ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.06.2020
Просмотров: 1443
Скачиваний: 3
97').
6. Кодекс професійної етики аудиторів України, прийнятий Аудиторською палатою 18 грудня 1998 року № 73 // іауазсгірт: ОрепОос
('у0073230-98').
7. Правила етики арбітра (члена трудового арбітражу), затверджені наказом Національної служби посередництва і примирення від 8
вересня 2000 року.
8. Загальні правила поведінки державного службовця, затверджені наказом Головдержслужби України від 2 жовтня 2000 року.
9. Кодекс професійної етики судді, прийнятий на V з'їзді суддів України 24 жовтня 2002 р. // "Вісник Вер'ховного Суду України", N 5, вересень - жовтень, 2002 р.
10. Кодекс професійної етики аудиторів банківських установ, затверджений постановою Національного банку України від 12 лютого 2003 № 50 // іауазсгірт: ОрепОос ('у0050500-02')
Спеціальна та додаткова література
1. Аристотель. Большая зтика //. Соч. в 4 т. — Т.4. — М.:
Мьісль, 1983. - С. 295-374.
2. Аристотель. Политика // Соч. в 4 т. — Т.4. — М.:
Мьісль,1983.- С. 375-644.
3. Аристотель. Никомахова зтика // Соч.: В 4 т. — М.: Мьісль, 1983. - Т. 4. - С. 378-379.
4. Гегель Г.В.Ф. Философия права. - М.: Мьісль, 1990. - С. 402-403.
5. Гегель Г.В.Ф. О научньїх способах исследования права, его места в практической философии й его отношение к науке о позитив-ном праве // Г.В.Ф. Гегель. Политические произведения. — М., 1978. - 228 с.
6. Вебер М. Избранньїе произведения. - М.: Прогресе, 1990.
7. Философский знциклопедический словарь. - М.,1996. — 560 с.
8. Алексеев С.С. Введение в юридическую спзциальность. - М.:
Юридическая литература, 1976.
9. Горшенев В.М., Бенедик И.В. Юридическая .г.еонтология: Учеб-ное пособие. - К.: УМК ВО при Минвузе УССР, 1938. - 80 с.
10. Жалинский А.З. Професиональная деятельно:ть юриста. Введение в специальность: Учебное пособие. - М.: Изд-во БЕК, 1997. — 330 с.
11. Біленчук П.Д., Сливка С.С. Правова деонтологія / Підручник для вищих навчальних закладів. - К.: "Атика", 1Я99. — С. 128-153.
12. Сливка С.С. Правнича деонтологія. / Підручник для вищих навчальних закладів. - К.: "Атика", 1999. — С 142-'69.
13. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія.- К.: ВІРА;
Дакор., 2000.- 506 с.
14. ТаманАлан. Право Європейського Союзу: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Пер. з англ. — К.: Абрис, 1998. — 424 с.
15. Несімко О.Д., Сливка С.С., Штангрет М.Й. Особа юриста. -Львів, 1999. - 126 с.
16. Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія. — Київ.:
Либідь, 1996.
17. Ситниченко Л. Першоджерела комунікативної філософії. — К.: Либідь, 1996.-С. 149 - 156.
18. Михайлова Л.И. Социология культурьі / Учебное пособие. -Москва, 1999. - С 68-85; 157-227.
19. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: навч. вид./ Загальна редакція Яртися А.В., Шендрика С.М., Черепанової С.О. -
Львів. : Світ, 1994. - 496 с.
20. Горський В.С. Історія української філософії. / Курс лекцій.
Київ, Наукова думка, 1996.
21. Жоль К.К. Философия й социология права: Учебное пособие.- К.: Юринком Интер, 2000. - 480 с.
22. Ткаченко Т.С. Етико-правові проблеми професійної деформації співробітників органів внутрішніх справ/Автореферат.— К., 1997.
23. Шкода В.В. Вступ до правової філософії. — Харків: Фоліо, 1997. - С. 197-201.
