Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 6934
Скачиваний: 1
245
дозрілі
телиці
,
які
ще
не
приходили
в
охоту
і
не
запліднилися
.
Се
-
ред
цієї
групи
тварин
проводять
комплекс
заходів
,
які
умовно
мож
-
на
поділити
на
обліково
-
аналітичні
,
діагностичні
,
лікувально
-
профілактичні
та
організаційно
-
господарські
,
зокрема
:
ознайомлюються
зі
станом
тваринництва
у
господарстві
;
вивчають
ветеринарну
безпеку
господарства
щодо
інфекційних
та
інвазійних
хвороб
,
ветеринарно
-
санітарний
стан
тваринницьких
приміщень
;
аналізують
організацію
відтворення
поголів
’
я
та
її
ефективність
;
проводять
клінічний
огляд
корів
з
поділом
їх
за
фізіологічним
станом
на
відповідні
групи
(
тільні
,
з
післяродовою
патологією
,
осі
-
менені
після
отелення
,
але
не
перевірені
на
тільність
,
гінекологічно
хворі
,
неплідні
);
проводять
детальне
дослідження
хворих
і
неплідних
тварин
,
встановлюють
діагноз
і
призначають
лікування
;
вивчають
стан
годівлі
і
утримання
тварин
(
аналізують
раціони
,
їх
поживність
,
беруть
проби
для
хімічних
та
біохімічних
дослі
-
джень
);
аналізують
стан
і
роботу
пункту
штучного
осіменіння
;
вивчають
організацію
у
господарстві
родової
допомоги
,
наявність
родильного
відділення
,
порядок
його
роботи
;
розробляють
комплекс
лікувальних
і
профілактичних
заходів
та
організують
їх
виконання
.
Вихідна
інформація
про
стан
відтворення
поголів
’
я
у
господарстві
Наявність
великої
рогатої
худоби
,
гол
. __________________
у
т
.
ч
.
корів
____________
нетелей
___________
телиць
парувального
віку
___________
Отримано
протягом
року
телят
—
всього
___________
у
т
.
ч
.
у
перерахунку
на
100
корів
і
нетелей
_________
Абортувало
корів
_______________
%
яловості
________________
Фактичний
стан
відтворення
худоби
у
господарстві
, 20__ p.
Із
них
Дата
Кількість
корів
на
початок
року
отели
-
лися
з
почат
-
ку
року
вагітні
з
неза
-
верше
-
ним
після
-
родо
-
вим
пе
-
ріодом
хворі
не
-
плідні
Підля
-
гали
осі
-
менінню
Осіме
-
нені
з
початку
року
Переві
-
рені
рек
-
тально
Визнані
тільни
-
ми
246
Вихідні
дані
для
гінекологічної
диспансеризації
Наявність
на
01.01.2001
великої
рогатої
худоби
_________
У
т
.
ч
.:
корів
__________
Отелилося
корів
з
початку
року
___________
З
них
осіменено
___________
у
т
.
ч
.
осіменено
і
перевірено
на
тільність
_________
з
них
визнано
тільними
__________
визнано
неплідними
__________
Підлягає
гінекологічній
диспансеризації
_________
10.3.
Клінічне
дослідження
неплідних
корів
За
А
.
П
.
Студенцовим
,
неплідними
вважаються
корови
,
які
не
запліднилися
протягом
30
днів
після
отелення
.
Корови
,
які
не
при
-
ходили
в
охоту
протягом
60
і
більше
днів
після
отелення
,
вважають
-
ся
«
проблемними
».
Клінічне
дослідження
корів
проводять
за
зага
-
льноприйнятою
схемою
:
збирають
анамнестичні
дані
(
ветеринар
-
но
-
санітарний
та
епізоотичний
стан
господарства
,
благополуччя
його
щодо
інфекційних
та
інвазійних
захворювань
),
дані
про
ви
-
падки
абортів
та
інших
захворювань
,
рівень
годівлі
тварин
,
повно
-
цінність
та
різноманітність
раціонів
,
доброякісність
кормів
;
озна
-
йомлюються
з
результатами
лабораторних
досліджень
кормів
на
вміст
кальцію
,
фосфору
,
каротину
,
досліджень
крові
на
ці
показ
-
ники
;
вивчають
стан
приміщень
та
способи
утримання
тварин
,
на
-
явність
і
вид
моціону
,
характер
експлуатації
тварин
,
стан
пункту
штучного
осіменіння
та
організацію
його
роботи
,
організацію
родо
-
вої
допомоги
(
стан
родильного
відділення
,
кількість
родів
у
кожної
тварини
та
перебіг
останніх
родів
і
післяродового
періоду
),
рит
-
мічність
статевих
циклів
у
кожної
тварини
і
т
.
