ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.06.2020
Просмотров: 1431
Скачиваний: 3
4. Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод від 4 листопада 1950 р. "Голос України", 1(1 січня 2001 р., № З (2503).- С. 6-8.
5. Європейська культурна конвенція від 19 грудня 1954 р.// Україна в міжнародно-правових відносинах. / Кн.2. (Правова охорона культурних цінностей).— К., 1997.— С. 295-298.
6. Конвенція проти катувань та інших жорстоких нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання від 10 грудня 1984 р. // Права людини (Основні міжнародно-правові документи):
Збірник документів.- К., 1989.- С. 97-112.
7. Конституція України від 28 червня 1996 р.// ВВРУ-1996.-№ ЗО.- Ст. 141.
8. Цивільний кодекс України від 16.01.2003, № 435-ІУ.
9. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.07.1963 р.
10. Кодекс законів про працю України / Затв. Законом Української РСР від 10.12.1971 р.// Відомості Верховної Ради УРСР. - 1971.-№ 50.- Ст. 375.
11. Кримінальний кодекс України від 05..04.2С01 р. № 2341-111.
12. Кримінально-процесуальний кодекс від 28.12.1960 р. №1001-5, прийнятий Верховною Радою УРСР.
13. Кодекс України від 07.12.84, № 8073-Х "Про адміністративні правопорушення".
14. Господарський кодекс України від 16.01.2003, № 436-4.
15. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. N 1798-ХІІ
16. Закон України від 22.12.1993 № 3767-12 "Про міжнародні договори України. // Відомості Верховної Ради (ВВРУ), 1994.— № 10.- Ст.45.
17. Закон України від 16 жовтня 1996 р. «Про Конституційний Суд України» // ВВРУ.- 1996.- № 49.- Ст.272.
18. Закон України від 25 березня 1992 р. №2229-12 «Про службу Безпеки» // ВВРУ.- 1992.- № 27.- Ст. 382.
19. Закон України від 05 листопада 1991 р. № 1790-12 «Про прокуратуру» // ВВРУ. - 1991.- № 53.- Ст. 793; станом на 17 січня 2002 р.- ВВР.- 2002.- № 17.- Ст. 125.
20. Закон України від 15 грудня 1992 р. № 2862-12 «Про статус суддів»// ВВРУ.- 1993 № 8.- Ст. 56.
21. Закон України від 02 вересня 1993 р. № 3425-12 «Про нотаріат»// ВВРУ.- 2002.- №16.- Ст.114.
22. Положення "Про Міністерство юстиції України", затверджене Указом Президента України від ЗО грудня 1997 р. № 1396/97// Офіційний вісник України № 2, ст. 14 від 29.01.1998.
23. Положення "Про Міністерство внутрішніх справ України", затверджене Указом Президента України від 07 жовтня 1992 р. // Офіційний вісник України 0, № 42, ст. 1774 від 03.11.2000.
Деонтологічні кодекси
1. Статут патрульно-постової служби міліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 1994 року.
2. Положення від 04 квітня 1997 № 1 "Про Комісію з питань етики та вирішення спорів Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв (ПАРД)" // іауазегрт: ОрепОос ('усО01378-97').
3. Примірний перелік дій, що порушують високі стандарти підприємницької етики та професійної відповідальності, затверджений Асоціацією "ПФТС" 01 липня 1997 року.// іауазсгірС ОрепОос ('п0001211-97').
4. Кодекс професійної етики аудиторів України, прийнятий Аудиторською палатою 18 грудня 1998 року № 73// іауазсгірт: ОрепОос ('у0073230-98')
5. Правила етики арбітра (члена трудового арбітражу), затверджені наказом Національної служби посередництва і примирення від 8 вересня 2000 року.
6. Загальні правила поведінки державного сл'/жбовця, затверджені наказом Головдержслужби України від 2 жовтня 2000 року.
7. Кодекс професійної етики судді, прийнятий на V з'їзді суддів України 24 жовтня 2002 р. // "Вісник Верховного Суду України", N 5, вересень—жовтень, 2002 р.
