Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf

250 

тям

за

допомогою

катетера

сечі

й

оцінкою

за

її

забарвленням

появи

у

ній

метиленового

синього

. 

Отже

, 

через

незадовільну

годівлю

тварин

, 

погану

підготовку

їх

до

отелення

, 

незадовільну

організацію

родової

допомоги

у

корів

мо

-

жуть

виникати

захворювання

, 

що

супроводжуються

тривалою

втра

-

тою

відтворної

здатності

, 

починаючи

від

субінволюції

матки

, 

гостро

-

го

та

хронічного

ендометриту

, 

атрофії

та

переродження

матки

, 

гіпо

-

тонії

й

атонії

матки

, 

дисфункції

ендометрію

і

до

гіпофункції

яєчни

-

ків

та

жовтого

тіла

, 

кісти

яєчника

та

персистенції

жовтого

тіла

. 

Для

кожного

з

цих

захворювань

характерні

свої

симптоми

, 

діагностика

їх

не

викликає

будь

-

яких

затруднень

. 

Для

виявлення

прихованих

патологічних

процесів

застосовують

біопсію

ендометрію

з

наступним

гістологічним

дослідженням

, 

мік

-

роскопію

мазків

-

відбитків

шийково

-

піхвового

слизу

, 

визначення

йо

-

го

рН

, 

дослідження

шийково

-

піхвового

слизу

та

лохій

для

виявлен

-

ня

гіпотонії

та

атонії

матки

, 

ендометритів

, 

бактеріологічне

дослі

-

дження

виділень

статевих

органів

на

наявність

збудників

три

-

хомонозу

, 

вібріозу

, 

хламідіозу

, 

умовно

патогенних

мікроорганізмів

, 

грибів

. 

Дослідження

цервікального

слизу

корів

для

оцінки

стану

інво

-

люції

матки

 (

проба

Катеринова

). 

У

пробірку

набирають

 3 – 5 

мл

дис

-

тильованої

води

, 

вносять

у

неї

невеличку

кульку

цервікального

слизу

і

кип

’

ятять

 1 – 2 

хв

. 

Оцінка

реакції

: 

рідина

прозора

 — 

інволюція

матки

завершена

; 

брудно

-

каламутна

, 

з

пластівцями

 — 

субінволюція

матки

. 

Проба

осадження

лохій

 (

за

І

. 

С

. 

Нагорним

і

Г

. 

М

. 

Калиновським

) 

для

виявлення

у

корів

ендометритів

.

До

 2 

мл

лохій

у

пробірці

дода

-

ють

 2 

мл

 1 %-

ої

оцтової

кислоти

чи

розчину

етакридину

лактату

(

риванолу

) 

у

розбавленні

 1 : 1000. 

Оцінка

реакції

: 

осаджувана

рідина

прозора

, 

в

ній

утворився

згу

-

сток

муцину

, 

що

не

розпадається

при

струшуванні

, — 

післяродовий

період

перебігає

нормально

; 

якщо

в

осаджуваній

рідині

утворився

осад

, 

при

струшуванні

пробірки

рідина

мутніє

 — 

у

тварини

гострий

післяродовий

ендометрит

. 

Дослідження

лохій

та

шийково

-

піхвового

слизу

при

підозрі

на

гі

-

потонію

матки

  (

експрес

-

метод

В

. 

С

. 

Дюденка

). 

Надівши

на

праву

руку

поліетиленову

рукавицю

і

ввівши

її

у

піхву

досліджуваної

ко

-

рови

, 

беруть

нею

пробу

шийково

-

піхвового

слизу

або

лохій

і

перено

-

сять

у

пробірку

чи

баночку

; 

вносять

у

пробірку

по

 5 

мл

лохій

і

 20 %-

го

розчину

трихлороцтової

кислоти

, 

змішують

, 

залишають

на

 3 – 4 

хв

і

фільтрують

через

паперовий

фільтр

; 

переносять

 4 

мл

фільтрату

в

центрифужну

пробірку

, 

додають

 2 

мл

 5 %-

го

розчину

тимолу

, 

змі

-

шують

, 

вливають

 6 

мл

спеціального

реактиву

 (0,5 

г

півторахлорного

251 

заліза

, 

розчиненого

в

 100 

мл

соляної

кислоти

) 

і

залишають

на

 1 

год

; 

вносять

у

пробірку

 1 

мл

суміші

хлороформ

-

етилового

спирту

, 

змі

-

шують

, 

центрифугують

 5 

хв

при

 1 – 2 

тис

. 

