО ВИКОНУЮТЬСЯ ОКРЕМИМИ ПЛАТІЖНИМИ СИСТЕМАМИ

Англійська електронна система автоматизованих клірингових розрахунків CHAPS, що являє собою систему переказу кредиту протягом одного дня, пов'язує 12 банків, включаючи Англійсь­

кий банк. Банки, що одержують повідомлення про переказ засо­бів через цю систему, повинні надати кошти стороні, що креди­тується протягом дня. Це сприяє підвищенню ефективності CHAPS для ділових і фінансових кіл. Переказ коштів через сис­тему є безумовним і безвідзивним.

У Франції з 1984 р. функціонує система переказу засобів Sagritter (Сажиттер). Система була задумана як філія SWIFT. Бан- ки-учасники направляють доручення про переказ коштів у Фран­цузький банк, використовуючи Sagritter, вказуючи одну з трьох дат проведення: сьогоднішнього дня, наступного дня і через два дні. «Псевдорахунок» банку-відправника негайно дебетується від­повідно до дати проведення, а «Псевдорахунок» банку-одержувача кредитується відповідно до дати надходження, доручення про пе­реказ направляється в банк-одержувач. Наприкінці робочого дня дебети і кредити, пов'язані з «Псевдорахунком» на конкретну да­ту, записуються на рахунок банку у Французькому банку разом з результатами інших операцій. Але Французький банк не дозволяє банкам мати дебетові сальдо по рахунку. Якщо дебетове сальдо не покривається на початку наступного дня, то Французький банк може анулювати дебетові проведення, виконані Sagritter, а також кредити в порядку, зворотному прийому доручень.

У Швейцарії цілодобово діє Swiss Interbank Clearing Швейцар­ська міжбанківська клірингова система (ШМКС). Вона здійснює остаточні і безвідкличні платежі у швейцарських франках із ви­користанням засобів, що зберігаються у Швейцарському націо­нальному банку (ШНБ).

ШМКС є єдиною системою, що здійснює електронні платежі між швейцарськими банками. Розрахунки за всіма платежами проводяться за рахунками учасників на індивідуальній основі (дебетуванням рахунка банку, що дає вказівку про платіж, і кре­дитування рахунка банку-отримувача). ШМКС є системою як значних, так і дрібних роздрібних платежів; розміри платежів не обмежуються.

Метою функціонування ШМКС є зниження кредитних ризи­ків, усунення овердрафтів за жирорахунками в ШНБ, прискорен­ня розрахунків і полегшення банкам задачі керування готівкою.

Учасники ШМКС повинні знаходитися на території Швейца­рії і бути банками в тому значенні, як це визначається швейцар­ським законом про банківську діяльність. Крім того, вони пови­нні мати жирорахунок у ШНБ.

Через ШМКС можуть здійснюватися тільки кредитні перекази в швейцарських франках, тобто платежі завжди ініціюються бан­

---

ком-платником. 11ІМКС може використовуватися для зарахуван­ня платежів клієнтів банків на якийсь банківський рахунок, вико­нання платіжних доручень на користь третіх сторін, забезпечення покриття і здійснення міжбанківських платежів. Крім того, через ШМКС у платіжну систему пошти, телеграфу і зв'язку (ПТЗ) можуть надходити перерахування коштів на поштові рахунки або грошові перекази (суму переказу доставляє листоноша на буди­нок бенефіціара). І навпаки, платежі, ініційовані через відділення ПТЗ на користь власників банківських рахунків, переводяться з платіжної системи ПТЗ у ШМКС.

У банківські робочі дні ШМКС функціонує цілодобово. Роз­рахунки проводяться протягом приблизно 22 годин. День почи­нається о 18 год 00 хв (за цюрихським часом) напередодні аналі­зованого банківського робочого дня з переказу залишків за жиро- рахунками з основних рахунків у ШНБ на клірингові рахунки в ШМКС.

У Японії діє система фінансової мережі банку Японії (СФМ-БЯ). Вона створена в 1988 р. з метою здійснення електро­нних грошових переказів між фінансовими установами, включа­ючи Банк Японії (БЯ), що нею управляє. СФМ-БЯ працює в ре­жимі «он-лайн».

Фінансові установи, щоб одержати доступ до послуг СФМ-БЯ в сфері грошових переказів, повинні мати рахунки в Банку Япо­нії. Система СФМ-БЯ використовується для здійснення:

• грошових переказів між фінансовими установами, які пов'язані з міжбанківським грошовим ринком і займаються про­веденням операцій із цінними паперами;

• грошових переказів у рамках однієї й тієї самої фінансової установи (внутрішньофірмових грошових переказів);

• розрахунків за позиціями, що утворяться в результаті функ­ціонування клірингових систем, які знаходяться в приватному керуванні;

• грошових переказів міжфінансовими установами і Банком Японії (включаючи перекази колітів казначейства).

