ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 03.07.2019
Просмотров: 9599
Скачиваний: 1
281
налагодження посудин можуть здійснювати організації, які отримали
дозвіл Держнаглядохоронпраці на підставі позитивного висновку відпо2
відного експертно2технічного центру (ЕТЦ). Перераховані роботи мають
виконуватися за технологією, розробленою виконавцем до їх початку.
Під час виготовлення, монтажу, реконструкції і ремонту посудин
застосовуються технології зварювання, які пройшли атестацію відпо2
відно до вимог Правил, а до виконання зварювальних робіт допуска2
ються зварники, які пройшли атестацію згідно з «Правилами атестації
зварників». Всі зварні шви підлягають клеймуванню, що дає можли2
вість встановити зварника, який виконував ці шви.
Якщо в процесі виготовлення посудин (їх елементів) можлива
поява недопустимих напружень чи є потреба в наданні металу відпо2
відної структури (якості), то такі посудини (їх елементи) підлягають
термообробці. Необхідність проведення, вид і технологія проведення
термообробки визначаються проектом згідно з нормативною доку2
ментацією і вимогами Правил.
Для контролю якості елементів посудин і зварних з’єднань застосо2
вуються технологічний і візуальний контроль, передбачені Правила2
ми методи неруйнівного (радіографічний, ультразвуковий, радіоско2
пічний, стилокопіювання, вимірювання твердості, капілярний і магні2
топорошковий, гідравлічні чи пневматичні випробування) і руйнівно2
го (статичний розтяг, статичний та динамічний вигин, металографічні
дослідження) контролю. Необхідність, види і обсяги контролю якості
визначаються проектною організацією згідно з нормативною доку2
ментацією, погодженою з Держпромгірнаглядом.
Всі посудини після їх виготовлення підлягають гідравлічним
випробуванням. Величина пробного тиску і час витримання посудин
під пробним тиском залежать від конструктивних особливостей посу2
дин, технології їх виготовлення, матеріалу і робочих параметрів тиску
і температури і визначається за формулою
[ ]
[ ]
,
20
t
ð
ïð
Ð
Ê
P
σ
σ
⋅
=
де Р
пр
— пробний тиск, МПа;
Р
р
— робочий тиск, МПа;
[σ]
20
і [σ]
t
— допустиме напруження в матеріалі за температури 20
о
С і робо2
чий, відповідно, МПа;
К — коефіцієнт, величина якого залежить від конструктивних особливостей
посудини.
Час витримки посудин під пробним тиском коливається в межах
10…60 хв. залежно від конструктивних особливостей посудин — тов2
щини стінки, матеріалу, кількості шарів матеріалу, технології виготов2
лення.
Після зняття пробного тиску проводиться зовнішній огляд посуди2
ни. За відсутності течі, тріщин, слізок, потіння в зварних з’єднаннях і
на основному металі, течі в роз’ємних з’єднаннях, видимих залишко2
вих деформацій і падіння тиску за манометром вважається, що посу2
дина витримала гідравлічні випробування.
Під час гідравлічних випробувань температура води повинна бути
в межах 5…40°С, а різниця температур зовнішньої стінки посудини і
оточуючого повітря не повинна визивати конденсації вологи на стін2
ках посудини.
Кожна посудина повинна поставлятися замовнику з паспортом
встановленої форми та інструкцією з монтажу та експлуатації. На
табличці, прикріпленій до посудини, наносяться товарний знак під2
приємства2виробника, назва чи умовний знак посудини, порядковий
номер за реєстрацією виробника, рік виготовлення, робочий і розра2
хунковий тиск в МПа, пробний тиск в МПа, допустимі робочі темпе2
ратури стінки, °С, маса посудини, кг. Якщо діаметр посудини менше
325 мм перераховані дані наносяться безпосередньо на стінку посу2
дини.
Для управління роботою і забезпечення безпечних умов експлуата2
ції посудини, залежно від призначення, повинні бути оснащені:
♦ запірною і запірно2регулювальною арматурою;
♦ приладами для вимірювання тиску, температури, рівня рідини;
♦ запобіжними приладами.