об

/

хв

.  

Оцінка

реакції

: 

хлороформ

прозорий

 (–) — 

нормальна

скоротли

-

вість

матки

; 

чітко

-

рожевий

 (+) — 

незначні

порушення

скоротливої

функції

матки

; 

рожеве

забарвлення

 (++) — 

гіпотонія

матки

; 

рожево

-

фіолетове

забарвлення

 (+++) — 

гіпотонія

або

атонія

матки

; 

фіолето

-

ве

забарвлення

 (++++) — 

атонія

матки

. 

Лабораторне

дослідження

лохій

або

тічкового

слизу

тварин

  (

за

В

. 

С

. 

Дюденком

)

при

підозрінні

на

ендометрит

.

Вносять

у

пробірку

 2 

мл

лохій

або

тічкового

слизу

корови

з

підозрою

на

ендометрит

, 

до

-

дають

по

 2 

мл

дистильованої

води

і

 20 %-

го

розчину

трихлороцтової

кислоти

, 

змішують

скляною

паличкою

і

фільтрують

крізь

паперовий

фільтр

. 

Переносять

в

іншу

пробірку

 2 

мл

фільтрату

, 

доливають

 0,5 

мл

азотної

кислоти

, 

обережно

кип

’

ятять

протягом

 1 

хв

, 

охолоджують

і

додають

 1,5 

мл

 1 %-

го

розчину

їдкого

натру

. 

Оцінка

реакції

: 

розчин

прозорий

 (–) — 

ендометриту

немає

; 

про

-

зорий

розчин

із

зеленуватим

відтінком

 (+) — 

легка

форма

ендомет

-

риту

; 

жовто

-

зелене

забарвлення

розчину

 (++) — 

катаральний

ендо

-

метрит

; 

бурштинове

забарвлення

розчину

 (+++) — 

важка

форма

ка

-

тарального

ендометриту

; 

жовто

-

гаряче

забарвлення

розчину

 (++++) — 

гнійно

-

катаральний

ендометрит

. 

Визначення

клітинного

складу

цервікального

слизу

  (

за

А

. 

О

. 

Манасяном

). 

На

чистому

знежиреному

предметному

склі

роб

-

лять

мазок

із

шийкового

слизу

, 

підсушують

його

, 

фарбують

за

Ро

-

мановським

 – 

Гімза

і

, 

розглядаючи

під

мікроскопом

, 

підраховують

не

менше

 500 

епітеліальних

клітин

з

виявленням

серед

них

за

на

-

веденою

нижче

формою

кількості

великих

  (

В

), 

середніх

  (

С

), 

малих

(

М

), 

без

‘

ядерних

  (

Бя

), 

деформованих

  (

Дф

) 

епітеліальних

клітин

та

формених

елементів

крові

  (

багато

 +++, 

помірна

кількість

 ++, 

не

-

значна

кількість

 +, 

немає

 –): 

Епітеліальні

клітини

Фази

тічки

В

С

М

Бя

Дф

Передтічкова

36 – 61 

18 – 35 

8 – 37 

До

 6 

— 

Тічка

63 – 70 

20 – 37 

6 – 22 

До

 6 

Післятічкова

45 – 66 

20 – 37 

9 – 21 

2 – 4 

Зрівноваження

2 – 12 

9 – 20 

71 – 78 

Відсутні

При

гострому

ендометриті

в

мазку

переважають

середні

епітелі

-

альні

клітини

і

є

деформовані

; 

при

хронічному

катаральному

ендо

-

метриті

до

 55 % 

становлять

великі

клітини

, 

до

 6 — 

без

’

ядерні

, 

від

 1 

до

 6 — 

деформовані

при

великій

кількості

середніх

клітин

; 

при

фо

-

лікулярних

кістах

яєчників

кількість

середніх

епітеліальних

клітин

252 

сягає

 43 – 69 %, 

великих

і

малих

буває

порівняно

мало

, 

без

’

ядерних

немає

; 

при

кісті

жовтого

тіла

та

персистентному

жовтому

тілі

спо

-

стерігається

різке

зміщення

співвідношення

клітин

праворуч

. 

