Рахунки в закордонних банках потребують постійного спосте­реження за їхнім станом. Тому в умовах ще недостатньо розвину­тої інфраструктури це може принести Державному експортно- імпортному банку України додаткові проблеми.

У кореспондентських відносинах вирізняють А- та і>-коре- спондентів. Про А-кореспондентів йдеться, коли між національ­ним та іноземним банком існують кореспондентські рахунки як на одно-, так і на двосторонній основі (рис. 3.1).

А-кореспонденти

Рис. 3.1. Кореспондентські відносини між банками (тип А)

Б-кореспонденти не ведуть взаємних рахунків, хоч співробіт­ництво між ними може бути дуже інтенсивним. На відміну від кореспондентських відносин типу А, тут необхідна для виконан­ня безпосередніх доручень третя кредитна установа, як правило, в країні, у валюті якої має бути здійснена оплата. Обмін контро­льними документами та особливі домовленості між банками- кореспондентами, які називають також агентськими угодами, уможливлюють, незважаючи на відсутність кореспондентських рахунків, взаємне співробітництво в зовнішньоторговельних опе­раціях.

У межах агентської угоди між банками-кореспондентами типу Б (рис. 3.2) прямі доручення мають бути виконані одразу після їх надходження, без очікування формування відповідного покриття. Доручення виконуються через певні банки (наприклад там, де обидва партнери мають свої рахунки).

Б-кореспонденти

Рис. 3.2. Кореспондентські відносини типу Б

Однобічне ведення рахунка здійснюється також тоді, коли, наприклад, через велику кількість рахунків у країні іноземний кореспондент не зацікавлений відкривати нові. На практиці час­то буває, що однобічне ведення рахунка переростає в двобічне, зумовлене зростанням обігу та зміцненням довіри. Таким чином початкові кореспондентські відносини типу Б можуть перетво­ритися на відносини типу А. Особливо інтенсивні та довірчі відносини існують між ^-кореспондентами, які не лише обмі­нюються необхідними контрольними документами та зразками підписів, а й домовляються про телексні ключі, впроваджують нові кредитні лінії.

На основі кореспондентських договорів здійснюють розраху­нки в зовнішній торгівлі, в тому числі акредитивами, переказни- ми векселями, іноземними грошовими переказами. У передбачені договором терміни банки-кореспонденти взаємно звіряють запи­си на кореспондентських рахунках.

Міжнародний кореспондентський рахунок — рахунок, на якому відображено розрахунки, здійснені банком однієї країни за дорученням і за рахунок іншої на основі кореспондентської угоди.

Кореспондентські рахунки, за міжнародними розрахунками, поділяють на рахунки ностро і рахунки лоро.

---

Міжнародний рахунок ностро (італ. nostra conto — наш ра­хунок):

1. рахунок, який банк відкриває в своєму іноземному банку- кореспонденті й на якому враховуються всі його витрати і надхо­дження;

2. кореспондентський рахунок, за яким здійснюються всі опе­рації з виконання кореспондентом доручень банку.

Міжнародний рахунок лоро (італ. loro conto — їхній ра­хунок):

1. кореспондентський рахунок з міжнародних розрахунків, який відкривається у вітчизняному банку на ім'я іноземного бан- ку-кореспондента;

2. рахунок, який відкривається банком-кореспондентом для захисту сум, що видаються або одержаних за дорученням свого кореспондента.

Рахунок лоро може бути також кореспондентським рахунком третього банку, відкритим у банку-кореспонденті даної кредитної установи. В цьому разі він називається востро-рахунком.

Міжнародний рахунок востро (італ. vostro conto — ваш ра­хунок) — рахунок банку-кореспондента в певній кредитній установі.

Формування кореспондентських відносин

У процесі створення кореспондентських відносин між банка­ми можна виділити кілька типових етапів (рис. 3.3).

На першому етапі відбувається вибір партнера. Інформація про можливого партнера за кордоном збирається через: публіка­ції міжнародних фахових журналів; міжнародну пресу; централь­ні банки відповідних країн; посольства України у відповідних державах, посольства інших держав в Україні; міжнародні орга­нізації; клієнтів та їхніх ділових партнерів; візити представників іноземних банків; візити іноземних банків; річні звіти банків.

Таким чином, створюється уявлення про банки тієї чи іншої держави.

У процесі вибору банку-кореспондента керуються такими критеріями:

• Мережа філій цього банку всередині країни, що дозволяє швидко й дешево здійснювати розрахунки, користуючись потен­ціалами банку-кореспондента в усіх частинах його держави.

• Його представництва в інших важливих центрах міжнарод­ної торгівлі за кордоном дають можливість заощадити час у про­

Рис. 3.3. Етапи створення кореспондентських відносин між банками

На другому етапі до обраного банку надсилається лист із пропозицією встановити кореспондентські відносини.

До листа додаються звіт про діяльність, статут та копія ліцен- іії Національного банку на проведення банківських операцій. (В Україні дозвіл на встановлення прямих кореспондентських від­носин надає регіональне управління Національного банку).

