Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 6931
Скачиваний: 1
255
Для
відпрацювання
методу
фіксують
корову
в
станку
,
відводять
її
хвіст
убік
,
обмивають
теплою
водою
з
милом
задню
частину
тулу
-
ба
,
заповнюють
бутель
апарата
чи
кружку
Есмарха
розчином
,
став
-
лять
ємність
з
розчином
на
полицю
,
вводять
катетер
в
піхву
,
при
-
кріплюють
його
до
кореня
хвоста
і
вливають
розчин
.
Для
того
щоб
дія
розчину
антисептика
була
тривалішою
(
протя
-
гом
кількох
годин
),
використовують
двопотоковий
катетер
,
з
’
єдна
-
ний
з
великим
бутлем
місткістю
20 – 30
л
за
допомогою
шланга
з
краном
для
регулювання
величини
струмка
.
Вливання
у
переддвер
’
я
піхви
та
власне
піхви
невеликих
кілько
-
стей
(
до
500
мл
)
теплих
антисептичних
розчинів
,
олійних
емульсій
(
іхтіол
-
гліцерин
, 2 – 3 %-
й
розчин
іхтіолу
, 5 %-
на
суспензія
трицилі
-
ну
, 5 %-
на
суспензія
йод
-
вісмут
-
сульфаміду
, 0,5 %-
й
розчин
ляпісу
,
1 – 5 %-
й
розчин
таніну
,
розчин
етакридину
лактату
1 : 1000,
і
т
.
п
.)
роблять
за
допомогою
шприца
Жане
чи
спринцівки
.
Змащування
слизової
оболонки
переддвер
’
я
піхви
та
піхви
іхтіо
-
ловою
,
пеніциліновою
,
йодоформною
,
ксероформною
,
синтоміцино
-
вою
,
біоміциновою
,
фурациліновою
,
прополісовою
мазями
,
маззю
Конькова
,
лініментом
Вишневського
,
олійними
емульсіями
антибіо
-
тиків
тощо
.
Попередньо
їх
треба
підігріти
до
38 – 40 °
С
і
ввести
в
піхву
за
допомогою
гумової
трубки
,
з
’
єднаної
зі
скляною
лійкою
або
шприцом
.
Для
кращого
розподілу
їх
на
поверхні
слизової
оболонки
піхви
бажано
легко
промасажувати
піхву
через
пряму
кишку
.
Можна
вводити
лікарські
речовини
у
вигляді
піноутворюючих
паличок
(
екзутер
,
метромакс
),
глобулів
чи
в
порошкоподібному
ви
-
гляді
(
йодоформ
,
ксероформ
,
стрептоцид
,
дерматол
,
галун
,
норсуль
-
фазол
,
трициклін
).
При
введенні
у
піхву
ватних
тампонів
,
просочених
лікарськими
речовинами
(10 %-
ою
настойкою
часнику
,
лізоциму
,
слабкими
роз
-
чинами
іхтіол
-
гліцерину
,
йод
-
гліцерину
,
протарголу
,
ляпісу
,
етак
-
ридину
лактату
,
сумішшю
антибіотиків
,
розчинених
у
0,25 %-
му
роз
-
чині
новокаїну
та
ін
.)
перев
’
язують
ватний
тампон
навхрест
міцною
ниткою
,
змочують
його
одним
з
лікарських
розчинів
і
за
допомогою
корнцанга
та
піхвового
дзеркала
вводять
у
піхву
так
,
щоб
кінці
ниток
виступали
із
статевих
органів
.
Через
2 – 6
год
витягують
тампон
з
піхви
за
нитку
.
Щільне
тампонування
серветкою
(
для
зупинення
кровотечі
,
при
загрозі
вивертання
матки
та
піхви
).
Беруть
стерильну
марлеву
сер
-
ветку
розміром
25
×
25
чи
35
×
35
см
і
,
вдавивши
її
центральною
ча
-
стиною
у
введене
в
піхву
розкрите
піхвове
дзеркало
,
заповнюють
її
поступово
ватно
-
марлевими
тампонами
і
просувають
углиб
піхви
аж
до
повної
її
тампонади
.
