Файл: Osnovu_ohorona_praci_1_new.pdf

271

До гл. 2.10

1. Охарактеризуйте загальні положення та параметри іонізуючих

випромінювань.

2. Охарактеризуйте біологічну дію іонізуючих випромінювань. 
3. Охарактеризуйте нормування параметрів іонізуючих випромі2

нювань.

4. Охарактеризуйте методи захисту від іонізуючих випромінювань.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ, 

ЗНАННЯ І УМІННЯ

Лабораторні роботи:

1. Дослідження мікроклімату в робочій зоні.
2. Дослідження ефективності захисту від інфрачервоних випромі2

нювань.

3. Дослідження забруднення повітря робочої зони шкідливими

газами, парами та пилом.

4. Дослідження ефективності роботи вентиляційних пристроїв.
5. Дослідження ефективності природного освітлення виробничих

приміщень.

6. Дослідження ефективності штучного освітлення виробничих

приміщень.

7. Дослідження параметрів шуму та методів шумозахисту.
8. Дослідження параметрів вібрації та методів віброзахисту.
9. Дослідження параметрів електромагнітних полів та ефективно2

сті захисних екранів.
Знання:

• поняття «виробнича санітарія» та «гігієна праці», фактори, що

обумовлюють санітарно2гігієгічні умови праці;

• мікроклімат та його вплив на організм людини;

• гігієнічна класифікація шкідливих речовин за характером дії на

організм людини та класи небезпечності шкідливих речовин;

• основні методи профілактики отруєнь та професійних захворю2

вань;

• гігієнічне нормування забруднення повітря шкідливими речови2

нами;

• основні правила першої допомоги при отруєннях;

• поняття «вентиляція», «кондиціонування повітря»;

• класифікація вентиляційних систем та їх призначення, організа2

ція повітрообміну в приміщенні, схеми вентиляції;

• види виробничого освітлення, його значення;

• вимоги санітарних норм до виробничого освітлення;

• системи штучного освітлення, обмеження щодо їх використання;

• параметри звукового поля — звуковий тиск, сила звуку, частота,

логарифмічні рівні сили звуку і рівні звуку;

• межі сприймання шумів органами слуху людини;

• дія шуму на організм людини;

• класифікація методів захисту від шуму;

• види вібрацій, їх параметри та вплив на організм людини;

• нормування вібрацій та загальні методи захисту;

• вплив електромагнітних полів на людину, методи захисту від

електромагнітних полів;

• види і джерела іонізуючих випромінювань;

• соматичні та генетичні наслідки радіаційного опромінення;

• гігієнічне нормування радіаційного опромінення;

• поглинута та еквівалента дози, одиниці виміру, зв’язок;

• загальні заходи і засоби захисту від іонізуючих випромінювань.

Уміння:

♦ оцінити відповідність санітарно2гігієнічних умов праці нормам;

♦ обгрунтувати раціональні методи нормалізації умов праці в кон2

кретній виробничій ситуації;

♦ проаналізувати умови праці за шкідливими факторами;

♦ вибрати заходи обмеження надходження шкідливих речовин у

повітря робочої зони;

♦ контролювати дотримання вимог виробничої санітарії;

♦ провести інструктажі на робочому місці з питань захисту від

шкідливих факторів.

272

273

Розділ 3. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА

3.1. З

АГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

ДО ВИРОБНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Основними складовими безпеки праці на виробництві є:

• безпечне виробниче обладнання;

• безпечні технологічні процеси;

• організація безпечного виконання робіт.
ГОСТ 12.2.003291. ССБТ. «Оборудование производственное.

Общие требования безопасности» – основний нормативний документ
з загальних вимог безпеки до виробничого обладнання за виключен2
ням обладнання, яке є джерелом іонізуючих випромінювань.

Вимоги безпеки до виробничого обладнання конкретних груп,

видів, моделей розробляються відповідно до вимог ГОСТ 12.2.003291
з урахуванням призначення, виконання та умов його експлуатації.

Безпека виробничого обладнання забезпечується:

♦ вибором принципів дії, джерел енергії, параметрів робочих про2

цесів;

♦ мінімізацією енергії, що споживається чи накопичується;

♦ застосуванням вмонтованих в конструкцію засобів захисту та

інформації про можливі небезпечні ситуації;

♦ застосуванням засобів автоматизації, дистанційного керування

та контролю;

♦ дотриманням ергономічних вимог, обмеженням фізичних і нер2

вовопсихологічних навантажень працівників.

Виробниче обладнання при роботі як самостійно, так і в складі тех2

нологічних комплексів повинно відповідати вимогам безпеки протя2
гом всього періоду його експлуатації.

Матеріали конструкції виробничого обладнання не повинні бути

фактором можливої небезпечної і шкідливої дії на організм працю2
ючих, а виникаючі в процесі роботи обладнання навантаження в окре2
мих його елементах не повинні досягати небезпечних значень. При
неможливості реалізації останньої вимоги в конструкції обладнання
необхідно передбачати засоби захисту, огородження і т. ін.

Небезпечні зони виробничого обладнання (рухомі вузли, елементи

з високою температурою тощо) як потенційні джерела травмонебезпе2
ки повинні бути огорожені відповідно до ГОСТ 12.2.062281, тепло2
ізольовані або розміщені в місцях, що виключають контакт з ними
персоналу.

