ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 3954
Скачиваний: 1
101
6.
Наука
–
дуже
різноманітна
–
від
фольклору
–
до
електрозварки
.
Управління
нею
здійснюється
з
одного
відомства
,
тому
науково
-
технічна
політика
повинна
бути
розгалуженою
,
поєднувати
дотримання
загальних
принципів
управління
з
багатьма
відхиленнями
та
виключеннями
.
Законодавство
стосовно
науки
повинно
бути
досить
визначеним
і
стабільним
.
7.
Наука
персоніфікована
.
Коли
йде
науковий
лідер
,
то
його
колектив
розпадається
,
чого
не
буває
в
промисловому
виробництві
.
Саме
тому
науково
-
технічна
політика
так
багато
уваги
повинна
приділяти
організації
та
стимулюванню
наукової
праці
,
впровадженню
контрактної
системи
трудових
відносин
,
заробітній
платі
і
засобам
морального
стимулювання
.
Наслідки
незадовільного
використання
науково
-
технічного
потенціалу
.
1.
Втрата
передових
позицій
з
ряду
напрямів
фундаментальної
та
прикладної
науки
.
2.
Зниження
результатів
наукових
розробок
і
досліджень
.
3.
Проблеми
у
сфері
освіти
,
в
підготовці
наукових
кадрів
.
4.
Відтік
талановитої
молоді
з
академій
,
вищих
навчальних
закладів
,
організацій
.
5.
Праця
вченого
стає
менш
престижною
.
6.
Переважна
частина
наукових
закладів
,
а
значить
і
наукових
працівників
,
зайняті
у
сфері
технічних
наук
,
тоді
як
в
розвинутих
країнах
їх
питома
частина
припадає
на
гуманітарні
науки
.
7.
Слабо
розвинена
дослідно
-
експериментальна
база
,
інформаційне
забезпечення
не
відповідає
потребам
наукових
працівників
.
Концепція
пріоритетних
напрямів
розвитку
науки
і
техніки
.
1.
Охорона
навколишнього
природного
середовища
.
2.
Здоров
’
я
людини
.
3.
Виробництво
,
переробка
та
збереження
сільськогосподарської
продукції
.
4.
Екологічно
чиста
енергетика
та
ресурсозберігаючі
технології
.
5.
Наукові
проблеми
розбудови
державності
України
.
6.
Нові
речовини
та
матеріали
.
7.
Перспективні
інформаційні
технології
,
прилади
комплексної
автоматизації
,
системи
зв
’
язку
.
Соціологія
мистецтва
–
галузь
соціології
,
що
вивчає
виникнення
,
функціонування
і
розвиток
мистецтва
в
конкретно
–
історичних
системах
суспільних
відносин
.
Сучасна
соціологія
мистецтва
розпалася
на
відносно
самостійні
суспільства
:
соціологія
театру
,
соціологія
кіно
,
соціологія
музики
,
соціологія
живопису
і
т
.
п
.
Соціологія
моралі
–
галузь
соціології
,
що
досліджує
емпіричними
методами
закономірності
практичної
моралі
на
різних
соціальних
рівнях
.
Соціологія
моралі
вирішує
триєдине
завдання
:
по
-
перше
,
описувати
реальні
моральні
відносини
і
специфіку
їхньої
появи
в
суспільстві
;
по
–
друге
,
досліджувати
відношення
різних
соціальних
груп
до
постановки
і
способів
рішення
моральних
проблем
;
по
–
третє
,
вивчати
еволюцію
,
прогнозувати
тенденції
і
шляхи
розвитку
моральної
свідомості
.
Соціологія
моралі
значне
місце
відводить
етико
–
соціологічним
дослідженням
суспільної
думки
,
механізму
подвійної
моралі
.
Починаючи
з
80 –
х
років
у
соціології
моралі
є
значні
елементи
скептицизму
і
песимізму
щодо
оцінки
стану
вдач
,
що
дає
102
основу
для
висновків
про
зростаючу
деградацію
моральних
цінностей
і
т
.