МОДУЛЬ 2. Правова культура юриста
ЗМІСТ ДИДАКТИЧНОЇ ОДИНИЦІ
Вплив релігії і здобутків духовності на формування правової культури. Компоненти правової культури юриста. Принципи правової культури юриста. Функції правової культури юриста. Праця Гегеля «Феноменологія духу». Вплив національного характеру (духу) народу на сучасні закони. Визначення правової культури юриста. Динаміка української правової культури. Правова культура — складова професійної культури юриста.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Нормативно-правові акти
1. Загальна декларація прав людини / Прийнята і проголошена резолюцією 217А (III) Генеральної Асамблеї 00Н від 10 грудня 1948 р. // Права людини (Основні міжнародно-правові документи): Збірник
документів.- К., 1989.- С.9-14.
2. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права / Прийнятий і відкритий для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією 2200 А (XXI) Генеральної Асамблеї 00Н 16 грудня 1966 року. Ратифікований Україною 19 жовтня 1973 року. // Права людини (Основні міжнародно-правові документи): Збірник документів.— К., 1989.- С. 28-49.
3. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права від 16 грудня1966 р. // Права людини (Основні міжнародно-правові документи): Збірник документів.— К.,1989,— С. 15-27.
4. Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод від 4 листопада 1950 р. "Голос України", 10 січня 2001 р., N 3 (2503).- С. 6-8.
5. Європейська культурна конвенція від 19 грудня 1954 р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. / Кн.2. (Правова охорона культурних цінностей).- К., 1997. — С. 295-298.
6. Конституція України від 28 червня 1996 року // ВВРУ-1996.-№ ЗО.-Ст. 141.
7. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001р .№ 2341-3.
8. Кримінально-процесуальний кодекс від 28.12.1960р. №1001-5, прийнятий Верховною Радою УРСР.
9. Закон України від 22 грудня 1993 р. № 3767-12 «Про міжнародні договори України. // ВВРУ.- 1994.- № 1С. - Ст.45.
10. Основи законодавства України про культуру. Закон України від 14.02.1992. // ВВРУ.- № 21. - Ст. 294.
11. Закон України від 16 червня 1992 р. «Про об'єднання громадян». // ВВРУ. - 1992.- № 34. - Ст.504.
Деонтологічні кодекси
1. Загальний кодекс правил для адвокатів крсіїн Європейського Співтовариства. /Міжнародний договір від 01 жовтня 1988 (Міністерство закордонних справ України, Рада Європи) // ]с>уа5сгірі: ОрепОос ('994_343').
2. Міжнародний кодекс поведінки державних посадових осіб. / Міжнародний договір від 23 липня 1996 (Міністерство закордонних справ України, 00Н) // іауазсгірт: ОрепОос ('955_788').
3. Загальні правила поведінки державного сл/жбовця, затверджені наказом Головдержслужби України від 2 жовтня 2000 року.
4. Кодекс професійної етики судді, прийнятий на V з'їзді суддів України 24 жовтня 2002 р. // "Вісник Верховного Суду України", N 5, вересень - жовтень, 2002 р.
5. Кодекс професійної етики аудиторів банківських установ, затверджений постановою Національного банку України від 12 лютого 2003 № 50//]ауа5сгірт: ОрепОос ('у0050500-03').
Спеціальна та додаткова література
1. Аристотель. Большая зтика // Аристотель. Соч. в 4 т. — Т.4. - М.: Мьісль, 1983. -С. 295-374.
2. Аристотель. Политика //Там же. — С. 375-644.
3. Платан. Законьї //Платон. Соч. в 3-х т. Т.З. — М.: Мьісль, 1972. - С. 83- 478.
4. Гегель Г.В.Ф. Философия права. - М.: Мьісль, 1990. - С. 402-403.
5. Вебер М. Избранньїе произведения. - М.: Прогресе, 1990.
6. Кант Й. Метафизика нравов // Сочинение: В 6 т.- М., 1965. -Т. 4. - Ч. II. -С. 233.
7. Кант Й. Идея всеобщей истори во всемирно-гражданском плане // Сочинение: В 6 т. — М., 1965. — Т. 6. — 139 с.
8. Нерсесянс В.С. Право й закон. Из истории правовьіх учений. — М., 1983.
9. Давид Р. Основньїе правовьіе системи современности. — М., 1988.- С. 80-87.
^^.Ашин Г.К. Современньїе теории злитьі. — М.: Международньїе отношения, 1985. — 256 с.
