На адресу авізуючого іноземного банку направляється шиф­рована телеграма або повідомлення по системі SWIFT (якщо банк-емітент і авізуючий банк є членами цієї системи) із зазна­ченням номера акредитива, його повних умов, засобу платежу по ньому, місця виконання і місця закінчення терміну дії акредитива і робиться посилання на те, що акредитив підпорядкований UCP.

Варто врахувати, що таке телетрансмісійне повідомлення з ін­струкціями про авізування акредитива (або змінах до нього) буде вважатися оперативним акредитивним документом (або робочою зміною), і поштове підтвердження не потрібне.

Ведення акредитивного досьє в банку. Оригінал заяви на від­криття акредитива направляється на збереження до документів дня, копія залишається в досьє акредитива, друга копія поверта­ється наказодавцю акредитива разом із випискою по особовому рахунку в якості підтвердження відкриття акредитива. У акреди­тивному досьє є всі графи, необхідні для чіткого і правильного ведення акредитива: номер акредитива; вид акредитива; термін його дії; місце витікання; оцінка про пролонгацію; номер акреди­тивного балансового рахунка; код інвалюти; сума відкриття ак­редитива; найменування авізуючого, виконуючого, рамбурсуйо- чого банків; найменування наказодавця акредитива, номер його поточного валютного рахунка, з якого відкритий акредитив; оці­нки про дату відкриття акредитива, про всі внесені в нього умови зміни, про все листування, що ведеться по акредитиву; порядок оплати витрат по акредитиву; оцінка про відсоток покриття акре­дитива і сумі початкового платежу — у повній сумі або з остато­чним розрахунком. На внутрішній стороні акредитивного досьє робляться оцінки про рух сум по акредитиву: по кредиту вказу­ються суми відкриття і збільшень акредитива, по дебету — суми виплат або зменшень акредитива на конкретну дату; у графі «За­лишок» виводиться залишок коштів на акредитиві на цю дату. Процес збільшення суми акредитива відбувається аналогічно процесу відкриття акредитива.

ПРОФОРМА ЖУРНАЛУ АКРЕДИТИВНОГО ДОСЬЄ

Date Received	Our No.	Their No.	Customer/ Issuing Bank	Usance	Advising Bank	Bene- fisiary	Amount		Date issued

---

Фаза 3 — виконання акредитива

Перед тим як експортер подасть документи в банк, він пови­нен обов'язково переконатися, що вони за всіма пунктами відпо­відають акредитиву.

Передусім мають бути наявні всі необхідні документи. Вони не повинні ні порушувати умов акредитива (правильність), ні су­перечити один одному (відсутність суперечностей CT. 15 UCP), оскільки банк при прийнятті рішення про приймання або не­приймання документів дотримуватиметься принципу суворої відповідності документів і строків.

Принцип суворої відповідності документів

Він гласить, що банк повинен ретельно перевіряти відповід­ність тексту подання документів текстові умов акредитива і може здійснювати оплату лише за відповідності документів умовам ак­редитива, про що складається відповідний лист.

В одному з рішень англійського суду щодо цього було зафік­совано:

«В операціях з документами немає місця для документів, які приблизно такі самі або які так само є дійсними». (Й.К.Д. Цан Оплата і забезпечення платежу у зовнішній торгівлі, 6-е видання, Берлін / Нью-Йорк, 1986, с. 150).

Навіть якщо основна угода була виконана відповідно з дого­вором, банк може прийняти лише ті документи, які повністю від­повідають акредитиву. Рішення при цьому буде прийматися ли­ше на основі документів (ст. 166 UCP), що відповідає принципу незалежності акредитива від основної угоди (ст. З і 4 UCP).

Принцип суворого дотримання строків

Принцип суворого дотримання строків потребує, щоб указана в акредитиві дата закінчення строку для представлення докумен­тів і крайній строк відвантаження були суворо дотримані. За до­кументами, пред'явленими пізніше, банк має право не здійснюва­ти платежі.

Якщо в акредитиві не вказано кінцеву дату для представлення документів, то вона настає одночасно з датою закінчення строку акредитива. Максимальний строк між датою видачі вивантажу­вальних документів (дата відправки товару) та їх представленням у банк — 21 день, якщо положення в акредитиві не передбачають більш тривалий проміжок часу.

Якщо закінчення строку акредитива припадає на неділю або святкові дні, то строк представлення документів продовжується до наступного робочого дня. Однак банки відхиляють транспорт­ні документи, в яких вказано пізнішу дату їх видачі, ніж дата строку закінчення акредитива. Граничної дати відвантаження, зафіксованої в акредитиві, таке продовження не торкається, і ₍ строк в 21 день за акредитивами, що не мають у собі граничної дату відвантаження, не продовжується (ст. 486 UCP).

Особливо суворо щодо дотримання строків акредитивів, фор­мулювання яких має точно визначений зміст. Так, поняття «від­правка у середині січня» охоплює з 11 по 20 січня включно, а від­вантаження 21 січня вважатиметься простроченим (ст. 53 UCP).

