20.Процес Розробка нових товарів та Його етапи
Новий товар - це (див. у словнику). Новизна властивостей - провідний критерій будь-якого нового товару. Фірма зацікавлена в постійному плануванні нових товарів, тому що це дає можливість розширити збут товарів, збільшити прибуток і ефективно використати систему товарообігу. Нові товари класифікуються таким чином: принципово новий товар (рівень новизни цього тов. більше 70%; він не має аналогів на ринку і задовольняє потреби, які раніше не були задоволені) товар нового виду ((товар переважної новизни) рівень новизни від 30 до 70%, він має суттєво якісні модифікації, порівняно з товарами аналогами і розширювати коло можливостей задоволення уже відомих потреб.) оновлений товар ( товар незначної новизни) рівень новизни товару до 30%, його характеристика не поліпшується, істотно не змінюється, він задовольняє вже відомі потреби на більш високому рівні); товар новий для даного ринку; товар котрий має незначні нові властивості.
Процес розробки товарів новинок включає в себе такі етапи: формування ідей (ідеї нового товару можуть запропонувати вчені, покупці, винахідники, комерційні лаб., Рек.агенства, конкуренти, фірми маркетингових досліджень); відбір ідей (мета-як можна раніше визначити і прибрати непридатні ідеї товару. Ідеї викладаються письмово і містять опис тов., опис.ціни тов., опис конкурентів і опис цін ринка. Кожній характеристиці дається бальна оцінка від 1до10); розробка задуму і його перевірка на споживачі (відібрані ідеї потрібно перетворити в задум тов. (це опрацьованості варіанту ідеї тов., що має значення для покупців. Задача цього етапу-створити ряд альтернативних задумів тов., створити образ тов, вибрати кращий оцінивши їх привабливість. Образ товару показує графічні зображення товару з коментарями, і просять висловити свою думку));; розробка стратегії маркетингу (складається з 3-ох частин: 1) в ній дається опис, величини і структури цільового ринку ; опис показників об’єму продажів і об’єму прибутку; 2) містить передбачувану ціну товару; кошторис витрат на маркетинг; 3) містить завдання по формуванні комплексу маркетингу та довгострокові перспективи за показниками збуту і прибутку); економічний аналіз (( аналіз можливості) в економічному аналізі фірма намагається оцінити кількісну привабливості пропозиції випуску нового товару, для цього з стратегії маркетингу беруться показники витрат прибутку, продажів і ретельно аналізують якщо результат мав позитивний (прибуток покриває збитки) то коли переступають до слідуючого етапу-розробка товару); розробка товару (на цьому етапі задум і образ товару повинен перетворитися в реальний товар з визначеними характеристиками. Створюється кілька варіантів фізичного задуму створення товару, що б в результаті випробувань в ринкових умовах відібрати кращий варіант. Варіанти повинен фізичного задуму створення товару відповідати таким умовам: тов. повинен бути безпечним і надійно працювати в будь-яких умовах; його собівартість не повинна виходити за рамки запланованих рамок; потреби повинні сприймати товар як носій вигоди для себе. На цьому ж етапі вирішується питання про пакування, про присвоєння тов . марки); випробування в ринкових умовах (для пробного маркетингу випускають маленьку партію тов. який перевіряють на групі покупців у різних регіонах. Методи перевірки залежать від виду товару. В результаті цього етапу вибирають один прототип товару який буде запущено в серійне виробництво фірми відносяться до етапу негативного, тому що великі витрати на його проведення); розвиток комерційного виробництва (цей етап виробництва вимагає дуже великих витрат і швидкого прийняття управлінських рішень. На цьому етапі: підготовка матеріально-технічної бази виробництва; персонал; вартість комерційна реалізація товару (вибірка каналів розподілу, цінова політика та конкуренції).)

---

21.Конкурентоспроможність товару та показники, що її характеризують.