цесі створення кореспондентських банківських відносин у разі, якщо обсяг зовнішньої торгівлі невисокий, а також рефінансува- ти свої операції у валюті третьої держави.

• Кількість банків-кореспондентів обраного банку.

• Спектр послуг, які банк-кореспондент може запропонувати.

• Професіоналізм персоналу.

• Творчий потенціал у пошуку рішень.

• Надійність.

• Швидкість реакції в спільній діяльності.

• Аналіз цін на різноманітні банківські послуги.

Однак деякі банки не пропонують визначеного пакета послуг. Це не обов'язково свідчить про те, що рівень послуг банку не відповідає вищим стандартам. Обмежене коло послуг пояснюєть- ся тим, що в тій чи іншій галузі банк пропонує особливий пакет і не приділяє такої уваги іншим послугам. Інакше кажучи, він спе- ціалізується на певних сферах комерційної діяльності.

---

На третьому етапі між банками підписується кореспондент­ська угода.

Кореспондентська угода — договір про встановлення корес­пондентських відносин і відкриття кореспондентських рахунків лоро та ностро, в якому фіксується термін дії договору, розмір комісійних зборів, порядок відкриття і режим функціонування кореспондентських рахунків (субрахунків) та інші зобов'язання сторін.

На четвертому етапі відкривається кореспондентський ра­хунок.

Для відкриття рахунку банк-кореспондент надає такі доку­менти:

• дозвіл регіонального управління Національного банку на встановлення прямих кореспондентських відносин;

• заяву на відкриття рахунка;

• нотаріально завірені копії статуту та банківські ліцензії;

• картку із зразками підписів та відбитком печатки;

• баланс та довідку про дотримання економічних нормативів на останню звітну дату.

Операції за кореспондентськими рахунками комерційних бан­ків можуть виконуватися в межах наявних коштів; за взаємною домовленістю можливий овердрафт.

Аналогічно встановленню банківських кореспондентських відносин один з партнерів повинен повідомити іншому про своє бажання відкрити в нього рахунок. У своїй політиці відкриття рахунків, наприклад Державний експортно-імпортний банк України, дотримується принципу: зазвичай відкривати рахунки в конкретних валютах у банках тих країн, для яких дана валюта є національною. Проте тут існують винятки. Наприклад, рахунки в доларах США, крім американських банків, відкриті в банках Ні­меччини, Великої Британії, Швейцарії, Угорщини, Австрії, Росії. Для відкриття всіх цих рахунків і використання в розрахунках були вагомі підстави (наприклад, Франкфурт-на-Майні, Лондон, Цюрих є фінансовими центрами світу; доцільність рахунку в Мо­сковському міжнародному банку зумовлена політико-економіч- ними факторами і т. д.).

Найчастіше встановлення кореспондентських відносин супро­воджується взаємним відкриттям рахунків. Проте це не є прави­лом. Заяву про відкриття рахунка можна зробити в усній формі, висловивши її у ході переговорів банку або по телефону. Однак банку, що відкриває рахунок, варто надати слідом за цим підтве­рдження в письмовій формі.

ЗРАЗОК ДОГОВОРУ №

про кореспондентські відносини

м. « » 200 р.

Банк в особі ,

діючої на підставі (надалі — Банк), з однієї сторони, та

в

особі

діючого на підставі

(надалі — Кореспондент), з іншої сторони, уклали цей Договір про таке:

1. Предмет договору

1. Банк відкриває на ім'я Кореспондента мультивалютний корес­пондентський рахунок типу «лоро» (надалі — «Рахунок»).

2. У рамках діючого договору Кореспондент має право проводити через Рахунок операції відповідно до норм діючого законодавства України, нормативними актами Національного банку України, що були прийняті міжнародною банківською практикою, а також цим Догово­ром.

3. Номер кореспондентського рахунка Кореспондента в Бан­ку

2. Порядок ведення рахунку

1. Банк виконує відповідно до норм діючого законодавства Украї­ни, прийнятими банківськими стандартами та міжнародною банківсь­кою практикою доручення Кореспондента при здійсненні операцій за кореспондентським рахунком.

2. Доручення та інші документи Кореспондента без підпису, а та­кож ті, що не можуть бути ідентифіковані (наприклад, у разі неправи­льно розрахованого телексного ключа), вважаються недійсними і не ви­користовуються банком. Банк повідомляє Кореспондентові про інші неможливості виконання таких документів.

3. Доручення на переказ коштів з кореспондентського рахунка ви­копуються:

1. Платежі в національній валюті України:

а) в день отримання платіжного доручення, якщо воно було одержа­но Банком до 12.30 год за київським часом.

б) упродовж наступного робочого дня, якщо платіжне доручення одержано Банком після 12.30 год за київським часом.

2. Платежі в іноземній валюті:

а) упродовж наступного робочого дня, якщо платіжне доручення одержано Банком до 16.30 год за київським часом;

---

б) упродовж другого робочого дня з моменту отримання платіжного доручення, якщо воно одержане Банком після 16.30 год за київським часом.

