ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 03.07.2019
Просмотров: 9328
Скачиваний: 1
291
♦ капілярний або магнітопорошковий;
♦ стилоскопіювання;
♦ вимірювання твердості;
♦ прогонка металевої кулі;
♦ гідравлічне випробування.
Руйнівний контроль включає випробування механічних властиво2
стей (на статичний розтяг, статичний згин або сплющування і удар2
ний згин), металографічні дослідження і випробування на стійкість
проти міжкристалітної корозії. Зазначені види руйнівного контролю
реалізуються на зразках, виготовлених з контрольних або зварних
з’єднань, вирізаних з вибірки.
Види і обсяги контролю якості металу і зварних з’єднань визнача2
ються Правилами, нормативною та проектно2технічною документа2
цією. Обсяг руйнівного і неруйнівного контролю, передбачений Пра2
вилами, може бути зменшений за погодженням з Держнаглядохорон2
праці при масовому виконанні однотипних зварних з’єднань тощо.
Гідравлічним випробуванням підлягають:
• всі трубні, зварні, литі, фасонні та інші елементи і деталі, а також арма2
тура, якщо вони не пройшли гідравлічного випробування за місцем їх вигото2
влення;
• елементи котлів у зібраному стані;
• котли, перегрівачі та економайзери після закінчення їх виготовлення,
монтажу, реконструкції чи ремонту.
Величина пробного тиску при гідравлічному випробуванні приймається:
♦ при робочому тиску не більше 0,5 МПа (5 кгс/см
2
) — 1,5 робочого тиску,
але не менше 0,2 МПа;
♦при робочому тиску більше 0,5 МПа — 1,25 робочого тиску, але не менше
робочого тиску + 0,3 МПа.
Гідравлічне випробування повинно проводитись водою при температурі не
нижче 5 і не вище 40°С. Час підняття тиску до величини пробного і час витрим2
ки котла під тиском повинен бути не менше 10 хвилин. Після зняття тиску до
робочого проводиться огляд всіх зварних, вальцьованих, клепаних і роз’ємних
з’єднань. При відсутності видимих залишкових деформацій, тріщин або ознак
розриву, протікання в зварних, вальцьованих, роз’ємних і клепаних з’єднаннях
і в основному металі об’єкт вважається таким, що витримав випробування.
Кожний котел, автономний пароперегрівач і економайзер постача2
ються підприємством2виготовлювачем з паспортом встановленої
форми, а на їх корпусі повинна бути прикріплена заводська табличка
з маркуванням ударним способом паспортних даних, згідно з вимога2
ми Правил.
Для управління роботою котла, регулювання режимів, контролю
параметрів, надійної та безпечної його експлуатації та ремонту проек2
том повинна бути передбачена достатня кількість відповідних техніч2
них засобів.
З метою запобігання підвищенню тиску в елементах котла за межі
допустимого, котел та його елементи, обмежені запірними органами,
повинні бути обладнані запобіжними клапанами: важільно2вантажни2
ми, пружинними (клапани прямої дії). На кожному котлі і обмежено2
му запірними органами елементі повинно бути не менше двох клапа2
нів. При тиску понад 4 МПа повинні бути імпульсні запобіжні клапа2
ни. Клапани приєднуються до елементів котла безпосередньо без про2
міжних запірних органів, обладнуються відвідними трубопроводами,
пристроями для примусового продування.
Сумарна пропускна спроможність запобіжних клапанів має бути не
менше паропродуктивності котла. Запобіжні клапани повинні спрацьо2
вувати при перевищенні розрахункового тиску більш як на 10%.
Крім запобіжних клапанів парові і водогрійні котли мають бути
оснащені відповідно до вимог Правил покажчиками рівня води, мано2
метрами, приладами для вимірювання температури теплоносія і еле2
ментів котла, запірною і регулюючою арматурою, живильними при2
строями та приладами безпеки при небезпечному відхиленні режимів
експлуатації котла від розрахункових.
Будівлі і приміщення для котлів повинні відповідати вимогам СниП ІІ235276
«Котельні установки». В окремих випадках допускається встановлення кот2
лів всередині виробничих приміщень: прямоточних паропродуктивністю не
більше 4 т/год, парових за умови (t–100)V≤100 (t — температура насиченої
пари при робочому тиску, °С; V — водяний об’єм котла, м
3
), водогрійних
безбарабанних котлів теплопродуктивністю не більше 10,5 ГДж/год, котлів2
утилізаторів — без обмежень.