Конкурентоспроможність товару – це відповідність товару запитам ринку за технічними, економічними, естетичними та іншими параметрами.

Вона може бути відзначена відношенням корисного ефекту до сумарних затрат, які включають витрати на придбання та експлуатацію (споживання товару) тобто ціни споживання. Оптимальні умови конкурентоспроможності товару можна подати так: де: К-конкурентоспроможність, Е-корисний ефект, Ц-ціна споживання.

З даної формули виходить, що на ринку найбільшим успіхом користуватиметься не той товар, за яким виробник запросить мінімальну ціну, а той, який вимагає мінімальних витрат у процесі споживання (експлуатації), оскільки ці витрати можуть бути значно більшими за ціну продажу.

Для товарів народного споживання головними параметрами на підставі яких відзначається конкурентоспроможність є споживачі власності.

Конкурентоспроможність – це комплекс споживчих (якісних) і вартісних характеристик товару, що забезпечують задоволення конкретної потреби та визначають його успіх на ринку тобто перевага даного товару над товарами-аналогами конкурентів з іншими товарами-аналогами, а також виходячи з рівня задоволення потреб потенційних споживачів. Рівень конкурентоспроможності можна оцінити за допомогою системи одиничних, групових та інтегральних показників.

Одиничний показник відображає відсоткове співвідношення показників одного й того самого параметра порівнюваних товарів (*товар А, 1й параметр-3б товар-зразок 1й параметр-5б =одниничний показник; розраховується так: або бали помножені на коеф. вагомості: ).

Комплексний або груповий показник поєднує одиничні і характеризує сутність задоволення потреби загалом (0,6+0,1+0,4..або 0,42+0,56+0,3..).

Інтегральний показник розраховується за формулою:

Якщо К>1 то товар має вищу конкурентоспроможність ніж товар зразок, а якщо К<! товар поступається товару-зразку.

Також можуть застосовуватись диференційований та змішаний методи оцінки конкурентоспроможності.

Конкурентоспроможність товару характеризується технічними, комерційними, організаційними та економічними параметрами. Кожна характеристика (одиничний показник якості товару) вимірюється у певній (специфічній) одиниці.

Група технічних показників характеризує технічний рівень та якість товарів. До складу технічних параметрів входять:

1. Конструктивні характеристики

2. Класифікаційні параметри, які визначають належність виробу до певного виду, класу продукції

3. Нормативні параметри що відповідають міжнародним стандартам, нормам

4. Ергономічні параметри, які демонструють відповідність товару властивостям людського організму та психіки

5. Естетичні, які характеризуються єдністю змісту і форми предмета.

---

За комерційними умовами конкурентоспроможність визначається такими показниками:

1. Рівень ціни

2. Термін постачання

3. Умови оплати

4. Рівень митних зборів, податків, коштів, витрачених на придбання товарів

5. Міра відповідальності продавців за виконання зобов’язань

За організаційними умовами придбання та використання товару:

1. Наближення продавців до покупців

2. Доставка продавцями товарів до місць споживання

3. Зручність розрахунків

4. Сервісне обслуговування

5. За економічними умовами споживання товару:

6. Енергоємність та економічність у споживанні сировини на одиницю продукції, що випускається

7. Вартість сировини та експлуатаційних матеріалів

8. Безвідходність технологій

9. Надійність

10. Витрати на ремонт

11. Рівень заробітної плати працівників

12. Чисельність і кваліфікація обслуговуючого персоналу

Після виходу на ринок товар починає поступово втрачати потенціал своєї конкурентоспроможності. Цей процес можливо уповільнити але зупинити – неможливо.

Кількість параметрів конкурентоспроможності залежить від виду, складності виробу у технічному відношенні, від мети дослідження та інших зовнішніх чинників.

22.Маркетингова цінова політика: суть, роль, завдання, цілі.

Цінова політика – це кількість грошових одиниць певної валютної системи, які повинен сплатити покупець продавцю за весь товар або за одиницю товару на узгоджених базисних умовах.

