Файл: Operativna_khirurgiya_ZAG_ChAST_Vlasenko_-BTs200345019148.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 15.07.2019

Просмотров: 10019

Скачиваний: 18

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
background image

 

187

 

седативний ефект триває 1,5-2 години, у послабленому вигляді - 4-8 годин. У тварин розслаблюються м'язи 
кінцівок  і  черевної  стінки,  значно  знижується  больова  чутливість,  що  дозволяє  виконувати  операцію 
швидко, без додаткового місцевого знеболювання. 

Застосовують  при  хірургічних  втручаннях  і  для  усунення  агресивності  при  комплектуванні  груп  і 

транспортуванні свиней. Ін'єктують внутрішньом'язово в дозах від 0,02 (при комплектуванні груп тварин) 
до 0,15-0,20 мл ( при операціях) на 1 кг маси тіла. 

Протипоказання: порушення серцевої провідності. 
Ромпун (ксилазин) - розчин, у який входять ксилазин і метил-4- гідроксибензоат. 
Застосовують  внутрішньовенно  і  внутрішньом'язово.  З  успіхом  застосовують  для  отримання 

седативного  ефекту  при  клінічному  дослідженні  збуджених  і  злих  тварин.  Дозволяє  проводити  як  малі 
операції (при мононаркозі; у деяких випадках у кішок можливе проведення навіть великих порожнинних 
операцій), так і складні хірургічні втручання при комбінованому наркозі. Ромцун спричиняє помірне 

7

М29 

зниження кров'яного тиску. Знижує температуру тіла  (тварин  після  операції  слід тримати  в теплі!). 

Викликає  блювання  через  2-3  хв  після  внутрішньом'язового  введення,  в  зв'язку  з  чим  не  можна  засто-

совувати ромпун при ймовірності знаходження сторонніх тіл у стравоході або при завороті шлунка в собак і 

кішок (можливі розриви цих органів). Для більш ефективної дії препарату після його внутрішньом'язового 

введення тварина має знаходитись у спокійній обстановці (відсутність шуму, сторонніх подразників тощо).

 

Ромпун  діє  седативно,  болезаспокійливо  та  є  добрим  м'язовим  релаксантом.  Прояв  зазначеної  дії 

залежить від дози препарату. Підбираючи відповідну дозу, можна забезпечити необхідний ступінь заспо-
коєння, знеболювання або зменшення рухливості тварини. 

У тварин різних видів транквілізувальна дія ромпуну неоднакова. Препарат слабо діє на свиней і собак. 

На коней ромпун діє швидко - через 5 хв після внутрішньом'язового введення, але доза його в 4 рази більша, 
ніж у корів. В оленів дія ромпуну розвивається повільно і триває короткочасно, у молодих оленів викликає 
лише заспокоєння. Для знеболювання й зменшення рухливості доза ромпуну має бути в 2 рази більшою. 

Коням  ромпун  вводять  внутрішньовенно  в  дозі  3-5  мл/100  кг  маси.  Для  нервових  тварин  беруть 

максимальну  дозу,  для  старих  -  мінімальну!  Залежно  від  дози  в  коней  виникає  заспокоєння  або  при-
гнічення  з  аналгезією  та  анестезією,  розслаблення  мускулатури,  опускається  голова,  звисає  нижня  губа, 
виникає  сонливість,  але  тварини  не  лягають.  Іноді  може  бути  зниження  артеріального  тиску,  потіння, 
сечовиділення. Седативна дія триває 20-30 хв і протягом наступних 30-60 хв припиняється. 

У  великої  рогатої  худоби  після  введення  ромпуну  припиняється  виділення  слини  й  через  15  хв 

знижується  больова  чутливість.  Після  великих  доз  седативна  дія  ромпуну  триває  1-1,5  год.  Внутрі- 
шньом'язове введення 2 %-ного розчину в дозі 0,25 мл на 100 кг викликає заспокоєння та аналгезію, в цей 
період  можна  проводити  діагностичні  маніпуляції,  міняти  пов'язки.  У  дозі  0,5  мл/100  кг  маси  виникає 
заспокоєння та  аналгезія,  достатня для проведення великих хірургічних операцій.  Доза 1 мл/100 кг  маси 
тварини  зумовлює  пригнічення,  аналгезію,  анестезію  й  релаксацію  м'язів,  достатніх  для  проведення 
хірургічних втручань. ГІри такій дозі тварини не можуть стояти. У дозі 1,5 мл/100 кг маси тварини ромпун 
застосовують лише при тривалих операціях у лежачому положенні (у тварин може виникнути тимпаНІя 


background image

 

188

 

передшлунків і кишечнику!), а для запобігання аспірації слини або рідини з рубця тварину слід фіксувати 
так, щоб її голова знаходилася вище тулуба. 

