Файл: Operativna_khirurgiya_ZAG_ChAST_Vlasenko_-BTs200345019148.pdf

115

засоби,  які  недостатньо  описані  в  доступній  літературі.  Основним  критерієм  розподілу  антисептиків  на 
групи слід визнати їх хімічну будову. 

Солі  важких  металів.  Бактерицидна  дія  препаратів  цієї  групи  зумовлена  денатурацією  білків  і 

блокуванням  ферментів  мікробної  клітини.  Раніше  ці  препарати,  особливо  препарати  ртуті  (двохлорид, 
оксиціанід, амідохлорид, монохлорид), широко застосовували як антисептики. Проте, у зв'язку з високою 
токсичністю вони втратили своє практичне значення. Перспективними вважаються малотоксичні органічні 
сполуки  ртуті,  зокрема,  етанолмеркухлорид  у  суміші  з  це-  тилпіридиній  хлоридом,  відомий  під  назвою 
"діоцид".  Йому  властиві  широкий  спектр  бактерицидної,  спороцидної  та  фунгіцидної  дій.  Препарат 
застосовують для обробки рук хірурга, операційного поля, для знезараження шовного матеріалу (1:5000), 
хірургічних  інструментів  і  полімерних  матеріалів  (1:1000).  Діоцид  має  виражені  миючі  властивості, 
антисептичний ефект утримується близько 2 год. 

Міді  сульфат  утворює  з  білками  мікробної  клітини  нерозчинні  у  воді  апьбумінати,  внаслідок  чого 

гинуть  мікроорганізми.  Застосовують  у  вигляді  водних  розчинів  для  антисептичної  обробки  слизових 
оболонок (0,25 %-ний) та дистальних ділянок кінцівок (5-10 %-ний). 

Спирти. Найширше практичне значення для хірургічної антисептики мають 70-80 %-ний етанол, 40-60 

%-ний  пропанол  та  60-70  %-  ний  ізопропанол,  які  зумовлюють  незворотну  коагуляцію  білків  та 
пошкоджують мембрани мікроорганізмів. Однак спори бактерій стійкі до спиртів. їх використовують для 
обробки рук хірурга, операційного поля, підготовки та зберігання шовного матеріалу, інструментів. Спирти 
швидко  інактивуються  в  білковому  середовищі,  тому  їх  застосуванню  повинна  передувати  ретельна 
механічна антисептика. 

Кислоти  та  луги.  Із  групи  неорганічних  кислот  найбільш  вживана  борна  кислота,  яка  добре 

розчиняється  у  воді  та  спирті,  діє  мікро-  боцидно,  включаючи  синьогнійну  паличку  та  гриби. 
Застосовується  у  вигляді  2-3  %-них  розчинів  для  обробки  слизових  оболонок,  зрошення  рук  і  гнійних 
порожнин. 

Із  групи  аліфатичних  органічних  кислот  для  обробки  слизових  оболонок  використовується  молочна 

кислота (1-2 %-на), яка має виражені бактеріостатичні властивості. 

Препарати  групи  лугів  володіють  помірною  антисептичною  дією,  яка  посилюється  вираженими 

миючими  властивостями.  Натрію  гідрокарбонат  (2  %-ний)  застосовують  для  стерилізації  кип'ятінням 
інструментів,  гумових  трубок.  Розчин  (0,5  %-ний)  аміаку  переважно  використовується  для  механічної 
антисептики. 

Група  фенолів.  Сьогодні ці антисептичні засоби мають  обмежене  використання.  Карболова кислота 

(фенол) є цитоплазматичною отрутою, легко проникає через шкіру та слизові оболонки, викликаючи при 
цьому  опіки  та  некроз  шкіри.  Може  викликати  отруєння,  що  супроводжується  ураженням  центральної 
нервової  системи  і  паралічем  дихання.  Застосовують  3-5  %-ні  водні  розчини  фенолу,  для  дезінфекції 
інструментів,  предметів  догляду.  Максимальна  бактерицидність  досягається  шляхом  додавання  мила. 
Також для дезінфекції використовують 2 %-ний розчин лізолу та крезол, що містить 50 % мила. 

116

Група  барвників.  Найчастіше  застосовують  водні  чи  спиртові  розчини  етакридину  лактату, 

метиленового синього та діамантового зеленого. Ними обробляють інструменти та операційне поле, сли-
зові оболонки, ранові поверхні та гнійні порожнини. 

Альдегіди.  Основний  представник  -  альдегід  мурашиної  кислоти  -  формальдегід.  В  практиці 

використовують його 36,5-37,5 %-ний водний розчин - формалін. Це сильний антисептик, який згубно діє на 
вегетативні  форми  бактерій,  їхні  спори,  віруси  та  грибки.  Його  взаємодія  з  аміногрупами  білків 
мікроорганізмів призводить до дегідратації цитоплазми останніх. Застосовують як стерилізуючий агент тих 
об'єктів, які не можна стерилізувати іншими способами (хімічна стерилізація). 

