ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.03.2024
Просмотров: 456
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Розділ 1 Операційний менеджмент та його технологія
Тема 1.1 Предмет, завдання та зміст дисципліни „Операційний менеджмент”
1 Мета та завдання дисципліни, її структура та методичні рекомендації щодо вивчення
2 Місце дисципліни у навчальному процесі
Тема 1.2 Основні засади операційного менеджменту
1 Поняття операційного менеджменту
2 Основний критерій діяльності операційної системи
3 Функції та методи операційного менеджменту
Розділ 2 основні засади управління операційними системами
Тема 2.1 Стратегічне планування в операційній системі
1 Класифікація операційних систем з технологічної точки зору
2 Основні питання стратегічного управління
3 Виражена компетентність. Конкурентні переваги
1 Поняття агрегатного планування
Тема 2.3 Управління запасами залежного і незалежного попиту
1 Загальний підхід до управління запасами
2. Моделі запасів незалежного попиту
Розділ 3 оперативне планування і регулювання виробництва
Тема 3.1 Основи оперативного планування виробництва
1 Мета, задачі, методи та зміст оперативного планування
2 Організаційно-функціональна структура оперативного управління виробництвом
Тема 3.2 Виробнича потужність цехів машинобудівного підприємства
1 Поняття виробничої потужності та її вимірники
2 Фонди часу, що застосовуються при розрахунках виробничої потужності
3 Загальна методика розрахунку виробничої потужності
4 Показники використання виробничої потужності
Тема 3.3 Диспетчерування виробництва
1 Суть і завдання диспетчерського регулювання виробництва
2 Основні принципи роботи диспетчерської служби
3 Особливості диспетчерування при різних типах виробництва
4 Організація роботи диспетчерської служби
Розділ 4 управління продуктивністю організації
Тема 4.1 Проектування послуг та вибір процесу обслуговування
2 Проектування сервісних організацій
Тема 4.2 Розміщення виробничих та сервісних об’єктів
1 Критерії розміщення виробничих об’єктів
2 Методи розміщення виробничих об’єктів
3 Елементи процесу розміщення матеріально-технічних об’єктів
Тема 4.3 Управління трудовими ресурсами в системі операційного менеджменту
1 Класифікація трудових процесів
2 Розподіл та кооперація праці
Тема 4.4 Управління якістю продукції, послуг
1 Основні поняття і показники якості
2 Система управління якістю на підприємстві
3 Контроль і аналіз ходу виробництва в сучасній організації
На особливу увагу заслуговує метод центру ваги, який застосовується для визначення місця розміщення проміжних складів зберігання напівфабрикатів та центральних розподільних складів. Згідно з цим методом на координатну сітку (рис. 2.1) наносять місця розміщення вже існуючих об’єктів. Метою методу центру ваги є встановлення відстаней між місцями розміщення об’єктів.
Рисунок 2.1 – Графік визначення центру ваги
Центр ваги знаходять за допомогою обчислення координат Х і У, що приводить до мінімізації транспортних витрат.
(2.1)
(2.2)
де Cx – координата Х центру ваги;
Су – координата У центру ваги;
dix – координата Х i-го місця розміщення;
diy – координата У i-го місця розміщення;
Vi – обсяг товарів, що перевозяться в i або з i-го місця розміщення.
Cервісні об’єкти знаходяться на перетині функцій маркетингу й операційного менеджменту.
3 Виражена компетентність. Конкурентні переваги
Виражена компетентність це показник, який характеризує спроможність підприємства виробляти продукцію кращої якості, ніж його конкуренти, тобто зберігати конкурентоспроможність, що дозволяє привертати і зберігати споживача з чітко визначеними потребами.
Так, наприклад, підприємство, що займається доставкою товарів, може мати у своєму розпорядженні максимальний парк нових вантажівок, але виражена компетентність не буде досягнута, оскільки характеристика парку не є визначеною для його конкурентоспроможності, якщо значна частина клієнтів потребує доставки невеликих вантажів.
Критеріями конкурентоспроможності є:
мінімізація сумарних витрат на одиницю продукції;
першість за технічними характеристиками продукції, що випускається;
висока надійність і довговічність вироблюваних виробів;
гарантований час доставки;
"індивідуалізація" виробів на вимоги замовника;
гнучке регулювання обсягів випуску продукції.
Тема 2.2 Агрегатне планування
План
Поняття агрегатного планування.
Стратегії агрегатного плану.
Дезагрегування.
1 Поняття агрегатного планування
Агрегатне планування це визначення рівнів запасів виробництва, субконтракту, чисельності працюючих на підприємстві протягом планового періоду від 3 до 18 місяців, тобто в середньостроковому періоді з урахуванням даних прогнозованого попиту, виробничої потужності, загального стану запасу, чисельності робітників, відносної кількості одиниць матеріального потоку, які використовуються розробником плану.
Основна ідея агрегатного плану полягає в досягненні приблизного балансу між попитом і операційними можливостями організації. Для цього визначаються стратегії, наведені в табл. 2.1, які бувають:
пасивними, (не передбачають впливу, який змінює попит на товари і послуги);
активними (намагаються впливати).
2 Стратегії агрегатного плану
У практиці управління частіше застосовують змішані стратегії, які використовують комбінацію змінних, що дозволяють знайти більш економічний агрегатний план, та прості.
