ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 3951
Скачиваний: 1
111
чоловік
може
вимагати
припинення
шлюбу
,
якщо
жінка
змушує
виконувати
хатню
роботу
.
Австралійський
абориген
стане
вільним
,
коли
скаже
дружині
“
іди
геть
”.
Види
розлучень
.
Розлучення
-
кара
.
Раніше
існувала
принципова
нерозривність
шлюбу
,
але
коли
в
протестантських
,
а
потім
у
католицьких
країнах
розлучення
було
визнано
,
то
воно
було
виключним
явищем
,
що
має
місце
лише
у
випадку
,
коли
один
з
подружжя
нагрішив
:
розлучення
було
одночасно
карою
для
винного
і
“
компенсацією
для
невинного
”.
Розлучення
-
крах
.
У
цьому
випадку
немає
необхідності
доводити
провину
одного
з
подружжя
,
але
потрібно
навести
докази
того
,
що
шлюб
не
може
існувати
.
Тим
самим
розлучення
за
взаємною
згодою
досягається
легко
,
але
найчастіше
причиною
для
його
розриву
стає
тривалий
час
окремого
проживання
.
Розлучення
-
зцілення
.
Визволяє
“
невинних
”
від
нещасного
шлюбного
життя
,
але
не
обов
’
язково
повинно
бути
наслідком
провини
іншого
з
подружжя
(
хвороба
).
Розлучення
-
підтвердження
.
Прийняте
в
швецькому
законодавстві
:
при
взаємній
згоді
розлучення
здійснюється
автономно
,
коли
за
розлученням
звертається
один
з
подружжя
,
йому
дають
термін
для
роздумів
(
шість
місяців
)
і
якщо
після
цього
терміну
він
повторює
своє
прохання
то
отримує
розлучення
.
Суд
не
з
’
ясовує
причин
розірвання
шлюбу
.
Наслідки
розлучень
:
сотні
тисяч
дітей
щорічно
залишаються
без
одного
з
батьків
,
психологічний
стрес
,
зниження
шансів
на
повторний
шлюб
тощо
.
Позитивні
моменти
розлучення
.
Засіб
регулювання
шлюбно
-
сімейних
відносин
як
позбавлення
від
користолюбства
.
Безвихідь
ситуації
буде
відбиватися
на
життєдіяльності
подружжя
набагато
гірше
,
ніж
розлучення
.
За
дорученням
Ради
Європи
було
досліджено
,
як
змінюється
співвідношення
шлюбів
і
розлучень
.
Виділили
чотири
групи
країн
:
1.
Скандінавські
країни
та
Великобританія
.
Частка
розлучень
досить
висока
була
завжди
,
але
зараз
знижується
і
не
перевищує
50 %.
2.
Більшість
соціалістичних
країн
.
Розлучень
стало
менше
,
нові
законодавства
ускладнюють
процес
.
Очікується
зростання
розлучень
.
3.
Країни
Південної
Європи
та
Польщі
.
Розлучень
мало
,
що
пояснюється
релігійними
та
історичними
традиціями
.
4.
Центральна
Європа
.
Кількість
розлучень
з
1970
року
лише
збільшується
.
Сучасна
демографічна
політика
України
Суб
’
єкт
демографічної
політики
–
держава
як
засіб
державного
впливу
на
відтворення
населення
в
потрібному
для
суспільства
напрямі
.
Об
’
єкт
–
складні
і
важкозавбачувані
демографічні
процеси
–
народжуваність
і
смертність
,
заходи
щодо
оптимізації
їх
співвідношення
з
точки
зору
досягнення
най
тривалішого
періоду
активної
творчої
діяльності
і
середньої
тривалості
життя
людини
.
Більшість
здійснюваних
у
сфері
демографічних
відносин
явищ
:
шлюбність
,
розлученість
,
міграція
тощо
були
і
залишаються
,
в
основному
,
особистою
справою
112
індивіда
,
подружньої
пари
,
сім
’
ї
.
Тому
управління
демографічною
поведінкою
не
може
спиратися
на
будь
-
яке
адміністрування
,
примус
чи
заборони
.
Вплив
демографічної
політики
на
демографічні
процеси
в
суспільстві
може
бути
прямим
(
обмеження
законодавчим
шляхом
міграції
,
оформлення
шлюбів
чи
народження
дітей
,
планування
підготовки
спеціалістів
тощо
)
або
непрямим
(
підвищення
рівня
життя
,
залучення
населення
до
створення
умов
для
збільшення
кількості
дітей
у
сім
’
ї
,
пропаганда
тих
чи
інших
професій
тощо
).
Для
обґрунтування
політики
важливо
постійно
вивчати
й
оцінювати
демографічну
ефективність
і
наслідки
заходів
,
що
здійснюються
.
Одним
з
головних
її
напрямів
є
розробка
політики
,
яка
буде
оптимальною
з
точки
зору
відтворення
населення
,
врахування
джерел
засобів
існування
,
становища
жінки
,
типу
стосунків
між
подружжям
та
ін
.