ін
.
і
проводять
клі
-
нічне
дослідження
тварин
.
Перед
дослідженням
статевих
органів
обмивають
теплою
водою
задню
частину
тулуба
тварини
,
протирають
її
ватним
тампоном
,
змоченим
розчином
фурациліну
в
розбавленні
1 : 5000
або
калію
перманганату
1 : 2000.
Оглядаючи
тварину
зовні
,
звертають
увагу
на
конфігурацію
крупа
,
стан
тазових
зв
’
язок
,
вульви
і
хвоста
,
наяв
-
ність
виділень
із
зовнішніх
статевих
органів
.
Інколи
за
виглядом
цих
виділень
можна
встановити
характер
змін
у
статевих
органах
.
Розкривають
у
тварини
пальцями
статеві
губи
і
оглядають
стан
слизової
оболонки
переддвер
’
я
піхви
,
звертаючи
увагу
на
її
колір
,
зволоження
,
цілість
,
наявність
вузликів
чи
міхурцевих
висипів
і
їх
локалізацію
.
Змастивши
стерильне
піхвове
дзеркало
стерильним
вазеліном
,
вводять
у
піхву
в
закритому
стані
при
положенні
ручок
вправо
,
по
-
вертають
ручками
вниз
і
,
розкривши
його
бранші
,
оглядають
стан
247
слизової
оболонки
піхви
та
піхвової
частини
шийки
матки
,
визна
-
чають
ступінь
розкриття
цервікального
каналу
,
наявність
та
ха
-
рактер
виділень
.
Нормальна
слизова
оболонка
піхви
має
блідо
-
рожевий
колір
із
синюватим
відтінком
,
блискуча
,
досить
волога
,
під
час
тічки
трохи
набрякла
,
почервоніла
,
вкрита
прозорим
слизом
,
що
виділяється
назовні
і
звисає
у
вигляді
тяжа
.
Шийка
матки
виступає
у
корів
у
піхву
у
вигляді
вкритої
слизом
розетки
.
Цервікальний
ка
-
нал
буває
щільно
закритим
,
у
вагітних
тварин
у
ньому
виявляють
слизовий
корок
вагітності
.
Під
час
тічки
цервікальний
канал
від
-
критий
,
у
ньому
міститься
тічковий
слиз
.
Порушення
цілісності
слизової
оболонки
переддвер
’
я
піхви
,
піх
-
ви
,
шийки
матки
,
їх
почервоніння
,
припухання
,
крововиливи
на
них
,
міхурці
,
ерозії
,
вузлики
,
рани
,
виразки
,
рубцеві
стягування
,
новоутворення
є
озна
-
ками
патологічних
станів
(
рис
. 132).
При
виявленні
таких
змін
їх
потрібно
старанно
дослідити
,
виділення
зібрати
в
пробірку
або
зробити
з
них
мазки
-
відбитки
для
наступ
-
ної
мікроскопії
.
У
фазі
тічки
в
мазку
лейко
-
цити
не
виявляються
,
видно
лише
великі
багатогранні
клітини
.
У
мазках
-
відбитках
при
гострому
ендометриті
переважають
се
-
редні
клітини
і
з
’
являються
деформовані
;
при
хронічному
катараль
-
ному
ендометриті
в
них
міститься
до
6 %
без
’
ядерних
,
близько
55 %
великих
клітин
,
від
1
до
6 %
деформованих
та
невелика
кількість
клітин
середнього
розміру
.
Якщо
виникає
підозра
,
що
ці
виділення
потрапляють
у
піхву
з
матки
,
то
за
допомогою
ватного
або
марлевого
тампона
,
надітого
на
корнцанг
,
потрібно
обтерти
устя
шийки
матки
і
простежити
,
чи
не
витікають
з
неї
нові
порції
ексудату
.