Визначення

титру

сперміоантитіл

у

сироватці

крові

корів

  (

за

К

. 

Братановим

і

В

. 

Діковим

).

В

 11 

стерильних

пробірок

наливають

по

 1 

мл

фізіологічного

розчину

. 

У

першу

пробірку

додають

 1 

мл

до

-

сліджуваної

сироватки

крові

, 

змішують

її

з

розчином

і

переносять

з

неї

 1 

мл

суміші

в

другу

пробірку

, 

з

другої

 — 

в

третю

і

так

аж

до

 11-

ї

пробірки

, 

з

якої

 1 

мл

суміші

виливають

. 

Так

виникає

серія

по

-

слідовних

розведень

сироватки

крові

:  1 : 1,  1 : 2,  1 : 4,  1 : 8,  1 : 16, 

1 : 32, 1 : 64, 1 : 128, 1 : 256, 1 : 512, 1 : 1024. 

Додають

до

вмісту

кож

-

ної

пробірки

при

температурі

 37 °

С

по

дві

краплі

 2 %-

ої

суспензії

сперміїв

бугая

, 

спермою

якого

осіменяли

дану

корову

, 

змішують

вміст

і

вміщують

штатив

із

пробірками

на

 30 

хв

у

термостат

при

те

-

мпературі

 37 °

С

. 

Через

півгодини

пастерівською

піпеткою

беруть

по

-

чергово

з

кожної

пробірки

невелику

краплю

суспензії

, 

вносять

її

у

заглиблення

предметного

скла

, 

накривають

накривним

скельцем

і

розглядають

під

мікроскопом

. 

Реакцію

вважають

позитивною

, 

якщо

всі

спермії

склеїлись

головками

, 

негативною

 — 

в

полі

зору

немає

склеєних

  (

аглютинованих

) 

сперміїв

або

склеїлися

лише

поодинокі

. 

Те

із

найвищих

розведень

, 

за

якого

настала

аглютинація

, 

вважаєть

-

ся

титром

сперміоаглютинації

. 

Нормальним

вважається

титр

спер

-

міоаглютинації

 1 : 32 – 1 : 64. 

10.4. 

Методика

визначення

збитків

від

неплідності

худоби

Аналізуючи

дані

про

стан

відтворення

тварин

у

господарстві

, 

ви

-

значаючи

у

них

середній

інтервал

між

отеленням

і

осіменінням

, 

відсоток

корів

, 

що

отелилися

протягом

року

та

інтервал

у

них

між

отеленнями

, 

можна

зробити

висновок

про

рівень

організації

відтво

-

рення

тварин

у

даному

господарстві

. 

Дослідження

неплідних

корів

, 

умов

їх

утримання

, 

догляду

, 

годівлі

та

експлуатації

дають

змогу

встановити

причини

неплідності

і

збитки

від

неї

. 

Для

цього

запро

-

поновано

кілька

методик

. 

Вихідною

позицією

цих

розрахунків

є

ви

-

значення

понять

  «

неплідна

корова

» 

та

  «

день

неплідності

». 

За

А

. 

П

. 

Студенцовим

неплідною

вважається

корова

, 

що

не

заплідни

-

лася

протягом

 30 

днів

після

отелення

. 

Кожен

день

після

 30-

го

дня

і

аж

до

запліднення

вважається

 «

днем

неплідності

». 

В

умовах

неста

-

більної

економіки

та

кризового

стану

тваринництва

у

значної

час

-

тини

корів

статева

циклічність

не

поновлюється

до

 30-

го

дня

після

отелення

, 

а

запліднюються

вони

лише

протягом

  2 – 3-

го

статевих

циклів

. 