Лікування
корів
при
ендометритах
.
Відтворна
функція
самки
за
-
безпечується
чіткою
взаємодією
системи
гіпоталамус
–
гіпофіз
–
256
яєчники
–
матка
,
тому
лікування
її
при
ендометритах
має
бути
комплексним
,
спрямованим
на
відтворення
нормальної
функції
усі
-
єї
системи
,
усіх
її
ланок
.
При
цьому
прагнуть
підвищити
захисні
сили
організму
,
домогтися
протизапального
,
болезаспокійливого
,
розсмоктувального
ефекту
,
стимулювати
регенеративні
процеси
у
слизовій
оболонці
матки
,
підвищити
її
тонус
і
скоротливу
здатність
,
видалити
з
матки
ексудат
і
загальмувати
у
ній
життєдіяльність
мік
-
роорганізмів
,
відновити
статеву
циклічність
.
Поки
в
матці
буде
ексудат
,
зберігатиметься
запальний
стан
—
у
яєчнику
буде
жовте
тіло
,
в
гіпоталамо
-
гіпофізарному
комплексі
—
фаза
лютеїнової
активності
,
і
навпаки
.
Отже
,
без
поновлення
фолі
-
кулостимулюючої
активності
в
гіпоталамо
-
гіпофізарному
комплексі
,
без
розсмоктування
жовтого
тіла
в
яєчнику
місцеве
лікування
ен
-
дометриту
буде
безрезультатним
.
У
лікуванні
хронічного
ендометриту
керуються
схемами
,
наведе
-
ними
в
темі
«
Післяродові
запалення
статевих
органів
».
Вводять
у
порожнину
матки
невелику
кількість
олійної
емульсії
антимікроб
-
них
речовин
,
роблять
ректальний
масаж
матки
в
напрямку
від
вер
-
хівки
рогів
до
тіла
і
застосовують
утеротонічні
засоби
:
внутрішньо
-
м
’
язово
—
окситоцин
та
пітуїтрин
(30 – 40
ОД
), 5 %-
й
розчин
сферо
-
фізину
(2 – 3
мл
), 1 %-
й
розчин
бревіколіну
(10
мл
);
підшкірно
—
0,05 %-
й
розчин
ерготалу
(10 – 15
мл
), 0,02 %-
й
ергометрину
(10 –
15
мл
), 0,05 %-
й
ерготамін
(10 – 15
мл
), 0,5 %-
й
прозерин
(1 – 3
мл
),
0,1 %-
й
карбахолін
, 0,2 %-
й
ацеклідин
(3 – 5
мл
), 1 – 2 %-
й
синестрол
(2 – 4
мл
), 1 %-
й
прегнантол
(8 – 10
мл
)
та
ін
.
Застосовуючи
препарати
задньої
частки
гіпофіза
(
пітуїтрин
,
ок
-
ситоцин
,
гіфотоцин
,
мамофізин
),
необхідно
попередньо
ввести
тва
-
рині
естрогенні
препарати
— 2 %-
й
розчин
синестролу
(3 – 5
мл
),
фолікулін
(20 – 25
тис
.
ОД
),
естрадіол
пропіонат
та
інші
,
оскільки
при
хронічних
ендометритах
чутливість
матки
до
згаданих
препа
-
ратів
знижена
.
Подальше
лікування
проводять
так
само
,
як
і
при
гострих
ендо
-
метритах
,
виконуючи
наведені
нижче
процедури
.
Внутрішньоматкові
введення
антисептичних
суспензій
,
емульсій
на
жировій
основі
,
антисептичних
мазей
,
капсул
,
паличок
тощо
(50 – 100
мл
5 %-
ої
суспензії
триціліну
, 5 – 10
капсул
септиметрину
,
синтоміцинової
,
йодоформ
-
ксероформної
емульсії
,
активованого
стрептоциду
,
рідкої
мазі
Вишневського
,
лініменту
білого
стрептоци
-
ду
з
додаванням
по
1
млн
ОД
мономіцину
та
окситетрацикліну
, 1 –
2
таблетки
чи
палички
екзутера
,
утеросану
,
метромаксу
, 3 – 5
пали
-
чок
фуразолідону
чи
фурагіну
і
т
.