Посудини з швидкознімними затворами повинні мати запобіжні
пристрої проти включення посудини під тиск при відкритих швидкоз2
німних пристроях і відкривання цього пристрою за наявності тиску в
посудині
Запірна і запірно2регулювальна арматура встановлюється на
патрубках на вході і виході середовища. Кількість арматури та місця її
установлення визначаються розробником проекту. Посудини для
вибухо2 і пожежонебезпечних речовин, речовин 1 і 2 класів небезпеч2
ності за ГОСТ 12.1.007, а також випарники з вогневим або газовим
обігрівом повинні мати на вході зворотний клапан.
Всі посудини, що працюють під тиском, повинні бути оснащенні
манометрами класу точності не менш 1,5 і 2,5 при робочому тиску
більше 25 МПа і до 25 МПа відповідно. Розміщення манометра на
висоті 32х метрів від рівня площадки спостереження забороняється.
282
283
Якщо посудина працює за змінної температури стінок, то вона має
бути оснащена приладами для контролю швидкості і рівномірності
прогрівання по довжині та висоті посудини і реперами для контролю
теплових переміщень згідно з проектом.
З метою попередження підвищення тиску в посудинах понад допу2
стимий, останні оснащуються запобіжними клапанами — пружними,
важільно2вантажними, імпульсними клапанами непрямої дії, мем2
бранними та іншими пристроями, застосування яких погоджено з
Держпромгірнагляду.
Якщо розрахунковий тиск в посудині перевищує тиск джерела
наповнення і в посудині підвищення тиску за рахунок хімічної реакції
або нагріву неможливе, то запобіжні клапани можуть не застосовува2
тися. Тип запобіжних клапанів, кількість, місця установлення та їх
оснащення додатковими пристроями, засобами продування тощо виз2
начаються на стадії проектування посудини.
За наявності в посудині границі розділення середовища, посудина
має бути оснащена пристроєм контролю рівня. На пристрої наносять2
ся мітки максимального і мінімального рівня. Кількість і місця уста2
новлення показників рівня та їх конструктивне виконання передбача2
ються проектом.
Посудини розміщують на відкритих площадках, де виключене
скупчення людей, або в окремих будівлях. Допускається розміщення
посудини в прибудовах до виробничих будівель при наявності між
ними капітальної стіни, а також у виробничих приміщеннях — якщо
це передбачено галузевими нормативами.
Не допускається розміщення посудин у житлових, громадських і
побутових будівлях, а також в прибудовах до них.
Після монтажу до пуску в експлуатацію посудини проходять реє2
страцію в ЕТЦ Держпромгірнагляду і технічне опосвідчення.
Перелік посудин, які підлягають реєстрації в ЕТЦ, і порядок реє2
страції визначається Правилами.
Посудини, на які розповсюджується дія Правил, повинні проходи2
ти технічне опосвідчення (зовнішній і внутрішній огляд і гідравлічні
випробування) після монтажу до пуску в роботу, періодично в проце2
сі експлуатації і позачергово згідно з вимогами Правил.
Пуск в експлуатацію посудини, що підлягають реєстрації в ЕТЦ,
проводиться за наказом власника підприємства, виданим за результа2
тами технічного опосвідчення і проведеного експертом ЕТЦ обсте2
ження готовності посудини та відповідності обслуговування, нагляду
і установлення вимогам проекту і Правил.
На підприємстві наказом власника призначається особа (інженер2
но2технічний працівник), з нагляду за станом і безпечною експлуата2
цією посудин, укомплектовується необхідний штат працівників. Як
вище згадана особа, так і персонал, що здійснює експлуатацію посуди2
ни, повинні пройти спеціальне навчання, перевірку знань і мати відпо2
відне посвідчення. Щорічно ця категорія працівників проходить пере2
атестацію згідно з чинними нормативами.
3.2.2. Безпека під час експлуатації резервуарів і балонів
Резервуари, що працюють під тиском, повинні виготовлятися у від2
повідності з вимогами стандартів і Правил на спеціалізованих підпри2
ємствах, які мають на це дозвіл органів Держпромгірнагляду. Основни2
ми причинами аварій резервуарів, що працюють під тиском є: непра2
вильне виготовлення, несправність арматури та приладів, корозійне
руйнування, недотримання вимог безпеки під час їх експлуатації.
Для забезпечення безпеки під час експлуатації резервуарів, що
працюють під тиском, вони обладнуються запірними пристроями для
відключення резервуарів від трубопроводів, пристосуванням для
видалення води, що знаходиться у резервуарі, пристроями продуван2
ня та видалення конденсату, манометром із триходовим краном та
важільними або пружними запобіжними клапанами.