Ціна яку платять за товари/послуги має різні назви:

• Плата за навчання/квартиру

• % за кредит

• Страховий внесок

• Гонорар

• Тариф

• Аванс

• Комісійні

• Заробітна плата.

Політика цін є одним з основних елементів маркетингу з кількох причин:

Ціна один із основних елементів у конкурентній боротьбі.

За низького рівня доходів населення відповідна ціна дає змогу виробникам продати, а покупцям придбати товари/послуги.

Ціна чітко і просто вимірювана змінна, яка традиційно використовується в економічних розрахунках. Це видно з формули: . де П-прибуток підприємства; У-ціна; К-кількість виробленої і реалізованої продукції; З-витрати на виробництво і реалізацію продукції.

В ринковій економіці ціна є надійними зрівнювачем попиту та пропозиції товарів/послуг

За допомогою цін здійснюється зв'язок між виробництвом і споживанням, попитом і пропонуванням.

Вартість товару/послуги є тією середньою точною навколо якої коливаються ціни: 1) якщо товару на ринку більше ніж треба покупцю то ціни падають; 2)якщо їх не вистачає то ціни зростають.

Ціна визначає рівень попиту обсягів продажу прибутку рентабельності всієї діяльності і фіксує умови за яких досягається окупність витрат у межах зазначеного часового горизонту.

Ціна тісно пов’язана з етапами ЖЦТ:

• етап впровадження і зростання ціни високі для залучення новаторів і суперноваторів, орієнтованих на престиж;

• етап зрілості => ціни низькі, орієнтовані на масовий ринок консерваторів 34% і звичайних покупців 34%.

---

Ціна впливає на рівень обслуговування покупців: низькі ціни пов’язані із низьким рівнем обслуговування.

Функції ціни:

• Облікока – визначає скільки витрачається зусиль, сировини, матеріалів на виготовлення товару/послуги;

• Стимулююча – ціна здійснює вплив на виробництво і споживання товарів залежно від ситуації на ринку (підвищення цін стимулює виробництво товарів, а обмежує їх споживання – зниження цін);

• Розподільча – ціни виконую роль у розподілі і перерозподілі національного прибутку;

• Збалансування попиту та пропозиції – якщо на ринку товарів більше ніж треба покупцям то ціни падають і навпаки;

• Критерія раціонального розміщення виробництва – ціни допомагають переливання капіталу з одного сектору економіки до другого.

Оптимальна ціна – це ціна яка залишає у покупця почуття вигідної оборудки.

Важливо представити ціну таким чином, щоб вона була стимулом в запропонованому пакеті якості товарів.

Основні цілі ціноутворення:

1. Забезпечення процесу виживання: ситуація на ринку дуже складна, конкуренція загострюється; щоб утриматись на ринку забезпечитись виробництвом, не втратити колектив клієнтів фірма має звернутися до розширених програм цінових поступок (встановити низькі ціни на свої товари);

2. Максимізація поточного прибутку: поточні фінансові показники для фірми важливіші довгострокових (фірма будь-що прагне вибрати таку ціну, яка дала б можливість отримати mахприбуток причому на короткому відрізку часу;

3. Завоювання лідерства на ринку за показниками частки ринку: політика цін дуже гнучка, адже одних покупців можуть привернути увагу дешеві товари, а інших навпаки; фірми вважають, що компанія яка має найбільшу частку ринку має низькі витрати і високі довготривалі прибутки; ціна формується шляхом її максимального зниження;

4. Завоювання лідерства на ринку за показниками якості: для цього потрібна серйозна підготовка до проведення науково-дослідницьких та конструкторських розробок, впровадження нових технологій, створюють сучасну марку устаткування; найвища якість створеного продукту дає підставу створювати високу ціну.

