Працівники органів виконавчої служби називаються державними виконавцями. Вони є основними учасниками виконавчого проваджен­ня — сукупності дій, спрямованих на примусове в-іконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що здійснюються на основах і в межах повноважень, визначених законами України «Про державну виконавчу службу» і «Про виконавче провадження» та іншими норма­тивно-правовими актами. Примусове здійснення виконання рішень судів та інших органів державними виконавцями проводиться у разі невиконання їх у добровільному порядку. Основне призначення Інтерполу.

На діяльності цієї організації та історії її виникнення зупинимося більш детально.

Інтерпол — це міжнародна професійна організація з боротьби зі злочинністю, її прообразом є Міжнародна комісія кримінальної поліції, створена як постійно діюча організація ще 7.09.1923 року у Відні. Ця організація на той час була найбільш проінформованою про злочинність у світі.

Під час фашистської окупації Австрії комісія була поставлена під контроль гітлерівської поліції безпеки (СД), в результаті чого її члени фактично самоусунулися від роботи.

Після закінчення Другої світової війни Міжнародна комісія крим­інальної поліції була відтворена знову на конгресі в Брюсселі (1946 р). її штаб-квартирою був Париж. У 1956 р. Міжнародна комісія кри­мінальної поліції була перейменована в Міжнародну організацію кри­мінальної поліції, отримала новий статус, де офіційно був закріпле­ний новий термін "Інтерпол". Штаб-квартира розміщена в м. Ліоні (Франція) Вищим керівним органом Інтерполу є Генеральна асамблея. На її засіданні обираються робочі органи — Виконавчий комітет, який очолюється президентом, і Генеральний секретаріат на чолі з гене­ральним секретарем.

Україна була прийнята до складу Інтерполу на 61-й Генеральній асамблеї (4-10 листопада 1992 р.). Постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни від 25.03.1993 було створене Національне центральне бюро Інтерполу, що виконує завдання щодо координації і взаємодії право­охоронних органів країни з компетентними органами іноземних дер­жав про ведення боротьби з транснаціональною злочинністю. Украї­нське національне бюро Інтерполу входить до структури апарату МВС.

Основні поняття

Неправове регулювання, правове регулювання, кадрова політика у сфері юридичної практики.

Необхідно пам'ятати

Неправове (громадське) регулювання — це регулювання, що здійснюється на основі норм моралі, традицій, корпоративних норм.

Правове (державне) регулюваня здійснюється за допомогою норм дозволяючого, забороняючого, зобов'язуючого, рекомендацій­ного характеру.

Кадрова політика держави у сфері юридичної практики - це система пов'язаних між собою процесів професійно-правової орієн­тації: прогнозування і планування кадрових потреб, добору, підготов­ки, перепідготовки, розстановки, виховання юристів-спеціалістів.

---

Тест-тренінг до рівня 2

1. Яка людина може бути юристом?

2. Яке значення має Римське право для становлення про­фесії юриста?

3. Юрист повинен мати такі якості:

а) любов до своєї професії;

б) дисциплінованість і пунктуальність у роботі;

в) високі етичні погляди;

г) схильність до зловживання службовим становищем;

д) принциповість;

є) ерудиція;

з) глибина і логічність мислення;

і) ваші варіанти: а); б); в) ....

4. Які з названих рис притаманні юридичній професії?

а) відповідальність у роботі;

б) гуманність;

в) корисливість;

г) творчість;

д) ця професія має велику свободу і самостійність;

є) ваші варіанти: а); б); в) ....

5. Які якості юриста вважаються:

а) професійно-діловими ________________•

б) морально-етичними _________________;

в) інтелектуальними _________________?

6. Для чого необхідна кваліфікаційна атестація юриста спец­іаліста?

7. Які характеристики повинні міститися в атестаційному до­кументі?

а) самооцінка особи, яка атестується;

б) оцінка практичної діяльності і професійних якостей особи, яка атестується;

в) оцінка ставлення особи до колег по роботі;

г) оцінка колегами внеску особи, яка атестується, у професійну діяльність колективу та у створення сприятливого клімату в ньому;

д) оцінка якості юридичної освіти особи, яка атестується.

8. Які чинники необхідні для соціалізації юриста?

а) початкові знання у галузі права;

б) вивчення і засвоєння юристом національної культурної спад­щини, зарубіжної культури та зарубіжного права, національних галузей права;

в) формування правової та моральної відповідальності;

г) формування правової свідомості та професійної культури;

д) поверхове вивчення правових норм.

9. Що представляла собою діяльність римських юристів?

10. Які види сучасної юридичної діяльності ви знаєте і за якими критеріями вони поділяється?

11. Виберіть правильні відповіді

За професійною спеціалізацією або за суб'єктами здійснення діяльність юристів поділяють на:

а) прокурорську;

б) адвокатську;

в) практичну;

г) судову;

д) комунікативну;

є) слідчу;

ж) нотаріальну.

12. Чи всі наступні чинники характеризують порядок веден­ня юридичної справи?