У тих випадках, коли виконуючим банком є банк-емітент (україн­ський), термін дії акредитива минає, приміром, у Києві, акредитив оплачується відповідно тільки після одержання і перевірки докумен­тів співробітником відділу імпортних акредитивів банку. Виконую­чий банк (банк-емітент) повинен мати розумний термін, але не біль­ше 7 (семи) банківських днів із дня одержання документів, для їхньої перевірки і рішення, прийняти або відмовитися від них та інформува­ти відповідно сторону, від якої вони отримані, про своє рішення. У даному випадку, отримавши від іноземного банку документи і пере­конавшись у їхній повній відповідності умовам акредитива, співробі­тник відділу імпортних акредитивів робить їхню оплату з акредитива.

При перевірці поданих до оплати документів співробітник бан­ку звертає особливу увагу на їхню комплектність (відповідність переліку) і відповідність за зовнішніми ознаками умовам акреди­тива, тобто на те, щоб зазначені в документах реквізити (номер контракту, номер рахунку, дата відвантаження, місце призначення товару, місце відвантаження товару, умови постачання товару й ін.) збігалися з відповідними умовами, зазначеними в акредитиві. Як правило, авізуючий банк при висиланні документів на адресу банка-емітента в своєму супровідному авізо вказує перелік пода­них бенефіціаром документів до оплати. У випадку виконання ак­редитива банком-емітентом уся відповідальність за Їхню перевірку й оплату лежить на співробітнику відділу імпортних акредитивів цього банку, тому що авізуючий банк тут тільки приймає від бе- нефіціара документи і висилає їх на адресу банка-емітента, не пе­ревіряючи. Співробітник відділу імпортних акредитивів банка- емітента перевіряє (зазвичай протягом семи днів) і оплачує доку­менти протягом установленого, розумного терміну з дати одер­жання банком або в терміни, передбачені умовами акредитива, якщо останній відкритий із розстрочкою платежу.

---

При виконанні платежів з акредитива співробітник відділу ім­портних акредитивів по дебетовій стороні акредитивного досьє записує суму платежу в іноземній валюті. У графі «Залишок» ви­водить суму залишку засобів на акредитиві з урахуванням поточ­

ного платежу, у графі «Комісія і витрати» указує суму витрат, яку варто відшкодувати іноземному банку за здійснення даної операції з документами. При цьому співробітник відділу імпорт­них акредитивів банка-емітента повинний особливо старанно пе­ревіряти слушність нарахованих іноземним банком сум комісії і витрат відповідно до тарифу комісійної винагороди цього банку, j

У випадку виявлення яких-небудь помилок або неточностей у нарахуванні іноземним банком комісії співробітник відділу імпо­ртних акредитивів переказує іноземному банку при платежі комі­сію в правильній сумі, пояснивши свої дії. При цьому варто вра­хувати, що коли виконуючим банком є банк-емітент, платіжна комісія на користь іноземного банка не переказується, тому що всю відповідальність за перевірку документів несе банк-емітент, і про що сповіщається іноземному банку.

Для відображення операцій по оформленню платежу у внут­рішньому бухгалтерському обліку співробітник відділу імпорт­них акредитивів робить відповідні бухгалтерські записи упоряд­куванням меморіального ордера. У випадку телеграфного рам- бурсу і за умови віднесення комісії банку на рахунок бенефіціара (що повинно випливати з умов акредитива) із суми платежу від­раховується вартість телекомунікаційного повідомлення в інозе­мній валюті, нарахована співробітником відділу імпортних акре­дитивів відповідно до діючого тарифу.

При оплаті документів співробітник відділу імпортних акре­дитивів нараховує комісію із суми платежу відповідно до тарифу комісійної винагороди банку, списує суму цієї комісії з валютно­го рахунка наказодавця акредитива і зараховує на рахунок прибу­тків банку так само, як комісію за відкриття акредитива. При цьому особливу увагу варто звернути на обмовку наказодавця акредитива, зроблену при його відкритті щодо порядку оплати комісії і витрат, а також за рахунок якої сторони вони оплачу­ються. На адресу іноземного банку направляється телекомуніка­ційне платіжне доручення на оплату даної суми з акредитива на користь бенефіціара відповідно до інструкцій, які містяться в су­провідному авізо, при якому іноземний банк вислав документи на адресу банка-емітента, із вказівкою рамбурсуючого банку через який варто здійснити платіж. Банк-емітент переказує засоби, ін­структуючи рамбурсуючий банк оплатити належну суму по при­значенню на користь авізуючого банку, вказуючи термін валюту­вання, тобто дату, на яку рамбурсуючий банк може списувати суму платежу з кореспондентського рахунку банка-емітента в се­бе. Банк-емітент сповіщає про платіж авізуючому банку або ін­

---

структує рамбурсуючий банк зробити це самостійно. Якщо банк- емітент має кореспондентський рахунок у авізуючому банку, то він на підставі інструкції авізуючого банку може уповноважити останній дебетувати свій рахунок у нього для платежу на користь бенефіціара. У випадку коли авізуючий банк і банк-емітент вхо­дять у систему SWIFT, телекомунікаційне повідомлення направ­ляється за допомогою цієї системи, що значно прискорює процес одержання платежу.