Не можна застосовувати ромпун тваринам на останньому місяці вагітності! 
Дози: внутрішньому язово 2 %-ни'й розчин великій рогатій худобі - 0,0025-0,010 мл/кг, дрібним жуйним 

- 0,05-0,15 мл/кг, собакам становить 0,5-1,5

 мЛ

 на 10 кг маси тіла, для кішок - 0,1-0,2 мл/кг. 

Великій рогатій худобі й коням препарат ін'єктують внутрі- шньом'язово у вигляді 2 %-ного розчину на 

100 кг маси тіла: а) при транспортуванні, розчистці копит, клінічному дослідженні (ректально, вагінально, 
катетеризація  тощо)  -  0,25  мл;  б)  для  розслаблення  м'язів  при  проведенні  лікувальних  процедур,  які 
потребують лежачого положення, - 0,5 мл; в) для повного знерухомлення протягом 1— 1,5 год і значної 
втрати больової чутливості - 1 мл. 

Дія препарату настає через 5-15 хв. При відсутності ефекту його вводять повторне» в половинній дозі. 
При

  проведенні

  комбінованого  наркозу  після  внутрішньом'язоио-  го  введення  ромпуну  можливе 

використання анестетиків, барбітуратів, при цьому їхня доза знижується до 1/3-1/4 необхідної. 

Можна  проводити  анестезію  ромпуном  у  поєднанні  з  ефіром!  Не  рекомендується 

використовувати аналгетики, тому що вони можуть знизити дію препарату! 

Рометар. Він має седативні, міорелаксантні, аналгезивні та

 анес- 

тезувальні властивості. V тварин він 

спричинює  незначну  седацїю  й  гальмування,  схоже  з  наркозом.  Щоб  запобігти  аспірації  вмісту  рубця, 
голову

 тварини

 слід нахиляти. Препарат використовують для запобігання агресивності та лякливості тварин 

при хірургічних втручаннях і клінічних дослідженнях. 

Після  внутрішньом'язового  введення  його  дія  починає

  проявляти

ся  через  5  хвилин  (атаксія,  тварина 

лягає). Максимальне

 гальмування 

триває до 30 хв і залежно від дози дія продовжується

 до

 1-3-х год. Спочатку 

настає аналгезія, потім міорелаксація і, нарешті,

 заспокоєн

ня. У більшості тварин спостерігається слинотеча, 

якій можна запобігти попередньою ін'єкцією 1 %-ного розчину атропіну сульфату. 

При внутрішньовенному введенні дія препарату проявляється через 1 хв. 
Залежно від вибраної дози рометару у великої рогатої худоби (від 0,25 до 1,5 мг/кг) можна виконувати 

такі операції, як лікування ран, кастрацію агресивних бугаїв, кесарів розтин тощо. Внутрішньовенно його 
вводять у дозі 0,08-0,5 мл/100 кг, а внутрішньом'язово - 0,25- 1,5 мл/ІОО кг. Як побічне явище відмічено 
уповільнення, а під час максимальної дії (через 45 хв) - повне припинення скорочення рубця з подальшим 
відновленням румінації через 1—1,5 год. 

При внутрішньом'язовому введенні доза рометару вівцям і козам становить 0,15-0,25 мл/10 кг маси тіла 

тварини. 

При  внутрішньом'язовому  введенні  коню  доза  становить  7,5-  15  мл/100  кг  маси  тіла,  при 

внутрішньовенному - 3-5 мл/100 кг. 

