Файл: Operativna_khirurgiya_ZAG_ChAST_Vlasenko_-BTs200345019148.pdf

145

магнію  та  кальцію,  соляної  кислоти,  а  також  наявність  розчинних  в  будь-якій  воді  газів  -  кисню  та 
вуглекислоти. Попереднє нагрівання розчинів до кипіння дає ефекти дегазації та осаду солей, чим попере- 
джується корозія інструментів. 

Воду чи лужний розчин доводять до кипіння і тільки після цього решітку з інструментами занурюють у 

стерилізатор.  Час  стерилізації  відраховують  з  моменту  повторного  закипання.  По  закінченні  терміну 
стерилізації  решітку  витягують  і  ставлять  поперек  стерилізатора  для  стікання  води.  Далі  інструменти  за 
допомогою  корнцанга  розкладають  на  інструментальному  столику,  який  покривають  стерильними 
рушниками, клейонкою чи простирадлами. 

Інструментальний  столик  слід  умовно  поділити  на  зони:  робочу,  де  розміщені  інструменти,  що  вже 

використовуються, та антисептики для їх обробки; стерильну, де розміщені інструменти, які ще не засто-
совувались; та особливо стерильну — для шовного матеріалу, хірургічних голок, голкотримачів. 

Хімічні  способи  стерилізації  інструментів  проводять  у  скляних,  металевих  емальованих  чи 

нержавіючих ємкостях шляхом занурювання інструментів у розчин антисептика. 

Добре себе зарекомендував розчин Баккала - 1 %-ний спиртовий (96 %) розчин діамантового зеленого, в 

якому інструменти витримують 20-30 хв.  Не поступається йому розчин такого складу: спирт 96 %-ний  - 
100,0,  розчин  формаліну  -  2,0,  генціановий  фіолетовий  -  1,0.  Фарба  відмивається  3  %-ним  розчином 
перекису водню, інструменти зберігають у 96 %-ному спирті. Також рекомендують трійчасті розчини: за 
Каретниковим  -  20,0  формальдегіду,  3,0  -  фенолу,  15,0  -  натрію  карбонату  і  до  1  л  дистильованої  води. 
Додавання  в  цю  суміш  борної  кислоти  (до  3  %)  збільшує  стерилізаційний  ефект  і  термін  використання 
розчину  (за  Синициним).  У  трійчастому  розчині  Кігцлера  сода  замінена  на  натрію  тетраборат.  Високий 
стерилізаційний ефект дають 0,1 %-ний діоцид (45 хв), 2,5 %-ний гібітан (30 хв), 6 %-ний перекис водню (3 
год), 4,8 %-ний первомур (20 хв). Після цих антисептиків металеві інструменти полощуть у дистильованій 
воді.  Останні  антисептики  при  вказаних  режимах  слід  широко  використовувати  для  стерилізації 
інструментів, у складі яких є гума, полімери, оптика. 

Фламбування металевих інструментів проводять в емальованих ємкостях, у які наливають 15-20 мл 96 

%-ного спирту і підпалюють. Однак слід зауважити, що прожарювання не забезпечує надійної стерильності. 
Стерилізацію інструментів у такий спосіб проводять лише в екстрених випадках. 

Сухоповітряний  спосіб  стерилізації  інструментів  здійснюють  у  спеціальних  шафах-стерилізаторах 

(С-1, СС-200, ШСС-80) сухим гарячим повітрям при 160-200 °С протягом 15 хв. 

Ретельно очищені і простерилізовані інструменти сушать і розкладають у шафах, де ставлять посудини з 

кальцію  хлоридом  або  синтетичним  поглиначем  вологи.  Ін'єкційні  та  хірургічні  голки  краще  зберігати  в 
розчині  з  рівних  частин  спирту  та  ефіру,  а  ріжучі  інструменти  -  у  трійчастих  розчинах.  При  тривалому 
зберіганні інструменти змащують вазеліном. 

Стерилізація інструментів з гуми, полімерів, приладів з оптикою 

Все  ширше  в  практиці  ветеринарної  медицини  застосовують  інструменти  та  прилади,  виготовлені  з 

гуми та полімерів (поліетилен, полівінілхлорид, поліуретан, політетрафторетан тощо), а також прилади з 
оптикою (лапароскопи, ендоскопи тощо). 

146

Обробку  гумових  рукавичок  слід  розпочинати  з  перевірки  їх  цілісності.  Для  цього  їх  надувають 

повітрям та занурюють у воду (при дефектах з'являються бульбашки повітря). 

