Файл: Operativna_khirurgiya_ZAG_ChAST_Vlasenko_-BTs200345019148.pdf

379

передпліччя,перетискаючи кінцівку вище або нижче ліктьового суглоба (див. рис. 141, б). Голку уколюють 
разом із шприцом, направляючи її за течією крові. З моменту попадання голки у вену, в шприц надходить 
кров, забарвлюючи розчин. Тоді припиняють здавлювання і приступають до повільної ін'єкції лікарської 
речовини. 

Якщо  на  місці  пункції  утворюється  припухлість  (потрапляє  розчин  під  шкіру),  шкіру  розсікають 

(довжиною до 1 см), тампонами видаляють розчин і, оголивши вену, повторюють пункцію під контролем 
зору. Після ін'єкції на шкіру накладають один стібок вузлового шва або рану закривають пов'язкою. 

Пункція  під'язикової  вени  в  собак.  Після  виконання  наркозу  знаходять  під'язикову  вену.  Вона 

знаходиться збоку на вентральній поверхні язика. Її добре видно, якщо язик витягнути з порожнини пащі в 
бік. Вену проколюють тонкою голкою разом із шприцом (рис. 142). 

Рис. 142. Пункція під'язикової вени у собаки 

нени у сииакн 

„, - в підшкірну вену передпліччя 

Кішкам  для  отримання  швидкої  дії  лікарської  речовини  ін'єкцію  виконують  у  вуздечку  язика  (рот 

розкривають за допомогою двох шматків бинта, розтягуючи ними щелепи). Така ін'єкція прирівнюється до 
внутрішньовенної. 

У  кролів  лікарські  речовини  вводять  у  вушну  вену,  яка  знаходиться  на  зовнішній  поверхні  вушної 

раковини. 

У  птахів  внутрішньовенні  ін'єкції  виконують  у  підшкірну  ліктьову  вену,  яка  знаходиться  на 

внутрішній поверхні крила. Укол роблять на рівні ліктьового згину тонкою голкою під кутом 40°. На міс

Рис. 141. Положення голки при ін'єкціях у собак: а - в малу приховану 

б

380

ці уколу вищипують пір'я, а шкіру змащують антисептиком і, натиснувши пальцями вище ліктя, знаходять 
наповнену вену (рис. 143). 

Попасти  у  вену  досить  важко,  тому  рекомендується  спочатку  зробити 
невеликий розріз шкіри та оголити вену. 

У  тих  випадках,  коли  неможливо  виконати  пункцію  судини, 

проводять венесекцію (розтин вени). 

Її застосовують при згущенні і підвищеному зсіданні крові. Для зне- 

Рис. 143 Місце пункції підшкірної

 болювання під шкіру вводять 0,5%- 

ліктьової 

вени у птахів (а)

Н

ий розчин новокаїну. Шкіру розсікають і знаходять вену. 

Під останню підводять дві лігатури з кетгута, однією з них перев'язують 
периферичну ділянку. Вену проколюють голкою Сайковича або Дефо, або 
роблять  короткий  поздовжній  розріз  її  стінки  і  вставляють  в  її  просвіт 

спеціальну  кашолю  і  закріплюють  другою  лігатурою.  Після  закінчення  ін'єкції  голку  або  канюлю  вида-
ляють, накладають шви на шкіру і тиснучу пов'язку. 

Внутрішньоартеріальні  ін'єкції  виконують  для цілеспрямованого впливу на  патологічний осередок 

лікарською речовиною. 

Введення лікарських препаратів у підключичну артерію в свиней (за методом В. Й. Іздепського і 

М.  В.  Рубленка).  Автори  розробили  методику  введення  лікарських  препаратів  у  підключичну  артерію  й 
успішно застосовують її при хворобах грудної кінцівки свиней. З правого боку ця артерія є продовженням 
плечо-головного стовбура, а з лівого - відгалуженням дуги аорти. При виході з грудної порожнини кожна з 
них огинає спереду перше ребро і, повернувши каудовентрально, спрямовується у вільний відділ грудної 
кінцівки. 

Місце пункції підключичної артерії знаходиться спереду першої пари ребер і дорсально від рукоятки 

грудної кістки. Тут добре  кон-  турує поверхневий грудний м'яз, який іде від рукоятки грудної кістки до 
плечової. Точку уколу голки знаходять, відступивши від сагітальної лінії вліво або вправо на 3-5 см. Голку 
просовують до дотику з ребром. Зміщують кінчик голки з кісткової перешкоди і поштовхом просовують її в 
глибину до появи струменя яскраво- червоної крові. До голки приєднують шприц з розчином і повільно 
вводять його в порожнину судини. 

