ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 03.07.2019
Просмотров: 9330
Скачиваний: 1
маса порожнього балона (кг), дата виготовлення і чергового опосвід2
чення, робочий і пробний тиск (МПа), ємність балона, клеймо ВТК
виробника, номер стандарта для балонів ємністю більше 55 л.
Зовнішня поверхня балонів фарбується і на ній наносяться написи
і смуги відповідно до вимог Правил. Зовнішня поверхня балонів для
негорючих газів фарбується в чорний колір, більшості горючих — чер2
воний, водню — темно2зелений, ацетилену — білий, нафтогазу —
сірий, кисню — голубий і т. ін.
Важливим заходом щодо забезпечення безпечної експлуатації
балонів є проведення їх опосвідчення. Опосвідчення балонів (за
винятком балонів для ацетилену) включає внутрішній і зовнішній
огляд, перевірку маси і ємності (для незварних балонів ємністю від 12
до 55 літрів) та гідравлічні випробовування.
Первинне опосвідчення балонів проводиться ВТК підприємства2
виробника і крім переліченого вище включає пневматичні випробову2
вання. Дата проведеного і наступного опосвідчення вибивається на
горловині балона, а результати опосвідчення реєструються у книзі
реєстрацій. Величина тиску при гідравлічних випробовуваннях
повинна бути не менша 1,5 робочого, а при пневматичних — рівна
робочому, при пневматичних випробовуваннях балон занурюється у
воду.
Повторні опосвідчення балонів проводяться на підприємствах2на2
повнювачах чи наповнювальних станціях, які мають відповідний доз2
віл від органів Держнаглядохоронпраці. У разі позитивних результатів
опосвідчення підприємство, яке його проводило, наносить на горлови2
ні своє клеймо, дату проведеного і наступного опосвідчення і робить
відповідний запис в журналі випробовувань — згідно з вимогами НД.
Балони для ацетилену проходять первинні пневматичні випробо2
вування на підприємствах, що заповнюють ці балони пористою
масою, а періодичні — на ацетилових наповнювальних станціях кожні
5 років. Стан пористої маси перевіряється кожні 24 місяці, про що на
балоні наносяться дати перевірки, клеймо наповнювальної станції,
клеймо (з зображенням букв Пм) про перевірку і задовільний стан
пористої маси. Пневматичні випробовування балонів для ацетилену
проводиться азотом під тиском 3,5 МПа. Результати опосвідчення
балонів, заносяться до журналу випробовувань.
Якщо під час огляду балонів виявлені тріщини, плівки, вм’ятини,
раковини та риски завглибшки більше 10% товщини стінки, надриви і
вищерблення, то балони бракуються. Залежно від втрати маси балони
переводяться на менший робочий тиск, а у разі зменшення маси біль2
ше 16% або збільшенні об’єму понад 3% — бракуються.
286
287
Експлуатація, зберігання, транспортування та наповнення балонів
газами повинна проводитись за інструкціями, розробленими відповід2
но до НА і затвердженими власником у встановленому порядку.
Працівники, що обслуговують балони, повинні пройти навчання,
перевірку знань, проходити щорічну переатестацію і мати відповідні
посвідчення.
Під час експлуатації балонів забороняється спрацьовувати газ, що
в них знаходиться, до тиску, менше 0,05 МПа, а випуск газу в ємності
з меншим тиском повинен здійснюватися через редуктори. Під час
заповнення балонів газом необхідно дотримуватися вимог Правил
щодо допустимої маси газу на 1 л об’єму балона.
Балони з газом можуть зберігатися як в спеціальних приміщеннях,
так і на відкритому повітрі за наявності захисту їх від атмосферних
опадів і сонячної радіації. Балони з киснем і горючими газами зберіга2
ються у вертикальному положенні на спеціальних стелажах. Під час
зберігання в приміщеннях балони розташовують на відстані не менше
1 м від опалювальних приладів і не менше 5 м від джерел відкритого
вогню.
Складські приміщення для зберігання балонів, в т. ч. і балонів з
отруйними газами, повинні бути виконані відповідно до вимог чинних
НА щодо їх об’ємів, конструкції, провітрювання тощо.
Перевезення наповнених газом балонів допускається на ресорному
транспорті в горизонтальному положенні з обов’язковими прокладка2
ми між балонами або вертикальному з прийняттям заходів щодо попе2
редження падіння балонів. Транспортування балонів для вуглеводне2
вих газів повинно здійснюватися відповідно до Правил безпеки в
газовому господарстві.
Переміщення балонів в пунктах наповнення і споживання газів
допускається за наявності захисних ковпаків на спеціально обладна2
них візках або ношах.