п
.
Зрошення
суміжних
з
маткою
ділянок
(
шийки
матки
та
піхви
)
гарячим
(45 – 50°
С
) 2 %-
м
розчином
двовуглекислої
соди
,
глюкозо
-
257
содовим
розчином
(
глюкози
— 15
г
,
соди
— 5
г
,
води
— 500
мл
) 1 – 2
рази
на
день
протягом
кількох
діб
.
Підшкірні
введення
30 – 40
мл
молозива
,
видоєні
в
перші
години
після
отелення
від
клінічно
здорової
корови
.
Введення
молозива
можна
поєднувати
з
ін
’
єкцією
фолікуліну
,
синестролу
,
прозерину
,
естрофану
,
ензапросту
чи
вітамінних
засобів
.
Внутрішньом
’
язові
введення
5 – 10 %-
ої
суспензії
АСДф
-2 (20
г
)
на
сироватці
проти
паратифу
та
колібактеріозу
телят
з
одночасним
введенням
2
мл
0,5 %-
го
розчину
прозерину
.
Внутрішньом
’
язові
введення
антибіотиків
—
пеніциліну
,
стрепто
-
міцину
,
біциліну
.
Новокаїнові
блокади
:
біляниркова
за
І
.
Г
.
Морозом
(
введення
300 – 350
мл
0,25 %-
го
розчину
новокаїну
з
температурою
38 °
С
справа
між
2 – 3-
м
поперечними
відростками
поперекових
хребців
,
на
8 – 9
см
нижче
середньої
лінії
хребта
,
на
глибину
3 – 4
см
);
Надплевральна
новокаїнова
блокада
черевних
нервів
за
В
.
В
.
Мосіним
(
введення
справа
і
зліва
,
спереду
останнього
ребра
,
в
точці
перетину
жолоба
,
утвореного
клубово
-
реберними
та
найдов
-
шими
м
’
язами
спини
,
з
останнім
ребром
, 0,5 %-
го
розчину
новокаїну
з
розрахунку
0,5
мл
на
1
кг
маси
тварини
).
Ввівши
голку
довжиною
12 – 15
см
під
кутом
30 – 35°
до
горизонтальної
лінії
до
упору
в
тіло
хребця
,
а
потім
дещо
відхиливши
вгору
і
просунувши
вглиб
,
плавно
вводять
розчин
в
епіплевральну
тканину
.
Внутрішньоаортальні
введення
1 %-
го
розчину
новокаїну
за
Д
.
Д
.
Логвиновим
.
Внутрішньовенні
введення
0,25 – 0,5 %-
го
розчину
новокаїну
(
за
К
.
А
.
Єлпаковим
)
з
розрахунку
0,5 – 1
мл
на
1
кг
маси
тварини
.
Тканинна
терапія
.
Підшкірне
введення
20 – 60
мл
печінково
-
плацентарної
суспензії
,
виготовленої
за
Є
.
В
.
Ільїнським
(2 – 4
ін
’
єк
-
ції
з
інтервалом
5 – 7
днів
),
або
введення
тканинного
препарату
з
печінки
,
селезінки
та
інших
органів
(
за
І
.
С
.
Нагорним
), 1 – 10
ін
’
єк
-
цій
з
інтервалом
7 – 12
днів
у
дозі
4 – 8
мл
на
100
кг
маси
тварини
.
Аутогемотерапія
—
підшкірне
чи
внутрішньом
’
язове
введення
60 – 100
мл
свіжої
автокрові
з
інтервалом
3 – 4
дні
.
Грязелікування
—
інтравагінальні
аплікації
800 – 1000
г
підігрі
-
того
до
45°
С
сапропелю
(
за
С
.
П
.
Петровим
)
з
наступним
вимиван
-
ням
його
з
піхви
через
45 – 50
хв
теплим
1 %-
м
розчином
кухонної
солі
;
можна
після
цього
накласти
на
40 – 45
хв
теплий
(50 °
С
)
сап
-
ропель
у
марлевих
мішечках
на
крижово
-
поперекову
ділянку
,
добре
закутати
її
і
після
зняття
сапропелю
протерти
сухою
серветкою
.