Концепція
сімейної
політики
України
включає
:
·
створення
оптимальних
умов
для
сімейно
-
шлюбної
орієнтації
молоді
;
·
необхідність
перегляду
чинного
законодавства
відносно
різних
пільг
матерям
,
тобто
їх
потрібно
узгоджувати
з
реальною
економічною
ситуацією
в
країні
;
·
врахування
не
лише
материнства
і
пов
’
язаних
з
ним
проблем
,
але
й
батьківства
як
складової
частини
сімейного
життя
і
повноцінного
дитинства
;
·
вивчення
труднощів
спільного
подолання
виникаючих
проблем
.
Розроблені
масштабні
програми
.
“
Діти
України
” (1995),
що
ввійшла
складовою
частиною
в
потужну
загальноєвропейську
програму
“
Діти
90-
х
”
і
виконується
в
14
країнах
Європи
за
спільною
методологією
.
Передбачає
охорону
здоров
’
я
,
виховання
,
соціальний
захист
знедолених
,
доплата
сім
’
ям
,
трудове
навчання
.
“
Українська
родина
” –
розрахована
на
період
до
2000
року
передбачає
концентрацію
зусиль
уряду
,
державних
установ
,
громадських
неурядових
організацій
з
метою
поліпшення
соціального
і
духовного
розвитку
родини
,
ця
програма
допоможе
підвищити
авторитет
родини
,
патріотичний
дух
українського
суспільства
консолідувати
націю
навколо
національної
ідеї
.
Необхідність
послідовного
розв
’
язання
проблем
молоді
сприяє
зосередженню
демографічної
політики
на
молодих
сім
’
ях
і
таких
,
де
виховуються
неповнолітні
діти
,
батьки
яких
не
беруть
участі
в
суспільно
-
корисній
праці
та
громадському
житті
.
Регулювання
міграційних
процесів
від
масштабів
та
інтенсивності
яких
багато
в
чому
залежить
характер
і
розвиток
демографічних
процесів
.
Зміцнення
здоров
’
я
,
збільшення
тривалості
життя
.
З
1991
року
населення
України
скоротилося
на
1,15
млн
.
осіб
.
Смертність
населення
досягла
14,5
на
1000
жителів
.
Цей
показник
в
Україні
майже
на
третину
вище
ніж
в
Європі
і
на
60 %
вище
ніж
у
Канаді
.
Його
збільшення
обумовлено
зниженням
народжуваності
і
накопиченням
у
складі
населення
осіб
похилого
віку
.
Кількість
пенсіонерів
зросла
з
13 %
до
22 % .
Середня
тривалість
життя
зменшилася
і
складає
для
чоловіків
61,2.
На
сьогодні
лише
20-25 %
немовлят
народжуються
абсолютно
здоровими
,
в
інших
є
дефекти
113
різного
складу
.
В
Україні
1,3
млн
.
інвалідів
,
серед
яких
50 %
працездатного
віку
,
кількість
дітей
інвалідів
– 135
тис
.
Невпинно
зменшується
народжуваність
,
якщо
в
повоєнні
роки
народжувалося
22
дитини
на
1000
населення
,
то
в
1985 – 15,3,
у
1990 – 13,3
а
в
1995
році
лише
10,1.
Досвід
більшості
розвинутих
країн
показує
,
що
величезну
допомогу
в
розв
’
язанні
різних
сімейних
проблем
можуть
надати
всілякі
добровільні
товариства
,
об
’
єднання
тощо
.
Вони
допомагають
населенню
усвідомлювати
свої
інтереси
,
активно
відстоювати
їх
перед
відомствами
,
сприяють
утвердженню
здорового
способу
життя
,
зміцненню
сім
’
ї
.
Питання
для
самоконтролю
:
1.
Які
ви
знаєте
типи
сім
’
ї
?
2.
Які
тенденції
характеризують
сучасний
розвиток
сім
’
ї
?
3.
Назвіть
основні
напрями
демографічної
політики
України
?
4.
Чи
є
в
сім
’
ї
майбутнє
?
5.
Чому
держава
зацікавлена
в
зміцненні
сім
’
ї
?