Для дезінфекції інструментів, рукавичок, дренажів використовують 2-5 %-ні розчини формаліну. Він 

входить до складу трійчастого розчину (формалін - 20, карболова кислота - 10, натрія гідрокарбонат - 30 г на 
1  л  дистильованої  води).  Також  застосовуються  0,5-1  %-ні  розчини  формальдегіду  для  антисептичної 
обробки шкіри, а в розведеннях 1:2000-1:3000 - слизових оболонок. 

Лізоформ  -  це  мильно-спиртовий  розчин  формальдегіду  (40  частин  формаліну,  40  частин  калійного 

мила, 20 частин спирту). Застосовують 1—4 %-ний водний розчин для обробки рук і операційного поля. 

Із альдегідів також застосовується бета-пропіолактон - рідина без кольору  (С3Н4О2). В концентрації 

1:5000 він діє бактеріостатично, а в розведенні 1:1000 - бактерицидно. Найбільш чутливі до нього віруси: 
вони  гинуть  від  0,05  %-ної  концентрації.  У  газоподібному  стані  бета-пропіолактон  є  швидкодіючим 
бактерицидним препаратом: при концентрації 1,5 мг/л в повітрі камери через 30 хв досягається стерильність 
тест-об'єктів  із  бавовняно-паперової  тканини,  яка  містить  більше  1  млн  спор.  Ефективний  також  для 
стерилізації  пластмас.  Проте,  його  висока  токсичність  змушує  працювати  з  ним  у  протигазі  та  гумових 
рукавичках, що обмежує широту застосування препарату. 

Група галоїдів.

 Речовини

 цієї групи містять активний хлор чи йод. У водних розчинах препаратів хлору 

утворюється  хлорнуватиста  кислота  (НСЮ)  та  активний  хлор.  У  свою  чергу  хлорнуватиста  кислота 
розкладається з вивільненням атомарного кисню, який володіє високою мікробоцидною активністю. Атоми 
ж хлору денатурують цитоплазматичні білки мікробної клітини. 

З  неорганічних  сполук,  які  легко  віддають  активний  хлор,  широко  використовують  як  сильний 

дезінфектант і дезодорант - хлорне вапно (кальцію гідрохлорид). 

Органічні сполуки хлору повільніше віддають галоген, а тому діють більш м'яко. їх застосовують не 

лише для дезінфекції приміщень та інвентарю з догляду за тваринами, а і як антисептики. Найчастіше це - 
хлорамін Б (містить 25-29 % активного хлору) - 1-5 %-ні розчини для обробки неметалевих (скляних, з гуми 
чи  полімерів)  інструментів,  0,2-0,5  %-ні  -  для  рук,  слизових  оболонок  і  ран.  З  інших  органічних  сполук 
хлору застосовують дезам, сульфахлорантин (0,2-1 %- ний), дихлор-І (1-2 %-ний) та хлорцин (0,5 %-ний). 

Препарати  йоду  є

  одними

  з  найбільш  давніх  антисептичних  засобів,  які  вперше  застосували  для 

хірургічної антисептики рук у 1888 році. Йод володіє майже універсальним спектром протимікробної дії, 
яка  проявляється  у  мікробоїіидному  ефекті  на  грампозитивні  та  грам-  негативні  бактерії,

  включаючи

збудників туберкульозу, спори, гриби, віруси, найпростіші. 

117

Це відбувається у зв'язку зі здатністю йоду окислювати різноманітні внутрішньоклітинні та мембранні 

структури  клітин  мікроорганізмів.  У  першу  чергу  окислюються  вільні  сульфгідрильні  групи  (-БН)  у 
ферментах і білках (Т. Франклін, 1984).

12.1

Як  антисептичний  засіб  у  хірургії  тривалий  час  використовуваної  5  %-ний  водно-спиртовий  розчин 

йоду (йод -5 г, калія йодиду 2 г, води та етилового спирту 95 % порівну, до 100 мл). Проте, незважаю чи на 
широкий спектр і високий рівень антибактеріальної дії, гака лікарська форма йоду має виражені місцево 
подразливу та токсикоз алергенну дії. 

Зважаючи на це, замість спиртових розчинів йоду слід використовувати йодофори - комплексні сполуки 

йоду з поверхнево-активпими речовинами чи розчинними у воді полімерами. При цьому побічна дій йоду 
усувається,  але  зберігаються його антимікробні властивості та  підвищується стабільність  препаратів при 
зберіганні. 

Основні  представники  йодофорів  -  йодинол,  йодопірон,  повідои-  йод.  Йодофори  виявляють  високу 

бактерицидну  активність  щодо  ешерихій,  стафілококів,  протею,  синьогнійної  палички,  мають  фунгі- 
статичні властивості. 

Йодонат  -  водний  розчин  сполуки  поверхнево-активної  речовини  ч  йодом  (3  %).  Рідина 

темно-коричневого кольору зі слабким запахом йоду. Застосовують у вигляді 1 %-ного (за йодом) водного 
розчину для обробки операційного поля. Готують шляхом розведення маточного розчину дистильованою 
або кип'яченою водою у співвідношенні 1:3. 