8. Концепція запобігання маніпулюванню ринком цінних паперів, нечесній торговій практиці і порушенню етики професійної діяльності на фондовому ринку, затвердженя рішенням Державної комісії з фондового ринку і цінних паперів (ДКЦПФР) від 14 січня 2003 № 21 // Іауазсгірт: ОрепОос ('уг021312-03').
9. Кодекс професійної етики аудиторів банківських установ, затверджений постановою Національного банку України від 12 лютого 2003 № 50//іауа5сгір1: ОрепОос ('у0050500-03').
Спеціальна та додаткова література
1. Коментар до Конституції України / Друге видання. — К., 1998 — 412 с.
2. Горшенев В.М., Бенедик Й. В. Юридическая деонтология: Учеб-ное пособие.- К.: УМК ВО при Минвузе УССР, 1988.- 80 с.
3. Жалинский А.З. Професиональная деятельность юриста. Введе-ниє в специальность: Учебное пособие.— М.: Изд-во ІіЕК, 1997.— 330 с.
4. Сливка С.С. Рудницький М.І., Підгурський М.Т. та інш. Формування правосвідомості юриста.— Львів, 1997.— 9(> с.
5. Бризгалов І.В. Юридична деонтологія / Стислий курс лекцій,— К.: МАУП, 1998.- С. 23-28.
6. Біленчук П.Д., Сливка С.С. Правова деонтологія / Підручник для вищих навчальних закладів. - К.: "Атика", 199!).— С. 54-72; 134-143; 200-216.
7. Сливка С.С. Правнича деонтологія./ Підручник для вищих навчальних закладів.- К.: "Атика", 1999.- С. 142-154.
8. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія.- К.: ВІРА;
Дакор., 2000.- 506 с.
9. Бандурка О.М., Скакун О.Ф. Юридична деонтологія: Підручник.- Харків: Вид-во НУВС, 2002.- С. 56-112.
10. Шмелева Г.Г. Конкретизация юридических норм в правовом регулировании.— Львов, 1988.— 106 с.
П.Таман Алан. Право Європейського Союзу: Підручник для студентів вищих навчальних закладів./ Пер. з англ. — К.: Абрис, 1998. — 424 с.
12. Правила профессиональной адвокатской зтики// Российская
юстиция.- 1999.- № 3.- с. 47-49.
13. Несімко О.Д., Сливка С.С., Штангрет М.Й. Особа юриста.— Львів, 1999.- 126 с.
14. Саханова Т.В. Зачем суду психолог? (О психологической зк-спертизе в гражданском процессе). — М.: Знание, 1990.
15. Ткаченко Т.С. Етико-правові проблеми професійної деформації співробітників органів внутрішніх справ./ Автореферат. — К., 1997.
Курсові завдання до модулів до рівня 2
1. Складіть термінологічний словник (словник повинен містити терміни з матеріалу модулів, а також із запропонованих джерел рівня 2).
2. Питання для самоконтролю (відповідь перевірте за додатком до рівня 2).
2.1. Яка людина вважається професіоналом?
2.2. Що таке юридичний фах і які види юридичних фахів ви знаєте?
2.3. З чого починається розуміння норм поведінки?
2.4. Дайте визначення поняттю "соціалізація юриста".
2.5. Якій зміст вкладається в поняття "соціальна діяльність" і який — в поняття "юридична діяльність"?
2.6. Що таке юридична справа?
2.7. Які складові елементи має система юридичної діяльності ?
2.8. Які об'єкти юридичної діяльності ви можете назвати?
2.9. Назвіть методи здійснення юридичної діяльності.
2.10. В чому полягає суть соціального регулювання, його мета і які види соціального регулювання ви знаєте ?
2.11. Дайте визначення поняттю'"правова політика держави"
2.12. Охарактеризуйте кадрову політику держави у сфері юридичної практики.
2.13. Назвіть види юридичної практики.
2.14. Чим відрізняється юридична діяльність від юридичної практики?
2.15. Чим відрізняється практика суду загальної юрисдикції від практики господарського суду?