381

Антисептичні розчини вводять в артерію для лікування при гострих гнійних процесах у нижніх ділянках 

кінцівок або для виконання внутрішньоартеріальної анестезії. 

На грудній кінцівці коня пункцію провадять  у серединну або велику п 'ястну артерію, на тазовій -  у 

плеснову дорзальну латеральну артерію. 

Пункція серединної артерії. Проводять її на внутрішній поверхні верхньої третини передпліччя (на 2-3 

см нижче від ліктьового суглоба, відразу ж позаду медіального гребеня променевої кістки); для зручності 
кінцівку коня при цьому трохи виносять вперед (дуже витягувати її не слід, щоб не змістити артерію назад і 
вглиб). Потім лівим вказівним пальцем здавлюють судину, а правою рукою вводять голку вище від місця 
притиснення артерії на 0,5 см. Після проколу шкіри й підшкірної клітковини під кутом в 40-60° зверху вниз 
починають  наближати  голку  до  судини.  З  першим  же  відчуттям  її  пульсації  швидким  коротким  рухом 
проколюють стінку артерії. Ознакою правильності пункції є поява пульсуючого струменя крові, що витікає 
із артерії. Голку після цього відразу ж з'єднують із шприцом і вводять потрібну кількість розчину. У момент 
витягання голки судину притискують вище від місця пункції (А. Ф. Бурденюк). 

Пункція  великої  п'ястної  артерії.  Місце  пункції  -  межа  верхньої  і  середньої  третини  медіальної 

поверхні п'ясті, де артерія прикрита тільки шкірою, пухкою клітковиною й фасцією, внаслідок чого пуль-
сація  її  легко  відчутна  на  передньо-внутрішньому  краї  сухожилка  глибокого  згинача  пальця.  Кінцівку 
виводять вперед і фіксують розігнутою. Виявлену пульсуючу артерію злегка притискують великим пальцем 
лівої руки до сухожилка. Правою рукою уколюють голку, спрямовуючи її вістря вниз під кутом у 45°. 

Пункція  плеснової  дорсальної  латеральної  артерії.  Місце  уколу  -  верхня  третина  зовнішньої 

поверхні плесна, де артерія лежить у жолобі між плесновою й грифельною кістками. Судина розміщена під 
шкірою на  дні  жолоба,  внаслідок чого бокові зміщення її неможливі. У  тварин з  тонкою шкірою можна 
виявити пульсацію цієї артерії, що полегшує орієнтування. 

Нижче від місця пункції судину притискують у жолобі вказівним пальцем. Голку уколюють всередину і 

вниз,  на  0,5-1  см  вище  від  місця  перетискання,  під  кутом  35—45°.  Зріз  голки  повинен  бути  обернений 
назовні. Краще спочатку проколоти шкіру, а потім легеньким рухом стінку судини. У момент уколу міцно 
тримають кінцівку тварини, щоб не допустити різких її рухів. 

Ін'єкції  в  клубові  артерії  великої  рогатої  худоби.  Черевна  аорта,  від  якої  в  ділянці  п'ятого 

поперекового  хребця  відокремлюються  права  та  ліва  зовнішні  клубові  артерії,  переходить  у  загальний 
стовбур  клубової  артерії,  що  під  шостим  поперековим  хребцем  розділяється  на  праву  й  ліву  внутрішні 
клубові артерії. Кожна з них спрямовується каудально по медіальній поверхні крижово-сідничної зв'язки, де 
вони  переходять  у  каудальні  сідничні  артерії.  На  своєму  шляху  внутрішня  клубова  артерія  віддає 
клубово-поперекову  замикаючу,  краніально-сідничну,  сечостатеву,  пуповинну  і  внутрішню  соромітну 
артерії. 

Від зовнішньої клубової артерії відходить окружна глибока клубова артерія, яка спрямовується в м'яку 

черевну  стінку,  середню  маткову  артерію.  Біля  переднього  краю  лобкової  кістки  від  останньої 
відокремлюється  глибока  стегнова  артерія.  Остання  віддає  надчерев-  но-соромітний  стовбур,  від  якого 
відходить каудальна надчеревна, яка також розгалужується в м'якій черевній стінці, і зовнішня соромітна 
артерії. Остання добре розвинена й спрямовується вздовж черевної стінки до молочної залози. 