Якщо
канал
шийки
матки
відкритий
,
треба
з
’
ясувати
причини
цього
явища
.
Відкритий
канал
шийки
матки
із
скупченням
у
піхві
ексудату
або
слизу
є
ознакою
патологічного
стану
або
тічки
.
Зви
-
чайно
канал
шийки
матки
закритий
,
у
вагітних
тварин
у
ньому
ви
-
являють
слизовий
корок
вагітності
.
Для
детальнішого
обстеження
стану
статевих
органів
проводять
ректальне
їх
дослідження
.
Рис
. 132.
Висипання
на
слизовій
оболонці
переддвер
’
я
піхви
при
інфекційному
фолікулярному
вестибуліті
(
а
)
та
пухирцевому
висипанні
(
б
)
а
б
248
При
хронічному
гнійно
-
катаральному
ендометриті
поряд
з
погі
-
ршенням
загального
стану
тварини
,
зниженням
апетиту
,
змарнін
-
ням
тварини
,
випаданням
або
нерегулярністю
у
неї
статевих
цик
-
лів
,
періодичним
виділенням
з
піхви
білого
сметаноподібного
гній
-
но
-
катарального
ексудату
при
ректальному
дослідженні
виявляють
флуктуацію
,
набряки
,
дряблість
тканин
матки
,
рубцеві
ущільнення
.
Ригідність
такої
матки
слабко
виражена
.
Якщо
катаральний
ендометрит
супроводжується
сильним
набря
-
ком
шийки
матки
,
її
заростанням
або
спайками
піхви
,
то
катараль
-
ний
ексудат
,
не
знаходячи
виходу
,
нагромаджується
у
матці
(
до
15 –
20
л
у
великих
тварин
),
перетворюючи
її
на
своєрідний
мішок
,
на
-
повнений
рідиною
(hydrometra)
чи
гноєм
(pyometra).
При
ректаль
-
ному
дослідженні
така
матка
відчувається
тугою
,
набряклою
,
флук
-
туючою
.
Місцеві
ущільнення
,
нерівномірна
горбкуватість
аж
до
кам
’
яни
-
стої
консистенції
матки
—
характерні
ознаки
для
міометриту
,
пере
-
роджень
матки
.
Для
атрофії
матки
,
що
спостерігається
у
старших
тварин
,
типо
-
вими
є
невеликі
,
тонкі
,
іноді
дряблі
або
,
навпаки
,
щільні
роги
мат
-
ки
,
у
яких
може
нагромаджуватися
слиз
.
Ригідність
матки
відсутня
і
не
поновлюється
навіть
після
активного
масажу
.
Паралельно
ви
-
являють
зменшені
,
щільні
,
без
жовтих
тіл
та
фолікулів
яєчники
.
Пальпуючи
матку
,
визначають
її
розміщення
,
положення
,
розмір
,
рухливість
,
консистенцію
,
тонус
,
реакцію
на
погладжування
,
чутли
-
вість
,
стан
поверхні
.
Розміри
нормальних
яєчників
залежать
від
стадій
циклу
.
Дозрі
-
ваючий
фолікул
промацується
на
поверхні
яєчника
у
вигляді
мі
-
хурцеподібного
випинання
.
Жовте
тіло
нагадує
грибоподібний
ви
-
ступ
на
яєчнику
.
При
виникненні
оофориту
,
який
може
перебігати
в
серозній
,
ге
-
морагічній
та
гнійній
формах
,
при
гострому
або
хронічному
перебігу
яєчник
виявляється
збільшеним
,
щільним
(
при
паренхіматозному
оофориті
),
іноді
флуктуючим
,
у
ньому
не
промацуються
фолікули
і
жовте
тіло
(
гнійний
оофорит
).
Тварина
боляче
реагує
на
пальпацію
яєчників
.
Паралельно
виявляють
ураження
матки
,
труб
та
інших
сумісних
органів
.
Хронічний
інтерстиціальний
оофорит
,
навпаки
,
характеризується
атрофією
паренхіми
,
сильним
ущільненням
біл
-
кової
оболонки
,
що
супроводжується
зменшенням
яєчника
до
розмі
-
ру
боба
або
горошини
,
його
поверхня
щільно
-
еластична
,
часто
нері
-
вна
,
горбкувата
.