Інтравагінальні
введення
тампонів
,
просочених
намулом
(
за
А
.
Н
.
Вяткіним
)
чи
озокеритом
(
за
Н
.
А
.
Флегматовим
та
І
.
Л
.
Яким
-
чуком
).
Беруть
жмут
пухкої
вати
(20 – 25
г
),
занурюють
його
в
роз
-
плавлений
озокерит
,
виймають
,
охолоджують
до
45 °
С
,
надають
йо
-
258
му
форми
тампона
,
змащують
теплим
стерильним
риб
’
ячим
жиром
і
вводять
у
піхву
до
шийки
матки
.
Одночасно
можна
зробити
апліка
-
цію
озокериту
на
1,5 – 8
год
на
попереково
-
крижову
ділянку
.
Внутрішньом
’
язові
ін
’
єкції
7 – 10 %-
го
розчину
іхтіолу
на
40 %-
му
розчині
глюкози
, 0,85 %-
му
розчині
натрію
хлориду
чи
на
дистильо
-
ваній
воді
в
дозі
10 – 45
мл
з
інтервалом
48 – 72
год
.
Загальнотонізуюче
лікування
—
внутрішньовенні
ін
’
єкції
100
мл
10 %-
го
розчину
кальцію
хлориду
чи
глюконату
з
12-
годинним
ін
-
тервалом
,
внутрішньом
’
язові
ін
’
єкції
2 – 3
мл
0,5 – 1 %-
го
розчину
синестролу
,
концентрату
вітаміну
Е
(
токоферол
) — 5, 8
і
10
мл
з
ін
-
тервалом
24
год
;
концентрату
ретинолу
(
вітамін
А
) — 1000
МО
один
раз
в
день
;
кальциферолу
(
вітамін
D) — 5 – 6
тис
.
МО
на
100
кг
маси
тіла
,
тривітаміну
— 5
мл
з
інтервалом
4 – 5
днів
.
Внутрішньом
’
язові
ін
’
єкції
синтетичних
аналогів
простагланди
-
нів
—
ензапросту
(5
мл
),
естрофану
(3
мл
),
еструмату
(2
мл
),
естуфа
-
лану
(3 – 5
мл
),
поєднані
застосування
сироваткового
гонадотропіну
(3000
МО
)
та
естуфалану
(500
мкг
);
поєднані
введення
прогестаген
-
них
та
гонадотропних
препаратів
—
прогестерону
(2
мл
)
протягом
5 – 6
днів
з
наступним
введенням
через
два
дні
2,5 – 3
тис
.
МО
СЖК
чи
очищеного
гонадотропіну
;
одноразове
введення
2,5 %-
го
олійного
розчину
прогестерону
(400
мг
)
у
комплексі
з
тривітаміном
(10
мл
),
а
через
три
доби
2,5
тис
.
МО
гравогормону
з
прозерином
.
Хворій
тварині
необхідно
створити
такі
умови
,
які
б
сприяли
її
видужуванню
та
відновленню
відтворної
здатності
—
поліпшити
годівлю
,
утримання
,
призначити
моціон
.
Лікування
корів
при
оофоритах
та
сальпінгітах
.
Фізіологічний
стан
і
функціональна
активність
яєчників
залежать
,
з
одного
боку
,
від
стану
гіпоталамо
-
гіпофізарного
комплексу
(
плюс
—
мінус
взає
-
мозв
’
язок
),
а
з
другого
—
від
стану
інших
органів
статевої
системи
.
Нарешті
,
важливу
роль
тут
відіграє
стан
усього
організму
та
умови
його
існування
.
Тому
при
лікуванні
цих
захворювань
та
функціона
-
льних
порушень
застосовують
названі
вище
засоби
патогенетичної
,
етіотропної
та
симптоматичної
терапії
(
новокаїнову
терапію
у
всіх
її
формах
;
антибіотики
,
краще
пролонгованої
дії
,
комбіновано
;
теплові
процедури
—
гарячі
спринцювання
піхви
,
теплі
клізми
,
аплікації
на
поперекову
ділянку
озокериту
,
вагінальні
тампони
з
лікуваль
-
них
грязей
;
даванка
per os
іхтіол
-
скипидару
,
аā
15
мл
,
у
слизовому
відварі
;
ін
’
єкції
аналогів
простагландину
Ф
2
а
,
оваріолізату
разом
із
3 – 4-
разовим
на
день
ректальним
масажем
яєчника
і
т
.