п
.
Нова
мораль
висуває
два
принципи
: «
Насилуй
себе
»
і
«
Роби
,
що
хочеш
».
Велика
роль
гуманітарної
сфери
виявляється
в
перехідні
епохи
розвитку
суспільства
.
Справа
в
тому
,
що
культура
настільки
широко
,
повсюдно
і
глибоко
проникає
в
тканину
суспільних
відносин
,
що
,
коли
суспільство
переживає
періоди
нормального
,
відносно
і
порівняно
плавного
розвитку
,
її
роль
особливо
не
виділяється
,
як
би
непомітна
,
сама
собою
розуміється
.
Але
коли
суспільство
попадає
в
кризову
ситуацію
,
часто
пов
’
язану
з
його
перехідним
станом
,
відразу
виявляються
надзвичайно
важливе
значення
і
нічим
не
замінна
,
унікальна
роль
культури
для
всього
громадського
життя
,
її
організації
,
функціонування
і
розвитку
.
2.
Соціологія
права
як
специфічна
галузь
соціології
.
Суспільство
-
це
організована
,
упорядкована
і
саморегулююча
спільність
людей
,
дії
,
взаємодії
і
відносини
між
якими
ґрунтуються
на
сформованій
у
ній
культурі
як
системі
усвідомлених
і
сприйнятих
зразків
поведінки
,
насамперед
на
соціальних
цінностях
і
нормах
.
Тому
воно
не
може
обійтися
без
соціального
регулювання
,
у
системі
якого
праву
належить
особлива
,
провідна
роль
.
Право
–
частина
соціального
контролю
,
виражає
основні
постулати
даного
суспільства
,
що
спираються
на
особливе
,
державне
забезпечення
.
Право
–
це
система
встановлених
чи
санкціонованих
державою
загальнообов
’
язкових
соціальних
норм
,
що
регулюють
дії
,
поведінку
і
стосунки
людей
(
їхніх
груп
,
державних
і
суспільних
органів
,
організацій
і
установ
)
і
забезпечених
державним
примусом
чи
його
погрозою
.
Основними
ознаками
права
є
:
·
нормативний
характер
,
тобто
наказує
чи
забороняє
ті
або
інші
вчинки
,
ту
або
іншу
поведінку
,
·
його
настанови
відрізняються
загальністю
й
обов
’
язковістю
для
всіх
членів
суспільства
,
знеособленістю
,
чіткістю
і
визначеністю
,
·
право
–
застосування
рівного
масштабу
до
різних
соціальних
суб
’
єктів
в
однакових
ситуаціях
.
Право
не
можна
ототожнювати
з
законодавством
.
Перше
ширше
за
друге
.
Право
як
соціальний
інститут
.
Основні
ознаки
права
як
соціального
інституту
можна
об
’
єднати
в
дві
групи
.
1.
Інтегральні
ознаки
або
ті
,
які
виділяють
право
як
органічну
частину
суспільства
(
здатність
виникати
і
розвиватися
природно
-
історично
,
нормативність
тощо
).
2.
Ознаки
,
які
пояснюють
специфіку
права
:
рівність
,
свобода
,
справедливість
,
обов
’
язковий
характер
норм
і
діяльності
.
Таким
чином
,
право
–
це
генезис
,
динаміка
,
структура
правових
норм
та
їх
роль
у
суспільстві
,
а
саме
:
вони
визначають
правову
поведінку
громадян
,
систему
правових
установ
(
суд
,
міліція
,
прокуратура
тощо
),
які
регулюють
правові
норми
та
правові
відносини
.
Формами
практичної
правосвідомості
особистості
є
:
правові
почуття
,
правові
навики
та
звички
,
правові
знання
.
103
Соціальна
дія
права
реалізується
через
юридичну
,
психологічну
,
етичну
та
інформаційну
форми
соціальної
дії
права
.
