Файл: Деньги и кредит(укр.)-2012(Гаршина).doc

2 (47)

У чисельнику цього показника враховуються тільки ті види активів, які можуть бути легко та швидко перетворені в готівку. Значення цього показника, не більше 1, звичайно свідчить про стійке фінансове становище позичальника. Однак при цьому необхідно також оцінити якість дебіторських рахунків, що становлять понад 90% чисельника формули. Під якістю дебіторських рахунків розуміється здатність їх перетворення в реальні гроші.

Показники заборгованості характеризують розподіл ризику між позичальником і кредиторами. Активи можуть бути сформовані або за рахунок власних коштів клієнта, або за рахунок позикових (кредитів і кредиторської заборгованості). Чим вище відношення коштів до власності клієнта, тим вище ризик кредиторів і тим обережніше повинен ставитися банк до видачі нових кредитів.

Одним з показників заборгованості є коефіцієнт покриття основних засобів, який розраховується по наступній формулі:

= (48)

Він показує, яка частина основних засобів профінансована за рахунок власного капіталу. Нормативним вважається відношення 0,75…1.

= (49)

Нормативним вважається його значення, що перевищує 0,5. Інакше кажучи, позичальник повинен прийняти на себе більшу частку фінансового ризику, ніж кредитори.

= (50)

Він показує, яка частина всіх активів покрита за рахунок власних коштів клієнта. Оптимальна величина даного коефіцієнта не повинна перевищувати 2.

Показники погашення боргу дозволяють оцінити здатність клієнта оплатити поточну заборгованість (основний борг і відсотки).

Коефіцієнт грошового потоку показує, яка частина грошових надходжень клієнта необхідна для покриття основного боргу та відсотків по позиках зі строком погашення в межах до 1 року. Чим нижче значення коефіцієнта грошового потоку, тем менше заділ міцності при погашенні боргів. При значенні коефіцієнта, яке дорівнює 1, забезпечується фінансова стабільність клієнта.

= (51)

Коефіцієнт процентних виплат дозволяє оцінити, у скільки раз прибуток клієнта перевищує суму процентних платежів по позичках. Він не повинен бути менше 1, інакше здатність клієнта погасити кредит виявиться під погрозою.

= (52)

Показники ділової активності дозволяють оцінити ефективність використання активів позичальника. За допомогою цих коефіцієнтів визначають швидкість обігу коштів, які відволікаються у розрахунки, і запасів. Вони складаються із трьох коефіцієнтів оборотності:

(53)

Значення цього показника має сенс тільки в порівнянні з аналогічним показником інших родинних підприємств або попередніх періодів даного підприємства.

(54)

Він використовується тільки в порівнянні. Висока оборотність свідчить про ефективність використання ресурсів, але вона може бути провісником виснаження запасів і незадовільного попиту споживачів.

(55)

Використовується в порівнянні і дозволяє оцінити швидкість оплати клієнтом рахунків постачальників. Підвищення коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості може вказувати на проблеми із припливом грошової готівки, а зниження – на довгострокову оплату рахунків.

Показники рентабельності характеризують загальну ефективність роботи підприємства і не мають певних стандартів. Їх використовують у динаміці та у порівнянні з аналогічними показниками інших підприємств даної галузі.

(56)

Він показує, скільки прибутку отримано на одиницю проданої продукції. Чим він вище, тем, за інших рівних умов, ефективніше робота підприємства.

(57)

Характеризує ефективність використання активів. Тут також існує пряма залежність між числовим значенням коефіцієнта та ефективністю роботи підприємства.

(58)

Оцінка значень цього показника дозволяє зробити висновок про те, наскільки ефективно та прибутково використовувалися кошти акціонерів і яким є ризик, пов'язаний з інвестуванням коштів у дане підприємство.

У нашій банківській практиці застосовуються наступні показники оцінки кредитоспроможності позичальників. У групі показників ліквідності виділяють коефіцієнти:

• абсолютної ліквідності К1;

• покриття балансу К2;

• ліквідності балансу К3.

К1 = АЛА / Зкор, (59)

Де АЛА– абсолютно ліквідні активи, куди належать каса, валютний рахунок, розрахунковий рахунок, інші кошти;

Зкор – короткострокові зобов'язання, що складаються із короткострокових кредитів і розрахунків із кредиторами.