Собакам і кішкам рекомендується вводити 0,15 мл рометару на 1 кг маси тіла. Цуценятам і кошенятам 

дозу  збільшують  у  1,5-2  рази.  Це  пов'язано  з  більш  інтенсивним  рівнем  обмінних  процесів  у  молодих 
тварин. 

Перед введенням рометару й ромпуну слід проводити преме- дикацію атропіном! 
Хутровим і диким звірам препарат ін'єктують внутрішньом'язово в дозі 0,75^1 мл/10 кг маси тіла. 


background image

 

189

 

Антидотом ксилазину є антогоніл! 
Як правило, через 2-5 хв після внутрішньовенного введення препарату собакам і кішкам у дозі 0,2-0,3 

мг/кг  відмічається  пробудження  тварин,  відновлення  м'язового  тонусу,  що  проявляється  руховою 
активністю. 

Мепазин володіє седативною, гіпотензивною, адренолітичною, М-холінолітичною, прогисудомною та 

антигістамінною  діями.  Він  посилює  дію  наркотичних,  аналгетичних  та  анестезувальних  речовин.  За 
седативною й токсичною дією поступається аміназину. Застосовують при підготовці тварини до наркозу, 
рододопомозі, хірургічних втручаннях і при збудженні. 

Найчастіше вводять  внутрішньом'язово свиням і вівцям у дозі 0,05-0,1 г на тварину, коням і великій 

рогатій худобі - 0,25-0,3 г, собакам - 15-20 мг, курям - 1-2 мл, норкам - 1 мг. 

Трифтазин розчиняється у воді, на світлі темніє, має високу транк- вілізувальну активність, і в цьому 

відношенні переважає аміназин. Але має нижчий адренолітичний ефект, слабше потенціює дію наркотиків, 
не  має  спазмолітичної,  протисудомної  та  антигістамінної  активності.  Його  застосовують  при  нервовому 
збудженні,  для  зниження  стресового  стану  при  транспортуванні,  посиленні  дії  наркотичних  і  снодійних 
препаратів. 

Трифтазин  за  нейролептичною  дією  перевищує  аміназин  і  мепа-  зин.  Він  слабше  потенціює  дію 

наркотичних і снотворних засобів, має менш виражену адренолітичну дію, не проявляє спазмолітичного, 
протисудомного та антигістамінного ефекту, незначно розслаблює скелетні м'язи. У малих дозах трифтазин 
діє седативно, у великих - снотворно й може викликати наркоз. Седативна дія триває 3-10 год. У курей дія 
трифтазину в 2 рази коротша. У жуйних тварин він сильніше, ніж інші транквілізатори, пригнічує моторну 
функцію шлунково-кишкового тракту, а при тривалому застосуванні пригнічує ріст молодих тварин, однак 
не впливає на розвиток дорослих. 

Дози:  перорально  свиням  -  5-10  мг/кг,  собакам  -  2—5  мг/кг.  Для  великої  та  дрібної  рогатої  худоби 

мінімальна доза 3 мг/кг; котам - 0,1, свиням - 0,5, курям - 1,0 мг/кг. Оптимальні дози в 5-10 разів більші. 

Препарат протипоказаний при гострому гепатиті, хворобах серця й крові. 
Мепротан добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту; під впливом шлункового й кишкового 

соку  не  руйнується.  Він  справляє  заспокійливу  дію  на  центральну  нервову  систему,  спричинює 
розслаблення скелетних м'язів. 

Його  застосовують  при  захворюваннях  нервової  системи,  які  супроводжуються  підвищенням  тонусу 

скелетних  м'язів,  при  загальній  збудливості,  шкірному  свербежу,  а  також  у  хірургічній  практиці  при 
підготовці тварини до операції. 

Дози всередину: свиням - 0,5-0,1 г; собакам - 0,1-0,2 г; курям - 0,025-0,05 г. 
Амізил. Має помірну спазмолітичну, протигістамінну, місцевоанес- тезувальну дію. Поряд з цим блокує 

периферичні та  центральні, переважно М-холінореактивні, системи висхідної частини ретикулярної фор-
мації.  У  результаті  цього  блокує  ефекти  блукаючого  нерва,  знижує  секрецію  слинних  залоз  шлунка  та 
кишечнику, тонус гладких м'язів, гальмує моторику кишечнику, розширює зіниці, справляє заспокійливий 
вплив  на  центральну  нервову  систему,  посилює  дію  барбітуратів,  аналге-  тиків,  місцевоанестезувальних 
речовин, нормалізує вегетативні реакції. 


background image

 

190

 

Застосовують  для  усунення  спазмів  гладких  м'язів  кишечнику,  зниження  збудливості  кашльового 

центру; ефективний при підвищеній нервовій збудливості. 