·
Юридична
форма
соціальної
дії
права
полягає
у
врегулюванні
суспільних
відносин
наданням
прав
і
накладанням
обов
’
язків
на
суб
’
єктів
.
·
Психологічна
форма
соціальної
дії
права
полягає
у
взаємодії
інтересів
учасників
правового
спілкування
,
ставленні
особистості
до
чинних
правових
норм
.
·
Етична
форма
реалізується
через
моральний
потенціал
норми
,
її
справедливість
,
що
створює
передумови
для
успішної
соціальної
дії
права
.
·
Інформаційна
форма
здійснюється
через
надання
правової
інформації
,
які
містять
юридичні
норми
.
Для
ефективної
дії
права
необхідні
такі
умови
:
·
правова
норма
,
її
якісний
зміст
,
відповідність
реаліям
та
умовам
життєдіяльності
суспільства
;
·
діяльність
правових
органів
та
їх
службових
осіб
;
·
особливості
правосвідомості
громадян
;
·
високий
рівень
правової
поінформованості
населення
·
ефективні
санкції
за
невиконання
правової
норми
;
·
кадрові
,
організаційні
ресурси
для
застосування
правової
норми
.
·
3.
Соціологія
сім
`
ї
та
гендерна
соціологія
.
В
усі
часи
сім
'
я
була
і
залишається
найважливішим
соціальним
інститутом
суспільства
.
Зміни
,
які
відбуваються
в
сім
'
ї
,
змінюють
її
роль
у
суспільстві
,
впливають
на
його
стан
і
розвиток
.
Тому
кожне
суспільство
зацікавлене
у
стійкій
,
духовно
і
морально
здоровій
сім
'
ї
.
Питання
сім
'
ї
,
сімейно
-
шлюбних
відносин
стосуються
як
державних
,
гак
і
громадських
організацій
,
всіх
громадян
.
Інтерес
до
них
,
як
свідчить
практика
,
є
найбільш
стійким
.
Сім
’
я
все
більше
має
для
людини
глибоко
індивідуально
-
особисте
значення
–
вона
вище
роду
,
вище
колективу
.
Всі
людські
проблеми
починаються
і
закінчуються
в
сім
’
ї
.
ООН
розглядає
родину
як
базовий
елемент
суспільства
,
основу
малої
демократії
і
намагається
об
’
єднати
родини
всього
світу
для
побудови
мирного
і
демократичного
співробітництва
народів
.
За
рекомендаціями
ГАООН
15
травня
щорічно
відзначається
як
Міжнародний
день
сім
’
ї
,
а
1954
рік
було
оголошено
Міжнародним
роком
сім
’
ї
,
його
девізом
став
вислів
: “
Побудова
найменшої
структури
демократії
в
серці
суспільства
”,
а
емблемою
–
два
сплетених
серця
під
дахом
суспільства
.
До
речі
,
Україна
також
була
одним
із
авторів
проекту
резолюції
“
Підготовка
і
проведення
Міжнародного
року
сім
’
ї
”.
Соціологія
родини
дозволяє
розкрити
незвичайність
сучасного
стану
,
безпрецедентність
складної
сімейної
ситуації
в
промислово
розвинених
країнах
світу
,
сприяє
розумінню
,
необхідності
пошуку
форм
вирішення
протиріч
суспільства
,
сім
’
ї
та
особистості
стосовно
народження
,
виховання
дітей
.
Головне
тут
–
пошук
закономірностей
формування
та
зміни
сімейних
цінностей
.
104
Один
з
головних
напрямів
діяльності
держави
–
політика
відносно
сім
’
ї
як
соціального
інституту
.
Сімейна
політика
покликана
сприяти
поширенню
і
підтримці
,
яка
буде
оптимальною
,
з
точки
зору
,
моделі
відтворення
населення
,
враховувати
джерела
засобів
існування
,
становище
жінки
,
тип
стосунків
між
подружжям
тощо
.
Соціологія
сім
'
ї
зосереджує
свою
увагу
на
аналізі
всій
сукупності
важливих
проблем
,
пов
'
язаних
із
сім
'
єю
.