а) здійснюється уповноваженими на це органами й посадовими особами держави, а також приватними юристами, які мають відповід­ну компетенцію, діяльність яких суворо регламентується законом;

б) здійснюється з розголошенням конфіденційної інформації;

в) включає в себе опитування свідків;

в) включає в себе пошук, аналіз, узагальнення і оцінку юридичних фактів;

г) тягне за собою правові наслідки.

13. Які з наведених елементів виступають суб'єктами юри­дичної діяльності?

а) державні і недержавні об'єднання;

б) експерти;

в) норми права;

г) свідки;

д) аудіо-, відеотехніка.

14. Поясніть, чому соціальне регулювання діяльності юриста може бути як неправовим, так і правовим (державним).

15. До якого регулювання відносять дозволяючі, забороня-' ючі, зобов язуючі і рекомендаційні норми?

---

а) до неправового (громадського) регулювання;

б) до правового (державного) регулювання.

16. Які норми містять слова "зобов'язаний'^, "повинен дот­римуватися"?

17. Виберіть правильні відповіді

Основне призначення слідчої практики полягає у:

а) нагляді за законністю;

б) проведенні досудового розслідування кримінальних злочинів для наступного їх розгляду в судах;

в) проведенні дізнання;

г) правовому забезпечення підприємницької і зовнішньоекономіч­ної діяльності громадян і юридичних осіб.

Основне призначення господарських судів полягає у:

а) складанні й оформленні нотаріальних актів та інших документів, передбачених законодавством, яким громадяни або організації хочуть надати достовірний характер;

б) розгляді господарських спорів, що виникають між юридични­ми особами, державними органами і підприємствами, комерційними і некомерційними організаціями, а також громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності;

г) здійсненні правосуддя в ході карного, цивілзного, адміністра­тивного судочинства. .

Додаток до рівня 2

Відповіді на запитання для самоконтролю:

2.1. Професіоналом можуть бути суддя, прокурор, адвокат, екс­перт тощо. Це добре підготовлений спеціаліст. Неможливо виконувати функції юриста без відповідних навичок, знань та вмінь, а іноді й без певного досвіду юридичної роботи.

2.2. Це вузька сфера професійно-трудової діяльності юриста з чітко позначеними повноваженнями, що потребує конкретних право­вих знань, умінь і навичок, необхідного рівня професійно-правового мислення і діяльності.

Види професій і фахів, перелічені у Державному реєстрі, постійно поновлюються або змінюються.

За фахом працюють:

- слідчий прокуратури, служби безпеки, органів внутрішніх справ, податкової міліції;

- військовий прокурор армії, флотилії, з'єднання, гарнізону та ін.;

- суддя господарського суду, суду загальної юрисдикції, консти­туційного суду та ін.;

- інспектор системи МВС: інспектор дозвільної системи, дільнич­ний інспектор, інспектор ДАІ, інспектор кримінальної міліції по спра­вах неповнолітніх, інспектор по роботі з особливим складом та ін.

2.3. З природного права. Вимоги природного права увібрали в себе численні нормативні документияк національні, так і міжнародні, зокрема, міжнародні конвенції про права людини, дитини та ін.

2.4. Це віддзеркалення діалектики становлення юриста як особи­стості, усвідомлення службового обов'язку, вироблення почуття пра­вової поведінки та моральної відповідальності, сприяння правовому вихованню громадян.

2.5. Соціальна діяльність визначається як спосіб організації та існування соціального організму, в процесі чого шляхом перетворення та споживання навколишнього світу набувається задоволення життєвих потреб та інтересів соціальних суб'єктів.

---

Юридична діяльність — це різновид соціальної діяльності, що здійснюється юристами-фахівцями з метою отримання правового ре­зультату, задоволення законних потреб та інтересів соціальних суб'єктів у відповідності до вимог права.

Поряд із юридичною існують: виробнича, духовна, культурно-виховна, політична, організаційно-управлінська, дослідницька та інші види соціальної діяльності.

2.6. Це життєвий випадок, який існує у виглуді окремої само­стійної ситуації (наприклад, правопорушення, суперечка), яка вимагає розгляду і вирішення відповідно до норм права компетентним органом.

2.7. Суб'єкти, об'єкти, засоби, форми, методи, функції.

2.8. Дії суб'єктів права, явища, процеси та предмети навколишнь­ого світу, стосовно до яких здійснюється правовий вплив. Серед об'єктів виділяються загальні та безпосередні.

2.9. Це способи та прийоми, які використовують для досягнення наміченого результату. Розрізняють два основні методи впливу на суспільні відносини: метод примусу та заохочення. Хоча в окремих випадках застосовуються методи: попередження, індивідуального впли­ву, методи фотографування, проведення обшуку чи допиту тощо.

2.10. Соціальне регулювання має багато різних аспектів: соціоло­гічних, економічних, психобіологічних та ін. Всі сфери суспільного життя вимагають соціального регулювання.