3. Теми контрольної роботи
3.1. Юридична професія та її основні риси.
3.2. Соціалізація юриста та соціальна діяльністз.
3.3. Юридична діяльність та її сфери.
3.4. Соціальне регулювання юридичної діяльності.
3.5. Основні види юридичної практики та їх характеристика.
3.6. Відмінності юридичної практики від юридичної діяльності.
4. Питання для підготовки до заліку.
4.1. Загальна характеристика юридичної професії.
4.2. Атестація юриста.
4.3. Якості юриста як особи, що визначають рівень його кваліфікації.
4.4. Соціалізація юриста та соціальна діяльністз.
4.5. Поняття юридичної діяльності.
4.6. Юридична діяльність як різновид соціальної діяльності.
4.7. Діяльність римських юристів і її види.
4.8. Зміст юридичної діяльності.
4.9. Види юридичної діяльності.
4.10. Система юридичної діяльності.
4.11. Суб'єкти юридичної діяльності
4.12. Об'єкти юридичної діяльності.
4.13. Засоби юридичної діяльності.
4.14. Сфери юридичної діяльності та їх характеристика.
4.15. Поняття юридичної справи.
4.16. Соціальне регулювання юридичної діяльності.
4.17. Поняття та структурна характеристика моралі.
4.18. Моральна діяльність, моральні відносини та моральна свідомість.
4.19. Місце моралі серед інших соціальних норм.
4.20. Роль моральних принципів у процесі регулювання юридичної діяльності та їх загальна характеристика.
4.21. Місце моралі серед інших соціальних норм.
4.22. Правова політика держави.
4.23. Застосування норм права за різними сферами юридичної діяльності.
4.24. Поняття "юридична практика" та відміннос"і юридичної практики від юридичної діяльності.
4.25. Основні види юридичної практики та їх характеристика.
Матеріали для вивчення модулів рівня 2
МОДУЛЬ 1. Юридична професія і соціальне призначення
юриста в громадянському суспільстві та правовій державі
1.1. Поняття "юрист" і основні риси юридичної професії
Професія юриста — одна з найдавніших у людському суспільстві. У давньому суспільстві функції правового регулювання здійснювали досвідчені та найбільш авторитетні старійшини, жерці, "волхви", служителі релігійного культу, пізніше — духовенство (єпископи, священики).
Слово "юрист" грецького походження, а в літературній українській мові існує ще й слово "правник". Так чи інакше, ці поняття характеризують особу юриста як фахівця-правознавця.
Юристом має бути тільки та людина, яка відчуває власне покликання до цього нелегкого роду діяльності, адже тут на терези кладуться людські долі. Юрист має любити свою професію, бути захопленим нею, мати нахил до роботи з людьми, тому що до нього звертаються громадяни зазвичай в екстремальних ситуаціях, у скрутні та безвихідні моменти. Незважаючи на те, чи вірить юрист людині, чи ні, він зобов'язаний їй допомогти.
Але для того, щоб виконати своє професійне завдання повністю, потрібно знати не лише формально визначену суть (закони), але й мати моральні принципи діяльності. Ніякий закон не може врегулювати відносини між людьми, будучи закріпленим на папері. Лише втілений у конкретну життєву ситуацію закон виявляє своє призначення. Тож професія "юрист" спрямована на те, щоб закони діяли, виправдовуючи невинних та караючи порушників.
Кожна нова справа вимагає спілкування, а як відомо — скільки людей, стільки й характерів. Тому юрист повинен бути психологом. Зважаючи на особу співрозмовника, юрист має знайти до нього підхід і найголовніше — допомогти.
Юрист — це професіонал, який має фундаментальні та спеціальні правові знання, кваліфіковано користується юридичним інструментарієм при розв'язанні юридичних проблем в ім'я захисту прав і законних інтересів громадян.
Фундаментальні — це глибокі знання, які дають розуміння внутрішніх закономірностей розвитку та функціонування держави і права. Вони складаються з глибоких і твердих знань усіх важливих юридичних понять і категорій.