11. Шульженко Ф.П. Держава і право у суспільно-політичній думці України: основні етапи розвитку. — К., 1995.— С. 24-31.
12. Философский знциклопедический словарь.— М., 1996. — 560 с.
13. Коментар до Конституції України/Друге видання. — К., 1998 — 412 с.
14. Права людини в Україні./ Щорічник. — Український центр прав людини, 2002.
^5.Алексеев С.С. Введение в юридическую специальность. - М., Юридическая литература, 1976.
16. Горшенев В.М., Бенедик И.В. Юридическая деонтология: Учеб-ное пособие.- К.: УМК ВО при Минвузе УССР, 1988.- 80 с.
17. Сливка С.С. Рудницький М.І., Підгурський М. Т. та інш. Формування правосвідомості юриста. - Львів, 1997. — 96 с.
18. Біленчук П.Д., Сливка С.С. Правова деонтологія / Підручник для вищих навчальних закладів.— К.: "Атика", 1999. — С. 30-42.
19. Сливка С.С. Правнича деонтологія./Підручник для вищих навчальних закладів.- К.: "Атика", 1999. - С. 124-132.
20. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія. - К.: ВІРА;
Дакор., 2000. - 506 с.
21. Бандурка О.М., Скакун О.Ф. Юридична деонтологія: Підручник.- Харків: Вид-во НУВС, 2002.- 336 с.
22. ТаманАлан. Право Європейського Союзу: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Пер. з англ. — К.: Абрис, 1998.— 424 с.
23. Нес/мко О.Д., Сливка С.С., Штангрет М.Й. Особа юриста.— Львів, 1999. - 126 с.
24. Сучасна зарубіжна соціальна філософі я. Хрестоматія. — Київ.:
Либідь,1996.
25. Михайлова Л.И. Социология культурьі /Учебное пособие. Москва, 1999. - С 68-85; 157-227.
26. Лекції з історії світової та вітчизняної куліітури: навч. вид./ Загальна редакція Яртися А.В., Шендрика С„М., Черепанової С.О. -Львів.: Світ, 1994. - 496 с.
27. Горський В.С. Історія української філософії. / Курс лекцій. -К.: Наукова думка, 1996.
28. Жоль К.К. Философия й социология права: Учебное посо-бие.-К.: Юринком Интер, 2000.- 480 с.
Курсові завдання до модулів блоку 2 рівня З
1. Складіть термінологічний словник (Словник повинен містити терміни з матеріалу модулів, а також із запрогонованих джерел блоку 2 рівня 3 ).
2. Питання для самоконтролю (відповідь перевірте за додатком до модулів блоку 2 рівня 3).
2.1. В чому полягає невід'ємність моральної культури юриста від професійної?
2.2.Чому вищі моральні норми безальтернативні?
2.3. Як ви розумієте поняття «деформована моральність»?
2.4. В яких міднародних актах закріплений інститут прав людини?
2.5. В чому полягає зв'язок професійно-правової культури юриста і правової культури суспільства?
3. Теми контрольної роботи
3.1. Моральна культура юриста.
3.2. Правова культура юриста.
4. Питання для підготовки до заліку.
4.1. Поняття та роль моральної культури в житгі суспільства.
4.2. Структурна характеристика (рівні) моральної культури.
4.3. Деонтологічні проблеми обов'язку людини.
4.5. Моральна культура як елемент професійної культури юриста.
4.6. Вплив релігії і здобутків духовності на формування правової культури.
4.7.Компоненти правової культури юриста.
4.8. Принципи правової культури юриста.
4.9. Функції правової культури юриста.
4.10. Праця Гегеля «Феноменологія духу».
4.11. Вплив національного характеру (духу) народу на сучасні
закони.
4.12. Правова культура — складова професійної культури юриста.
Матеріали для вивчення модулів блоку 2 рівня З
МОДУЛЬ 1. Моральна культура юриста.
1.1. Моральна свідомість і її рівні
Важливе місце в особистій культурі юриста займає моральна культура. Моральна культура, як уже було зазначено, має органічний взаємозв'язок з духовною, інтелектуальною і внутрішньою культурами. Вона є невід'ємним компонентом професійної культури юриста. Це пояснюються характером та сферою діяльності юриста, який повинен керуватися поряд з юридичними і моральними нормами.