Метою соціального регулювання є приведення поведінки індивідів, їхніх груп відповідно до об'єктивних закономірностей, які існують в суспільстві.

Соціальне регулювання поділяється на два основні види: індиві­дуальний і нормативний.

2.11. Правова політика притаманна державі, в якій панує право, і відносини публічно-політичної влади з індивідами будуються на де­мократичних принципах.

2.12. Це комплексний підхід до організації і здійснення підготов­ки і добору юристів-спеціалістів, планування кадрозих потреб, добо­ру, перепідготовки, розстановки, виховання спеціалістів. При комплек­туванні кадрів необхідно враховувати: інтереси різних державних служб вищого і регіонального рівнів у забезпеченні юридичними кадрами;

індивідуальні особливості спеціаліста, його професіональну і мораль­но-психологічну підготовку тощо.

2.13. Адвокатська практика; слідча практика; оперативно-розшу-кова практика; практика суду загальної юрисдикції; практика госпо­дарського суду; практика державної виконавчої служби тощо.

2.14. Юридична діяльність здійснюється у визначено-конкретний час. Юридичною практикою може бути минула, теперішня й майбутня юридична практична діяльність.

2.15. В суді загальної юрисдикції розглядаються справи фізичних осіб (громадян) і справи, однією із сторін яких є фізична особа В господарському суді розглядаються справи тільки юридичних осіб.

РІВЕНЬ З

БЛОК 1. Фактори формування духовно-національної свідомості юриста

---

Тематика модулів МОДУЛЬ 1. Духовна культура юриста. МОДУЛЬ 2. Національна культура юриста. МОДУЛЬ 3. Політична культура юриста.

МОДУЛЬ 1.

1) Формування духовної культури.

2) Взаємозв'язок норм духовного права і юридичних норм.

3) Поняття духовної культури.

4) Духовна культура як елемент професійної культури юриста.

5) Принципи і функції духовної культури.

МОДУЛЬ 2.

1) Формування національної свідомості.

2) Поняття національної культури.

3) Складові елементи національної культури юриста.

4) Національний обов'язок юриста.

МОДУЛЬ 3.

1) Поняття політики і політичної культури.

2) Ставлення юриста до політичних явищ.

3) Політична культура як елемент професійної культури юриста.

4) Принципи і функції політичної культури.

Зміст модулів блоку 1 і рекомендована література для вивчення матеріалу

МОДУЛЬ 1. Духовна культура юриста.

ЗМІСТ ДИДАКТИЧНОЇ ОДИНИЦІ

Взаємозв'язок життєдіяльності і духовності лодини. Розуміння законів Всесвіту. Норми духовного права. Духовність як основа діяль­ності юриста. Структурні елементи духовної культури юриста. Прин­ципи духовної культури юриста. Функції духовної культури юриста. Визначення духовної культури юриста. Духовна ку/ьтура — складова професійної культури юриста.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Нормативно-правові акти:

1. Європейська культурна конвенція від 19 грудня 1954 р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. / Кн.2. (Правова охоро­на культурних цінностей). - К., 1997. - С. 295-298.

2. Конвенція проти катувань та інших жорстоких нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання від 10 грудня 1984 р. // Права людини (Основні міжнародно-правові документи):

Збірник документів. - К., 1989. - С. 97-112.

3. Конституція України від 28 червня 1996 року // ВВРУ - 1996.-№ ЗО.- Ст. 141.

4. Закон України від 23 квітня 1991 р. № 988-12 «Про свободу совісті та релігійні організації» // ВВРУ.- 1991.- № 25. - Ст. 283.

5. Основи законодавства України про культуру. Закон України від 14.02.1992. // ВВРУ. - № 21. - Ст. 294.

6. Закон України від 25 березня 1992 р. №2229-12 «Про Служ­бу Безпеки» (ст. 6) // ВВРУ. - 1992.- № 27. - Ст. 382.

7. Закон України від 15 грудня 1992 р. № 2862-12 «Про статус суддів» (ст. 5) // ВВРУ. - 1993 № 8. - Ст. 56.

Деонтологічні кодекси _/

1. Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства. /Міжнародний договір від 01 жовтня 1988 (Міністер­ство закордонних справ України, Рада Європи) // ]ауа5сгірт: ОрегЮос ('994_343').

2. Міжнародний кодекс поведінки державних посадових осіб. / Міжнародний договір від 23 липня 1996 (Міністерство закордонних справ України, 00Н) // іауазсгірт: ОрепОос ('995_788').

3. Статут патрульно-постової служби міліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 1994 року.

4. Положення від 04 квітня 1997 № 1 "Про Комісію з питань етики та вирішення спорів Професійної асоціації реєстраторів і депо­зитаріїв (ПАРД)" // ]ауазегрт: ОрепОос ('ус001378-97')

---

Смотрите также файлы

• Moduli_pitannya(1).doc

• конфессиональное право.doc

• курсова ЕУП2011.doc

• 32-35.doc

• 24-27.doc