Тому

ряд

авторів

 (

особливо

за

кордоном

) 

вважають

неплід

-

253 

ною

корову

, 

що

не

запліднилася

до

 80-

го

дня

після

отелення

, 

а

яло

-

вою

 — 

ту

, 

що

не

народила

протягом

року

теляти

. 

Головними

статтями

розрахунків

при

визначенні

збитків

від

не

-

плідності

є

кількість

недоотриманих

телят

та

кількість

недоотрима

-

ного

молока

від

неплідних

корів

. 

Деякі

автори

пропонують

також

враховувати

втрати

чистого

прибутку

від

річного

приросту

недооде

-

ржаних

телят

, 

втрати

чистого

прибутку

від

підвищення

собівартості

молока

у

зв

’

язку

з

неплідністю

та

ін

., 

що

в

умовах

нестабільної

еко

-

номіки

важко

обчислити

.  

Кількість

недоодержаних

телят

можна

визначити

двома

спосо

-

бами

: 1) 

порівнянням

кількості

голів

приплоду

, 

яку

можна

було

одержати

, 

з

фактичною

кількістю

; 2) 

за

загальною

кількістю

днів

неплідності

у

корів

. 

Вартість

одного

теляти

прирівнюється

до

заку

-

півельної

вартості

 3 

ц

молока

. 

При

визначенні

втрат

молока

попередньо

приймають

, 

що

за

ко

-

жен

день

неплідності

корови

господарство

недоодержує

 3 

кг

молока

. 

Наприклад

, 

у

господарстві

на

початок

року

було

 500 

корів

. 

При

на

-

лежній

організації

відтворення

поголів

’

я

від

них

можна

було

отри

-

мати

протягом

року

 500 

телят

. 

Фактично

ж

господарство

отримало

лише

 400 

телят

, 

або

 80 

телят

на

 100 

корів

. 

Отже

, 

недоодержано

 100 

телят

. 

Міжотельний

період

по

фермі

становив

 455 

днів

. 

За

рахунок

збільшення

в

господарстві

тривалості

міжотельного

періоду

на

 90 

днів

воно

недоодержало

 135 000 

кг

молока

 (500 

×

 90 

×

 3  =  135 000). 

Перемноживши

отриману

цифру

на

закупівельну

ціну

молока

, 

ви

-

значимо

вартість

недоодержаного

молока

.  

Загальні

збитки

від

неплідності

визначають

за

формулою

Σ

З

 = 

В

т

 + 

В

м

, 

де

В

т

— 

вартість

недоодержаних

телят

; 

В

м

— 

вартість

недоодержа

-

ного

молока

. 

10.5. 

Терапія

самок

при

гінекологічних

захворюваннях

Мета

заняття

: 

оволодіння

основними

методами

терапії

гінекологічно

хворих

тва

-

рин

, 

застосовування

при

цьому

інструментів

, 

апаратури

, 

обладнання

. 

Місце

проведення

заняття

: 

клініка

та

лабораторія

кафедри

, 

навчально

-

дослідне

господарство

, 

м

’

ясокомбінат

. 

Оснащення

заняття

: 

піхвові

дзеркала

та

розширювачі

, 

кружка

Есмарха

, 

термо

-

метри

, 

перкусійні

молотки

, 

плесиметри

, 

фонендоскопи

, 

шприци

, 

катетери

, 

іригатори

, 

тампони

, 

марлеві

та

ватні

серветки

, 

антибіотики

, 

дезінфікуючі

засоби

, 

готові

лікар

-

ські

форми

, 

халати

, 

чоботи

, 

фартухи

, 

полістиролові

рукавички

, 

мило

, 

рушники

, 

щіт

-

ки

для

рук

, 

амбулаторні

журнали

та

журнали

штучного

осіменіння

. 

Короткі

методичні

вказівки

. 

Ознайомивши

студентів

з

метою

заняття

, 

давши

ха

-

рактеристику

наявних

тварин

, 

викладач

поділяє

студентів

на

невеликі

підгрупи

і

дає

кожній

з

них

завдання

з

виконання

теми

. 