Спеціальні— це конкретні юридичні знання, які використовуються для потреб того чи іншого виду юридичної діяльності. Наприклад, слідча чи прокурорська діяльність.
Ґрунтовна підготовка юристів започаткована у Римі. Римське право має величезний авторитет. Не менший авторитет має професіоналізм римських юристів. Римське право і сьогодні вивчається у багатьох університетах, а його рецепція (визнання) знаходить поширення у деяких державах.
1.2. Соціальне призначення юриста
Юридична професія в Україні стала однією з найбільш затребуваних, як і у всьому цивілізованому світі. Сьогодні гостро постає питання про якість юридичної освіти, спеціалізацію юристів, професійний відбір абітурієнтів у юридичні вузи, тому що жоден значний захід, вчинок приватної особи, державного органу або його посадової особи, що знаходяться поза рамками побутових стосунків, не може обійтися без експертизи або консультації з боку юриста чи адвоката.
У "Програмі правової освіти населення", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.1995 р., зокрема, підкреслюється, що правова освіта є обов'язковою для всіх дошкільних виховних, середніх освітніх, вищих навчальних закладів, закладів підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів. У новій Концепції правової освіти громадян України (2001 р.) накреслені шляхи підвищення рівня правової культури населення і якості підготовки спеціалістів.
З розвитком ринкових відносин, зміною економічної суті поведінки громадян і розширенням кола цінностей, ш,о охороняються, відбулися зміни як у праці юриста, так і у змісті його професійної роботи.
Професійна юридична робота покликана забезпечити сформовану соціальну структуру: пенсійне забезпечення, засоби масової інформації, сільське господарство, сферу боротьби зі злочиністю, територіальне обслуговування населення тощо. Ринок праці (промисловість, банки, управління, торгівля, партії та інші громадські об'єднання) мають реальну потребу в юристах. Громадяни потребують допомоги юристів в реєстрації і перереєстрації угод з нерухомістю, одержанні різного роду дозволів, захисту прав особи від свавілля некомпетентних і корумпованих посадових осіб і т. ін.
Професійна юридична робота необхідна також у дослідженні проблематики цінних паперів, злитті юридичних осіб, що є відносно новим видом діяльності в Україні.
За останні роки зросла роль адвокатів у вирішенні судових справ, в оспорюванні адміністративних рішень, виник попит на охоронні та
детективні послуги тощо.
У зв'язку з появою юридичних фірм, що ведуть зовнішньоторговельні операції, виникла потреба в правовому забезпеченні висновків зовнішньоторговельних договорів, оформленні дозволів на ввіз і вивіз товарів, врахуванні зарубіжного законодавства при оформленні документів, маркуванні товарів, що продаються, сплаті митних
зборів тощо.
Одним словом, зараз важко назвати будь-яку сферу суспільних
відносин, в якій професійна робота юриста була б достатньою. Поняття юридичної професії застосовується безвідносно до того, яку конкретну роботу юрист виконує, воно дозволяє охарактеризувати всі важливі риси юридичної професії.
1.3. Професія, юридичний фах і кваліфікація юриста Професія юриста — це широка галузь трудової діяльності, що
потребує юридичних знань, умінь, навичок, необхідних для виконання
певної роботи в правовій сфері соціальних послуг. Основні риси юридичної професії:
1. Це гуманна професія, тому що вона спрямована, насамперед,
на забезпечення прав і свобод людини.
2. Це соціальне значима професія, тому що вона пов'язана з державою і правом, важливими соціальними явищами.
3. Це високоінтелектуальна професія, тому що юристу треба охоплювати всі сторони життя суспільства, враховуючи при цьому складні та часом заплутані юридичні проблеми.
4. Це творча професія, оскільки вона пов'язана з вирішенням нестандартних юридичних ситуацій, при цьому "творчість" завжди обмежена рамками права, що вимагає від юриста ще більшого мистецтва для розв'язання юридичних проблем.
5. Це точна професія, тобто вона є діяльністю, яка спирається на конкретні юридичні факти при точному додержанні законодавства для отримання конкретного результату.