Файл: Operativna_khirurgiya_ZAG_ChAST_Vlasenko_-BTs200345019148.pdf

135

ними серветками чи рушниками, їх обробляють протягом 5 хв 96 %- ним етиловим спиртом (або 60 %-ним 
пропанолом  чи  70  %-ним  ізо-  пропанолом).  Кінчики  пальців,  нігтьові  ложа  і  складки  шкіри  на  тильній 
поверхні пальцьових суглобів змазують одним із розчинів йодофорів. 

Спосіб Оливкова (видозмінений). Протягом 5 хв руки миють гарячою водою з милом або в 0,5 %-ному 

розчині аміаку, просушують, а потім протирають тампоном, просоченим розчином йоду в спирті (1:1000 або 
1:3000). Концентрацію 1:1000 застосовують у разі сильного забруднення рук. Додатково кінчики пальців 
обробляють одним із розчинів йодофорів. 

У всіх трьох випадках повторна обробка рук необхідна через кожні 20-30 хв. 
Спосіб Кочергіна. Руки впродовж 1-2 хв миють з милом. Висушують стерильними серветками. Потім 

протягом 3-5 хв обробляють марлевою серветкою, зволоженою в розчині діоциду (1:5000). На завершення 
шкіру  дублять  96%-ним  етиловим  спиртом.  Асептичність  шкіри  рук  після  такої  обробки  зберігається 
протягом 2-х год. 

Підготовка  рук  первомуром  (рецептура  "С-4").  Спосіб  ґрунтується  на  застосуванні  універсального 

антисептика первомуру - суміші 33 % пероксиду водню з мурашиною кислотою, в процесі реакції між яки-
ми  утворюється  надмурашина  кислота.  В  день  використання  готують  2,4  %-ний  розчин  препарату 
надмурашиної кислоти: змішують 17,1 мл пергідролю і 6,9 мл мурашиної кислоти (100 %-ної концентрації), 
протягом 30 хв витримують у холодній воді, періодично помішуючи, а потім об'єм суміші доводять до 1л 
дистильованою водою. В разі нагальної необхідності може бути використана водопровідна, артезіанська чи 
навіть  морська  вода.  Основний і робочий розчини  придатні до застосування  протягом доби. Безсумнівні 
переваги  первомуру  -  доступність,  висока  бактерицидність  і  спороцидність,  відсутність  несприятливого 
впливу на слизові та шкірні покриви. 

При підготовці первомуром руки миють проточною водою з милом 1 хв, висушують і занурюють' до 

ліктів  на  1  хв  у  2,4  %-ний  розчин  первомуру.  Потім  руки  насухо  витирають  стерильною  серветкою. 
Додаткова  обробка  спиртами  і  йодофорами  зайва.  В  одному  тазі  з  розчином  первомуру  допускається 
обробка рук 20 чол. Асептичний ефект зберігається до 10 год. 

Підготовка  рук  гібітаном  (хлоргексидину  біглюконатом).  Після  звичайного  миття  (1-2  хв)  і 

висушування стерильним рушником руки обробляють протягом 2-3 хв ватним тампоном, зволоженим 0,5-1 
%- ним спиртовим розчином гібітану. Асептичний ефект зберігається протягом 6-8 год. 

Підготовка рук способом Рубленка. В основі способу лежить використання сучасних, доступних для 

практики поверхнево-активних антисептиків: 

I  варіант  -  чисті  руки  двічі  по  3  хв  протирають  ватним  тампоном,  зволоженим  1  %-ним  водним 

розчином дегміну чи етонію. Піну з рук знімають стерильною серветкою; 

II  варіант складається з двох етапів: руки миють 2-3 хв з милом теплою водою, висушують стерильною 

серветкою, а  потім протягом 5 хв їх протирають  тампоном, зволоженим 0,2 %-ним спиртовим розчином 
декаметоксину  чи  1  %-ним  розчином  мірамістину.  Асептичний  ефект  в  обох  випадках  зберігається 
протягом 2-3 год. 

В умовах ветеринарної практики дуже зручно готувати руки цери- гелем. На сухі чисті руки наносять 

препарат  у  кількості  3-4  мл  і  протягом  8-10  с  ретельно  розтирають.  Руки  висушують  на  повітрі  або  під 

136

феном, при цьому пальці не стуляють, тримають їх трохи зігнутими, щоб утворилась стійка плівка. Після 
операції  вона  легко  знімається  спиртом  чи  гарячою  водою.  Такий  спосіб  знезаражування  рук  особливо 
зручний при невеликих за об'ємом оперативних втручаннях в умовах несприятливих для шкіри рук (гнійна 
інфекція). 