254 

Терапія

запальних

процесів

у

геніталіях

. 

Запальні

процеси

в

ге

-

ніталіях

виникають

внаслідок

їх

травмування

та

інфікування

і

су

-

проводжуються

скупченням

у

них

ексудату

. 

Тому

під

час

лікування

цих

захворювань

намагаються

звільнити

геніталії

від

ексудату

, 

знешкодити

в

них

дію

мікробів

і

токсинів

. 

Для

цього

одні

автори

рекомендують

робити

зрошення

та

промивання

геніталій

слабкими

розчинами

антисептиків

, 

другі

 (

київська

школа

акушерів

) 

виступа

-

ють

проти

промивань

геніталій

і

радять

змащувати

слизову

оболон

-

ку

синтоміциновою

, 

стрептоміциновою

, 

стрептоцидною

чи

іншими

емульсіями

і

мазями

і

робити

внутрішньом

’

язові

ін

’

єкції

антибіоти

-

ків

та

проводити

симптоматичне

лікування

. 

Нижче

наведено

спосо

-

би

лікування

, 

які

репрезентують

ці

підходи

з

використанням

біоло

-

гічних

, 

фізичних

, 

хірургічних

засобів

та

прийомів

патогенетичної

терапії

, 

більшість

з

яких

наведено

при

викладі

патології

після

-

родового

періоду

. 

В

усіх

випадках

лікування

гінекологічно

хворих

тварин

необхід

-

но

дотримуватися

загальноприйнятих

правил

поводження

з

твари

-

нами

, 

їх

дослідження

, 

лікування

та

профілактичних

обробок

. 

У

бо

-

ротьбі

з

неплідністю

в

практичних

умовах

часто

проводять

масові

обробки

тварин

без

попереднього

гінекологічного

дослідження

, 

що

є

грубим

порушенням

існуючих

вимог

. 

Застосування

будь

-

якого

лі

-

кувального

засобу

чи

прийому

неприпустиме

без

попереднього

до

-

слідження

тварини

і

встановлення

точного

діагнозу

. 

Для

гінеколо

-

гічно

хворих

тварин

потрібно

забезпечити

повноцінний

догляд

, 

на

-

лежні

умови

утриманням

та

годівлі

відповідно

до

встановленого

діагнозу

. 

Лікування

корів

при

вестибуло

-

вагінітах

. 

Основна

мета

лікуван

-

ня

гінекологічних

захворювань

 — 

відновлення

плодючості

тварини

за

умови

збереження

її

життя

та

продуктивності

. 

Досягти

цього

в

даному

випадку

можна

, 

ліквідувавши

запальний

процес

і

не

допус

-

тивши

рубцевих

стягувань

. 

При

лікуванні

вестибуліту

і

вагініту

за

першим

підходом

застосовують

такі

процедури

: 

зрошення

та

проми

-

вання

переддвер

’

я

піхви

та

піхви

слабкими

антисептичними

роз

-

чинами

:  1 – 2 %-

м

соле

-

содовим

розчином

,  0,5 – 1 %-

м

розчином

лі

-

золу

, 

лізоформу

, 

карболової

кислоти

, 

креоліну

, 

етакридину

лактату

(1 : 1000), 

калію

перманганату

  (1 : 500 – 1 : 1000), 

фурациліну

(1 : 5000),  2 – 3 %-

м

розчином

іхтіолу

,  1 – 2 %-

ою

борною

кислотою

, 

3 – 5 %-

ою

молочною

кислотою

, 1 – 2 %-

м

розчином

хлораміну

та

ін

. 

При

загальній

в

’

ялості

, 

слабкості

зв

’

язкового

апарату

статевої

си

-

стеми

радять

застосовувати

холодні

 (3 °

С

) 

або

прохолодні

 (15 °

С

), 

для

звільнення

геніталій

від

ексудату

 — 

індиферентні

розчини

(35 – 41 °

С

), 

при

хронічних

запальних

процесах

 — 

гарячі

 (45 – 50 °

С

) 

зрошення

з

використанням

катетерів

із

зворотним

током

рідини

(

для

захисту

шкіри

вульви

від

опіку

).