Значення К1 не повинне бути < 0,25. Це значить, що кожна гривня короткострокових зобов'язань підприємства повинна не менше ніж на ¼ покриватися абсолютно ліквідними активами.

К2 = АЛ/ Зкор, (60)

Де АЛ – активи в ліквідній формі, що складаються із запасів і витрат, коштів, розрахунків і т.п.

Значення К2 не повинне бути менше 2. Це значить, що підприємство може розрахуватися з поточними боргами тільки за умови подвійного перевищення ліквідних активів над короткостроковими зобов'язаннями.

К3 = (Гк + ДЗ)/Окор, (61)

де Гк – грошові кошти;

ДЗ – дебіторська заборгованість.

К3 < 0,5, тобто зобов'язання позичальника повинні наполовину покриватися грошима і грошовими вимогами.

Існує цілий ряд інших показників, які розраховуються на основі балансу підприємства й допомагають оцінити його кредитоспроможність:

• коефіцієнт забезпечення власними джерелами К4;

• співвідношення неліквідних і ліквідних коштів К5;

• співвідношення власних і позикових коштів К6.

К4 = ДВЗ / Б, (62)

де ДВЗ – джерела власних засобів підприємства;

Б – підсумок балансу підприємства.

Значення цього показника повинне бути не менше 0,5, тобто в загальній сумі коштів підприємства повинне бути не менш половини власних.

К5 = Зн / Зл, (63)

де Зн – засоби неліквідні;

Зл – засоби ліквідні.

Неліквідними є основні засоби і інші необоротні активи, а ліквідними – запаси та витрати, кошти, розрахунки та інші активи; К5 = 1.

К6 = Зв / Зпоз, (64)

де Зв – власні засоби підприємства;

Зпоз – позикові засоби підприємства.

Власні засоби визначаються як різниця між джерелами власних засобів і основними засобами та іншими необоротними активами (підсумок розділу 1 пасиву балансу – підсумок розділу 1 активу балансу).

Позикові засоби складаються із кредитів і позик, розрахунків із кредиторами всіх видів. Значення показника вважається задовільним, якщо на кожну одиницю позикових засобів доводиться половина одиниці фактично наявних власних засобів підприємства, тобто 0,5.

У практиці роботи комерційних банків України використовуються також наступні показники:

рентабельність підприємства:

Р =, (65)

де Пч – чистий прибуток;

Оз – основні засоби;

ОБз – оборотні засоби.

Знаменник приймається в розрахунки як середня величина за певний період.

Рентабельність реалізації продукції:

Ррп =, (66)

де Рп – величина реалізації продукції.

Коефіцієнти оборотності всіх обігових засобів, запасів, коштів у розрахунках визначаються за методикою, аналогічної тій, що застосовується в практиці роботи комерційних банків у західних країнах.

11.3. Стабільність банку й механізм її забезпечення

Банківська стабільність означає здатність банку відповідати за своїми зобов'язаннями та забезпечувати прибутковість на рівні, достатньому для нормального функціонування в конкурентному середовищі.

Прибутковість як елемент банківської стабільності залежить від співвідношення прибутків і видатків банку. Основу доходів комерційного банку завжди становлять відсотки за надані позички. Однак в останні роки стали швидко збільшуватися доходи від інших нетрадиційних операцій: із цінними паперами, за трастові операції, за посередницькі операції, за проведення фінансових ревізій, за консультації й ін.

Розширення сфери діяльності комерційного банку знаходить висвітлення в зміні співвідношення між так званими непроцентними і процентними доходами. Приблизно половина витрат комерційного банку припадає на виплату відсотків по внескам, інші – інші процентні платежі, зарплата працюючих, відрахування в резерв та інші операційні видатки.

Комерційний банк функціонує з метою одержання прибутку.

Прибуток після сплати податків ділиться на:

• прибуток, що розподіляється (дивіденди);

• прибуток, що капіталізується (резерв і збільшення власних коштів банку).

При цьому має значення не стільки абсолютний розмір прибутку, скільки наступні показники, що характеризують ефективність роботи банку (рис. 36).