3.2.3. Парові і водогрійні котли
Щодо сучасних вимог безпеки парові та водогрійні котли поділя2
ються на 2 групи:
♦ парові котли з надлишковим тиском понад 0,07 МПа (0,7 кгс/см
2
)
та водогрійні котли з температурою води понад 115°С;
♦ парові котли з надлишковим тиском до 0,07 МПа та водогрійні
котли з температурою води, що не перевищує 115°С.
Згідно з цим поділом функціонують відповідні міжгалузеві норма2
тивні акти, які регламентують для зазначених вище груп парових і
водогрійних котлів вимоги безпеки щодо їх будови і безпечної експлу2
атації.
Парові та водогрійні котли першої групи
НПАОП 0.0021.08294. «Правила будови і безпечної експлуатації
парових та водогрійних котлів» — основний нормативний документ,
що встановлює вимоги безпеки до будови, проектування, виготовлен2
ня, реконструкції, монтажу, налагодження, ремонту і експлуатації
парових котлів, автономних пароперегрівачів і економайзерів, трубо2
проводів пари і гарячої води в межах котла.
Правила не поширюються на відповідне обладнання, встановлене
на плавзасобах (окрім драг), на котли паровозів і залізничного рухо2
мого складу, електричні котли, котли з об’ємом пароводяного просто2
ру до 0,01м
3
, в яких добуток робочого тиску в МПа на об’єм в м
3
не
перевищує 0,02, теплоенергетичне устаткування, виготовлене відпо2
відно до Правил будови і безпечної експлуатації устаткування атом2
них електричних станцій, пароперегрівачі трубних печей підприємств
хімічної, нафтохімічної і нафтагазопереробної промисловості.
Проекти котлів, на які розповсюджується дія НПАОП 0.0021.08294,
їх елементів, проекти монтажу, реконструкції та ремонту, а також про2
екти котельних з використанням таких котлів, повинні виконуватися
спеціалізованими проектними організаціями, які мають дозвіл орга2
нів Держнаглядохоронпраці на проведення відповідних робіт. Проек2
ти котлів повинні погоджуватись і затверджуватися у порядку, вста2
новленому ГОСТ 15.001288 та ГОСТ 15.005286.
Відхилення від Правил можливі у виняткових випадках з дозволу
Держнаглядохоронпраці України при відповідному їх обґрунтуванні
та висновку спеціалізованої організації.
Відповідність котлів вимогам чинних Правил повинна бути під2
тверджена сертифікатом відповідності, виданим органом сертифіка2
ції, акредитованим Держстандартом України.
Відповідність котлів і їх елементів, а також напівфабрикатів для їх
виготовлення, придбання яких здійснюється за кордоном, до укладан2
ня контракту на поставку також повинна бути підтверджена сертифі2
катом відповідності.
Конструкція котлів повинна забезпечувати надійність, монтажо2 і ремон2
топридатність, довговічність і безпеку експлуатації з розрахунковими пара2
метрами протягом розрахункового ресурсу безпечної роботи, а також можли2
вість проведення технічного опосвідчення, очищення, промивання, ремонту і
експлуатаційного контролю металу.
Конструкція і гідравлічна схема котла повинні забезпечувати надійне охо2
лодження його елементів до температур, прийнятих в розрахунках на міц2
ність, виключати можливість утворення повітряних і парових пробок, нерів2
288
289
номірність прогрівання і, як наслідок, формування недопустимих темпера2
турних напружень.
Елементи котлів з підвищеною температурою поверхні в зоні можливого
перебування обслуговуючого персоналу покриваються тепловою ізоляцією,
що забезпечує температуру на її поверхні не більше 55
о
С.
Конструкція газоходів котлів повинна виключати можливість вибухоне2
безпечного скупчення газів, а також враховувати можливість підвищення
тиску в газоходах внаслідок вибухів (хлопків) цих газів.
Положення рівня води в котлах і їх елементах, розміщення, розміри, кон2
струкція і кількість лазів, лючків, топочних дверцят, запобіжних пристроїв
топок і газоходів, конструкція днищ і трубних решіток, тип і розміщення
зварних з’єднань і отворів, конструкція криволінійних елементів і вальцьова2
них з’єднань повинні відповідати вимогам Правил.
Кожен котел оснащується трубопроводами для підведення живильної
води, продування котла і спускання води при його зупиненні, видалення
повітря з котла при заповненні його водою, продування пароперегрівачів і
паропроводу, відбору проб води і пари, введення в котлову воду коректуючих
і миючих реагентів, відведення води або пари при розпалюванні і зупинці,
розігріванні барабанів при розпалюванні. Використання ємності, яка працює
під тиском, для відведення середовища продування допускається при
102кратному перепаді тиску між ємністю і елементом котла.