Амізил  має  помірну  спазмолітичну,  місцевоанестезувальну  та  протигістамінну  дії.  Він  уповільнює 

стимулювальні ефекти блукаючого нерва й діє заспокійливо на центральну нервову систему. 

Дози перорально: собакам - 3-5 мг, курям - 2-3 мг. 
Підшкірно вводять амізил коням і коровам у дозі 0,02-0,05 мг/кг, вівцям і свиням - 0,003 мг/кг. 
Домоседан містить 10 мг детомідину гідрохлориду в 1 мл. Препарат є надійним седативним засобом. 

Застосовується  для  полегшення  клінічного  огляду  й  хірургічних  операцій.  Його  можна  застосовувати  в 
поєднанні  з  торбуджестиком  при  проведенні  болючих  маніпуляцій.  Рекомендується  застосовувати 
домоседан для премедикації при кетасетовому наркозі. 

Виявляє  аналгезивну  дію.  Використовують  для  заспокоєння  великої  рогатої  худоби  й  коней  при 

операціях на молочній залозі, зубах, кінцівках, сухожиллях, лікуванні ран, видаленні новоутворень, ректа-
льному дослідженні норовливих тварин, а також із метою профілактики стресів при транспортуванні. 

Препарат вводять внутрішньом'язово або повільно внутрішньовенно в дозі 0,2-0,4 мл/100 кг маси. Дія 

домоседану проявляється через 3-5 хв і триває 0,5-1 год. Відмічається слабке хитання. Препарат діє довше 
(0,5-2-х  год),  якщо  його  вводять  у  дозі  0,4-0,8  мл/100  кг.  Дуже  впливає  він  (тварина  лягає)  у  дозі  0,8-1,5 
мл/100 кг. Дія проявляється через 1-5 хв і триває 2-6 год. 

Коням його можна застосовувати в поєднанні з торбуджестиком, а також з кетасеговим наркозом. 
У великої рогатої худоби інколи виникає незначна тимпанія після застосування домоседану! Не 

застосовують кобилам, починаючи з 7-го місяця жеребності! 

Застосовують для полегшення клінічного дослідження, при хірургічних операціях тощо. 
Ацепромазин у малих дозах знижує неспокій тварин, тому його можна застосовувати при підковуванні 

тварин  і  транспортуванні  коней.  При  застосуванні  перед  наркозом  дозволяє  знизити  дозу  наркотика. 
Препарат має протисудомну, антиспазматичну і гіпотензивну дії. Його вводять у дозі 0,3-1 мл/100 кг маси 
тіла коня. Дія препарату триває протягом 24 год. 

Виснаженим тваринам препарат призначають у мінімальних дозах і не застосовують жеребним 

кобилам і жеребцям-плідникам! 

Пропазин за дією на організм схожий з аміназином. Під впливом світла розчини пропазину набувають 

зеленого забарвлення і втрачають активність. 

Препарат чинить седативний вплив, зменшує рухову реакцію, потенціює дію наркотиків, аналгетиків і 

місцевоанестезувальних речовин, діє гіпертермічно й антиблювотно. 

Протигістамінна  дія  пропазину  виражена  сильніше,  ніж  аміназину;  за  периферичним  адрено-  та 

холінолітичним ефектом різниці між цими препаратами немає. Пропазин подібний до аміназину не лише за 
хімічною  структурою,  а  й  за  характером  дії,  хоч  і  поступається  йому  за  силою  гальмівного  впливу  на 
психомоторні  збудження.  Пропазин  вводять  всередину,  внутрішньом'язово  і  внутрішньовенно.  Перед 
внутрішньом'язовою ін'єкцією препарат змішують з такою ж кількістю ізотонічного розчину натрію 
хлориду або 0,25 %-ного розчину новокаїну!
 


background image

 

191

 

Він не пригнічує моторну функцію кишечнику, менш токсичний, добре переноситься тваринами, рідко 

зумовлює побічну дію. Транкві- лізувальна дія пропазину більш помірна і не перевищує 2-3-х год. Пропазин 
застосовують  молодим  й  ослабленим  тваринам  як  заспокійливий  засіб,  при  нервових  розладах,  для 
потенціювання хлоралгідрат- ного наркозу в коней, а також при транспортуванні лошат і телят. 