Рисунок 36 – Показники ефективності роботи банку

ROA показує, скільки чистого прибутку приносить одиниця активів банку. Використовується для зіставлення ефективності роботи банку із середньою по банківській системі та іншими банками. Розраховується по формулі:

ROA= (67)

ROE встановлює розмір чистого прибутку, який одержують акціонери на інвестований капітал. Показує ефективність власних коштів банку:

ROE= (68)

SPRED показує, наскільки успішно банк виконує роль посередника грошового ринку:

SPRED= (69)

Стабільність банку характеризується також показниками його фінансової стабільності.

Показники фінансової стабільності банку

1) Мінімальний розмір статутного капіталу банку – визначається відповідно до нормативних вимог.

2) Платоспроможність банку визначається як відношення капіталу до активів банку, підсумованим з обліком їх ризиків: N ≥8%.

3) Показник достатності капіталу банку – визначається як відношення капіталу до загальних активів банку, зменшеним на суму створених банківських резервів: N ≥4%. Для порівняння в Російський Федерації норматив достатності власних коштів Н1 для банків з розміром капіталу не менш 5 млн. євро становить Н1 ≥10%, для більш дрібних банків Н1 ≥11%.

4) Показник миттєвої ліквідності банку – визначається як відношення суми коштів на кореспондентських рахунках до поточних зобов'язань банку: N ≥20%. Для порівняння в Російський Федерації норматив миттєвої ліквідності банку Н2≥15%.

5) Показник поточної ліквідності банку – установлюється для визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів і зобов'язань банку шляхом обліку вимог і зобов'язань із кінцевим строком погашення до 30 днів: N ≥40% (у РФ – 50%). Це – мінімальне відношення суми ліквідних активів банку до суми пасивів банку по рахунках до запитання на строк до 30 календарних днів.

6) Максимальний розмір ризику на одного позичальника – визначається співвідношенням сукупної заборгованості за позиками, міжбанківськими кредитами, врахованими векселями позичальників, 100% суми позабалансових зобов'язань, що видані для позичальників, на капітал банку: N ≥25%.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. - К.: МПИТЕМ, 1996. - 308 с.

2. Гальчинський А. Теорія грошей: навчально-методичний посібник. – К.: Основи, 1996. – 413 с.

3. Гроші, банки та кредит: Навч. посібник / За ред. Б.Л. Луціва. - Тернопіль: Карт-Бланш, 2000. – 560 с.

4. Гроші та кредит: Підручник / За заг. ред М. І. Савлука. - К.: КНЕУ, 2001. – 602 с.

5. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Долан Э., Кэмпбелл К., Кэмпбелл Р. – СПб: Финансы и статистика, 1994. - 687с.

6. Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 20.03.1991 №872-12 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – 1991. - №25. – С.281.

7. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 6707.-14 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №29. – С.238.

8. Иванов В.М. Деньги и кредит: Курс лекций – 2-е изд., стер. -К.: МАУП, 2001. - 178 с.

9. Кочетков В. Н.. Современная система денежных расчетов. - К.: Украинско-финский институт менеджмента, 1998. – 324 с.

10. Лаврушин О. И. Деньги, кредит, банки: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 832 с.

11. Общая теория денег и кредита: Учебник для вузов /Под ред. проф. Е. Ф. Жукова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 359 с.

12. Опорний конспект лекцій з курсу «Гроші та кредит» для студентів денної та заочної форм навчання економічних спеціальностей. /Укл. Мельничук І.М. – К.: Видавничий центр КНТЕУ, 2003. – 87 с.

13. Про порядок створення та реєстрації комерційних банків: Положення НБУ: Затв. постановою правління НБУ від 27.03.1996 №77 // Додаток до Вісника Національного банку. – 1996. - №5. – С.3.

14. Про порядок регулювання та аналіз діяяльності комерційних банків: Інструкція НБУ: Затв. постановою правління НБУ від 14.04.98 №141 зі змінами від 18.05.99, №338.

15. Селищев А.С. Деньги. Кредит. Банки. – емко Т.В.СПб.: Питер, 2007. – 432 с.: ил. – (Серия «Учебник для вузов»).

16. Семко Т.В., Руденко М.В. Гроші та кредит у схемах і таблицях: Навчальний посібник. – К.: Центр начальної літератури, 2006.- 158 с.