Йодинол  представляє  собою  водний  розчин,  що  містить  0,1  %  йоду,  0,3  %  калію  йодиду  і  0,9  % 

полівінілового спирту. Застосовують для обробки слизових оболонок, лікування гнійно-запальних процесів 
у м'яких тканинах. 

Йодопірон - суміш полівінілпіролідон йоду з йодидом калію. Цс жовто-коричневий аморфний порошок 

без запаху або зі слабким специфічним запахом, містить 6-8 % активного йоду. Повільно розчиняється у 
воді та спирті. Застосовують для підготовки рук (0,1 %), операційного поля (1 %) та лікування гнійних ран 
(0,5-1 %). Розчин однопроцентної концентрації готують, змішуючи 150 г йодопірону з 200 мл дистильованої 
води до  утворення однорідної тягучої маси. її залишають  на  30 хвилин, час від часу збовтуючи, а  потім 
добавляють ще 600 мл дистильованої води, перемішують і витримують 10-15 хвилин. Розчини 0,1 % і 0,5 
%-ної концентрації готують із 1 %-го розчину безпосередньо перед застосуванням.

124

Група  кисеньвивільнюючих  антисептиків.  Основні  представники  -  перекис  водню  та  калію 

перманганат. Ці антисептики у присутності органічних сполук вивільнюють активний кисень, який пору-
шує окисновідновні процеси в клітинах мікроорганізмів, чим зумов- люють їх загибель. При розпаді калію 
перманганату поряд із виділенням кисню утворюється їдкий калій та окис магнію, останній виявляє в'яжучу 
дію, особливо у випадках застосовування 2-5 %-них розчинів. Крім того, окислювачі - добрі дезодоранти. 

Калію перманганат, як антисептик, застосовують частіше у вигляді 0,1-1%-го розчинів. 
Перекис  водню  переважно  використовується  у  3  %-ній  концентрації,  однак  більш  виражений 

бактерицидний вплив має його 6 %-ний розчин, в якому при 50 °С вегетуючі форми мікроорганізмів гинуть 
за  15-20,  а  спори  -  за  30-40  хвилин.  При  кімнатній  температурі  експозиція  подовжується  в  2  рази,  але 
забезпечується повний бактерицидний і спороцидний ефекти. 

Універсальним антисептиком є комплексний препарат первомур (реі{ептура "С-4 "), в якому міститься 

перекис  водню.  Препарат  може  використовуватися  для  підготовки  рук  і  операційного  поля,  стерилізації 
стійких проти корозії інструментів (в тому числі з оптикою), шовного матеріалу, виробів із полімерів тощо. 

Без сумніву, значними перевагами препарату є його доступність і відсутність негативної дії на слизові 

оболонки і поверхню шкіри. Первомур має високу бактерицидну та спороцидну активність. Спори палички 
сибірки гинуть у маточному розчині протягом 15-60 хвилин, у робочому - через 18 годин. 

Первомур  —  це  суміш  перекису  водню,  мурашиної  і  надмурашиної  кислот.  Остання  утворюється  в 

процесі взаємодії між першими двома інгредієнтами. 

Розчини первомуру готують (концентрація за надмурашиною кислотою) за рецептурами, поданими в 

таблиці 1. Вода може бути дистильованою, водопровідною, артезіанською. 

Після  змішування  інгредієнтів  вихідного  розчину  його  збовтуюII.  і  витримують  у  холодній  воді  чи 

холодильнику. За цей період у ро ї чині утворюється надмурашина кислота. Далі суміш розводя ть

 подою 

до 

потрібної концентрації. 

Дезоксон-І  -  це  комплексний препарат перекису  водню, який <  рі диною без  кольору, з  характерним 

запахом оцтової кислоти. Він міс тить 5-6 % надоцтової кислоти, 10-12 % перекису водню, 15 % оцю вої 
кислоти  і  стабілізатор.  Препарат  добре  розчиняється  у  воді,  спирті  та  інших  розчинниках.  Дезоксон  - 
високобактерицидний, спороцид ний, згубно діє на віруси та грибки. В 1 %-ній концентрації за падоц товою 
кислотою  -  універсальний  антисептик.  Аналогічним  препаратом  є  естостерил-І,  який  має  вищу 
концентрацію  надоцтової  кислоти  (14-16  %),  у  зв'язку  з  чим  його  застосовують  для  обробки  рук  і  опе-
раційного поля, стерилізації виробів, стійких до корозії. 

Таблиця 1 - Вихідні та робочі розчини рецептури "С-4" 

Вихідні розчини 

Робочий розчин 

Пергідроль 

Мурашина кислота, мл 

вода, л 

100% 

85% 

2,4 % 

4,8 % 

17,1 

6,9 

8,1 

до 1 

0,5 

34,2 

13,8 

16,2 

2 

1 

85,5 

34,5 

40,5 

5 

2,5 

171 

69 

81 

10 

5