На ділянках паропроводу, які можуть бути відключені запірними органа2
ми, влаштовуються дренажі для відведення конденсату.
Для виготовлення, монтажу і ремонту котлів і їх деталей, які працюють
під тиском, використовуються сталеві напівфабрикати, листова сталь, стале2
ві труби, поковки, штамповки і прокат, сталеві та чавунні виливки, кріплен2
ня, кольорові метали і сплави та сталі нових марок відповідно до вимог Пра2
вил. Використання матеріалів і напівфабрикатів, не передбачених Правила2
ми, скорочення обсягів випробування і контролю в порівнянні з вимогами
Правил можливе з дозволу Держпромгірнагляду на підставі позитивних вис2
новків спеціалізованої організації.
Дані про якість і властивості матеріалів і напівфабрикатів повинні бути
підтверджені сертифікатом підприємства2виготовлювача і відповідним мар2
куванням. При відсутності або неповноті вказаних даних підприємство2спо2
живач матеріалів і заготовок повинно провести необхідні випробування з
оформленням результатів протоколом.
Перед виготовленням, монтажем, ремонтом і реконструкцією котлів про2
водиться вхідний контроль основних і зварювальних матеріалів і напівфаб2
рикатів відповідно до ГОСТ 24297287.
При виборі матеріалів для котлів, що поставляються в райони з холодним
кліматом, враховується вплив низьких температур при вантажно2розванта2
жувальних роботах, монтажі та експлуатації котла згідно з рекомендаціями
спеціалізованих науково2дослідних організацій.
Виготовлення, монтаж, налагодження, реконструкція та ремонт котлів
повинні виконуватися спеціалізованими підприємствами, які мають необхід2
ну матеріально2технічну базу і дозвіл органів Держнаглядохоронпраці, за
технологією, розробленою виконавцем до початку виконання робіт. При
цьому повинна застосовуватися система контролю якості (вхідний, операцій2
ний і приймальний контроль) згідно з вимогами Правил та іншої норматив2
ної документації.
Технологічні методи різання листів, труб, інших напівфабрикатів, вальцю2
вання та штампування обичайок і днищ, гнуття труб повинні відповідати
вимогам Правил. На листах, прокаті та поковках для виготовлення елементів,
які працюють під тиском, а також на трубах зовнішнім діаметром більше 76 мм
необхідно зберігати маркування підприємства2виробника. У випадках, коли
вказані напівфабрикати розрізаються на частини, маркування має бути пере2
несене на окремі частини.
При виготовленні, монтажі, реконструкції і ремонті котлів повинна засто2
совуватися технологія зварювання, атестована відповідно до вимог Правил.
До проведення робіт із зварювання і прихватки допускаються зварники, які
пройшли атестацію відповідно до «Правил атестації зварників» і мають від2
повідне посвідчення. Зварники допускаються тільки до тих видів зварюваль2
них робіт, які вказані в їх посвідченні. Зварні з’єднання елементів, які прац2
юють під тиском, з товщиною стінки більше 6 мм, підлягають клеймуванню
(тавруванню), що дозволяє встановити прізвище зварника, який виконував
зварювання. Зварювання елементів котлів, які працюють під тиском, повин2
но проводитись при плюсовій температурі навколишнього повітря. При
мінусовій температурі навколишнього повітря метал в районі зварного з’єд2
нання перед зварюванням повинен бути прогрітий до плюсової температури.
Для зниження залишкових напружень, а також для забезпечення необхід2
них властивостей металу, напівфабрикати, окремі елементи і складальні оди2
ниці котлів та вироби в цілому піддаються термічній обробці — якщо її про2
ведення передбачено Правилами, НД, конструкторською чи виробничо2тех2
нічною документацією.
Важливим фактором безпечної експлуатації котлів є контроль яко2
сті при їх виготовленні, монтажі, реконструкції та ремонті.
Контроль якості зварювання і зварних з’єднань включає:
• перевірку атестації персоналу;
• перевірку обладнання, апаратури, приладів та інструментів;
• контроль якості основних матеріалів;
• контроль якості зварювальних матеріалів і матеріалів для дефектоскопії;
• операційний контроль технології зварювання;
• неруйнівний контроль якості зварних з’єднань;
• руйнівний контроль якості зварних з’єднань;
• контроль виправлення дефектів.
Основні види неруйнівного контролю металу і зварних з’єднань:
♦ візуальний і вимірювання;
♦ радіографічний;
♦ рентгенотелевізійний;
♦ ультразвуковий;
♦ радіоскопічний;
290