Приміщення котельні повинно бути забезпечене природним освітленням
і еклектричним відповідно до СниП ІІ24279/85. Обов’язковому аварійному
електричному освітленню підлягають фронт котлів, проходи між, за та над
котлами, щити і пульти управління, вимірювальні прилади, вентиляторні,
димососні та інші площадки, приміщення водопідготовки та насосні тощо.
Розміщення котлів і допоміжного устаткування, розміри зон
обслуговування котлів, параметри площадок і сходів, для обслугову2
вання котлів повинні відповідати вимогам Правил.
Всі парові котли з природною і багатократною примусовою цирку2
ляцією паропродуктивністю більше 0,7 т/год, парові прямоточні і
водогрійні котли обладнуються установками докотлової обробки
води з метою забезпечення її якості відповідно до вимог Правил.
Після монтажу до пуску в роботу котли, в яких (t
S
–100)V > 5, про2
ходять реєстрацію в органах Держпромгірнагляду — інспекціях чи екс2
пертно2технічних центрах. Котли пересувних котельних установок
реєструються за місцем їх експлуатації. При передачі котла іншому
власнику котел підлягає перереєстрації.
292
293
Після реєстрації до пуску в роботу, а також періодично в процесі експлуа2
тації в терміни, встановлені Правилами, в т. ч. і позачергово, котли піддають2
ся технічному опосвідченню за участю інспектора (експерта) Держпромгір2
нагляду.
Позачергове опосвідчення котлів проводиться у випадках простою котла
більше 12 місяців, демонтажу і встановлення його на новому місці, ремонту з
застосуванням зварювання основних елементів котла, після досягнення роз2
рахункового терміну служби, після аварії котла, за рішенням осіб державно2
го нагляду або відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію
котла.
Технічне опосвідчення котла включає зовнішній і внутрішній його огляд і
гідравлічні випробування відповідно з наведеним вище. Технічні опосвідчен2
ня котлів за участі осіб Держпромгірнагляду проводяться: внутрішній і зов2
нішній огляд — раз на 4 роки; гідравлічні випробування — раз на 8 років. Крім
того, власник котла (особа, відповідальна за справний стан і безпечну експлу2
атацію котла) проводить щорічно внутрішній і зовнішній огляд котла з веден2
ням відповідної документації та гідравлічні випробування котла кожен раз
після його ремонту з розкриттям основних його елементів.
Після реєстрації і технічного опосвідчення котел може вводитись в
експлуатацію відповідно до чинних нормативів. На видному місці на котлі
вивішується табличка з зазначенням реєстраційного номера, дозволеного
тиску та дати наступного внутрішнього огляду і технічного опосвідчення.
Для забезпечення безпечної експлуатації котлів власник повинен
призначити наказом особу, відповідальну за справний стан і безпечну
експлуатацію котлів, укомплектувати необхідний штат експлуатацій2
ного персоналу. До експлуатації котлів допускаються особи віком не
менше 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання та атестацію і
мають відповідні посвідчення.
Навчання машиністів (операторів) котельні з дозволу Держпром2
гірнагляду проводиться в ПТУ, НКК, а також на спеціально створених
на підприємстві курсах за програмами, розробленими на підставі типо2
вих, погоджених з Держпромгірнаглядом, а їх атестація — комісією за
участі інспектора Держпромгірнагляду. Посвідчення підписує голова
комісії і інспектор Держпромгірнагляду.
Періодична перевірка знань персоналу, який обслуговує котли,
повинна проводитись раз на 12 місяців, а позачергові — при зміні умов
праці, при перерві в роботі більше 6 місяців, за рішенням адміністра2
ції або вимогою інспектора Держпромгірнагляду.
Парові та водогрійні котли другої групи
НПАОП 0.0021.26296. «Правила будови і безпечної експлуатації
парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/м
2
), водо2
грійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище
115°С» — основний нормативний документ, що встановлює вимоги
безпеки до будови, проектування, виготовлення, реконструкції, мон2
тажу, налагодження, ремонту.
Правила встановлюють вимоги до парових і водогрійних котлів,
водопідігрівачів, що обігріваються парою з надлишковим тиском не
вище 0,07 МПа, котлів2утилізаторів і мобільних установок з зазначе2
ними вище параметрами.
Вимоги правил не поширюються на проточні газові водопідігріва2
чі, змійовики нагрівання води в квартирних плитах, котли пливучих
засобів і вагонів залізничного рухомого транспорту, опалювальні
котли індивідуального користування теплопродуктивністю не більше
0,1 МВт.
Вимоги Правил щодо відповідності котлів цієї групи НД, можли2
вих відступів від Правил, котлів, придбаних за кордоном, конструкції
котлів, проектування, виготовлення, монтажу, ремонту і налагоджен2
ня котлів в цілому аналогічні вимогам до котлів першої групи.