Соціологія
сім
'
ї
—
це
специфічна
соціологічна
теорія
,
галузь
соціології
,
яка
вивчає
формування
,
розвиток
і
функціонування
сім
'
ї
,
шлюбно
-
сімейних
відносин
у
конкретних
культурних
та
соціально
-
економічних
умовах
.
Найважливішими
об
'
єктами
вивчення
соціології
сім
'
ї
є
шлюб
і
сім
'
я
.
Шлюб
—
це
соціальна
форма
відносин
між
чоловіком
і
жінкою
,
яка
історично
змінюється
.
Через
шлюб
суспільство
впорядковує
і
санкціонує
їх
статеве
життя
,
встановлює
подружні
і
батьківські
права
і
обов
'
язки
.
При
оформленні
шлюбу
практикується
укладання
шлюбного
контракту
.
За
процедурою
шлюбної
церемонії
шлюби
поділяються
на
громадянський
і
церковний
.
На
фоні
загального
зростання
соціальної
напруги
у
нас
поширюються
такі
феномени
шлюбно
-
сімейних
відносин
,
як
фіктивний
шлюб
,
фіктивне
розлучення
.
Поняття
шлюбу
походить
від
давньослов
’
янського
слова
“
шлюб
”,
означає
урочисту
обіцянку
“
слюбитись
” –
значить
домовитися
.
Мотиви
шлюбу
:
небажання
терпіти
тиранію
батьків
,
страх
самотності
,
бажання
мати
дітей
,
бути
як
усі
,
економічний
розрахунок
,
гарантований
безпечний
секс
,
найголовніше
–
кохання
.
Сучасна
соціальна
психологія
виділяє
в
коханні
три
основні
компоненти
:
емоційний
– “
симпатія
”,
те
,
що
з
’
являється
з
першого
погляду
;
раціональний
– “
чисто
людський
“
компонент
любові
–
це
повага
почуття
,
в
основі
якого
уявлення
про
“
гарну
”
або
“
ідеальну
”
людину
і
про
те
,
що
дана
людина
найбільш
близька
до
цього
ідеалу
;
поведінковий
–
це
вміння
,
здатність
не
лише
переживати
почуття
кохання
,
але
й
проявляти
його
певним
чином
,
тобто
кохання
будується
на
мистецтві
:
приносити
радість
іншій
людині
.
Сім
'
я
є
більш
складною
системою
відносин
,
ніж
шлюб
,
оскільки
вона
,
як
правило
,
об
'
єднує
не
тільки
подружжя
,
але
й
їх
дітей
,
а
також
інших
родичів
та
близьких
.
Крім
того
,
сім
'
я
виступає
як
соціальна
клітина
суспільства
,
є
дуже
близькою
до
«
оригіналу
»
моделі
всього
суспільства
,
в
якому
вона
функціонує
.
Сім
'
я
—
це
суспільний
інститут
(
з
точки
зору
суспільного
санкціонування
шлюбно
-
сімейних
відносин
)
і
водночас
мала
соціальна
група
,
що
має
історично
означену
організацію
,
члени
якої
пов
'
язані
шлюбними
або
родинними
відносинами
,
спільністю
побуту
та
взаємною
моральною
відповідальністю
,
соціальна
необхідність
якої
зумовлена
потребою
суспільства
у
фізичному
та
духовному
відтворенні
населення
.
105
З
одного
боку
,
сім
'
я
—
досить
замкнуте
об
'
єднання
людей
,
які
захищають
свій
внутрішній
світ
,
свої
таємниці
і
секрети
,
що
протистоять
зовнішнім
впливам
.
Якщо
сім
'
ю
позбавити
її
внутрішнього
світу
,
зробити
все
,
що
діється
в
ній
,
відкритим
для
суспільства
,
вона
розпадеться
.
З
другого
боку
,
сім
'
я
—
об
'
єднання
людей
,
відкрите
для
всього
,
що
відбувається
у
суспільстві
.