382

Ученими  встановлена  висока  терапевтична  ефективність  введення  у  внутрішню  клубову  та  середню 

маткову артерії 0,25-0,5 %-ного новокаїну при затриманні посліду, метритах, а в зовнішню клубову  - при 
асептичних  і  гнійних  маститах,  гнійно-некротичних  процесах  на  тазових  кінцівках  (після  хірургічного 
втручання; рис. 144).

Пункція внутрішньої клубової артерії. Техніка ін'єкції (за методом І. П. Ліповцева). Тварину фіксують 

у стоячому положенні, звільняють від калових мас пряму кишку. Для визначення місця пункції внутрішньої 
клубової артерії проводять дві лінії: першу - від крижового горба клубової до середини великого вертела 
стегнової кісток; другу - від маклака до місця з'єднання першого й другого хвостових хребців (див. рис. 144, 
а). У ділянці перехрещування цих ліній готують поле для введення голки. Потім у пряму кишку уводять 
руку  так,  щоб  долоня  лежала  на  середині  тазової  кістки.  За  пульсацією  відшукують  внутрішню  клубову 
артерію і фіксують її вказівним і середнім пальцями на крижово-сідничній зв'язці. Потім у знайденому місці 
проколюють  шкіру спочатку  направляючою голкою, а  потім  у неї  уводять  тонку (1-1,5 мм у діаметрі)  й 
довшу (8-10 см) ін'єкційну гол

383

ку  і  просовують  її  в  напрямку  фіксованої  пальцями  артерії.  У  момент  проколювання  крижово-сідничної 
зв'язки  відчуваються  деяка  перешкода  і  хрустіння. 

Після цього голку просовують 

ще  глибше  й  проколюють  артерію,  приєднують 

шприц  Жане  й  повільно 

ін'єктують  (не  більше  50  мл/хв)  розчин.  Після 

введення розчину центральний 

кінець  артерії  перетискують  пальцями з  боку прямої 

кишки і виймають голку. 

При пункції зовнішньої клубової артерії місце уколу 

голки  знаходять  на  середині 

лінії,  проведеній  від  зовнішнього  краю  маклака  до 

середини 

нижньої 

межі 

великого  вертела  стегнової  кістки  (див.  рис.  144,  б). 

Уводять  руку  в  пряму  кишку, 

повернувши її долонею догори, просовують до рівня 

четвертого 

поперекового 

хребця і відшуковують аорту. Приклавши руку до неї 

збоку,  поволі  виймають  її, 

доки пальці самі не потраплять на зовнішню клубову 

артерію. Орієнтуючись на неї, 

пальці опускають поступово і вниз до рівня середини 

тіла цієї кістки. Тут її фіксують 

між  великим  і  вказівним  пальцями;  другою  рукою, 

надаючи 

голці 

перпен-

дикулярного  напрямку  до  сагітальної  площини  тіла 

тварини,  уводять  голку  в 

напрямку  артерії  і  проколюють  її.  Приєднавши 

шприц,  уводять  необхідний 

розчин. 
Якщо  патологічний  процес  локалізується  в  правій 

половині  молочної  залози  чи 

на правій кінцівці, розчин уводять у праву артерію і 

навпаки. 

При  пункції  середньої  маткової  артерії  (див. 

рис.  144,  а)  рекомендується 

підтягнути  її  разом  з  маткою  в  тазову  порожнину 

рукою,  уведеною  в  пряму 

кишку, й робити прокол, як і внутрішньої клубової. 

Однак  часто  не  вдається 

підтягнути  матку  і  артерію  в  тазову  порожнину.  У 

таких випадках голку уводять 

у  внутрішню  клубову  артерію.  Для  цього  останню 

слід  перетиснути  пальцями 

уведеної  в  пряму  кишку  руки,  а  ін'єкційну  голку 

увести в судину на 1 см вище 

місця  перетискування.  Потім  приєднують  шприц  і 

під  тиском  уводять  розчин, 

який і потрапляє в маткові артерії. 

із

3

-

429

а 

Рис. 

144. 

Пункція 

внутрішньої 

клубової, 

середньої  маткової  (а)  та 
зовнішньої  клубової  (б) 
артерій: 1 - крижовий горб 
клубової 

кістки; 

2 

- 

проксимальний 

кінець 

великого вертела  стегнової 
кістки;  3  -  мак-  лак;  4  - 
перший хвостовий хребець; 
5  -  зовнішній  край  макла- 
кового  горба;  6  -  середина 
нижнього 

контуру 

великого вертела стегнової 
кістки 

385