Елементи котлів і трубопроводів з підвищеною температурою,
доступні для обслуговуючого персоналу, покриваються тепловою ізоля2
цією, що забезпечує температуру зовнішньої поверхні не більше 45
о
С.
Котли з камерним спалюванням пилогазоподібного і рідкого пали2
ва або шахтною топкою для твердого палива обладнуються вибухови2
ми запобіжними клапанами, кількість, розміщення і розміри яких
встановлюються проектною організацією. При цьому для котлів з
камерним спалюванням палива площа перерізу клапана має бути не
менше 0,1 м
2
, а для інших котлів — 0,05 м
2
.
Для управління роботою і забезпечення безпечних режимів
експлуатації котли повинні бути оснащені запобіжними клапанами,
манометрами, приладами для вимірювання температури, покажчика2
ми рівня води, запірною і регулюючою арматурою, приладами безпе2
ки і живильними пристроями.
Для попередження підвищення тиску понад допустимий на котлах
цієї групи застосовуються важільно — вантажні і пружинні запобіжні
клапани.
Кількість і розміри запобіжних клапанів розраховуються за формулами:
ndh = 0.000006Q — для водогрійних котлів з природною циркуляцією;
ndh = 0.000003Q — для водогрійних котлів з примусовою циркуляцією;
(n — число запобіжних клапанів; d — діаметр клапана, см; Q — продуктив2
ність котла, ккал/год; h — висота підйому клапана, см, для малопідйомних
клапанів приймається в межах 1/20 d).
Сумарна пропускна здатність запобіжних пристроїв парового котла має
бути не менше номінальної годинної його паропродуктивності. Якщо на котлі
встановлено два запобіжних клапани, то один з них повинен бути контроль2
ним. Запобіжні клапани повинні спрацьовувати при перевищенні тиску на
294
295
10% від розрахункового. Клапани повинні мати пристрої для примусового
відкривання. Перевірка справності клапанів (їх продувка) проводиться щоз2
міни з записом у відповідний журнал.
На парових котлах продуктивністю до 100 кг/год замість запобіжних кла2
панів допускається встановлювати вихлопний запобіжний пристрій — гідро2
затвор.
На барабанних водогрійних котлах, а також на котлах без барабанів тепло2
продуктивністю більше 0,4 МВт, встановлюється не менше 22х запобіжних
клапанів з мінімальним діаметром кожного 40 мм.
Для контролю рівня води водогрійні котли повинні оснащуватися
водопробними кранами (у верхній частині барабана, а при його відсут2
ності – на виході води із котла до запірного органу), а парові котли –
двома покажчиками рівня води прямої дії відповідно до вимог Правил.
Манометри, що встановлюються на котлах і живильних лініях, повин2
ні мати клас точності не менше 2,5. При розрахунковому тиску стрілка
манометрів повинна знаходитись у середній третині шкали. На шкалі чи
корпусі манометра наноситься мітка, що відповідає робочому тиску.
Не рідше одного разу на 12 місяців проводиться перевірка маноме2
трів (з опломбуванням) органами Держстандарту, а власник не рідше
одного разу на 6 місяців перевіряє справність манометрів за допомо2
гою контрольного чи перевіреного робочого.
Не допускається користування манометрами при відсутності
пломби, простроченому терміні перевірки, якщо стрілка манометра не
повертається до нульової позначки, розбите скло чи існують інші
пошкодження.
Котли з камерним спалюванням усіх видів палива і механічними
топками для твердого палива повинні мати автоматику безпеки, яка
попереджає виникнення аварій при передбачених Правилами пору2
шеннях режимів роботи газоповітряного, пароводяного трактів котла
та інших небезпечних ситуаціях.
Система живлення котла водою повинна відповідати проектно2
технічній документації. Забороняється експлуатація котлів без докот2
лової обробки води.
Вимоги щодо утримання, обслуговування, експлуатації і нагляду,
вимоги до персоналу, його функцій, ведення експлуатаційної доку2
ментації для цієї групи котлів аналогічні вимогам до першої групи.
Котли, на які розповсюджується дія НПАОП 0.00.21.26296 після
монтажу до пуску в роботу проходять реєстрацію в органах Держ2
промгірнагляду і первинне технічне опосвідчення (зовнішній і вну2
трішній огляд і гідравлічні випробування) за участю експерта Держ2
промгірнагляду.
Періодичні технічні опосвідчення котлів за участю осіб державно2
го нагляду проводяться: зовнішній і внутрішній огляд — раз на 4 роки;