Рукавички, що вже застосовувалися, миють і далі обробляють у розчинах 3 %-ного перекису водню з 

додаванням  0,5  %-го  синтетичного  миючого  засобу  (експозиція  -  30  хв),  трійчастому  розчині  (45  хв), 
первомурі (15 хв), 1-2 %-му хлораміні з 0,5 %-ним миючим засобом (30-40 хв), 2 %-му лізолі (30 хв). 

Після  цього  висушені  рукавички  зовні  присипають  тальком  чи  пудрою,  а  після  вивертання  також  із 

середини,  загортають  у  марлю  для  попередження  їх  пригорання  чи  пошкодження  гострими  частинами 
інструментів  та  стерилізують  кип'ятінням  у  дистильованій  воді  15-30  хв.  Можлива  стерилізація  гумових 
рукавичок в автоклаві протягом 20-45 хв під тиском 101,3 кПа (1 атм). Проте, термічна обробка дещо знижує 
міцність та еластичність гуми, тому слід надавати увагу переважно холодній стерилізації. 

З  цією  метою  можуть  бути  рекомендовані:  6%-ний  розчин  перекису  водню,  підігрітий  до  50  °С 

(експозиція  -  3  год),  1%-ний  розчин  дезоксону  (45  хв),  4,8  %-ний  розчин  первомуру  (15-20  хв),  розчин 
діоциду  1:5000  (ЗО  хв),  2  %-ний  розчин  хлораміну  (2  год),  о,?  %-ний  розчин  формальдегіду  в  %  спирті 
(15-20 хв). При будь- 

якому

 способі стерилізації рідина повинна проникнути всередину рукавичок, дійти до 

кінчиків пальців і витіснити повністю повітря. 

Після закінчення холодної стерилізації рукавички полощуть двічі 

В

 дистильованій воді чи

 ізотонічному

розчині натрію хлориду, просушують рушничком та присипають стерильним тальком чи пудрою. 

Останній,

при  можливості,  слід  надавати  перевагу,  оскільки  частинки  тальку  викликають  утворення  гранульом  у 
тканинах та фібринозні спайки на серозних покровах. ГІудра ж, яку виготовляють на основі крохмалю, за 
короткий проміжок ^асу повністю резорбується. Простерилізовані та припудрені

 рукавички

 перекладають 

марлевими  серветками  та  зберігають  у  герметичних  коробках  чи  біксах.  Принципова  схема  обробки 
рукавичок може бути застосована для інших гумових інструментів (дренажів, трубок, катетерів, спринцівок 
тощо). Обшиті шкірою зонди, плетені катетери стерилізують у парах формальдегіду. 

Під впливом сонячного світна-, повітря, їдких речовин гумові Предмети втрачають еластичність. Для її 

відновлення гумові предме- 

Т

И занурюють у підігрітий до 40 °С 5 %-ний розчин аміаку (15 хв), а потім у 5 

%-ний розчин гліцерину, після чого висушують й зберіга- ють у темному та прохолодному місці- 

Інструменти з оптикою, які застосовують для ендоскопії чи лапа- роскопії, миють  у воді з милом та 

протирають серветкою, змоченою 6 %-ним розчином перекису водню 3 0,5 %-ним розчином синтетич

ного

миючого розчину. 

Оптичні  інструменти  можна  стерилізувати  в  розчині  фурациліну  (1:5000)  протягом  30-50  хв.  Сама 

ортична система протирається спир

том.

 Також

 з

 цією метою

 застосовують

 2,5 %-ний розчин гібігану. 

При стерилізації інфузійних

 систем,

 шприців-автоматів, що мають у свсюлу складі погїмерта матеріали, 

слй'ЗЩдаи» уь-агу та вузлата ежмш- ти, які вступають

 у

 безпосередній

 контакт

 із лікарською речовиною. 

Попередньо їх слід промивати 3%-ним розчином перекису водню

  з

  0,5-1

  %-ниМ 

розчином синтетичного 

миючого

  засобу

  або

  ж

  сумішшю  рівних  частин  1  %-ного  розчину  натрію  гідрокарбонату'  1  %-го  розчину 

аміаку. Подальша обробка полягає в занурюванні інструментів у розчин антисептика: 0,5- 2,5 %-го гібітану 
(20-30  хв),  0,1  %-го  діоциду  (30  хв),  2,5  %-го  хлорцину  (30  хв),  1  %-го  сульфохлорантину  (30  хв),  6 

147

%-гоперекису водню (6 год), 4,8 %-го первомуру (15 хв), 70 %-го етилового спирту (2 год). Всі антисеп-
тичні розчини, крім перекису водню, змивають стерильною водою. 