Вже неодноразово підкреслювалося, що не кожна юридична норма збігається з відповідною моральною нормою.
Моральні норми утверджують та підтримують певні соціальні цінності, орієнтують особу шляхом повелінь і заборон на їх практичне здійснення соціально-санкціонованим способом.
Моральні норми можна поділити на абсолютні (вищі, теоретичні, ідеальні) й відносні (елементарні, практично-дійові).
Вищи моральні норми повинні бути безальтернативними, тому що вони випливають із законів Всесвіту, законів природи.
Життєва практика свідчить, що людина, як правило, керується кількома видами моральності — вищою моральністю, фактичною моральністю, деформованою моральністю.
Щодо вияву "деформованої моральності", то це трапляється тоді, коли «спрацьовує» мораль і «мовчить» моральність (і навпаки): особа в думках таїть у собі зло, а ззовні видає себе доброю — це штучна, фальшива моральність; особа в думках і на ділі не живе за вищими моральними законами, виявляючи аморальність.
Альтернатива вибору поведінки залежить від свідомості особи.
Моральна свідомість — це система понять, поглядів, уявлень та почуттів особи про загальнолюдські цінності, а також діяльність, пов'язану з вимогами моральних норм.
В моральній свідомості особи, незалежно від професійної спрямованості (політик, юрист, економіст), можна виділити, як ми вже знаємо, теоретичний (раціональний) та психологічний (почуттєвий) рівні.
Змістом теоретичного рівня виступають знання, погляди, ідеали, принципи та норми моралі. Цей рівень моральної свідомості формується досить довго — протягом усього житгя особи і є стійким та визначальним для будь-якої сфери соціальної діяльності.
Психологічний рівень складається з моральних почуттів, емоцій, симпатій, антипатій, оціночних критеріїв.
На відміну від моральних знань, моральні почуття більш динамічні, безпосередньо відображають процеси реального жі-ття та здійснюють суттєвий вплив на діяльність людини в цілому та на окремі її вчинки. Людина з добре розвинутою почуттєвою системою зиявляється більш продуктивною в системі соціальних зв'язків, відкритою, сприятливою до оточення, що дуже бажано для представників юридичної професії.
Отже, можна зробити висновок, що ступінь моральності у кожної людини є різною і залежить не стільки від інтелек'-у, скільки від бажання, волі, розуміння смислу життя на Землі. Тобто кожна людина засвоює й реалізовує відповідні моральні норми. І при цьому важливим є питання якості засвоєння і використання цих норм у щоденному житті. Особливо це стосується суб'єкта права, для якого правова діяльність — службовий обов'язок. Одним словом, юрист повинен володіти високою моральною культурою як загальнолюдською цінністю.
До системи моральних цінностей відносять сукупність стійких знань про добро, зло, справедливість, несправедливість, про наявність певних норм та принципів моралі, переконаність у необхідності виконання цих правил, морально-чуттєве ставлення до випадків порушення цих правил, готовність стати на захист основних моральних ідеалів та особистими діями втілювати їх у практику життя.
Моральна свідомість є базовим компонентом моральної культури. Моральна культура — це один з аспектів загальної культури особи, що характеризується системою моральних цінностей, які формуються протягом усього життя особи і виступають як головний критерій у виборі моделі, мети, засобів здійснення поведінки, а також домінуючого мотиву будь-якої свідомої діяльності.
1.2. Моральні якості юриста
Особа, яка не вміє стримувати своїх почуттів, раціонально мислити в критичних ситуаціях, припускає здійснення негативних вчинків. Низький рівень чуттєвого розвитку особи — причина цілого ряду життєвих негараздів, а іноді і трагедій.
Високим вимогам моральної культури особливо повинні відповідати керівники підрозділів, посадові особи юридичних установ, що безумовно сприяє створенню в колективі обстановки доброзичливості, взаєморозуміння, комфортності, додає керівникові авторитету, сприяє ефективності та стабільності роботи всього колективу.
Високий рівень моральної та професійної культури в цілому є необхідним фактором якісного вирішення поставлених перед юристом завдань.