Двосторонні
оофорити
звичайно
супроводжуються
анафродизією
.
Якщо
процес
охоплює
й
серозну
оболонку
(
периоофорит
),
то
на
-
вколо
яєчника
формується
сполучнотканинна
капсула
,
яка
пере
-
249
шкоджає
промацуванню
яєчника
.
При
наявності
у
яєчнику
персис
-
тентного
жовтого
тіла
воно
виступає
над
поверхнею
яєчника
у
ви
-
гляді
щільного
чи
тістуватого
грибоподібного
утворення
або
розмі
-
щується
в
його
паренхімі
,
зумовлюючи
збільшення
останнього
.
Ма
-
тка
при
цьому
буває
дряблою
,
збільшеною
,
часто
опущеною
в
че
-
ревну
порожнину
.
Ригідність
її
,
як
правило
,
буває
ослабленою
.
У
випадках
,
коли
в
яєчниках
виникають
фолікулярні
кісти
(
кіс
-
та
),
над
його
поверхнею
виступають
пружні
,
флуктуючі
міхурці
,
що
відрізняються
від
фолікулів
більшими
розмірами
.
При
фолікуляр
-
них
кістах
у
тварин
порушується
регулярність
статевих
циклів
,
а
при
тривалій
кістозній
персистенції
у
тварини
може
виникати
нім
-
фоманія
чи
вірилізм
.
У
першому
випадку
статева
охота
виникає
че
-
рез
короткі
проміжки
часу
(2 – 5
днів
)
і
триває
довше
,
ніж
звичайна
,
з
добре
вираженими
ознаками
тічки
та
статевого
збудження
.
При
лежанні
тварини
чи
стрибанні
на
інших
самок
з
її
статевих
органів
виділяється
багато
слизу
,
іноді
з
домішками
гною
.
Внаслідок
силь
-
ного
розслаблення
крижово
-
сідничних
зв
’
язок
між
коренем
хвоста
та
сідничними
горбами
тварини
з
’
являються
глибокі
западини
.
При
вірилізмі
у
самок
з
’
являються
вторинні
статеві
ознаки
сам
-
ця
—
бугаєподібний
вигляд
,
гіпертрофія
клітора
.
Порушується
ритм
статевих
циклів
—
виникає
сильне
,
навіть
безперервне
статеве
збудження
,
звичайно
без
охоти
:
корови
бувають
сильно
збудженими
,
риють
ногами
,
а
то
й
рогами
землю
,
ревуть
,
стрибають
на
інших
тварин
,
але
не
дозволяють
робити
садки
на
себе
.
Внаслідок
підвищеної
секреції
прогестерону
при
лютеїнових
кіс
-
тах
часто
буває
анафродизія
,
хоча
диференціювати
фолікулярну
кісту
від
лютеїнової
лише
на
основі
клінічних
даних
важко
.
Після
дослідження
яєчників
промацують
яйцепроводи
.
Звичайно
вони
не
промацуються
,
а
при
патологічних
станах
можуть
набувати
вигляду
вузлуватих
шнурів
і
флуктуючих
міхурців
.
Зокрема
,
при
гідро
-
та
піосальпінгіті
між
яєчником
і
верхівкою
рога
матки
про
-
мацують
круглий
або
овальний
флуктуючий
міхур
.
Якщо
в
яйце
-
проводі
є
гнійний
ексудат
,
промацування
його
викликає
сильну
бо
-
льову
реакцію
тварини
.
Коли
хронічний
сальпінгіт
супроводжується
розростанням
сполучної
тканини
(
ендоміоперисальпінгіт
),
то
яй
-
цепроводи
промацуються
у
вигляді
щільних
горбкуватих
тяжів
.
Результати
досліджень
кожної
тварини
заносять
у
журнал
або
акт
.
При
підозрі
на
непрохідність
яйцепроводів
(
при
виключенні
запальних
процесів
у
геніталіях
)
іноді
застосовують
пертубацію
яй
-
цепроводів
(
із
спостереженням
за
манометром
за
тиском
у
них
повіт
-
ря
)
чи
хромо
-
гідротубацію
0,2 %-
м
розчином
метиленового
синього
на
1 %-
му
розчині
новокаїну
з
подальшим
(
через
3, 6, 12
і
24
год
)
взят
-