Перспективним  вважається  застосування  ультразвуку  для  підготовки  рук  хірурга.  Це  досягається  їх 

занурюванням на 30 с у розчин антисептика, через який пропускають ультразвукові хвилі, що й забезпечує 
асептичний ефект. 

Умови асептичності значно поліпшуються при застосуванні стерильних гумових рукавичок. Вони були 

впроваджені в хірургічну практику Холстедом (1891) і Цеге фон Мантейфелем (1897). їх використання, в 
першу чергу, показане при операціях на порожнинах, видаленні новоутворень, маніпуляціях у прямій кишці 
та  родових  шляхах,  при  гнійно-гнильних  процесах  тощо.  Однак  використання  рукавичок  не  означає 
звільнення  від  необхідності  підготовки  рук  одним  із  способів,  оскільки  не  може  гарантувати  цілковиту 
герметичність і збереження цілісності рукавичок під час операції. Крім того, під рукавичками утворюється 
конденсат, так звана "рукавичкова рідина", що може містити мікроорганізми з глибоких шарів шкіри. Ру-
кавички стерилізують кип'ятінням, в автоклаві, хімічними речовина

137

ми або ж використовують ті, які зберігаються асептично в герметичній упаковці. 

При надяганні рукавичок слід уникати дотику до їх зовнішньої поверхні (рис. 61). Манжета рукавички 

повинна бути зверху манжети хірургічного халата. Надягнуті гумові рукавички без надмірного натягу чи 
складок,  після  видалення  з  їх  зовнішньої  сторони  вологою  стерильною  серветкою  тальку,  протирають 
антисептиком, що 

використовується  для  обробки 

рук. 

При складних 

і 

тривалих 

операціях 

рекомендується 

надягати  дві  пари  рукавичок, 

щоб 

при 

необхідності 

можна 

було 

замінити верхню і 

при цьому не допустити виходу 

рукавичкового 

конденсату зовні. 

Підготовка 

операційного поля 

Загальний 

принцип 

підготовки 

операційного 

поля аналогічний розглянутому 

щодо  підготовки  рук.  Він  включає  депіляцію,  механічну  обробку,  антисептику  шкіри  та  її  дублення, 
ізоляцію операційного поля від оточуючих ділянок тіла тварини. 

При  цьому  перші  два  етапи  краще  проводити  за  межами  операційної.  При  цьому  тварині  за 

необхідністю призначають седативні засоби. 

Депіляція - це видалення волосяного покриву вистриганням з наступним голінням. Волосся (шерсть) 

видаляють  за  допомогою  ножиць  чи  стригальної  машинки  на  достатньо  великій  ділянці,  щоб  при 
необхідності розріз можна було подовжити. При цьому зрізане волосся краще прибирати пилососом. При 
можливості гоління проводять заздалегідь, щоб зменшити подразнення шкіри. Проте найчастіше депіляцію 
виконують безпосередньо перед операцією на вже фіксованій тварині після транквілізації або наркозу. 

Механічну  підготовку  з  одночасним  знежирюванням  здебільшого  проводять  0,5  %-ним  розчином 

аміаку, 70 %-ним етанолом, ефіром, бензином, водними розчинами миючих засобів. Вона передбачає ре

Рис. 61. Техніка одягання гумових рукавичок без допомоги 

асистента 

138

тельне очищення шкіри операційного поля від бруду, жиропоту, злущеного епітелію, крові. 

Шкіру  протирають  протягом  2-3  хв  ватним  тампоном  чи  марлевою  серветкою,  просоченими 

вищезгаданими засобами. Спочатку ретельно обробляють центральну частину операційного поля,  посту-
пово переходячи до периферії і змінюючи тампони. Після цього шкіру висушують стерильним тампоном. 

Знезараження  шкіри  здійснюють  за  допомогою  антисептиків,  протираючи  ними  шкіру  протягом 

кількох хвилин. Більшість з них мають також і дубильні властивості - це 5 %-ний спиртовий розчин йоду 
(спосіб  Грос-  сіха  -  Філончикова),  10  %-ний  водний  розчин  калію  перманганату  (спосіб  Миша),  5  %-ний 
розчин  формаліну  (спосіб  Борхера),  1  %-ний  спиртовий  розчин  діамантового  зеленого  (спосіб  Баккала). 
Останнім часом у світовій практиці перевагу надають  спиртам: 40-60 %-ному пропанолу, 60-70 %-  ному 
ізопрогіанолу,  70-80  %-ному  етанолу.  Вони  через  15-30  с  знижують  число  аутогенних  та  занесених 
мікроорганізмів на 1,5-2,5 Lgw та утримують його на цьому рівні протягом 3-х год. 