(Роль) Цінова політика фірми визначається ще й тим, яким є тип ринку де вона реалізується. Найбільшої є її роль на ринку монополістичної конкуренції, саме тут існує широкий діапазон цін і вибір товару. Дещо меншою є роль на ринку олігополістичному, де хазяйнують декілька конкурентів, ціна на товари досить стійка, бо як тільки один із конкурентів змінить її, інші роблять це ж, щоб звести до мінімуму дисбаланс на ринку. Незначна роль на ринку чистої конкуренції адже цей ринок передбачає велику кількість продавців і покупців аналогічного товару; рекламні заходи, стимулювання збуту, розробка нових товарів та інші дії мають стабільних характер; якщо ціни змінюються то незначно; підвищувати їх і розраховувати на одержання додаткового прибутку не доводиться, бо ринок заповнений ідентичними товарами. Мінімальна роль цінової політики на ринку чистої монополії, де продавець один (державна організація/фірма з новим товаром, аналогу якому ще не має), а політика цін залежить від товару, попиту на нього та політики держави в цьому питанні.

---

На формування цін впливають споживачі, витрати, конкуренти, держава, попит і канали збуту товарів/послуг.

23.Методи ціноутворення
Методи формування цін: метод надбавок (заснований на розрахунку витрат , його суть в тому що до собівартості додають надбавку з метою одержання прибутку; по мірі руху тов. по каналу розподілу кожний його учасник перед тим як перепродати тов. слідуючому учаснику робить на нього надбавки, націнку. Цей метод широко використовується в роздрібній торгівлі. Недолік цього методу в тому що він не враховує поточні зміни попиту і конкуренції Цей метод дуже відомий по таких причин: 1) продавець більше знає про витрати ніж про попит. 2) якщо цим методом ціноутворення користаються усі фірми галузі, то їх ціни будуть схожими і центр конкуренція буде зведена до нуля. Цей метод використовується в двох випадках: 1фірма являється лідером на ринке2руководство досить роб. фірми) метод доходу на капітал (заснований на витратах і орієнтується на одержання цільового прибутку .Ціна встановлюється з бажаного розміру прибутку: для відшкодування ідер. виробництва потрібно реалізувати певну кількість продукції за встановленою ціною, або за більш високою ціною але меншу кількість продукціі. Фірма повинна розрахувати при якому рівні ціни, будуть досягнуті такі обсяги продажу продукції які дозволять відшкодувати валові витрати і отримати цільовий прибуток. Використовується коли мова йде про додаткові інвестиції або про створення нових виробничих потужностей); метод споживчої оцінки тов. (заснований на сприйнятті тов. покупцями, для того що б підсилити цінність тов ., продавець іспол.не цінові методи . Дає сервісне обслуговування, дає особливі гарантії покуп., дає право використовувати тов. марки. Ціна повинна підкріпити у свідомості покупців цінність товару. Головне при використанні цього методу правильно визначити вартість тов. (корисність тов. для покупців) Користується для встановлення ціни на престижні ексклюзивні тов., які мають свої характеристики) метод ціноутворення на основі текучої ціни (при цьому методі фірма при встановленні ціни відштовхується від цін конкурентів і не звертаючи уваги на свої витрати або попит. Фірма може призначить ціну вище або нижче рівня цін конкурентів. Різниця між верхньою границею ціни яка створюється попитом і нижній гр.цени, яка створюється витратами, і є поле гри для встановлення ціни. Фірма повинна об’єктивно вираховувати позиції свого тов., від цього буде залежати визначення остаточної ціни на тов.); метод на основі закритих торг. (орієнтований на конкурентів. Ціль: виграти торги, при призначенні своєї ціни фірма відштовхується від очікуваних цінових орієнтирів конкурентів або попиту. Для отримання контракту потрібно запросити ціну нижчу від інших).

---

Смотрите также файлы

• курсова.doc

• Курсова.doc

• индивидуальная работа.doc

• пракапенка1.doc

• Звіт Прокопенко.doc