Дози внутрішньом'язово: коням - 4 мг/кг, телятам - 6-8, собакам - 5-10 мг/кг. 
Пропазин несумісний з солями важких металів, лугами та окислювачами! 
Галоперидол
  -  сильний  нейролептичний  і  транквілізувальний  препарат.  У  тварин  спричинює  сон, 

близький  до фізіологічного. Посилює  дію снотворних,  аналгетиків, анестетиків. Застосовують,  головним 
чином, з метою премедикації і пригнічення психомоторного збудження. 

При  комбінованому  застосуванні  галоперидолу  з  аналгетика-  ми  й  міорелаксантами  слід  бути 

обережними в зв'язку з посиленням їхньої дії! 

Кішкам  і  собакам  внутрішньом'язово  ін'єктують  0,5-1  мл  0,5  %-  ного  розчину  залежно  від  маси  і 

психомоторного стану тварини. 

Дроперидол має швидку і сильну дію. При внутрішньовенному введенні діє через 2-3 хв,  досягаючи 

максимального ефекту через 20- 30 хв. Дроперидол у 3 рази активніший від аміназину, практично не діє 
токсично на організм. Використовують для премедикації та анестезії в поєднанні з фентанілом. Дроперидол 
вводять підшкірно, внут- рішньом'язово й внутрішньовенно. 

Виявляє слабку снотворну дію, блокує А-адренорецептори, не пригнічує дихання, знижує артеріальний 

тиск,  поліпшує  периферичний  кровообіг,  збільшує  частоту  серцевих  скорочень.  Має  протиблю-  вотні  та 
протишокові властивості. У звичайних дозах нетоксичний. Тривалість впливу - 2-3 год. Його застосування 
протипоказане
 при екстрапірамідних порушеннях. 

Одночасно з дроперидолом вводять атропін або метацин відповідно до маси тіла тварини! 
Собакам  і  кішкам  ін'єктують  внутрішньом'язово  за  30-45  хв  до  операції  в  дозі  0,02-0,04  мл/кг  0,25 

%-ного  розчину  разом  з  такою  самою  кількістю  фентанілу.  Дрібній  рогатій  худобі  внутрішньовенно 
ін'єктують у дозі 0,5 мг/кг. 

Седуксен  (діазепам,  реланіум,  сибазон)  -  має  добре  виражену  снотворну,  міорелаксуючу  й 

протисудомну  дії.  Для  премедикації  внутрішньовенно  або  внутрішньом'язово  собакам  і  кішкам  вводять 
0,1— 0,4 мг/кг за 30—40 хв до операції. При вступному наркозі препарат вводять внутрішньовенно собакам 
і кішкам у дозі 1-8 мг/кг, а потім, у міру необхідності, його додають малими дозами через кожні 15-20 хв 
разом з аналгетиками. 

Протипоказання: гострі захворювання нирок. 
Таламонал  -  комбінований  препарат,  який  в  1  мл  має  2,5  мг  дроперидолу  і  0,05  мг  фентанілу. 

Використовують для анестезії при різних за обсягом операціях, купіруванні больових синдромів, при шоці. 

Реланімал  проявляє  заспокійливу дію  на  тварин  усіх  видів,  знімає надмірну збудливість, послаблює 

нервове напруження й агресивність, спричинює розслаблення тонусу скелетних м'язів. Дія препарату про-
являється  через  20-30  хв,  досягає  максимуму  через  2-3  год  і  триває  6-8  год.  Транквілізувальна  дія 
реланімалу сильніша, ніж мепротаму та триоксазину; він малотоксичний і не проявляє побічного впливу на 
організм тварин.