2.3.3. Доручення по платежах за внутрішньобанківською розрахун­ковою системою, отримані до 17.00 год за київським часом виконують­ся впродовж дня.

4. Кореспондент здійснює операції в рамках залишку коштів на рахунку. Банк не несе відповідальності за виконання доручень Корес­пондента, сума яких (включаючи комісію Банку) перевищує дійсний залишок коштів на Рахунку. Про неможливість виконання платіжних інструкцій Банк повинен повідомити Кореспондентові не пізніше на­ступного робочого дня.

5. Витяги по Рахунку висипаються Кореспондентові узгодженим каналом зв'язку (S.W.I.FT., телекс, поіта) наступного дня, після здійс­нення операцій по Рахунку. Витяг вважається підтвердженим, якщо Кореспондент не подав свої зауваження в письмовому вигляді впро­довж 30 днів від дня одержання витягу.

6. Банк утримує комісію згідно з діючими тарифами (додаються), котрі є невід'ємною частиною дійсного Договору. Про зміни тарифів Банк завчасно повідомляє Кореспондентові. Банк залишає за собою право встановлювати окрему комісію за надання додаткових послуг Кореспондентові, про розміри та порядок сплати котрої він інформує Кореспондентові.

7. Кореспондент надає право Банку після проведення кожної опе­рації списувати з його рахунка суми комісійних згідно з п.п. 2.6. даного Договору.

3. Обов'язки сторін

1. Сторони зобов'язуються виконувати розпорядження один одно­го, котрі пов'язані з виконанням операцій згідно з умовами п. 1.2. дано­го Договору, відповідно до міжнародної банківської практики та діючо­го законодавством України, нести повну відповідальність за правильність та своєчасність виконання таких розпоряджень.

2. Банк зобов'язується, відповідно до діючого законодавства України, зараховувати на Рахунок грошові кошти, що надходять на ім'я Кореспондента та його клієнтів, перераховувати за дорученням Корес­пондента грошові кошти для розрахунків за власними операціями Ко­респондента та його клієнтів як на території України, так і за її межами.

3. Банк зобов'язаний забезпечити недоторканість грошових коштів Кореспондента та конфіденційність інформацій про операції, що про­водяться через Рахунок.

4. Кореспондент зобов'язаний надавати доручення Банку на про­ведення операцій по Рахунку в рамках кредитного залишку по Рахунку (включаючи комісію Банка), а також контролювати відповідність сум платежів та залишку по Рахунку.

---

3.5. У випадку будь-яких змін у документах, наданих для відкриття Рахунка, Кореспондент зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів подати нові документи.

4. Відповідальність сторін

1. У разі невиконання (несвоєчасного виконання) доручення Коре­спондента Банк сплачує Кореспондентові штраф із розрахунку 0,1 % від суми невиконання (несвоєчасного виконання) платежу за кожний день прострочки. Сплата штрафу не звільняє Банк від виконання платі­жних доручень Кореспондента.

2. Кореспондент несе відповідальність за достовірність наданих документів для відкриття Рахунка, а також платіжних доручень та ін­ших документів. За основу підтвердження достовірності даних, що пе­редаються каналами зв'язку, беруться S.A.K. (S.W.I.F.T. Authentication Key) для S.W.I.F.T. повідомлень; T.T.K. (Telegraphic Test Key), номер та автовідповідь телекса Кореспондента— для телексних повідомлень; зразки підписів вповноважених осіб та відбитку печатки Кореспонден­та — решти типів повідомлень.

3. При виконанні розпоряджень Кореспондента Банк не несе від­повідальності за правильність інформації, що вказана в розпорядженні, за непорозуміння, що мали місце внаслідок змін тексту доручень при передачі каналами S.W.I.F.T., телексом, телеграфом, а також за іншими обставинами, що не залежать від Банку.

5. Вирішення суперечок

5.1. Суперечки та розбіжності вирішуються сторонами шляхом пе­реговорів чи складанням додаткових угод.

6. Термін дії договору

1. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторона­ми та діє до 31 грудня цього року.

2. Якщо кожна із сторін не повідомить про своє бажання розірвати Договір не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну його дії, Договір автоматично продовжується на наступний календарний рік.

3. Договір може бути розірвано за ініціативою однієї із Сторін. Сторона за ініціативою якої відбувається розірвання, повідомляє про це не пізніше, ніж один місяць, до розриву Договору.

4. Упродовж трьох днів після припинення дії Договору та письмо­вого підтвердження Кореспондентом залишку на рахунку, Банк зо­бов'язаний за розпорядженням Кореспондента перерахувати залишок коштів по Рахунку на рахунок Кореспондента в іншому банку.

7. ОСОБЛИВІ УМОВИ

7.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове, повне виконання чи неналежне виконання своїх обов'язків, якщо це було спричинено форс-мажорними обставинами. До форс-мажорних обста­

---

Смотрите также файлы

• книга міжнарод розрах Савлук.doc

• книга міжнарод розрах Рудаківська.doc

• Metod_stat_II.doc

• Metod_stat_1.doc

• Тема 7 н.docx