Грошові перекази, здійснювані СФМ-БЯ є звичайно кредит­ними, але для внутрішньофірмових переказів вони можуть також бути дебетовими. Банк-відправник може передати платіжну вка­зівку, що містить інформацію про клієнтів банка-відправника і/або банка-отримувача.

Учасники системи здійснюють грошові перекази з одного ра­хунка БЯ на інший пересиланням платіжних вказівок із терміна­лів СФМ-БЯ, встановлених у помешканнях окремих учасників.

---

Розрахунки за грошовими переказами проводяться на вибір учас- ника або на валовій основі в реальному часі (з 9 год 00 хв до 17 год 00 хв за токійським часом), або у встановлений час. Існують чотири встановлені розрахункових періоди: 9 год 00 хв, 13 год 00 хв, 15 год 00 хв і 17 год 00 хв. Платіжні вказівки можуть бути та- кож направлені напередодні розрахунку, причому такі розрахун- ки припиняються о 17 год 20 хв.

Грошові перекази, здійснені за допомогою СФМ-БЯ, є остато- чними. При розрахунку у встановлений час платіжні вказівки можуть бути відкликані до їхнього виконання. Валові платежі в реальному часі стають остаточними негайно.

Банк Японії не надає кредитів у межах робочого дня. Якщо якийсь учасник СФМ-БЯ не має на своєму рахунку коштів, до- статніх для здійснення грошового переказу в реальному часі, платіжна вказівка автоматично відхиляється.

Міжнародна міжбанківська система комунікацій SWIFT

SWIFT (Society for World-Wide Interbank Financial Telecom- munications) — СВІФТ (міжнародна міжбанківська організація з валютних і фінансових розрахунків телекс). SWIFT є провідною міжнародною організацією у сфері фінансових телекомунікацій. Основними напрямами діяльності SWIFT є надання оперативно- го, надійного, ефективного, конфіденційного і захищеного від несанкціонованого доступу телекомунікаційного обслуговування для банків і проведення робіт зі стандартизації форм і методів обміну фінансовою інформацією.

У травні 1973 р. 239 банків із 15 країн відповідно до бельгій- ського законодавства заснували SWIFT з метою розроблення фо- рмалізованих методів обміну фінансовою інформацією і створен- ня міжнародної мережі передачі даних з використанням стандартизованих повідомлень. Наступні чотири роки присвячені рішенню організаційних і технічних питань, і 9 травня 1977 р. відбулося офіційне відкриття мережі.

Тепер SWIFT об'єднує 4800 банків і фінансових організацій, розташованих у 155 країнах світу (серед них понад 2700 банків), у яких нараховується більше ніж 20 000 терміналів. Всі вони, не- залежно від їхнього географічного положення, мають можливість цілодобово взаємодіяти один з одним 365 днів на рік. Зараз по мережі SWIFT щоденно передається понад 5 млн фінансових по-

відомлень (рис. 3.5).

Рис. 3.5. Кількість повідомлень, переданих через термінал S.W.I.F.T.ServiceBureau

SWIFT не виконує клірингових функцій і є лише банківською комунікаційною мережею, орієнтованою на майбутнє. Повідом­лення, що передаються, враховуються у вигляді переказу за від­повідними рахунками «ностро» і «лоро», як і при використанні традиційних платіжних документів.

SWIFT — це акціонерне товариство, власниками якого є банки- члени. Зареєстровано товариство в Бельгії (штаб-квартира і по­стійно діючі органи знаходяться в м. JIa-Ульп поблизу Брюсселя) і діють за бельгійськими законами. Вищий орган — загальні збори банків-членів або їх представників (Генеральна асамблея). Усі рі­шення приймаються більшістю голосів учасників асамблеї відпо­відно до принципу : одна акція — один голос. Головні позиції в ра­ді директорів займають представники банків країн Західної Європи і США. Кількість акцій розподіляється пропорційно трафі­ку повідомлень, що передаються. Найбільшу кількість акцій мають C LIIA, Німеччина, Швейцарія, Франція, Велика Британія.

В Україні першими учасниками SWIFT стали більше ніж 20 банків, у тому числі НБУ, Перший український міжнародний Г>анк, Укрсоцбанк, Промінвестбанк, «Україна», Укрексімбанк, І радобанк, банк «Ажіо», Приватбанк, а також Українська міжба- нківська валютна біржа.

---

За оцінками незалежних експертів, банк середньої величини може одержати від участі в SWIFT від $15 000 на місяць чистого прибутку за рахунок прискорення обігу капіталу й залучення со­лідних клієнтів, зацікавлених у швидкому проходженні міжнаро­дних платежів, роботі на міжнародному ринку валют і цінних па­перів.