Повідомлення по системі SWIFT направляються по спеціаль­но встановлених формах залежно від типу повідомлення. Якщо банк-емітент має кореспондентський рахунок у авізуючому бан­ку, то при здійсненні платежу він спрямовує на адресу авізуючо­го банку повідомлення по системі SWIFT № 756 «Сповіщення про відшкодування або оплату». Це повідомлення використову­ється для сповіщення одержувача про відшкодування або оплату на його користь необхідної за акредитивом суми. У спеціальних полях указуються всі необхідні реквізити, причому якщо номер поля підкреслений рис кою, заповнення даного поля обов'язкове.

У випадку коли платіж проводиться не прямо, тобто якщо банк-емітент не має кореспондентського рахунка в банку, від якого отримані документи, або якщо авізуючий банк просить пе­реказати кошти на його рахунок у третьому банку, банк-емітент виконує платіж за системою SWIFT, використовуючи повідом­лення типу № 202 «Переказ на користь третього банку». У такій формі необхідними для заповнення полями, крім номера акреди­тива, референса банка-отримувача, суми платежу у валюті, тер­міна валютування, як у формі № 756, є поле з вказівкою на­йменування банку бенефіціара, тобто банку, що вислав доку­менти на адресу банка-емітента. Ця форма використовується та­кож при платежі в кредит рахунку «ЛОРО»— кредитуванням рахунка іноземного банку, який ведеться в банку-емітента.

В усіх формах платіжних послань по системі SWIFT є спеціа­льне довільне поле, в якому вказуються спеціальні інструкції для банку одержувача або для банку бенефіціара. При відправленні послань за системою. SWIFT і заповненні відповідних форматів банки, які входять у цю систему, використовують чіткі закодова­ні адреси своїх закордонних партнерів, які містяться в спеціаль­ному міжбанківському довіднику банків, що входять у систему SWIFT. Після оплати співробітник відділу імпортних акредитивів під розписку видає документи наказодавцю акредитива.

Якщо співробітник банка-емітента при перевірці отриманих від іноземного банку документів виявив у них розбіжності, то він

---

сповіщає про це телексом або по системі SWIFT іноземному бан­ку і відразу запитує наказодавця акредитива щодо їхньої оплати. Документи направляються наказодавцю при спеціальному супро­відному листі, в якому за графами зазначені виявлені розбіжнос­ті, із проханням старанно перевірити документи і протягом вста­новленого розумного терміну дати відповідь щодо їхньої оплати. Документи з розбіжностями, як правило, не видаються організа­ції— наказодавцю акредитива, але можуть бути пред'явлені ко­пії документів для акцепту (щоб клієнт міг ознайомитися з доку­ментами і прийняти рішення). Варто мати на увазі, що, якщо документи по зовнішніх ознаках не відповідають умовам акреди­тива, банк-емітент (або підтверджуючий банк) може відмовитися від їх прийняття (UCP № 500, ст. 14).

У випадку неотримання відповіді від наказодавця у встанов­лений термін йому робиться повторний запит щодо оплати доку­ментів. На адресу іноземного банка направляється проміжна те­леграма з інформацією про їхні дії. У випадку відмови наказо­давця від оплати документів із розбіжностями ці документи по­вертаються наказодавцем у банк з листом, у якому викладено мо­тиви відмови від їхньої оплати для наступного посилання на ад­ресу іноземного банку з метою внесення необхідних коректив. У цьому повідомленні повинно бути зазначене також, лишає банк- емітент документи у своєму розпорядженні або повертає їх бан- ку-ремітенту. Якщо банк-ремітент сповіщає банку-емітенту (або підтверджуючому банку) про те, що він здійснив платіж (прийн­яв на себе зобов'язання здійснити платіж із розстрочкою, акцеп­тував або негоціював з обмовкою або проти гарантії відносно та­ких розбіжностей), то банк-емітент не звільняється тим самим від яких-небудь своїх зобов'язань (UCP № 500, ст. 14). Після внесен­ня іноземним банком необхідних виправлень і доповнень у доку­менти він знову висилає їх на адресу банка-емітента для оплати. Банк-емітент має право оплатити документи з розбіжностями тільки після одержання письмової згоди наказодавця акредитива на їхню оплату, на підставі якого проводиться оплата документів звичайним порядком.

Якщо платіж за акредитивом передбачений у валюті іншій, ніж валюта, в якій відкритий акредитив, в його умовах повинен бути чітко обговорений курс перерахунку з валюти акредитива у валюту платежу, який варто застосовувати при здійсненні виплат з акредитива (зазвичай застосовується курс агентств?! «Рейтер» на дату платежу). Коли виконуючим банком є іноземний банк, він у своїх рамбурсних вимогах в обов'язковому порядку вказує курс

---

Смотрите также файлы

• книга міжнарод розрах Савлук.doc

• книга міжнарод розрах Рудаківська.doc

• Metod_stat_II.doc

• Metod_stat_1.doc

• Тема 7 н.docx