Для
неї
характерні
проблеми
,
якими
живе
суспільство
.
Залежно
від
форми
шлюбу
виділяють
:
моногамію
і
полігінію
,
яка
у
свою
чергу
існує
у
формі
полігамії
(
шлюб
між
одним
чоловіком
і
кількома
жінками
)
або
поліандрії
(
шлюб
однієї
жінки
з
кількома
чоловіками
).
Крім
того
,
відрізняють
шлюби
ендогамні
(
укладаються
в
межах
власної
,
але
більш
широкої
спільності
)
і
екзогамні
(
в
силу
необхідності
вимушені
укладати
шлюб
з
партнером
,
який
належить
до
інших
груп
).
Щодо
типів
сім
'
ї
,
то
найбільш
поширеною
є
проста
,
або
нуклеарна
(
від
латинського
—
ядро
)
сім
'
я
.
Така
сім
'
я
складається
з
подружжя
та
дітей
,
які
перебувають
у
шлюбі
.
При
одруженні
дітей
утворюється
інший
тип
сім
'
ї
—
розширена
або
складна
сім
'
я
.
Вона
включає
три
і
більше
поколінь
або
дві
і
більше
нуклеарних
сімей
,
які
проживають
разом
і
ведуть
спільне
господарство
.
Залежно
від
наявності
в
сім
'
ї
батьків
виділяють
повну
сім
'
ю
(
коли
є
обидва
подружжя
)
і
неповну
,
де
один
із
батьків
відсутній
.
Отже
,
тип
сім
'
ї
визначається
станом
родинних
зв
'
язків
.
Досліджуючи
шлюбно
-
сімейні
відносини
,
соціологія
сім
'
ї
використовує
такі
категорії
:
структура
сім
'
ї
,
її
функції
,
умови
та
спосіб
життя
,
спосіб
мислення
(
сімейна
ідеологія
),
етапи
життєвого
циклу
сім
'
ї
.
Умови
життя
сім
`
ї
—
це
сукупність
факторів
макросередовища
(
загальні
соціальні
умови
)
і
мікросередовща
(
найближче
соціальне
оточення
).
В
процесі
аналізу
специфіки
функціонування
сім
'
ї
ці
автори
враховують
,
зокрема
,
такі
фактори
макросередовища
:
—
соціально
-
економічні
;
—
соціально
-
політичні
;
—
соціально
-
культурні
;
—
пов
'
язані
з
розподілом
населення
за
демографічною
,
етнічною
,
професійною
,
освітньою
і
соціально
-
груповими
ознаками
;
—
екологічні
.
Фактори
мікросередовища
впливають
на
умови
життєдіяльності
сім
'
ї
у
межах
її
домогосподарства
.
Тип
останнього
визначається
через
такі
Характеристики
:
—
склад
і
родинна
структура
сім
'
ї
;
—
характеристика
помешкання
(
розмір
площі
,
кількість
кімнат
,
наявність
побутових
зручностей
тощо
);
—
предмети
побутового
та
культурного
призначення
,
присадибні
ділянки
.
Під
структурою
сім
`
ї
розуміється
сукупність
відносин
між
її
членами
,
включаючи
,
крім
родинних
,
систему
духовних
,
моральних
відносин
,
у
тому
числі
відносин
влади
,
авторитету
та
інше
.
Виділяють
так
звану
авторитарну
структуру
і
у
зв
'
язку
з
цим
авторитарні
сім
'
ї
,
які
характеризуються
жорстким
підкоренням
дружини
—
чоловікові
,
а
дітей
—
батькам
.
Демократичні
сім
'
ї
засновані
на
розподілі
ролей
згідно
не
з
традиціями
,
а
з
особистісними
якостями
і
здібностями
подружжя
,
на
рівній
участі
кожного
з
них
у
прийнятті
рішень
,
добровільному
розподілі
обов
'
язків
у
вихованні
дітей
тощо
.