Аналіз стратегій, наведених у табл.2.1, дозволяє визначити, що одним із основних елементів побудови агрегатного плану є планування трудового процесу і нормування праці. Планування трудового процесу можна визначити як функцію, що конкретизує трудову діяльність окремого робітника або групи робітників у певних виробничих умовах з метою отримання найбільш досконалої виробничої структури.
Таблиця 2.1 – Активні і пасивні стратегії агрегатного планування
Пасивні |
|||
Стратегія |
Переваги |
Недоліки |
Особливості |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 Зміна рівня запасу залежно від попиту |
Зміна рівня працюючих відбувається постійно або відсутня |
Зростання витрат на утримання запасів при підвищенні попиту, через що виникає дефіцит і втрачається обсяг продажу |
Використовується у виробництві, але не в сервісі
|
2 Варіювання чисельності працюючих шляхом найму і звільнення відповідно до попиту |
Дозволяє уникати витрат на інші альтернативні варіанти |
Підвищення витрат на навчання знов прийнятих працівників |
Використовується там, де потрібна некваліфікована праця, що дає додатковий дохід |
3 Варіювання темпів виробництва шляхом використання наднормових робіт або тимчасового простою обладнання |
Дозволяє пристосовуватися до сезонних коливань |
Виплата за наднормову роботу; зниження продуктивності праці |
Додає елементи гнучкості до агрегатного плану
|
Продовження таблиці 2.1
1 |
2 |
3 |
4 |
4 Субпідряд |
Забезпечує гнучкість і вирівнювання випуску |
Втрата контролю за якістю; зменшення виручки; імовірність втратити клієнта |
Використовується у виробничій сфері
|
5 Використання тимчасових робітників (обладнання) |
Вимагає менших витрат і більш гнучке порівняно з постійними робітниками |
Витрати на прийом, звільнення, навчання, що послаблює оперативне планування |
Застосовується для низькокваліфікованих робіт і територій з надлишковою робочою силою |
Активні |
|||
6 Варіювання попиту за допомогою реклами і цін |
Відсутній простій устаткування і постійно є покупці |
Складність узгодження попиту і забезпечення його задоволення |
Чисто ринкова стратегія: попит пропозиція |
7 Затримка виконання замовлень протягом періоду високого попиту |
Дозволяє уникати наднормових робіт і тримати потужності на постійному рівні |
Покупець може звернутися до іншого виробника |
Непридатна для споживчих товарів, використовується в автосервісі |
8 Виробництво різносезонних продуктів |
Уникнення монотонності в роботі; повне використання ресурсів |
Важко знайти працівників, які володіють усіма навиками і знаннями |
Ризик незнаходження ринків збуту для продуктів |
При плануванні праці необхідно враховувати як загальні чинники, що впливають на структуру трудового процесу, так і додаткові:
контроль якості як частина обов’язків робітника;
багатопрофільне навчання робітників для виконання робіт, що потребують високої кваліфікації;
бригадна організація та залучення робітників до планування й організації робіт;
інформування робітників за допомогою телекомунікаційних мереж і систем комп’ютерного забезпечення з метою розширення робочих функцій та забезпечення можливості їх виконання;
використання тимчасових робітників;
автоматизація важкої ручної праці.
У процесі планування трудового процесу слід ураховувати вплив окремих специфічних факторів:
фактори поведінки, що виявляються:
на різних ступенях спеціалізації праці;
у разі розширення трудових обов’язків;
-
у соціотехнічній системі праці;
фізіологічні фактори:
фізіологія праці;
психофізичний стан робітника та оточуючих (колективу);
-
ергономіка, яка розглядає питання оптимального компонування робочого простору в сукупності з інструментами і обладнанням, що використовується для виконання операцій чи робіт (завдань);
фактори впливу різних методів організації праці.
Вибір найбільш раціонального методу організації праці (виконання робіт) це одне з головних завдань в організації виробничої діяльності на підприємстві. Цей вибір здійснюється на стадії проектування технологічного та виробничого процесів, а також удосконалюється (змінюється) у процесі освоєння і раціоналізації виробництва.
Щоб отримати повну характеристику того чи іншого методу організації праці, виконується його дослідження. Для цього використовуються такі методи агрегатного плану, як інтуїтивні, математичні та графічні. Розглянемо їх.
Інтуїтивні передбачають коригування планів минулого року з аналізом і впровадженням перспективних планів і підходів. До математичних належать:
симплекс-метод;
лінійні правила ухвалення рішень;
модель коефіцієнтів, що управляють (зводиться до того, що на основі досвіду і уявлень менеджера складаються моделі регресійного аналізу);
комп’ютерне моделювання.
Графічний метод ґрунтується на використанні графічної і табличної техніки Excel (в основі покладено метод проб і помилок, що дозволяє розглядати декілька змінних одночасно і порівнювати плановану потужність з тією, що існує).
Методи організації праці в основному вивчаються за допомогою побудови діаграм і карт (наприклад, операційних карт; діаграм "робітник – машина"; діаграм зміщення рухів; інших форм відображення результатів спостережень у сукупності з виконанням хронометражу та дослідженням норм часу). Вибір форм спостереження й відображення результатів залежить від виду діяльності, тобто від того, на що зроблений акцент (виробничий процес; робітника, який перебуває на постійному (стаціонарному) робочому місці; робітника, що взаємодіє з обладнанням; робітника, який взаємодіє з іншими робітниками).