148

Стерилізація перев'язувального матеріалу та хірургічної білизни 

Перев'язувальним  матеріалом,  головним  чином,  є  марля  і  гігроскопічна  вата,  з  яких  виготовляють 

бинти,  тампони,  турунду  тощо.  Промисловість  випускає  стерильні  бинти,  вату,  марлеві  серветки  та 
ватно-марлеві тампони в непроникній для повітря та вологи упаковці. 

Хірургічною  білизною,  яка,  в  основному,  виготовляється  із  бавовняних  тканин,  є  халати,  ковпачки, 

простирадла, маски, рушники, тощо. 

Перев'язувальний  матеріал  та  хірургічну  білизну  стерилізують  в  автоклавах  (парою  під  тиском), 

прасуванням, рідше - плинною парою та кип'ятінням. 

Попередньо матеріали та білизну, що були у користуванні, піддають передстерилізаційному очищенню. 

Забруднені  кров'ю,  йодом  перев'язувальний  матеріал  та  хірургічну  білизну  на  3^4  години  замочують  у 
холодному 0,5 %-му розчині аміаку, розчині кальцинованої сода, 1-2 %-му розчині иер<г.тсу 

г 

додаванням. 0,5 %-га роз 
чину синтетичного миючого засобу, чи £ розчині хлорного вапна (З столових ложки на відро води). Далі їх 
кип'ятять у мильному розчині, перуть, віджимають та висушують. 

Стерилізація  в  автоклаві.  Перев'язувальний  матеріал  і  білизну  складають  у  спеціальні  металеві 

стерилізаційні коробки-бікси Шим- мельбурша (рис. 64). На їх боковій стінці  с отвори для проходження 
пари,  які  відкривають  перед 

завантаженням  автоклава  і  за-

кривають  після  стерилізації. 

Білизну 

та 

перев'язувальний 

матеріал  просторо  складають  у 

бікс  у такій послідовності,  щоб в 

разі  потреби  можна  було  тер-

міново  витягнути  необхідну  річ, 

не  порушуючи  порядку  в  біксі. 

Кожен  бікс  повинен  мати  певну 

маркіровку  із  зазначенням  ві-

домостей  про  його  вміст.  В  ав-

токлаві  (рис.  65)  розміщують 

зразу  кілька  біксів.  Режим  сте-

рилізації:  при  тиску  0,15  мПа 

(126,8  °С)  -  30  хв,  при  0,2  мПа 

(132,9 °С) - 20 хвилин. 

Рис. 64. 6»кс Шиммельбурша: і - коробка; 2 

- кришка; 3 - шарнірне з'єднання; 4 - рухлива 

бокова стінка; 5 - натяжна застібка; 6 - 

обмежувальний штифт; 7 - вушко; 8 накладка 

149

Кришку автоклава можна відкривати тільки тоді, коли тиск в ньому знизиться до атмосферного. 

Стерилізація  праскою.  Це  найбільш  простий  спосіб  сте-

рилізації  білизни  та  перев'язувального  матеріалу.  Температура 
електропраски  має  досягати  150  °С.  Стерилізацію  праскою 
проводять  на  столі,  застеленому  простирадлом,  яке  перед  цим 
прасували. 

Матеріал  розкладають  нетовстим  шаром,  сприскують  водою  і 

прасують  з  обох  сторін.  По  одному  й  тому  ж  місцю  проводять 
праскою кілька разів. 

Стерилізація  плинною  парою.  Такий  спосіб  знезаражування 

здійснюють  у  спеціальному  стерилізаторі  Коха,  а  при  його 
відсутності  -  в  каструлі  чи  відрі.  Суть  способу  полягає  в  обробці 
матеріалу  парою,  що  виділяється  при  кипінні  води.  Температура 
пари сягає 100 °С, тривалість обробки - не менше 30 хв. 

Стерилізація кип'ятінням. Матеріал (частіше це спецодяг) кла-

дуть у посудину, заливають водою чи розчином етакридину лактату 
(1:1000) і стерилізують впродовж 1-2-х годин з часу закипання. Далі 

воду зливають, матеріал віджимають і прасують. 

Перспективним  вважається  застосування  спецодягу  і  хірургічної  білизни  із  матеріалів  з 

протимікробними  властивостями.  Це  тканини,  які  одержують  на  основі  модифікованої  целюлози  з 
імпрегнацією її антисептиком. Такі тканини зберігають свої антимікробні властивості після кількаразового 
прання і стерилізації в автоклаві чи кип'ятіння. 

Рис. 65. Автоклав: а - загальний вигляд; б - схема 

будови