274

Зажимні, вантажозахоплювальні та вантажопідіймальні пристрої

тощо повинні виключати можливість виникнення небезпеки при рап2
товому відключенні енергії, а також самовільну зміну стану цих при2
строїв при відновленні енергоживлення.

Виробниче обладнання повинно бути пожежовибухобезпечним в

передбачених умовах його експлуатації та не накопичувати зарядів
статичної електрики в небезпечній для працюючих кількості.

Виробниче обладнання, робота якого супроводжується виділен2

ням шкідливих речовин чи мікроорганізмів або пожежо2 та вибухоне2
безпечних речовин, повинно включати вмонтовані пристрої для лока2
лізації цих виділень. За відсутності таких пристроїв, в конструкції
обладнання мають бути передбачені місця для підключення автоном2
них пристроїв локалізації виділень. За необхідності згадані пристрої
мають бути виконані з урахуванням чинних вимог щодо стану пові2
тря робочої зони та захисту довкілля.

Якщо виробниче обладнання є джерелом шуму, ультра та інфраз2

вуку, вібрації, виробничих випромінювань (електромагнітних, лазер2
них тощо), то воно повинно бути виконано таким чином, щоб дія на
працюючих перерахованих шкідливих виробничих факторів не пере2
вищувала меж, встановлених відповідними чинними нормативами.

Виробниче обладнання повинно бути забезпечене місцевим освіт2

ленням, виконаним відповідно до вимог чинних нормативів з ура2
хуванням конкретних виробничих умов, якщо його відсутність може
спричинювати перенапруження органів зору або інші небезпеки,
пов’язані з експлуатацією цього обладнання.

Однією із складових безпеки виробничого обладнання є конструк2

ція робочого місця, його розміри, взаємне розміщення органів упра2
вління, засобів відображення інформації, допоміжного обладнання
тощо. Розробляючи конструкції робочого місця слід дотримуватися
вимог ГОСТ 12.2.032278, ГОСТ12.2.033284, ГОСТ12.2.049280,
ГОСТ12.2.061281 та інших чинних нормативів. При цьому розміри
робочого місця і його елементів мають забезпечувати виконання опе2
рацій в зручних робочих позах і не ускладнювати рухи працюючих.
Перевагу слід віддавати виконанню робочих операцій в сидячому
положенні, або чередуванні положень сидячи і стоячи — якщо вико2
нання робіт не вимагає постійного переміщення працівника. Кон2
струкція крісла і підставки для ніг повинна відповідати ергономічним
вимогам.

Система управління виробничим обладнанням має забезпечувати

надійне і безпечне його функціонування на всіх режимах роботи і при
можливих зовнішніх впливах, передбачених ТЗ. На робочих місцях

275

повинні бути написи, схеми та інші засоби інформації щодо послідов2
ності керуючих дій. Конструкція і розміщення засобів попередження
про небезпечні ситуації повинні забезпечувати безпомилкове, досто2
вірне і швидке сприйняття інформації.

Центральний пульт управління технологічним комплексом облад2

нується сигналізацією, мнемосхемою або іншими засобами відобра2
ження інформації про порушення нормального режиму функціону2
вання кожної одиниці виробничого обладнання, засобами аварійної
зупинки всього комплексу або окремих його одиниць—якщо це не
призведе до подальшого розвитку аварійної ситуації.

Пуск виробничого обладнання в роботу, а також повторний пуск

після його зупинки, незалежно від її причини, має бути можливим
тільки шляхом маніпулювання органами управління пуском. Органи
аварійної зупинки після спрацювання повинні залишатися в поло2
женні зупинки до їх повернення у вихідне положення обслуговуючим
персоналом. Повернення органів аварійної зупинки у вихідне поло2
ження не повинно приводити до пуску обладнання.

Повне чи часткове припинення енергопостачання з наступним

його відновленням, а також пошкодження мережі управління енерго2
постачанням не повинно призводити до виникнення небезпечних
ситуацій.

Засоби захисту, що входять в конструкцію виробничого обладнан2

ня, повинні: забезпечувати можливість контролю їх функціонування;
виконувати своє призначення безперервно в процесі роботи облад2
нання; діяти до повної нормалізації відповідного небезпечного чи
шкідливого фактора, що спричинив спрацювання захисту; зберігати
функціонування при виході із ладу інших засобів захисту. За необхід2
ності включення засобів захисту до початку роботи виробничого
обладнання, схемою управління повинні передбачатися відповідні
блокування тощо.

Виробниче обладнання під час монтажу, ремонту, транспортування

та зберігання якого застосовуються вантажопідіймальні засоби,
повинно мати відповідні конструктивні елементи або позначені місця
для приєднання вантажозахоплювальних пристроїв з зазначенням
маси обладнання. Якщо технічними умовами передбачено переміщен2
ня обладнання без застосування вантажопідіймальних засобів, то таке
обладнання повинно мати відповідні елементи або форму для захо2
плення рукою.

ГОСТ 12.3.002275. ССБТ. «Процессы производственные. Общие

требования безопасности» — чинний нормативний документ з загаль2
них вимог безпеки до виробничих процесів.