SWIFT розкриває перед своїми учасниками багато унікальних можливостей:

• підвищення ефективності роботи банку за рахунок викори­стання стандартизації та сучасних способів передачі інформації;

• забезпечення надійності при передачі повідомлень (коду­вання і спеціальний порядок передачі й прийому);

• прямий доступ банків-учасників SWIFT до своїх кореспон­дентів, відділень і філій в усьому світі (звичайне повідомлення може бути доставлено за 20 хв, термінове — за 5 хв);

• використання стандартизованих повідомлень, що допома­гає подолати мовні бар'єри й зменшити відмінності в практиці застосування міжнародних банківських операцій;

• гарантія безпеки передачі, тобто захист від підробок, втрати інформації та обов'язкова відповідь за всіма платіжними доручен­нями і фінансовими повідомленнями (за весь період роботи SWIFT не було зафіксовано жодного випадку передачі шахрайської інфо­рмації, жодного разу користувачі не мали збитків з вини SWIFT).

Членом SWIFT може стати будь-який банк, що відповідно до національного законодавства, має право на здійснення міжнарод­них банківських операцій. Поряд з банками-членами є й дві інші категорії користувачів мережі SWIFT— асоційовані члени та учасники. В якості перших виступають філіали і відділення бан- ків-членів. Асоційовані члени не є акціонерами і обмежені в пра­ві участі в керуванні справами товариства. Учасники SWIFT — різноманітні фінансові інститути (брокерські і дилерські контори, клірингові і страхові компанії, інвестиційні компанії) отримали доступ до мережі в 1987 р.

Вітчизняні банки використовують SWIFT в основному для платежу за кордон, але більшу частку складають повідомлення, кінцевий адресат для яких— українські банки та банки СНД. Членство в SWIFT дає можливості для більших та інтенсивніших фінансових та економічних зовнішніх контактів, в тому числі, для створення нормальних умов для функціонування іноземних інвестицій на території України.

SWIFT — організація безприбуткова, весь прибуток витрача­ється на покриття витрат і модернізацію системи.

---

Робота в мережі SWIFT дає користувачам низку переваг:

• надійність передачі повідомлень, що забезпечується побудо­вою мережі, спеціальним порядком передачі і прийому повідом­лень за рахунок резервування кожного з елементів мережі;

• мережа гарантує повну безпечність багаторівневою комбінацією фізичних, технічних і організаційних методів захисту, що забезпечу­ють повне збереження і таємність повідомлень, що передаються;

• скорочення операційних витрат порівняно з телексним зв'язком;

• швидкий спосіб передачі повідомлень у будь-яку точку світу; термін доставки повідомлення становить 20 хв, його можна скороти­ти до 1—5 хв (термінове повідомлення), що перекриває показники окремих каналів зв'язку. Аналогічна передача по телеграфу займає близько 90 хв. У випадку, коли відправник зкомутований з отриму­вачем (режим on-line), передача даних проходить менше ніж за 20 с;

• оскільки всі платіжні документи надходять у систему в стандар­тизованому вигляді, то це дає змогу автоматизувати оброблення да­них і підвищити в кінцевому результаті ефективність роботи банку;

• у зв'язку з тим, що міжнародний обіг усе більше концентру- сться на користувачах SWIFT, підвищується конкурентоспромо­жність банків—членів SWIFT;

• SWIFT гарантує своїм членам фінансовий захист, тобто як­що з вини товариства й протягом доби повідомлення не досягло адресата, то SWIFT бере на себе всі прямі і побічні витрати, які поніс клієнт через це запізнення.

Головним недоліком SWIFT, з точки зору користувачів, є до­сить дорогий вступ до товариства. Витрати банку по вступу в SWIFT становлять 160—200 тис. дол. США. Це створює пробле­ми для малих і середніх банків. Недоліком можна також назвати велику залежність внутрішньої організації від досить складної технічної, зменшення можливостей користування платіжним кре­дитом, тобто скорочується період між дебетом і кредитом рахун­ків, на яких відображається даний переказ.

Уніфіковані формати повідомлень, що використовуються для передачі інформації в мережі SWIFT, поряд з присвоєними бан­ківськими ідентифікаційними кодами (восьмизначний код, що є унікальним адресом банківських та інших фінансових інститутів) рекомендовані ISO в якості міжнародних стандартів. Стандарти SWIFT стали стандартами де факто для фінансових повідомлень, ішливаючи на банківську справу різних країн.

У даний час використовується 11 категорій, що охоплюють більше ніж 130 типів повідомлень (Message Transaction), побудо- ианих таким чином, щоб забезпечувати виконання фінансових операцій з більшою точністю (табл. 3.3).

---

Смотрите также файлы

• книга міжнарод розрах Савлук.doc

• книга міжнарод розрах Рудаківська.doc

• Metod_stat_II.doc

• Metod_stat_1.doc

• Тема 7 н.docx