У відповідності з цим повітряні резервуари компресорних устано2
вок мають лаз або люк для їх очищення, спускний кран у найнижчій
точці для відведення конденсату, запобіжний клапан та манометр.
Повітряні резервуари встановлюються зовні будівлі на фундаменті.
Відстань між ними повинна бути не менша 1,5 м і між повітрозбірни2
ком та стіною будівлі — не менше 1 м. З боку проходів та проїздів пові2
трозбірники огороджуються на відстані не менше 2 м огорожею зав2
вишки не менше 1 м.
Для зменшення впливу сонячного проміння повітрозбірники фар2
буються сріблястою фарбою. На видному місці чорною фарбою нано2
ситься реєстраційний номер, допустимий тиск, місяць та рік наступно2
го внутрішнього огляду та гідравлічного випробовування. Технічним
оглядам резервуари підлягають після монтажу до пуску в роботу,
періодично в процесі експлуатації, достроково після ремонту. Внутріш2
ній огляд проводиться через кожні чотири роки, гідравлічні випробо2
вування з попереднім внутрішнім оглядом — через кожні вісім років.
Гідравлічні випробування резервуарів можна вважати безпечними
тільки за низьких випробувальних тисків. За високих тисків розрив
резервуарів супроводжується вибухом великої потужності. У зв’язку
з цим при гідравлічних випробовуваннях високим тиском люди
повинні знаходитись на безпечній відстані від місця випробовування.
284
285
Балони для стиснутих, зріджених та розчинених газів за вимогами
безпеки (НПАОП 0.0021.07294) виділені в окрему групу об’єктів
підвищеної небезпеки — посудин, що працюють під тиском.
Розрахунки балонів на міцність, їх виготовлення та експлуатація
повинні здійснюватися відповідно до НД (нормативна документація —
правила, державні і галузеві стандарти, технічні умови, керівні доку2
менти на проектування, виготовлення, ремонт, реконструкцію, мон2
таж, наладку, технічне діагностування та експлуатацію).
Основне призначення балонів — зберігання, перевезення та вико2
ристання стиснутих, зріджених та розчинених газів. В переважній
більшості тиск в балонах після їх заповнення досягає 15–18 МПа.
Останнє є серйозною небезпекою з точки зору можливого фізичного
вибуху. Крім того, фізичні вибухи можуть супроводжуватися хімічни2
ми (якщо в балоні були горючі гази) вибухами, або раптовим забруд2
ненням до небезпечних концентрацій повітря робочої зони тощо.
Вірогідними причинами вибуху балонів є удари, перенаповнення
балонів зрідженим газом, швидке наповнення, яке супроводжується
різким нагріванням, нагрівання балонів сторонніми джерелами тепла,
корозійні пошкодження металу, попадання на вентиль кисневого бало2
на масел та інші порушення вимог безпеки під час експлуатації балонів.
Особливо небезпечним під час експлуатації балонів є їх нагрівання
за рахунок сонячної радіації чи інших джерел, тому що коефіцієнт
об’ємного розширення зрідженого газу в середньому у 20 разів більше,
ніж води, що може привести до фізичного вибуху балона.
Специфічну небезпеку як середовище для зберігання в балонах
являє собою ацетилен. Ацетилен у звичайних балонах вибухає у разі
підвищення тиску понад 0,1 МПа. Тому для зберігання і перевезення
ацетилену використовуються балони, заповнені пористою масою,
просоченою ацетоном — розчинником ацетилену.
Балони повинні мати вентиль з боковим штуцером з лівою різьбою
для балонів з горючими газами і правою — для балонів кисневих та
інших негорючих газів. Балони ємністю понад 100 л повинні мати
запобіжний клапан і постачатися з паспортом. Балони з вказаною
ємністю для зріджених газів, які використовуються як паливо на
транспортних засобах, повинні мати покажчики максимального рівня
наповнення або покажчики рівня зрідженого газу.
Усі балони для вибухонебезпечних горючих речовин та шкідливих
речовин 12го і 22го класів за ГОСТ 12.1.007 повинні мати заглушку на
боковому штуцері.
На сферичній частині кожного металевого балона повинні бути
вибиті чітко видимі дані: товарний знак виробника, номер балона,