На  кафедрі  хірургії  Білоцерківського  держагроуніверситету  для  знезаражування  шкіри  з  успіхом 

застосовують  1  %-ні  розчини  йодофорів,  дегміну,  хлоргексидину,  дезоксону,  етонію,  2,4  %-ний  розчин 
первому-  ру.  Операційне  поле  змащують  антисептиком  кілька  разів:  після  механічного  очищення, 
безпосередньо  перед  розрізом  тканин  чи  після  місцевої  анестезії,  до  і  після  накладання  швів.  Поле 
протирають  антисептичними  розчинами  за  допомогою  тампонів,  марлевих  серветок,  які  намотують  на 
палички чи утримують інструментами (пінцет, там- понні щипці Майєра тощо). 

Підготовку операційного поля проводять з центру до периферії, а при наявності розітнутого гнійного 

вогнища діють навпаки. 

Для  ізоляції  операційного  поля  використовують  стерильне  простирадло  або  серветки,  щоб  запобігти 

забрудненню  рани  пилом,  лупою,  волосинами  з  оточуючих  ділянок  шкіри  тварини  (рис.  62).  В  окремих 
випадках використовують прогумований матеріал з прорізом у центрі. Матеріал для ізоляції операційного 
поля фіксують до шкіри в межах передбачуваного розрізу хірургічними зажимами для білизни Бакхауза чи 
Шеделя, або швами. 

Нещодавно  запропоновано  зручний  спосіб  ізоляції  операційного  поля  липучими  полімерними 

антисептичними плівками, через які роблять розріз шкіри. 

139

Слизові  оболонки  готують  до  операції  наступним  чином:  ділянки  шкіри  на  межі  із  слизовими 

обробляють, як показано вище;  а  далі  кон'юнктиву  промивають  теплими розчинами етакридину лактату 
(1:1000), 

фурациліну 

(1:5000), 

борної  кислоти  (3—4  %-ний). 

Слизові ротової і носової порожнин, 

крім  згаданих  антисептиків, 

промивають 

0,1-0,2 

%-ним 

розчином калію перманганату, 

1 %-ними розчинами йодофорів. 
Слизові  оболонки  прямої  кишки, 

статевих  органів  обробляють 

1-2  %-ними  розчинами  лізолу, 

молочної 

кислоти, 

калію 

перманганату,  але  перевагу  слід 

віддавати 2,4 %-ному розчину 

первомуру  або  водному  розчину 

хлоргексидину 

біглюконату 

(1:1000). 

Антисептична  обробка  шкіри  і 

слизових  оболонок  у  ділянках 

невеликих  лікувальних  втручань 

(пункція, 

ін'єкція, 

надріз, 

зондування, 

дренування, 

катетеризація  судин)  також 

відноситься 

до 

категорії 

пе-

редопераційної антисептики. Її 

техніка  полягає  в  тому,  що  після 

механічної  обробки  у  ділянці 

маніпуляції  (якщо  це  необхідно)  в 

шкіру  тампоном  втирають  3-5 

мл антисептика протягом 20-30 с. Практичним при виконанні ін'єкцій є застосування антисептиків у формі 
аерозолів. Це полегшує проникнення антисептика через густу шерсть. 

Стерилізація шовного матеріалу 

Повноцінна  стерилізація  шовного  матеріалу  —  один  із  методів  профілактики  імплантаційної 

інфекції.Перевагу слід надати промисловій стерилізації ниток, які постачають герметично упакованими, що 
гарантує тривалий час їх зберігання. Методи промислової стерилізації шовного матеріалу залежно від його 
виду грунтуються на дії іонізуючої радіації, високих температур, газів і парів хімічних речовин. 

Для з'єднання тканин використовують шовкові, бавовняні, льняні та синтетичні нитки, кетгут, а також 

металевий  дріт.  Останній,  переважно,  виготовляють  із  нержавіючої  хромонікелевої  сталі  і  стерилізують 
разом з інструментами кип'ятінням. 

Рис. 62. Ізоляція операційного поля 

хірургічним простирадлом з отвором 

посередині