ін
.).
При
кістозних
ураженнях
бажано
застосовувати
також
гормона
-
льні
препарати
—
хоріонічний
гонадотропін
,
гонадотропін
-
релізинг
-
гормон
,
гравогормон
,
ГСЖК
.
Кращі
результати
дає
внутрішньовен
-
259
не
введення
5
тис
.
ОД
хоріонального
гонадотропіну
в
період
стате
-
вої
охоти
.
Існуючі
оперативні
методи
лікування
кіст
(
роздавлювання
,
пун
-
кція
,
оперативне
видалення
)
малоефективні
.
Кращою
є
техніка
трансвагінальної
пункції
—
введення
руки
в
черевну
порожнину
через
вертикальний
розріз
верхнього
склепіння
піхви
з
підтягуван
-
ням
до
рани
яєчника
і
подальшою
пункцією
кісти
;
симптоматичне
лікування
—
як
при
ендометритах
.
В
усіх
випадках
необхідно
поліпшити
умови
утримання
та
годів
-
лю
тварин
,
поєднувати
активний
моціон
з
дозованим
«
спілкуванням
»
з
бугаями
-
пробниками
.
10.6.
Заходи
боротьби
з
неплідністю
та
яловістю
За
даними
акушерської
та
гінекологічної
диспансеризації
маточ
-
ного
поголів
’
я
тварин
їх
поділяють
на
групи
: 1)
вагітні
; 2)
ті
,
що
пе
-
ребувають
у
післяродовому
періоді
; 3)
до
2
місяців
після
отелення
(
вагітність
ще
не
підтверджена
); 4)
з
ознаками
патологічних
проце
-
сів
у
статевих
органах
; 5)
неплідні
.
В
кожній
групі
проводять
від
-
повідні
заходи
.
Для
вагітних
тварин
створюють
умови
,
які
забезпе
-
чують
збереження
вагітності
і
нормальну
підготовку
корів
до
оте
-
лення
;
за
осімененими
тваринами
ведуть
спостереження
на
випа
-
док
появи
(
чи
непояви
)
у
них
чергової
тічки
та
охоти
(
через
18 – 22
дні
);
серед
корів
,
що
недавно
розтелилися
,
проводять
акушерську
диспансеризацію
,
що
спрямована
на
швидше
завершення
у
них
ін
-
волюції
статевих
органів
і
відновлення
відтворної
здатності
;
хворих
тварин
лікують
;
неплідних
—
піддають
гінекологічній
диспансери
-
зації
і
проводять
відповідні
профілактичні
та
терапевтичні
заходи
.
Оскільки
причин
яловості
худоби
багато
,
то
заходи
з
її
профі
-
лактики
мають
бути
комплексними
—
організаційно
-
господарські
,
зоотехнічні
,
ветеринарні
.
Їх
треба
чітко
виконувати
,
щомісяця
ана
-
лізувати
їх
результативність
.
Організаційно
-
господарські
заходи
:
створення
міцної
кормової
бази
;
застосування
прогресивних
методів
заготівлі
,
зберігання
та
використання
кормів
;
забезпечення
повноцінної
годівлі
тварин
,
особливо
у
сухостійний
період
;
підтримання
у
тваринницьких
приміщеннях
оптимального
мікроклімату
,
дотримання
ветерина
-
рно
-
санітарних
вимог
до
тваринницьких
ферм
;
організація
(
на
за
-
садах
контракту
з
ветеринарними
установами
)
диспансеризації
тварин
.
Зоотехнічні
заходи
:
цілеспрямоване
вирощування
телиць
із
за
-
безпеченням
середньодобових
приростів
700 – 800
г
до
6-
місячного
віку
, 700 – 750
г
—
з
6
до
12
міс
і
600 – 650
г
у
телят
старше
12-
мі
-