114
ТИПОЛОГІЯ
ШЛЮБУ
Критерій
Тип
Визначення
Вибір
партнерів
Сорорат
Вдовець
удруге
одружується
на
молодшій
сестрі
покійної
дружини
Левірат
Удова
вибирає
партнера
серед
братів
свого
чоловіка
Кузенний
Між
двоюрідними
родичами
Морганатичний
Між
партнерами
різного
статусу
Ендогамія
Партнер
вибирається
тільки
з
представників
своєї
групи
Екзогамія
Партнер
вибирається
тільки
поза
спорідненою
групою
Чисельність
шлюбної
групи
Моногамія
Чоловік
з
жінкою
Бігамія
Чоловік
з
двома
жінками
або
жінка
з
двома
чоловіками
Полігамія
(
полігінія
)
Більше
одного
нареченого
(
нареченої
)
Сероратна
полігінія
Багато
жінок
Поліандрія
Кілька
жінок
,
що
є
сестрами
Братська
поліандрія
Багато
чоловіків
Груповий
Кілька
чоловіків
,
що
є
братами
,
кілька
чоловіків
з
кількома
жінками
Права
подружжя
Патріархальний
Домінує
чоловік
Матріархальний
Домінує
жінка
Егалітарний
Рівні
права
у
чоловіка
і
жінки
Юридичне
оформлення
Громадянський
Юридично
не
засвідчений
Офіційний
Юридично
засвідчений
документами
ФІКТИВНИЙ
Юридично
засвідчений
,
проте
,
реально
не
існуючий
Місце
проживання
Патрилокальний
У
батьків
чоловіка
МатрілокальниЙ
У
батьків
жінки
Нелокальний
(
дислокальний
)
Окремо
один
від
одного
УнілокальниЙ
Усі
разом
115
Лекція
№
11
«
Економічна
соціологія
.
Соціологія
праці
».
План
:
1.
Трудова
поведінка
та
її
форми
;
2.
Мотивація
трудової
поведінки
;
3.
Трудові
конфлікти
:
сутність
,
структура
,
функції
.
Література
:
( 4) 290 – 319; ( 8) ; ( 13); ( 20) 318 – 339; ( 21).
1.
Сутність
,
предмет
,
об
’
єкт
і
функції
соціології
праці
та
зайнятості
.
Сфера
праці
завжди
була
об
'
єктом
вивчення
природничих
(
фізіологія
,
психологія
,
ергономіка
),
суспільних
(
філософія
,
історія
,
соціологія
)
та
економічних
(
політекономія
)
наук
.
Важливе
місце
серед
них
посідає
соціологія
праці
та
зайнятості
.
Соціологія
праці
та
зайнятості
–
галузева
соціологічна
теорія
,
яка
вивчає
закономірності
формування
,
функціонування
і
розвитку
соціальних
утворень
(
систем
,
спільнот
і
інститутів
)
у
сфері
праці
й
пов
’
язані
з
ними
процеси
і
явища
.
Праця
—
основа
функціонування
та
розвитку
людського
суспільства
,
її
соціальна
сутність
зумовлена
кількома
чинниками
.
По
-
перше
,
вона
є
процесом
взаємодії
людини
і
природи
,
в
якому
людина
своєю
діяльністю
опосередковує
,
регулює
обмін
речовин
лиж
собою
і
природою
.
По
-
друге
,
людина
,
впливаючи
на
природу
,
використовуючи
та
змінюючи
її
для
задоволення
своїх
матеріальних
та
духовних
потреб
,
не
тільки
створює
матеріальні
та
духовні
блага
,
а
и
змінює
власну
природу
,
розвиває
здібності
й
нахили
,
виробляє
соціальне
необхідні
якості
,
формує
себе
як
особистість
.
Праця
є
фундаментом
,
на
якому
базуються
соціальні
процеси
,
формуються
соціальні
відносини
.
Вона
змінює
становище
,
формує
соціальний
та
професійний
портрет
особистості
.
Праця
-
не
тільки
економічна
,
а
й
соціологічна
категорія
.
Об
'
єктом
соціології
праці
та
зайнятості
є
праця
як
суспільне
значуще
явище
,
предметом
—
структура
і
механізми
соціально
-
трудових
відносин
,
соціальні
процеси
у
сфері
праці
.
Особливості
соціологічного
вивчення
праці
полягають
насамперед
у
системності
та
комплексності
дослідження
соціальних
і
соціально
-
психологічних
явищ
у
сфері
праці
(
з
урахуванням
способу
життя
,
інших
чинників
,
що
впливають
на
трудову
діяльність
людини
).
Соціологія
праці
та
зайнятості
виконує
низку
функцій
.
Теоретико
-
пізнавальна
функція
.
Полягає
у
дослідженні
соціальних
явищ
,
процесів
у
сфері
праці
,
з
'
ясуванні
ролі
праці
у
житті
сучасного
суспільства
і
людини
,
аналізі
ринку
праці
як
регулятора
мобільності
трудових
ресурсів
,
вивченні
соціально
-
професіиної
структури
суспільства
,
пошуку
шляхів
оптимальної
реалізації
трудового
потенціалу
сучасного
працівника
тощо
.
Прогностична
функція
.
Виявляє
себе
у
виробленні
коротко
та
довго
строкових
прогнозів
щодо
тенденцій
функціонування
соціально
-
трудових
відносин
,
соціальних
процесів
у
сфері
праці
.
Дослідницька
функція
.
Суть
її
—
в
дослідженні
соціальних
проблем
у
сфері
праці
:
ставлення
робітників
до
праці
,
поведінки
на
ринку
праці
роботодавців
та